Білокуракинська ОТГ: три роки децентралізації

Ще у 2015-му, на самому початку впровадження децентралізації, Білокуракине стало центром однойменної територіальної громади, яка об’єднала 24 населених пункти семи сільських та однієї селищної ради. Чи стало таке об’єднання успішним, що вдалося втілити та які проблеми постають на шляху розвитку громади, розповів Сергій Сірик, Білокуракинський селищний голова.

– Як вплинуло об’єднання на життя громади? Люди відчули, що обрали вірний шлях?

– Спочатку мені не дуже вірилося, що за децентралізації гроші віддадуть на місця. Але Володимир Гройсман  дав слово, і дійсно це сталося. У 2016-му році бюджет Білокуракинської ОТГ майже в чотири рази перевищив загальний обсяг бюджетів колишньої селищної та сільських рад.

Наприклад, вже за перший рік ми зробили нові дахи в десяти багатоповерхівках. До цього, в найкращому разі, могли дозволити собі відремонтувати один дах у три роки. На мій погляд, це успіх, який відчувають наші люди.

І хоча наступного року субвенцію дещо зменшили, вважаю, все те, що було придбано та зроблено за перший рік – спецтехніка, заходи з благоустрою, освітлення населених пунктів – усе це буде служити людям ще не один рік.

 

 

– Як складаються відносини ОТГ з райдержадміністрацією?

– У нас нормальна взаємодія. Освітні, культурні, спортивні заклади Білокуракинська РДА передала нам на баланс з великим задоволенням, без проблем. Проблеми були лише в самих закладах – у більшості потрібен ремонт, утеплення, чим поступово ми і займаємося.

– За ці три роки які проекти вже вдалося втілити у життя?

– Ми рухаємося відповідно до сформованої Стратегії розвитку. Звичайно, доводиться балансувати між потребами громади і її реальними можливостями. Наразі виконується перший етап Плану реалізації стратегії, розрахований до 2019 року.

Сьогодні громадою вже зроблений капремонт тротуарів на трьох вулицях Білокуракиного, реконструйована адмінбудівля та придбано більше десятка одиниць спецтехніки (два екскаватори, дві вакуумні машини, три самоскиди, сміттєвоз, автогрейдер, міні-каток, автопідйомник, причеп, косарка) для КП «Білокуракине-комунсервіс», зроблений капремонт ДЮСШ, капремонт та термомодернізація двох будівель дитсадків у Білокуракиному, придбаний новий шкільний автобус.

У трьох селах (Олександрополі, Бунчуківці та Курячівці) зроблений капітальний ремонт системи водопостачання. В 12 селах та адмінцентрі реконструйовано вуличне освітлення – за два роки встановлено 1082 вуличних ліхтарі.

Дуже багато реалізовано проектів з облаштування зон відпочинку, впорядкування скверів. Встановлено 15 дитячих та спортивних майданчиків у селах громади.

Сучасним музичним обладнанням та електрообігрівом обладнано будинки культури в Нещеретовому та Курячівці.

Виділяються кошти на капітальний ремонт доріг. Багато чого вдалося зробити. До речі, днями урочисто відкриємо створений в ОТГ ЦНАП.

– Ми вже писали, що Білокуракинська ОТГ однією з найперших в області почала самостійно ремонтувати дороги. Якість влаштовує?

– У нас наразі є техніка, є навчений спеціаліст і є бажання. Звичайно, дороги – питання не з простих, але цьогоріч з ранньої весни ми зробили пробний шар дороги, і він непогано вийшов. По суті, тепер нам потрібно купувати лише асфальт, інші роботи виконуватимуть наші господарські служби. Досвід показав, що ямковий ремонт ми нормально можемо зробити й самі, а ось на капітальний потрібні серйозні кошти.

– Як відбувається розподіл коштів між Білокуракиним та іншими селами ОТГ?

– Є думка, що при об’єднанні всі гроші залишаються в адмінцентрі, а селам не дістається нічого. У нас не так. Підхід до розподілу коштів єдиний для всіх. У кожного села є свої гроші, сума залежить переважно від кількості людей. В середньому виходить приблизно по 200 гривень на кожну людину, зареєстровану на території населеного пункту. Якщо, наприклад, на селі проживає тисяча людей, то бюджет його складає 200 тисяч грн. Старости на місцях визначають пріоритетні питання і вирішують їх за допомогою власних бюджетів.

Це щодо благоустрою. А ще за рахунок капітальних видатків реалізуються проекти по черзі між селами відповідно до пріоритетності проблем. Наприклад, необхідно було першочергово відремонтувати водопроводи в трьох селах, ми спрямували кошти саме туди. Цьогоріч ми маємо відремонтувати дороги в двох селах, а якщо переможе наш проект по ДФРР, то буде відремонтовано ще п’ять доріг в селах громади.

