Батуринська громада: найкращий приклад розвитку туризму на Чернігівщині

Батуринці розповіли про те, як швидко розвинути туристичну привабливість краю і залучити 150 тисяч відвідувачів на рік

Батуринська об’єднана територіальна громада (ОТГ) Чернігівської області, створена з важкими потугами в 2016 році, для свого розвитку активно використовує наявний історико-культурний потенціал і підтримує впровадження цікавих ідей та ініціатив. Особливо тих, що приваблюють екскурсантів, туристів, відпочивальників. Як саме вона це робить – побачили представники громад обох регіонів під час навчальної поїздки "Історико-культурна спадщина та мистецтво як важелі економічного розвитку", організованої спільно Чернігівським та Київським Центрами розвитку місцевого самоврядування (ЦРМС), що були створені за підтримки Програми "U-LEAD з Європою" та Мінрегіону. Завдяки керівництву Батуринської ОТГ понад 30 учасників заходу за день отримали максимум корисної інформації, побували на головних локаціях, які дозволяють громаді з гордістю казати про 150 і більше тисяч відвідувачів на рік.

 

Місто з душею

 

Пленарна частина навчальної поїздки проходила в прекрасно відремонтованому Батуринському будинку культури. Директор Чернігівського ЦРМС Ірина Кудрик пожартувала, що Батуринську ОТГ від решти аналогічних утворень відрізняє Душа. І хоча це - прізвище Батуринського міського голови і керівника громади, Батурин дійсно є містечком з душею. Не лише тому, що це - гетьманська столиця з її хоч і трагічною, але багатою історією, а й тому що Леонід Душа "вдихає" у неї нове життя. І він сам, і підібрана ним команда помічників роблять усе можливе, а часто й неможливе в наших законодавчих реаліях, аби місто оживало й розвивалося. А ще - мало не з обіймами зустрічають інвесторів.

 

 

"Ми дуже зацікавлені розвивати туристичний бізнес у Батурині. І я кажу своїм колегам: давайте після себе щось залишимо", - зазначив Душа у вітальному слові.

Він розповів, як запрошує молодь на роботу в громаду та дає їй житло, поскаржився на кадровий голод і похвалився тим, які проблеми уже вдалося вирішити. Його промова була пронизана гумором неординарної особистості і щирим бажанням поділитися власним світобаченням і життєвим досвідом. Учасники навчання потім говорили: "Видно, що людина - на своєму місті".

Молодий, але виважений і грамотний заступник міського голови, 24-річний Валентин Потеруха надав присутнім коротку історичну довідку про Батурин, звернув увагу на особливості історико-культурної спадщини Батуринської громади та її відродження, зазначив, що в наступному році виповниться 350 років, як місто стало гетьманською столицею. У зв’язку з цим започаткований цьогоріч фестиваль "Шабля" буде ще цікавішим, масштабнішим і водночас "більш зручним" для сімейного відпочинку і туризму.

 

 

У Батурин - по рибу, ягоди і гриби

 

Далі слово взяли спікери навчальної поїздки. Радник із питань регіонального розвитку Чернігівського ЦРМС Володимир Бойко порівняв Батурин із Новгородом-Сіверським, де свого часу теж була зроблена масштабна історична реконструкція і вкладені великі кошти. Однак це місто чомусь не стало популярним і дуже відвідуваним. Батурин же себе "розкрутив".

"Виявляється, можна використовувати донорські кошти, бюджетні вливання і навколо міста будувати цілу індустрію", - зазначив Бойко.

Він ознайомив присутніх із баченням розвитку туристичної сфери, викладеним у проекті Стратегії розвитку Батуринської ОТГ до 2027 року, який Чернігівський ЦРМС розробляв спільно з громадою, і який 24 вересня було затверджено у першому читанні на сесії Батуринської міськради.

"Коли ми працювали над стратегією і тільки формували бачення, то формулювання, що це - козацька, гетьманська столиця України не викликало жодних питань. І хоча туризм тут і не є основою економіки (бо це - аграрний сектор і натяк на переробну промисловість, яку тут мають намір розвивати), Батуринська громада - мабуть, єдиний реально вдалий приклад у Чернігівській області, коли розвиток туризму, побудований фактично на історико-культурній спадщині, дає економічний ефект", - сказав Бойко.

