Система енергоефективності Словенії. Уроки для України

Система енергоефективності Словенії. Уроки для України

На початку травня представники громад Житомирщини відвідали Словенію в рамках міжнародного навчального візиту, організованого проектом «Енергоефективність у громадах II», який впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ), та Програмою «U-LEAD з Європою».

Разом з Олександром Круківським, радником з юридичних питань Житомирського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного Програмою «U-LEAD з Європою», представники Коростишівської та Радомишльської громад вивчали досвід впровадження системи енергоефективності.

В рамках візиту команда відвідала шість муніципалітетів та поспілкувалась із фахівцями громад та компаній, які впроваджують енергоефективні технології.

Як сформована система енергоменеджменту громад Словенії? Які проекти реалізовують в громадах? Де беруть кошти та хто допомагає реалізовувати ці проекти?

Про це - у розмові з Олександром Круківським.

 

Енергоменеджмент – це для словенців стиль життя

 

Які враження справила на вас поїздка до Словенії і, зокрема, їх підхід до енергоменеджменту?

Енергоменеджмент – це для них стиль життя. Адже словенці не лише утеплюють будинки та модернізують котельні. Система енергоменеджменту охоплює всі сфери життя, і громади настільки детально та глибоко впровадили правила економного, продуманого та далекоглядного використання ресурсів, що змогли досягти мультиплікативного ефекту у суспільстві. Тобто якщо в офісі ввели правила виключати техніку з мережі після роботи, то люди і вдома це роблять.

Таких прикладів є маса. Головне враження від поїздки – коли держава береться змінювати підхід до використання ресурсів, то робить це на всі 100%.

Як організована система енергоменеджменту у Словенії?

Щоб зрозуміти масштаби цієї системи потрібно розуміти масштаби самої країни. Словенія менша за Житомирську область, у нас майже 30  тисяч кв. км, а у них 20 тисяч кв. км. Населення майже 2 мільйони, і є лише одне місто із населенням понад 100 тисяч – столиця Любляна.

За рік словенці сплачують 1,5 % свого ВВП за енергоресурси, це понад 4,5 мільярди гривень. Цей показник до початку впровадження енергоменеджменту був значно більший.

А тепер що відбулось? Словенці розпочали із житлового фонду. Почали проводити енергоаудит, уряд розробив сайт, на якому висвітлюють обов’язкові показники за всіма будівлями. Потім взялись за правове регулювання, прийняли низку необхідних змін та нових законів. От, наприклад, всі будівлі площею понад 250 метрів зобов’язані здійснювати енергомоніторинг.

Крім того, словенці почали вивчати свої енерговитрати. З’явився такий вид візуалізації енергозатрат, як мапінг – на карту міста наносили дані по об'єктах, втратах енергії, можливостях зекономити й так далі. Потім аналізували і приймали рішення, де, що, коли та як модернізовувати, аби знизити затрати ресурсів.

І ці всі заходи своїми силами?

Однозначно ні, адже коштів на такі масштабні проекти на рівні цілої країни словенці не мали. Допоміг Європейський Союз, оскільки країна поступово переймала європейські цінності та підходи, зокрема до витрат ресурсів. І, звичайно, після оголошення країною курсу на євроінтеграцію, для неї відкрився величезний ресурс європейської допомоги.

Великі об’єкти, що потребували модернізації, були профінансовані Європейським Союзом. Взагалі, ЄС дає кошти там, де можна зекономити понад 50% на енерговитратах.

У словенців теж немає грошей. Але вони не роблять із цього трагедію. Вони їх шукають і борються за них. Наприклад, в муніципалітеті є потреба побудувати садочок, придумали гарну легенду – чому і кому це потрібно — і поїхали «вибивати» гроші.

Як відбувається процес відбору проектів та хто їх реалізовує?

За час формування системи енергоменеджменту муніципалітети сформували свою інфраструктуру, окремі інституції, на які і поклали обов’язок відбору проектів, пошуку коштів для їх реалізації та впровадження.

