Субвенція на розвиток інфраструктури об’єднаних громад Чернівецької області у 2018 році

Автор: Олексій Грушко, радник з регіонального розвитку Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування,
створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону

Субвенція на формування інфраструктури ОТГ надається для створення та модернізації інфраструктури об’єднаної територіальної громади та може спрямовуватись на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та розвиток інфраструктурних об’єктів, що належать до комунальної форми власності (у тому числі на виготовлення проектної та містобудівної документації). Метою субвенції є стимулювання розвитку утворених громад, переключення їхньої уваги у використанні місцевого бюджету та пошуку інвестицій з латання дірок – для цього якраз і призначена субвенція, адже в своїй більшості інфраструктура та комунальна власність громад в кращому випадку оновлювалася в 1990-ті роки, - на питання розвитку.

Базовою умовою надання субвенції є її використання виключно на капітальні видатки в межах виділеного їй бюджету лише за умови розробки цільових проектів, які передбачають не лише наявність проектно-кошторисної документації, а застосування комплексного проектного підходу. При цьому кожен проект повинен бути частиною плану соціально-економічного розвитку громади, тобто вписуватися в концепцію її розвитку.

Відповідно до Постанов Кабміну 2016-2017 рр., кошти інфраструктурної субвенції можна було витрачати на:

  • розробку проектної, містобудівної та планувальної документації громади;
  • підвищення якості надання адміністративних послуг у громаді, зокрема створення, модернізацію центрів надання адміністративних послуг та придбання обладнання і програмного забезпечення для них;
  • створення сучасних систем організації управління громадою - комунікаційних мереж, баз даних, систем оповіщення населення;
  • реконструкцію, переобладнання, перепрофілювання будівель бюджетних установ ОТГ з метою їх використання відповідно до повноважень та потреб об’єднаних територіальних громад з обов’язковим застосуванням енергоефективних технологій;
  • нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт вулиць, доріг, мостів, переходів комунальної власності, що поліпшують доступність жителів до об’єктів та установ, у яких надаються адміністративні, соціальні та інші послуги;
  • закупівлю транспортних засобів для підвезення дітей до навчальних закладів, транспортних засобів спеціального призначення та комплектувальних виробів до них для комунальних підприємств, пожежної і спеціальної рятувальної техніки та пожежно-рятувального оснащення, спеціалізованих санітарних транспортних засобів для лікувальних закладів;
  • нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів водопостачання та водовідведення, об’єктів поводження з відходами та рекультивацію територій сміттєзвалищ тощо;
  • здійснення інших заходів щодо об’єктів комунальної форми власності, які є важливими для посилення спроможності територіальної громади, забезпечення належного рівня безпеки та цивільного захисту;
  • погашення в установленому законодавством порядку зареєстрованої органами Казначейства на початок бюджетного періоду бюджетної кредиторської заборгованості місцевих бюджетів, що виникла під час здійснення видатків місцевими бюджетами за рахунок коштів, отриманих з державного бюджету за програмою “Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад”;
  • будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, а також капітальний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

У 2018 році цей перелік було доповнено: громади отримали дозвіл здійснювати також і капітальний ремонт будівель бюджетних установ ОТГ (а не лише їхню реконструкцію та переобладнання), а також направляти кошти на співфінансування інших програм і проектів, що реалізуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, тобто фактично інфраструктурну субвенцію тепер можна використовувати в якості співфінансування проектів ДФРР. Проте з цього року заборонено здійснювати поточний ремонт доріг - лише капітальний.

У перший бюджетний рік існування об’єднаних територіальних громад в Україні – 2016, з Державного бюджету громадам на розвиток інфраструктури було передбачено субвенцію у розмірі 1 млрд грн. Кошти субвенції розподілилися між 159 об’єднаними громадами за чіткою формулою: в залежності від кількості сільського населення і площі громади. Чернівецька область, незважаючи на те, що є найменшою як за площею, так і за населенням, стала восьмою за обсягами фінансування, залучивши більше 45 млн грн на інфраструктуру ОТГ. Не в останню чергу це відбулося за рахунок потужного першого об’єднання – більше 10 громад в 2015 році було утворено лише в п’яти областях України.

Відповідно до методики, найбільше коштів на розвиток інфраструктури отримала Мамалигівська громада, на той момент найкрупніша в області: 12,5 тис. населення й всі населені пункти (вісім) розташовані в сільській місцевості. Найменше отримали Сокирянська та Глибоцька громади оскільки вони були утворені на базі районного центру та охоплювали крім центрального населеного пункту лише одну сільську раду. Усть-Путильська громада отримала теж не дуже значну суму, оскільки вона є гірською громадою з малою кількістю мешканців - проявився один з недоліків розподілу субвенції суто за формулою, без урахування специфіки місцевості та дорожньої інфраструктури.

