Чи можна виконати новий закон про соціальні послуги без підзаконних актів і як, - поради АМУ

Закон України про соціальні послуги № 2671, що набув чинності 1 січня цього року, неможливо реалізувати без часткового порушення законодавства, вважають у Асоціація міст України. В асоціації вказали на прогалини чинного законодавства в сфері соціального забезпечення.


З 1 січня 2020 року набув чинності новий Закон України «Про соціальні послуги» № 2671 (далі – новий Закон про соціальні послуги). Цей Закон дійсно вводить безліч нововведень як в системі організації, так і в системі надання послуг. Зокрема:

  1. розподіляються повноваження між органами державної влади та місцевого самоврядування – законом визначено три рівні відповідальних органів: державний (Мінсоцполітики, Державна соціальна служба), регіональний (обласний, м. Київ та Севастополь), місцевий (місто обласного значення, район, ОТГ).
  2. вводяться базові соціальні послуги – 17 соціальних послуг, отримання яких гарантується на місцевому рівні кожному громадянину;
  3. запроваджується ведення випадку – структурована система надання соціальних послуг, яка починається з аналізу заяви та оцінки потреб і закінчується оцінкою якості надання послуг;
  4. передбачаються екстрені (кризові) соціальні послуги – послуги, які надаються невідкладно у зв’язку з загрозою життю та здоров’ю та до яких не застосовується ведення випадку;
  5. запускається Реєстр отримувачів і надавачів соціальних послуг – автоматизована система, яка полегшить організацію роботи щодо надання соціальних послуг;
  6. створюється класифікатор соціальних послуг – нормативно-правовий акт Мінсоцполітики, який визначає перелік соціальних послуг, що надаються відповідно до Закону.

Водночас частина нормативно-правових актів, необхідних для надання соціальних послуг, досі відсутня. Уряд та Мінсоцполітики не встигли прийняти усі норми, тому виникають проблеми із практичною реалізацією Закону. У цій ситуації завжди існує варіант не надавати соціальні послуги до моменту затвердження необхідних нормативно-правових актів. Але оскільки такі дії матимуть суттєві соціально-політичні наслідки, Асоціація міст України надає інформацію щодо практичного виконання нового Закону про соціальні послуги.

 

Платність та безоплатність надання соціальних послуг

Відповідно до статті 28 нового Закону про соціальні послуги, соціальні послуги надаються за рахунок бюджетних коштів, з установленням диференційованої плати або за рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб.

1) За рахунок бюджетних коштів (безоплатно) соціальні послуги надаються:

  • особам, які постраждали від торгівлі людьми і отримують соціальну допомогу відповідно до законодавства у сфері протидії торгівлі людьми;
  • особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі;
  • дітям з інвалідністю;
  • особам з інвалідністю I групи;
  • дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа віком до 23 років;
  • сім’ям опікунів, піклувальників, прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям патронатних вихователів;
  • дітям, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі захворювання, розлади, вади;
  • усім громадянам, середньомісячний сукупний дохід яких менший двох прожиткових мінімумів;
  • усім громадянам – соціальні послуги з інформування, консультування, надання притулку, представництва інтересів, перекладу жестовою мовою, а також соціальні послуги, що надаються екстрено (кризово).

2) З установленням диференційованої плати соціальні послуги надаються громадянам, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткові мінімуми, але не перевищує чотири прожиткові мінімуми.

3) За рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб соціальні послуги надаються:

  • отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб;
  • понад обсяги, визначені державним стандартом соціальних послуг.

Відповідно до нового Закону про соціальні послуги, середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг визначається за попередні шість місяців, що передують місяцю звернення за наданням соціальних послуг, та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу його сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Оскільки Уряд не затвердив умови визначення середньомісячного сукупного доходу (які доходи враховуються та хто включається до складу сім’ї), АМУ пропонує розглянути можливість використовувати загальні норми чинного законодавства. Термін «сім’я» і хто до неї відноситься регулюється статтею 3 Сімейного кодексу України. Методика обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги на сьогодні затверджена спільним наказом Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомстату, Держкоммолоді від 15.11.2001 № 486/202/524/455/3370. Іншого нормативно-правового акту щодо розрахунку сукупного доходу нема.

