Краще життя не в Києві створюється, а в маленьких населених пунктах, – голова Тростянецької ОТГ

У жовтні 2017 року у Тростянецькій об’єднаній громаді на Сумщині відбулися перші вибори. Три ради об’єдналися у міську громаду, де сьогодні проживають понад 20 000 людей. Голова громади переконаний, що децентралізація – головна можливість збереження та розвитку сіл.

Про перспективи для села та зміни на місцях у проекті УКМЦ – DOBRE “Речники громад” розповів голова Тростянецької об’єднаної громади Юрій Бова.


 

 

Реформу боятися не треба. Вона зараз чітко відповідає потребі людей – це бажання жити краще. “Краще життя” не в Києві створюється, воно створюється в маленьких населених пунктах”, – говорить Юрій Бова.

Голова Тростянецької об’єднаної громади розповів, що у березні 2017 місто Тростянець запропонувало навколишнім селам приєднатися до них. Проте з самого початку не все складалося легко, адже інформації про децентралізацію до пересічної людини доходить мало. Свій негативний вплив на процеси роблять і посадовці, які тримаються за свої крісла і бояться змін.

“Тоді ми зрозуміли, що всіх одразу не об’єднаємо. Змінили тактику і прийшли до процесу поступового приєднання. Обрали кілька сіл, які точно не приєднаються до інших громад, бо вони були обмежені територіально, наприклад, річкою. Такі села треба було лише підштовхнути до об’єднання – пояснити переваги і налаштувати довіру. Ми провели багато зустрічей, на яких вдалося переконати людей”.

Згодом, під час прийняття рішень, депутати рад стали на бік децентралізації і голосуванням підтримали цю ідею, а думка сільських голів, які “пручалися до останнього”, перестала бути вирішальною.

Юрій Бова розповідає, що до 2016 року громада не бачила результати свого заробітку, адже кошти отримував район. Тепер же громада бачить свої прибутки і видатки “під лупою” і стає більше зацікавленою у легалізації бізнесу та робочих місць. У 2018 році бюджет Тростянецької об’єднаної громади складав близько 200 млн грн. У 2019 планують збільшити скарбницю ще на 20%.

“Це гроші, які перейшли з району – у повноваження громад. І тепер ми бачимо, що кожне збудоване підприємство, створене робоче місце, зареєстрований бізнес – це кошти нашої громади. Це стимулює до роботи усіх працівників міськради, служб, які працюють на обслуговування інвесторів тощо. Люди мають розуміти, що прихід інвестора – це добро для них, а не кошти “кудись”.

Юрій Бова говорить, що велика частина бюджету села раніше йшла на утримання апарату сільради, у обов’язки якого входила переважно видача довідок. Адже і освіта, і медицина були під опікою РДА. Тепер же, коли повноваження перейшли до місцевого самоврядування, мешканці села можуть самі вирішити, на що їм витрачати кошти.

Юрій Бова додає, що село стає частинкою спроможної громади, де є комунальна техніка, більше досвіду, різноманітні спеціалісти, які допоможуть людям розібратися в проблемних ситуаціях. Голова громади наводить приклад їхнього села Кам’янка, через яке проходить залізниця та певну територію займає профільний оздоровчий табір. Спеціалісти громади провели аналіз плати за землю, яку отримував бюджет села. За новими підрахунками надходження збільшилися із 25 тисяч гривень у рік до 900 тисяч.

“І ці кошти пішли не в Тростянець, а в село Кам’янку. Ми показали селу, наскільки збільшився їхній бюджет – був 3,5 млн, а став 4,7 млн. Ми приходимо до людей і кажемо: ви тут живете, порадьте нам, куди їх треба витратити. Якщо в селі Кам’янка на благоустрій раніше витрачалося 200-300 тисяч, то зараз це більше 1 мільйона гривень. Також люди вирішили, що хочуть зберегти і відремонтувати ФАП. Вуличне освітлення наша комунальна служба там відремонтувала за тиждень”.