В 2016 році 10 громад Чернівецької області реалізували 67 проектів на загальну суму майже 45,4 млн грн, що склало 99,9% від виділених на регіон коштів. Розподіл напрямків використання дещо відрізнявся від загальноукраїнських тенденцій.

Розподіл інфраструктурної субвенції громадами Чернівецької області за напрямами використання.

Так, частка витрат на освітні об’єкти (школи та ДНЗ) майже в півтора раза більше, ніж в середньому по Україні, медицина опинилася на третьому місці (по Україні вона займала тоді восьме), а техніка для комунальних підприємств, навпаки, опинилася серед малопопулярних заходів.

У 2017 році субвенція на формування інфраструктури 366 створених у 2015-2016 рр. об’єднаних територіальних громад становила 1,5 млрд грн. Чернівецька область отримала коштів на інфраструктурну субвенцію майже в півтора рази більше, ніж у попередньому – 61,9 млн грн, проте через зростання кількості громад та утворення двух потужних громад на базі м. Сторожинець та м. Вижниця, які об’єднали велику кількість великих населених пунктів навколо себе, громади, утворені у 2015 році, отримали у 2017 меншу суму коштів. Розподіл субвенції для громад Чернівецької області наведено нижче (синій колір – ОТГ утворені в 2015 р., червоний – 2016 р.).

Всього громадами було подано 82 проекти, з них майже чверть – це проекти Сторожинецької ОТГ (21), в якій намагалися охопити всі населені пункти. Найбільш популярними виявилися об’єкти, пов’язані з об’єктами освіти (школами та дитячими садками) та покращенням якості доріг у громадах. З точки зору обсягів фінансування освітні об’єкти (школи та дитячі садки) забрали на себе майже третину інфраструктурних коштів – 19,3 млн грн, майже 13 млн грн також пішло на дороги та тротуари. Слід відмітити суттєве зростання минулого року обсягів коштів, які виділялися громадами на придбання спецтехніки – 9,1 млн грн.

На 2018 рік у Державному бюджеті закладено кошти на реалізацію проектів інфраструктурної субвенції у розмірі 1,9 млрд грн, проте зросла й кількість ОТГ. Відповідно кожна громада отримала ще менше ресурсу на вирішення своїх нагальних проблем. Зрозуміло, що у виграші виявились ті громади, які першими стали на шлях децентралізації. Наприклад, середній показник по Україні коштів субвенції, отриманих однією ОТГ в 2016 році становив близько 6,3 млн грн, 2017 році – 4,1 млн, 2018 році – 2,8 млн.

Так, цього року 26 громад Чернівецької області на розвиток своєї інфраструктури отримали 68,32 млн грн – всього на 10% більше, ніж минулого року, при тому, що кількість ОТГ в області зросло більш ніж в півтора раза. Лідером за обсягом фінансування знов стала Сторожинецька громада. Проте вперше дві ОТГ отримали менше 1 млн грн на інфраструктуру, в т.ч. одна – утворена минулого року. Слід, до речі, відзначити, що до 68,32 млн грн чернівецькі громади на реалізацію проектів доклали додатково ще 4,15 млн грн з місцевих бюджетів та знайшли додаткових 13,85 млн грн з інших джерел (лідером за цим напрямком виявилася Острицька громада, яка залучила більше 7 млн грн додаткових коштів).

Розподіл субвенції між громадами України у 2018 році було затверджено Кабміном 4 квітня – значно раніше, ніж у 2016-2017 рр., що залишило ОТГ значно більше часу на реалізацію проектів. Це особливо важливо для тих ОТГ, які передбачають зовнішні будівельні роботи. Крім того, на відміну від попередніх років, коли громади могли подавати проекти на розгляд Міжвідомчої комісії Мінрегіону фактично до кінця року, їх обмежили двома місяцями – документи до Києва мали потрапити не пізніше червня. Через це вдвічі (до десяти днів) було збільшено термін погодження проектної заявки комісією, проте це не виявилося особливою проблемою для громад. Першими свої проекти 24 травня затвердили Великокучурівська, Клішковецька, Кострижівська, Красноїльська, Сторожинецька, Тереблеченська та Усть-Путильська громади, останніми – хоча всього на місяць пізніше – Вікнянська та Острицька ОТГ, а також останні проекти погодила Мамалигівська громада.

Лідером за кількістю проектів, поданих на інфраструктурну субвенцію, вже другий рік поспіль є Сторожинецька громада – цього року вона подала та затвердила 10 заявок. По шість заявок подали Вижницька та Селятинська ОТГ, по п’ять – Великокучурівська, Новоселицька та Мамалигівська; Клішківці, Рукшин, Чудей, Недобоївці та Остриця обмежилися чотирма проектами, Вашківці та Конятин – трьома. Решта громад Чернівецької області вирішили не розпорошувати обмежені ресурси та сконцентрувалися на 1-2 проектах. Всього від Чернівецької області Мінрегіоном було затверджено 85 проектів.

