За підтримки проекту DESPRO, у столиці пройшла конференція, на якій обговорили нюанси фандрайзингу

Автор: Дмитро Синяк

Гроші потрібні усім, але далеко не всі знають, як законно збільшити їхню кількість. Кілька способів підказали експерти на семінарі «Інструменти фінансування місцевих інвестиційних проектів», який днями пройшов у столиці. Семінар організовували Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO, Український інститут розвитку фондового ринку КНЕУ ім. В. Гетьмана, а також Громадська спілка «Українське об’єднання ринків капіталу».

Одним з найцікавіших виступів був виступ експерта DESPRO з публічних послуг Вячеслава Козака, який розповів присутнім у залі фахівцям органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств міст і об’єднаних територіальних громад, як правильно шукати та залучати кошти для реалізації місцевого розвитку.

- Фандрайзинг – це цілеспрямований систематичний пошук спонсорських чи інших засобів для здійснення соціально значущих заходів, – зазначив експерт. – Тобто якщо ви хочете отримати фінансовий ресурс від грантодавця, підкреслюйте саме соціальну значущість. DESPRO, наприклад, співфінансує проекти з водопостачання та водовідведення, але при цьому допомагає насамперед таким громадам, життя яких має докорінно змінитися після будівництва водогону. Тобто у цих проектах головний аспект – соціальний.

Вячеслав Козак звернув також увагу на те, що в умовах децентралізації велику перевагу мають заявки на здобуття коштів, створені із залученням представників місцевих громадських організацій. Дуже важливою є також гарантія повного інформаційного висвітлення буквально кожного кроку з реалізації проекту. Щоб полегшити цю задачу, пан Вячеслав навіть запропонував громадам створити на муніципальному рівні Єдиний центр з фандрайзингової діяльності.

Розповідаючи про джерела отримання того чи іншого ресурсу, експерт продемонстрував цікавий перелік:

Види джерел фандрайзингу

1. Держава: держзамовлення, гранти, цільове виділення коштів

2. Органи місцевого самоврядування: муніципальні замовлення, цільове виділення коштів, спільна реалізація проектів

3. Міжнародні фонди та донори: гранти, міжнародна технічна допомога, пільгове кредитування, гуманітарна допомога 

4. Комерційні структури: спонсорська, благодійна допомога грошима, послугами, інформацією

5. Приватні особи: пожертви, вклади, заповіти

6. Власна комерційна діяльність: платні послуги, вкладення в цінні папери, дохід від лотерей, благодійні концерти або презентації

На перший погляд, ця інформація є давно відомою, але з іншого боку, деякі громади, перечитавши цей список, можливо, зрозуміють, що за деякими напрямками ще не працювали. А тим, у кого згадка про заповіт як про джерело надходжень до бюджету викличе посмішку,  варто нагадати: найбільшу за всю історію готівкову суму у своєму заповіті залишив славетний Генрі Форд. Промисловець наказав розподілити 500 мільйонів доларів серед 4 157 організацій – навчальних та благодійних.

- Перемогти у конкурсі на здобуття коштів найчастіше заважають егоцентризм, спроби маніпуляцій думкою потенційного грантодавця, а також відверта нечесність, – розповідає Вячеслав Козак. – Дуже шкодять загальному результату і спроби викликати у грантодавця почуття провини, якщо він не виділить кошти, жебрацтво з боку тих, хто претендують на гранти, а також банальне незнання ними власних потреб. Загалом потреби мають бути ретельно описані в обґрунтуванні запиту на грант чи іншу безповоротну допомогу. У такому обґрунтуванні громада має розповісти, чому вона гідна фінансової підтримки, задля кого працює, куди рухається і яких змін досягне, коли отримає допомогу. З іншого боку, проектна пропозиція має бути складена таким чином, щоб її могла б зрозуміти навіть 13-річна дитина. Водночас ця пропозиція повинна по-хорошому вразити грантодавця, який має захотіти взяти участь у вашому проекті.

- Сьогодні я зрозуміла, що ми вже багато років успішно займаємося фандрайзингом, от тільки не знали, що це так називається, – поділилася враженнями від виступу пана Козака директор департаменту бюджету та фінансів Житомирської міської ради Діна Прохорчук. – Тим не менше, деякі моменти я собі занотувала. Адже важливо не тільки цілеспрямовано шукати різноманітні ресурси, але й робити це правильно.

По закінченні конференції, на прохання порталу «Децентралізація», експерт дав також пораду керівникам об’єднаних громад.

- Я би радив головам громад займатися значними проектами, не розмінюючись на дрібниці, – сказав Вячеслав Козак. – Бо так чи інакше на кожен грантовий проект громада має виділити 1-2 людини. Щоб ефект від використання коштів був більшим, цей проект має бути масштабним. Крім того, він повинен вирішувати проблему, щонайменше, цілого села чи міста, а не його частини. Причому повинен робити це кардинально. Тобто після реалізації проекту такої проблеми вже не має бути в принципі. Деколи, наприклад, проекту DESPRO пропонують забезпечити водою якусь частину села. Ми відмовляємось, бо це може лише спричинити соціальну напругу: хтось у селі матиме воду, а хтось ні. Крім цього, проблему з водою у селі таки не буде вирішено. Отже, готуючи проектні пропозиції, треба обов’язково пам’ятати про масштабність.