 

 

– Наскільки відомо, у вашій громаді також передбачений бюджет участі.

– В Білокуракинській ОТГ бюджет участі складає мільйон гривень. Цьогоріч ми отримали 16 проектних заявок. І хоча конкурсний відбір тривав лише протягом першого кварталу, населення швидко підхопило цю тему. Люди побачили, що реально можуть змінити щось в громаді. Навіть після закінчення конкурсного терміну заявки продовжують надходити, але ми приймаємо їх вже на наступний бюджетний період.

– Які проекти найбільш поширені?

– Найчастіше з заявками звертаються батьки щодо благоустрою дитячих майданчиків, багато звернень щодо облаштування спортивних майданчиків. Село Попівка подало проект щодо упорядкування колодязів, у них на території проблема з водою.

– Зараз іде процес передачі державної землі у власність ОТГ. Громада займається цим питанням?

– Так, але плодоносної землі, на якій можна щось посіяти, зібрати урожай і отримати якийсь дохід, за межами Білокуракинської ОТГ немає. В основному це ярки, байраки, крейдяники, піщаники, куди техніка не зайде. Немає і такої землі, яку можна було б продати чи здати в оренду, щоб отримати дохід.

Ми сподівалися, що у процесі передачі землі нам передадуть усе – і посадки, і водойми. Але підхід був вибірковий. Наприклад, є на території громади два ставки. Були б вони у власності громади, ми б здавали їх в оренду, копійку якусь заробляли. Строки дії договорів оренди ставків завершилися декілька років тому, і наразі доходу від водойм ми не отримуємо.

Вирішення питання належало до компетенції Луганської обласної ради, але її зараз немає. Замість неї працює обласна військово-цивільна адміністрація. А у них немає відповідних повноважень. Патова ситуація.

Така собі правова колізія. Врегулювати це питання можливо лише на державному рівні, але поки цього не відбувається.

– З якими ще проблемами стикається громада на шляху свого розвитку?

– Одна зі значних проблем – це недостатність робочих місць. І територія у нас така, що заробити грошей практично немає де. Ще одна проблема в тому, що половина населення ОТГ – це пенсіонери. Я активно спілкуюся з молоддю, закликаю її залишатися на нашій території, але, на жаль, окрім того, щоб посадити молоду людину на косарку або за кермо машини – інших робочих місць немає. Тому і перспективи втримати молодих людей на території нашої ОТГ теж немає. У нас два елеватора працює на території громади, і ми з керівництвом завжди співпрацюємо, просимо, щоб брали на роботу нашу молодь. І дозвілля намагаємося усіляко організовувати – щорічно понад 60 цікавих культурних та спортивних заходів відбувається на території громади. Найближче – свято Івана Купала у Курячівці. Але ж ми – не окрема держава Бі- локуракине, перевороту в цьо- му питанні не зробимо, наразі така ситуація в більшості сіль- ських районів.

– А які маєте плани на перспективу?

– Йдемо все тим же шляхом реалізації Стратегії розвитку. Наразі готуємо проект розвитку туризму – туристичні маршрути «Сім чудес Білокуракинщини», але поки що ми на початковому етапі його розробки. В планах – створення на базі загальноосвітньої школи № 1 опорної школи. Плануємо покращувати якість надання адміністративних послуг – сьогодні ЦНАП може надати населенню 52 послуги, 11 з яких – соціальні. Але вже придбано обладнання і для організації оформлення біометричних паспортів у нашому ЦНАПі.

Область:

Луганська область

Громади:

Білокуракинська територіальна громада

Джерело:

Луганщина.Ua

Поділитися новиною:

Читайте також:

21 березня 2024

У двох громадах Харківщини відкрили Центри життєстійкості

У двох громадах Харківщини відкрили Центри...

Валківська та Кегичівська громади першими на Харківщині відкрили Центри життєстійкості для своїх мешканців. Відтепер...

21 березня 2024

Сприяти мобілізації, але не роздавати повістки: інтерв’ю зі старостою

Сприяти мобілізації, але не роздавати повістки:...

Як старості вибудувати роботу з жителями громади, завоювати їхню довіру і не зрадити очікування. Автор: Євген...

18 березня 2024

Межівська громада одною з перших в Україні прийняла Програму відновлення і відбудови

Межівська громада одною з перших в Україні...

Майже рік тут тривала робота над Програмою комлексного відновлення. Стартували у квітні 2023, а затвердили готовий...

07 березня 2024

Як Мостиська громада залучає мешканців до цивільного захисту

Як Мостиська громада залучає мешканців до...

Мостиська громада, що на Львівшині, за допомогою міжнародних партнерів створила добровільну пожежну команду у селі...