Так, одна громада створила енергетичне агентство, яке надає послуги вже 21 муніципалітету. Громада формує певну заявку для агентства, це може бути будь-що: від термосанації школи до зменшення енергоспоживання в міських кав’ярнях.

Агентство розробляє проект і під його реалізацію шукає кошти. Таким чином муніципалітет вирішує свою проблему, а агентство отримує кошти для свого розвитку.

Кожен муніципалітет розробив енергетичну локальну концепцію, і це допомагає зосередити ресурси на пріоритетних напрямках. Крім того, для муніципалітетів відкриті можливості численних програм, як-от Фонду Елена, який фінансує проекти з енергоменеджменту вартістю від 20 мільйонів євро.

Без підтримки Європи словенці реалізовували заходи, які вимагають найменшого фінансування, але дають найкращий результат, а потім переходили до дорожчого.

Як вплинув такий підхід до витрат ресурсів на країну і які результати впровадження програми енергоменеджменту?

Головний результат – це економія коштів та 45% генерації енергії з відновлювальних джерел. Це думка тих фахівців, з якими ми спілкувались. Але я вважаю, що ключовий здобуток впровадження енергоменеджменту – це зміна свідомості громадян.

Наприклад, ми були у муніципалітеті Мисліна, і там нам показали спортзал, побудований за стандартом будівлі з нульовим енергетичним балансом. Тобто витрати на утримання цієї будівлі мінімальні.

І про це постійно розповідають дітям у вигляді шкільних програм, реалізації проектів чи змагань з енергоефективності. Тепер словенці так думають.

Крім того, вся державна структура до формування та розвитку інфраструктури підходить комплексно. І в результаті Любляна отримала у 2016 році нагороду «Зелена столиця Європи», а місто Веленьє сім разів ставало найкрасивішим містом Словенії.

Які висновки для українських громад можна зробити за результатами поїздки?

Ми змогли ознайомитись із системою енергоменеджменту в Словенії й зрозуміти, навіщо її запроваджувати. Цифри, які називали словенці, мають відносне значення. Головне, що ми побачили, яким чином реалізовуються конкретні проекти і який результат це приносить для муніципалітетів. Розуміючи, куди Україні потрібно рухатись в питанні енергоефективності, ми зможемо зробити менше помилок і пришвидшитись на шляху до кінцевої мети.

Ми повинні йти в ногу із часом. В минулому році у світі інвестиції в типову енергетику склали 130 млрд доларів, а у відновлювальну – 286 млрд доларів. Словенці це розуміють і вже мають 45% енергії з відновлювальних джерел.

Крім того, маємо базовий принцип енергоменеджменту: плануєш, впроваджуєш, перевіряєш, вживаєш заходи для змін (plan-do-check-act), і так по колу. Не можна зупинятись.

Нагадаємо, що під час поїздки до муніципалітету міста Веленьє Володимир Тетерський, Радомишльський міський голова, підписав Лист про наміри щодо співпраці. Дві громади домовились розпочати співробітництво у сферах енергоефективності, розвитку відновлюваної енергетики та  інших напрямках місцевого розвитку, які становлять взаємний інтерес.

Теги:

енергоефективність енергозбереження енергоменеджмент

Область:

Житомирська область

Джерело:

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:
E782b8b8de6ba45dd047314090ec7684

05 грудня 2019

Як громада приборкувала ліс. Репортаж із...

У Сергіївській громаді Полтавської області не тільки зрозуміли, як впорядкувати 200 га комунальних лісових насаджень,...

Cbe9c4b3234e5d41ccc67fd0078546de

04 грудня 2019

Конкурс - ровесник децентралізації подарував...

Скарбничка кращих практик місцевого самоврядування поповнилася ще 30-ма проектами. У Києві відбулася церемонія...

A24be51967f859dec9fefc794778e19a

03 грудня 2019

У Мінрегіоні визначили переможців цьогорочного...

У Мінрегіоні відзначили переможців Всеукраїнського конкурсу журналістських робіт «Реформування місцевого...