Аби цей напрямок розвивався, стратегія ставить завдання щодо просування інформаційних продуктів, розвитку інфраструктури та фестивального руху, облаштування зон відпочинку та громадських туалетів, підтримки "зеленого" і зимового туризму, розробки різнопланових туристичних маршрутів (велосипедних, грибних, ягідних, рибальських) тощо.

"Ми вписували у стратегію те, що реально виконати за короткий період - два роки і один квартал", - зазначив Бойко.

 

Туркластер 300+

 

 

Перспективний напрямок розвитку туристичної галузі учасникам навчальної поїздки і керівництву Батуринської ОТГ презентувала радник із питань регіонального розвитку Київського ЦРМС і голова Всеукраїнської федерації роботодавців у сфері туризму Тетяна Тимошенко. Вона повідомила, що місяць тому командою експертів, яку вона очолює, був запущений новий проект "Туркластер 300+".

"Ми хочемо створити 300 туристичних кластерів по всій Україні і запрошуємо Батурин долучитися. Ми сформулювали і розробили методологію "7 кроків", яка дозволить створити якісний туристичний продукт на основі світового досвіду і європейського законодавства, - сказала доповідач.

 

 

Тимошенко нагадала, що кластер - це об’єднання зусиль різних сфер бізнесу заради вироблення комплексного туристичного продукту і просування його на зовнішні ринки. Вона навела приклад Львова, де свого часу все почалося з домовленості між власником мережі кафе і ресторанів та перевізником. Вони знизили на 50% ціни на свої послуги, організували тур вихідного дня і дали рекламу на Київ. Жителі столиці поїхали до Львова так масово, що підприємці отримали шалені прибутки.

"Тому пропоную: створити таку ж комплексну пропозицію в Батурині, створити єдиний продукт, запропонувати киянину одним дотиком знайти де поїсти й переночувати і що подивитися - один тур на вихідні з однією-двома ночівлями. Має бути єдина ціна, а не окремо за кожну послугу", - пояснила Тимошенко.

За її словами, розвиток туризму дозволить створити й нові робочі місця. За прогнозами Світової організації туризму, до 2030 року кожне десяте робоче місце у світі буде саме в цій галузі.

"Туризм - це найкращий, найуспішніший і в усьому світі визнаний інструмент дуже швидкого запуску будь-яких інвестиційних і економічних процесів на місцевому, локальному рівні", - наголосила фахівець.

 

Об’єкти приватної ініціативи

 

Після теоретичної частини виїзного заходу представники ОТГ Київщини та Чернігівщини перейшли до практичної. Вони побували на Цитаделі Батуринської фортеці, у Гетьманському будинку, Будинку-музеї Генерального судді Василя Кочубея та палаці Крила Розумовського Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця". Описувати ці відомі об’єкти не будемо, зазначимо лише, що їх розвиток не стоїть на місці і це сприяє збільшенню кількості екскурсантів і туристів. Так, наприклад, торішнє відкриття музею з восковими фігурами гетьманів у Гетьманському будинку дозволило виконати річний план відвідуваності на 140%. За словами старшого наукового співробітника заповідника Каріни Солдатової, за планом на 2017 рік передбачалося прийняти 125 тис. відвідувачів, а прийшло-приїхало понад 175 тисяч. Усього було проведено більш ніж 8 тисяч екскурсій.

 

 

Неабиякою цікавинкою Батурина став і приватний музей відомого мандрівника й антрополога, дослідника народів Південно-Східної Азії, Австралії та Океанії Миколи Миклухо-Маклая. Він є частиною готельно-ресторанного комплексу, власниця якого Надія Петрівна теж має прізвище Миклухо-Маклай і, кажуть, вважає себе нащадком мандрівника.

Як розповіла екскурсовод Марія Бойчук, родина сьогоднішніх Миклухо-Маклаїв створила в Україні 4 таких музеї, один із яких, на жаль, залишився у окупованому Росією Севастополі. На Чернігівщині перший музей ученого-мандрівника був відкритий у Козелецькому районі в 2010 році, а цей - у 2014-му.