Зараз, за словами голови громади, люди вже мріють про красиві парки на місці хащів, спортмайданчики, спортзали, футбольне поле. Також у селі побудували якісну дорогу, якої немає навіть у Тростянці.

“Обласна влада підтримала нас і це правильно, бо підтримувати треба тих, хто йде у реформу, а не всіма силами буксує її. І 10 мільйонів гривень виділили на дорогу районного значення. А ми, як місто, яке має більш сильні ресурси, закупили автобуси і пустили їх у село. За 12 гривень можна приїхати у місто, яке знаходиться за 20 км. А для пенсіонерів проїзд взагалі безкоштовний, адже діє пільгова програма, яка відшкодовує перевезення. Люди почали їздити в лікарні, на ринок, почали більше спілкуватися між собою, привозимо людей також на свята та фестивалі”.

Показуючи приклад Тростянецької об’єднаної громади, Юрій Бова говорить, що децентралізація – головний шанс зберегти та підняти село.

“Знаєте, буває так, що в лікарні переливають хворому кров, аби він одужав. Мені здається, що реформа – це переливання здорової крові в дуже занедбаний, уражений хворобами організм. От це зараз те, що відбувається в державі. Якщо цю кров не запустити зараз, то села дійсно помруть. А якщо запустити – з’явиться дуже великий перелік пропозицій землі інвесторам та бізнесу, бо реформа передала ці території нам. Кожній земельній ділянці дали призначення, поклали на генплан і зараз ми бачимо чіткі пріоритети розвитку”.

До прикладу, через село Зарічне тече одна з найчистіших річок України – Ворскла. Зараз, відповідно до стратегічного плану, на березі планують облаштувати зону для наметових таборів, зупинки для байдарочників. Юрій Бова каже, що це можливість для мешканців громади заробити додаткові кошти. Наприклад, продажем домашньої випічки чи пропозиціями оренди кімнат для туристів.

“Ті громади, які залишилися необ’єднаними, це баласт, що не сприяє розвитку. Покажіть десь одну сільську громаду, яка не хоче об’єднуватися лиш тому, що це багате село. Таке може бути хіба що десь під Києвом, де просто живуть багаті люди… А якщо поїхати в глибинку, то немає заможних сіл. Залишилися села, де просто люди доживають, і діти, які вже виїхали, намагаються забрати звідти своїх батьків, бо немає там ніяких послуг. Якщо ще 5 років чекати, то ці села зникнуть із карти. Я “за” те, щоб у 2019 році держава завершила формування перспективних планів і дала по руках усім тим, хто хоче під час цих процесів вирішити якісь особисті плани. Наприклад, коли на рівні обласної ради хтось десь володіє землями агропідприємства, і якийсь депутат починає диктувати умови, будувати своє “князівство”. От ці “князівства” державна політика має відсікати.

Ця реформа – це основоположна зміна в державі, яка має запустити й інші механізми: реформи освіти, медицини в селі”.

 

 

Теги:

речник

Область:

Сумська область

Громади:

Тростянецька міська об’єднана територіальна громада

Джерело:

Український кризовий медіа-центр

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь
Читайте також:
D96e4db333d80d39a1bb86ccf185dc05

22 березня 2019

Кам’янська ОТГ: найдовша алея сакур, «сонячне...

3 травня до Кам’янки з’їдуться мери міст України, аби посадити алею, що стане не лише окрасою міста поетів та...

155e37450bce4ffd299aa99aa0e37fb8

21 березня 2019

Чому Дунаєвецька громада – гарний приклад...

Очільники Дунаєвецької громади та району з колективом ЦНАП  (Справа наліво – перший заступник голови РДА, голова...

88fba41c01d0259e1db5812d44fe7ef9

21 березня 2019

«Боявся, щоб сміттєві баки не покрали на клітки...

Домовитись про зустріч з Сергієм Гарбаруком було непросто. Під час однієї з телефонних розмов він відмовив, бо у...