Ми встигли в купе, а необ’єднані будуть “бігти за потягом”, – голова Великокопанівської громади

Чому не варто зволікати з об’єднанням та як змінилося життя громади за два роки у проекті УКМЦ – DOBRE “Речники громад” розповіла голова Великокопанівської сільської об’єднаної громади Валентина Костенко.

 

 

“Коли в 2014 році кинули клич про те, що вступив у дію закон про об’єднання, я була проти цього. Наше село Великі Копані завжди було самодостатнім. У нас завжди були кошти і ми могли їх так вкладати, що в нас були кращі садочки, лікарні, культура на високому рівні. І ми подумали: навіщо нам об’єднуватися, якщо у нас і так добре все. Зараз я дуже шкодую, що тоді так думала”.

Одним із варіантів для Великих Копанів на Херсонщині було стати частинкою великої громади, утвореною навколо районного центру. За словами Валентини Костенко, їхнє село хотіло залишитися самодостатнім, і вони вирішили шукати варіанти створення своєї громади. Зрештою, домовившись із Абрикосівською сільською радою, наприкінці грудня 2016 року утворили Великокопанівську об’єднану громаду, де зараз проживає близько 7 тисяч мешканців.

 

Ми встигли в купе-вагон

 

“Нам треба було об’єднуватися ще на початку 2015 року, разом із тими 159 першими громадами, коли була ще більша можливість для розвитку. Як кажуть, той, хто перший – сідає в СВ-вагон. Ми були в другій хвилі і потрапили в непогане купе. Ті, хто об’єднався після нас, встигли у плацкарт. Є ще спільний загальний вагон. А після стовідсоткового об’єднання, якщо таке буде, останні громади будуть “бігти” за цим потягом. Децентралізація дає дуже великі можливості для громад. І коли запитують, що ви отримали, я кажу: незалежність. Ми стали господарями на території своєї громади”.

Тим часом, поки не об’єднані території залежні від рішень від району – Великокопанівська громада вийшла на прямі міжбюджетні відносини з державою і сама забезпечує всі потреби. За словами Валентини Костенко, деякі школи у інших селах досі не отримали потрібну кількість вугілля через затримки з тендерами. А навчальні заклади громади – вже мають необхідні матеріали. Також перевагою децентралізації голова громади вважає можливість створити свій ЦНАП, і на місцях надавати людям усі послуги, яких вони потребують.

“Ті, хто не об’єднався, просто відсиджують свій робочий день. Вони не хочуть брати на себе відповідальність і чекають, що район за них прийме рішення, район виграє проект. Об’єднання – це не тільки незалежність. Це цікаве життя. За цих два роки ми об’їздили всю Україну, пів-Європи, запрошували до себе гостей. Ми переймали досвід і ділилися своїм”.

 

Що змінилося у громаді

 

Завдяки децентралізації за два роки існування громада залучила додаткових 11 мільйонів гривень, зокрема, за рахунок субвенцій.

У громаді з’явився свій центр медико-санітарної допомоги. Тепер це комунальне неприбуткове підприємство. Кожен лікар має обладнаний кабінет та всю необхідну техніку, яку купили за кошти бюджету. Також придбали легковий автомобіль і карету “швидкої”. Сьогодні також триває ремонт приміщення екстреної медичної допомоги. Спочатку замість чотирьох потрібних лікарів, було лише два. Громада знайшла можливість купити житло для фахівця, який приїде працювати до них. І зараз медзаклад забезпечений кадрами. Цього року також купили житло для молодого вчителя.

Також у Великокопанівській громаді є два великих дитячих садочки та дві школи. Валентина Костенко говорить, що і закладів культури тут теж достатньо і, за їхніми підрахунками, не повертається у громаду лише 2% молоді. Решта – знаходять роботу вдома.

 

Як і в багатьох громадах, ахілесовою п’ятою залишаються дороги. Із 200 кілометрів автошляхів, тільки 9 кілометрів – асфальт, 5 – жорства, а все решта – грунтова дорога. Проте у громаді знайшли рішення “економного ремонтування доріг”.