Найбільш популярними цього року виявилися проекти пов’язані зі сферою освіти – таких в Чернівецькій області у 2018 р. буде реалізовано 29, на другому місці опинилися проблеми дорожньої інфраструктури. Аналогічна картина спостерігалася й минулого року, проте якщо у 2017 р. на третьому місці знаходилися проблеми сфери охорони здоров’я, то зараз це сфера культури. Також зросла й популярність проектів, пов’язаних з придбанням спецтехніки та шкільних автобусів.

У відсоткову виразі частка освітніх проектів зросла з 31% майже до 39% (19,3 та 26,4 млн грн відповідно), дорожніх – дещо скоротилася, при тому що сума залишилася на рівні близько 12 млн грн; також у порівнянні з 2017 р. майже не змінилася сумарна цифра витрат на придбання спецтехніки та шкільних автобусів.

На фінансування містобудівної документації наважилися у Рукшинській та Острицькій ОТГ – проектами передбачено виготовлення генпланів для всіх населених пунктів громад. На ЦНАПи кошти виділили Тереблеченська та Мамаївська громади, причому остання стала однією з небагатьох ОТГ, що обрала придбання обладнання для надання адмінпослуг. Серед інших цікавих особливостей використання інфраструктурної субвенції цього року слід відмітити наступне:

  • придбання спецтехніки запланували у Юрковецькій (автогрейдер), Сторожинецькій (автопідйомник), Рукшинській (мінітрактор-газонокосарка), Кострижівській (регенератор асфальту), Конятиській (трактор з навісним обладнанням), Вижницькій (сміттєвоз), Кіцманській та Глибоцькій громадах, причому для Кіцманя та Кострижівки – це єдині проекти;
  • Рукшинська громада за рахунок інфраструктурної субвенції забезпечує частину співфінансування проекту ДФРР з міжмуніципального співробітництва територіальних громад Хотинського району в сфері управління твердими побутовими відходами;
  • проект реконструкції будинку культури у с. Мамалига фактично передбачає й добудову адміністративних приміщень і створення ЦНАПу, та також є спіфінансуванням за проектом ДФРР;
  • добудова групових приміщень дошкільного навчального закладу «Берізка» с. Іспас Вижницької громади також відбувається за кошти інфраструктурної субвенції та ДФРР;
  • Недобоївська громада знову зосередилася виключно на освітніх об’єктах;
  • повністю на сфері освіти сконцентрувалися й в Красноїльській громаді, а ось Усть-Путила всі кошти субвенції направила в галузь культури;
  • Волоківська громада зосередилася на завершенні будівництва споруди пункту здоров’я (колишньої амбулаторії загальної практики сімейної медицини) у с. Грушівка, яка після здачі в експлуатацію буде придатна до використання й як дитячий садок;
  • Магальська громада, в свою чергу, всі сили кинула на реконструкцію ДНЗ у с. Рідківці;
  • єдиний проект з благоустрою у 2018 році буде реалізовано у Чудейській громаді – там буде облаштована територія біля будівлі сільської ради;
  • у сфері покращення спортивної інфраструктури також цього року буде лише один проект – це капремонт приміщення глядацьких трибун стадіону с. Строїнці Новоселицької ОТГ;
  • співфінансування придбання шкільного автобуса запланували у Вікнянській та Конятинській громадах;
  • Сокирянська, та, фактично, Великокучурівська з Чудейською громадами зосередилися на дорогах, а проект Мамаївської громади з покращення дорожньо-транспортної інфраструктури стосується виключно ремонту тротуарних доріжок.

Станом на кінець липня більшість ОТГ області вже розпочали реалізацію проектів за кошти інфраструктурної субвенції, радники Чернівецького ЦРМС до кінця року будуть здійснювати постійний моніторинг цього процесу та повідомляти про успіхи наших громад.

Теги:

субвенція 2018

Область:

Чернівецька область

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:
3a4c1ddc237cdaa78c6af9cc821562e5

17 серпня 2018

ЦВК вийшла за рамки своїх повноважень і має...

На думку народного депутата Ігора Васюника, Центральна виборча комісія, прийнявши постанову від 9 серпня, яка...

Ddb54bd103699eca904bf9d9c5ad75f5

17 серпня 2018

Довбиська ОТГ готує програму активізації молоді

У Довбиській громаді розпочали роботу над створенням програми активізації молодих людей, задля залучення їх до...

E474829fc99d31898f78a298ef4620da

17 серпня 2018

Як живе найбідніша з об'єднаних громад Рівненщини

Локницька об’єднана територіальна громада утворилася в 2016 році з чотирьох сільрад Зарічненського району:...