Звертаємо увагу, що відповідно до частини сьомої статті 28 нового Закону про соціальні послуги, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад мають право приймати рішення про надання за рахунок бюджетних коштів інших соціальних послуг та/або іншим категоріям осіб, ніж передбачені Законом.

Асоціація міст України вважає, що можна не здійснювати перегляд умов надання соціальних послуг для тих громадян, які отримують послуги на умовах договору аж до закінчення строку договору. Договори укладались за чинним на той час законодавством, а новий Закон про соціальні послуги не передбачає перегляд чинних договорів. Тому, на думку АМУ, не існує законодавчих підстав переглядати умови надання соціальних послуг для громадян, які отримують соціальні послуги на умовах договору. Для всіх інших громадян та під час перегляду умов договору (після закінчення його строку) з 1 січня необхідно керуватись новим Законом про соціальні послуги.

 

Функціонування підприємств, установ, організацій – надавачів соціальних послуг

Відповідно до статті 1 нового Закону, надавачі соціальних послуг – це юридичні та фізичні особи, ФОП, включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг. Статтею 13 нового Закону передбачено, що надавачі соціальних послуг провадять свою діяльність відповідно до законодавства про соціальні послуги, на підставі установчих та інших документів, якими визначено перелік соціальних послуг та категорії осіб, яким надаються такі послуги, за умови забезпечення їх відповідності критеріям діяльності надавачів соціальних послуг, встановленим Кабінетом Міністрів України. Оскільки Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг відсутній, в АМУ вважають за доцільне керуватись статтею 13 нового Закону. Відповідно до Бюджетного кодексу України до видатків, які здійснюються з місцевих бюджетів, належать видатки на надавачів соціальних послуг, а не на послуги. Враховуючи програмно-цільовий метод бюджетування, фінансування комунальних установ, яке здійснюється відповідно до місцевих програм, не є фінансовим порушенням.

АМУ звертає увагу, що відповідно до статті 13 нового Закону, керівник надавача соціальних послуг державного/комунального сектору призначається на посаду на конкурсній основі за контрактом. По-перше, ця норма не передбачає зміну «старих» керівників надавачів соціальних послуг. По-друге, Кабмін поки не затвердив відповідні Положення та Порядок, тому з 1 січня обирати нових керівників без порушення законодавства не можна. Проте ця норма не розповсюджується на призначення нових заступників керівника, які одночасно можуть виконувати обов’язки керівника відповідно до чинного законодавства.

 

Виплата компенсації за догляд (компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги)

Відповідно до нового Закону, фізичні особи можуть надавати соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній та непрофесійній основі. Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи - надавача соціальної послуги за попередніх шість місяців, що передують місяцю подання заяви про згоду надавати соціальні послуги. Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, визначається з розрахунку 70 % мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі за одну годину догляду за однією особою, але не більше 360 годин на місяць.

Підзаконні акти, які регулюють виплату компенсації за догляд фізичним особам, надають соціальні послуги, відсутні. Чинний Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затверджений постановою КМУ від 29.04.2004 № 558, не відповідає новому Закону про соціальні послуги та не рекомендується для використання з 1 січня. АМУ не бачить законних підстав виплачувати компенсацію за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги, поки Уряд не прийме відповідні підзаконні акти.

 

Організація соціального замовлення

Відповідно до статті 26 нового Закону про соціальні послуги, забезпечення надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення здійснюється шляхом компенсації надавачам соціальних послуг вартості наданих ними соціальних послуг. Порядок надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення та компенсації надавачам вартості соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України. Форми відповідних документів та інструкція з їх заповнення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. АМУ не вбачає законних підстав користуватись чинним Порядком здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів, який затверджений постановою КМУ від 29.04.2013 № 324, оскільки він не відповідає за формою новому Закону. Також, Мінсоцполітики поки не затвердило Форми відповідних документів та інструкція з їх заповнення. АМУ не бачить законних підстав організувати надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення.