“Грошей на асфальтування не вистачає і найближчим часом ми їх не знайдемо. Раз на рік виділяється від 500 до 900 тисяч гривень на грейдерування цих доріг. До осені зношені ділянки грейдеруємо повторно. Два роки тому вирішили купити свій грейдер, щоб не орендувати його щоразу. Через проблеми з тендером, ми двічі не змогли його придбати. А потім передумали купувати: якщо у нас буде грейдер за 2,5 мільйонів гривень , хто сяде за кермо”.

Валентина Костенко говорить, що кадровий голод – це проблема у їхній громаді. Адже більшість мешканців займаються домашнім господарством і реалізовують свою продукцію на ринку.

“ПДФО сплачується переважно з зарплат бюджетників, а таких небагато. Наші люди мають присадибні ділянки, вони вирощують овочі або фрукти і продають їх на ринку, а йти на іншу роботу не хочуть. Тому в нас голод кадрів. Ми маємо комунальне підприємство, для якого ми купили пилораму, трактори, причепи, різну сільгосптехніку, але у нас немає кому на них працювати. Але люди не хочуть іти на роботу , бо в них є можливість реалізовувати продукцію. З одного боку це добре, а з іншого – бюджет громади нічого не отримує”.

У Великокопанівській громаді знаходяться великі промисловий і сільськогосподарський ринки.

“Це одні з найбільших в Україні оптових ринків. Навколо них набудували багато магазинів і кафе. Таким чином, ми стали підприємницьким селом. У нас більше 300 приватних підприємців, але тільки 60 з яких платять податок. Решта зареєстровані в містах Нова Каховка, Херсон тощо. Я вважаю, що треба внести зміни до законодавства, щоб податок платився за місцем ведення підприємницької діяльності. Адже вони дороги “убивають” наші, сміття залишають нам, повітря забруднюється наше, а кошти ми не отримуємо”.

 

Старі схеми більше не працюють

 

Уже рік Великокопанівська громада пише стратегію сталого розвитку, і зараз документ знаходиться на етапі громадського обговорення. Але, за словами Валентини Костенко, приймати цю стратегію вони не поспішають. Адже нещодавно громада стала партнером програми DOBRE, і за сприяння програми у громаді планують доопрацювати документ уже за участі експертів. Саме фахове консультування – це те, заради чого громада прагнула стати партнером програми DOBRE. Валентина Костенко говорить, що Великокопанівській громаді вдалося пройти відбір лише з третьої спроби.

“У нашій сільській раді молодь складає 60%. Вони постійно навчаються, як працювати з людьми, як писати проекти. Це дало нам поштовх, і з третьої спроби ми змогли стати партнерами. Для нас це було дійсно свято”.

 

Валентина Костенко говорить, що за декілька місяців співпраці і навчань уже в рамках програми DOBRE, вони змогли перейняти нові принципи роботи.

“Багато хто очікує від програми DOBRE грошей. Так, кошти потрібні всім. Але у нас в першу чергу стоїть мета – навчити наших людей, як правильно жити, керувати. Тому що ці навчання, які вже були по програмі DOBRE, показали, що ми трішки не правильно працювали. Більше не діють старі схеми на кшталт: зробив – добре, не зробив – так і буде. Треба шукати шляхи, як зробити найкраще. Ми дуже раді, що ми стали партнерами програми. Ми розуміємо, що нас чекає багато роботи, але ми готові до цього”.

 

 

Теги:

речник

Область:

Херсонська область

Громади:

Великокопанівська сільська об’єднана територіальна громада

Джерело:

Український кризовий медіа-центр

Поділитися новиною:

Читайте також:
3aa668f15c6e415f0ea58c470a43d399

17 січня 2019

Муніципальна варта, бебі-бум та збереження...

  Олена Дмитренко, голова Козелецької селищної ОТГ Чернігівської області, презентувала журналістам результати...

D59ba97a8f3943d957112f2dd0eb8afe

15 січня 2019

Добровольці-вогнеборці Бугринської громади

Бугринська сільська об'єднана громада, що на Рівненщині, ділиться досвідом створення добровільних пожежних...

0300a6ff9069e251c5e7bc598d9e3310

14 січня 2019

Білоцерківська ОТГ першою в Україні отримала...

Білоцерківська об’єднана територіальна громада (Великобагачанський район) першою отримала спеціальній автомобіль для...