"У Батурині вони не випадково створили музей. Мало хто знає, але родина Кирила Розумовського і Міклухо-Маклая поєднані завдяки праправнуку гетьмана Олексію Костянтиновичу Толстому", - сказала екскурсовод.

 

 

Марія Іванівна знає про це так багато, що видала вже кілька книжок.

За її словами, в цьому році власники комплексу збудували ще один корпус на 10 номерів і тепер тут можуть одночасно розмістити до 100 гостей. Ціна за добу - чималенька (700-800 грн за двомісний номер), але сервіс тут - на високому рівні.

Вийшла до приїжджих і власниця комплексу пані Надія. Вона назвала Батурин найперспективнішим містом Чернігівщини в плані розвитку і закликала бізнесменів приходити з інвестиціями.

 

 

"Я хочу, щоб сюди приїжджали люди, готові щось створювати. Тут - безмежне поле для діяльності. Нашому туристу потрібен сервіс, а в Батурині його мало", - сказала пані Надія.

Останнім пунктом виїзного навчання представників громад був уже, мабуть, легендарний мистецький хутір Обирок. Він виявився не так далеко від Батурина, як автору цих рядків здавалося раніше, і просто вразив своєю автентичністю й оригінальністю.

 

 

"Тут ми бачимо, як із занедбаного хутора, який фактично вимирав, можна зробити цікаву мистецьку локацію, що буде притягувати до себе людей з усієї України", - зауважила Ірина Кудрик.

З майже вечірніми відвідувачами зустрілася Ірина Койда, яка з родиною зараз господарює на Обирку. Вона розповіла про найближчий захід - зустріч "РОбиРок weekend" 29-30 вересня, де презентуватимуться й обговорюватимуться подальші проекти.

"Обирок є невід’ємною частиною Батуринської громади і саме так ми себе мислимо. Так, у нас є своя історія, але разом це в рази ефективніше. Тим паче, що можливість будувати діалог з іншими членами Батуринської громади є", - сказала Ірина.

 

 

"Представники ОТГ побачили найбільш вдалий приклад розвитку туристичної сфери на Чернігівщині, причому в різних іпостасях. Побачили, наскільки є важливими ідеї (а тут усе засноване на ідеях) і яким чином їх можна реалізовувати. Все разом це створює дуже цікаву комбінацію, яка, на мою думку, дозволить Батуринській громаді успішно розвиватися. Самі батуринці не вважають, що все бездоганно, але це є успішно", - підвів риску Бойко.

 

Теги:

туризм Кращі практики

Область:

Чернігівська область

Громади:

Батуринська міська об’єднана територіальна громада

Джерело:

Укрінформ

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

09 вересня 2020

Сучасний ЦНАП Полонської ОТГ: два роки після відкриття

Сучасний ЦНАП Полонської ОТГ: два роки після...

У Полонській ОТГ, що на Хмельниччині, вже два роки працює сучасний ЦНАП, створений за підтримки Програми "U-LEAD з...

09 вересня 2020

Районна лікарня на утриманні громади. Досвід Сновської ОТГ

Районна лікарня на утриманні громади. Досвід...

Сновська ОТГ Чернігівської області чотири роки тому взяла на баланс районну лікарню і досі фінансує зарплати...

03 вересня 2020

Як власна «вторинка» береже життя громади. Досвід Тернопільщини

Як власна «вторинка» береже життя громади....

Скалатська ОТГ Тернопільської області у 2016 році врятувала від закриття районну лікарню. Сьогодні витрати на...

02 вересня 2020

Багатофункціональний спортивний майданчик відкрили у Байковецькій ОТГ

Багатофункціональний спортивний майданчик...

Багатофункціональний спортивний майданчик для баскетболу, футболу та тенісу відкрили поблизу опорної школи у селі...

01 вересня 2020

Медіацентр у Теребовлянській ОТГ: у чому його унікальність?

Медіацентр у Теребовлянській ОТГ: у чому його...

У процесі реформи з децентралізації невеликі громади отримали відчуття своєї важливості. Відтепер – це не провінції...