В асоціації звертають увагу, що рішення про проведення конкурсу на надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів приймається не пізніше 1 березня відповідного бюджетного періоду або не пізніше 30 календарних днів після внесення змін до відповідного бюджету. Прийняття рішення про проведення конкурсу не рівнозначне оголошенню конкурсу.

Також в АМУ нагадали про можливість організовувати надання соціальних послуг, керуючись Законом України «Про публічні закупівлі».

 

Ведення випадку при наданні соціальної послуги

Відповідно до статті 18 нового Закону про соціальні послуги, надання соціальних послуг здійснюється шляхом ведення випадку, що включає такі етапи:

  • аналіз заяви/звернення про надання соціальних послуг, повідомлення про осіб/сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах або в ситуаціях, що загрожують життю чи здоров’ю особи;
  • оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах;
  • прийняття рішення про надання соціальних послуг з урахуванням індивідуальних потреб особи/сім’ї;
  • розроблення індивідуального плану надання соціальних послуг;
  • укладення договору про надання соціальних послуг;
  • виконання договору про надання соціальних послуг та індивідуального плану надання соціальних послуг;
  • здійснення моніторингу надання соціальних послуг та оцінки їх якості.

Мінсоцполітики відповідно до нового Закону про соціальні послуги повинно затвердити:

  • Типовий договір про надання соціальних послуг (частина перша статті 22 Закону)
  • Порядок оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах (частина третя статті 20 Закону)

Типовий договір поки відсутній. Договір про надання соціальних послуг, затверджений наказом Мінсоцполітики від 14.07.2016 № 762, не відповідає нормам нового Закону про соціальні послуги. На думку АМУ, єдиний варіант використання вищезазначеного договору - це приведення його надавачами соціальних послуг у відповідність законодавству, тобто використання його у якості шаблону. Мінсоцполітики не затвердило також порядок оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах. В той же час, акт оцінки потреб сім’ї/особи, затверджений наказом Мінсоцполітики від 13.07.2018 № 1005, можна використовувати надавачами соціальних послуг з 1 січня.


Висновок. В цілому, відсутність підзаконних нормативно-правових актів (більше 10 постанов Кабміну та наказів Мінсоцполітики) ставить під загрозу повноцінне набуття чинності нового Закону про соціальні послуги.

Аналітичний центр АМУ

08.01.2020 - 13:47 | Переглядів: 11810
Чи можна виконати новий закон про соціальні послуги без підзаконних актів і як, - поради АМУ

Теги:

соціальні послуги АМУ

Джерело:

Асоціація міст України

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

25 вересня 2020

Конкурс цифрової трансформації "Дієва громада" від Мінцифри

Конкурс цифрової трансформації "Дієва громада"...

Міністерство цифрової трансформації оголосило конкурс «Дієва Громада» (дізнатись більше). Це перший етап оцінки...

25 вересня 2020

Після місцевих виборів Держгеокадастр передасть громадам всі державні сільгоспземлі

Після місцевих виборів Держгеокадастр передасть...

Після місцевих виборів, які призначені на 25 жовтня 2020 року, територіальним громадам передадуть у власність всі...

24 вересня 2020

Програма «U-LEAD з Європою» передала чотири проєкти будівництва ЦНАП Уряду України

Програма «U-LEAD з Європою» передала чотири...

В рамках реалізації Початкової Фази та Фази Впровадження Програми «U-LEAD з Європою» в частині покращення якості...

23 вересня 2020

Розвиток мережі ЦНАП: Уряд розширив сферу компетенції Мінцифри

Розвиток мережі ЦНАП: Уряд розширив сферу...

Мінцифри відповідатиме за формування пропозицій щодо надання державної фінансової підтримки з державного бюджету...

23 вересня 2020

«Це фатальна помилка, у якій доведеться розкаюватися дуже швидко», - Ігор Коліушко про можливі наслідки неприйняття законопроєкту №3651

«Це фатальна помилка, у якій доведеться...

Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко розповів «Децентралізації», що чекатиме Україну, якщо...