Серед об’єднаних територіальних громад Чернігівської області своєю вдачею та інноваційними підходами до втілення реформи децентралізації і решти змін помітно відрізняється Корюківська громада. Навколо міста об’єдналися сорок сіл та хуторів, які за площею займають третину району, а за кількістю жителів – майже три чверті. Більшість  з них проживає у місті, а от у селах із демографією не дуже, а у деяких - взагалі немає мешканців.

На території громади розташована фабрика «Слав’янські шпалери», яка є найбільшим платником до бюджету громади. Підприємство сплачує більше 300 мільйонів податків у бюджети всіх рівнів в рік, вкладає багато коштів у розвиток інфраструктури та соціальну сферу. Окрім неї в казну громади додають сільськогосподарські підприємства, зокрема спільне Українсько-Китайське підприємство «Фанда», агрохолдинг «Урожай», промислові підприємства «Фанера Чернігів», «Корюківська фабрика дверей», державні та комунальні лісгоспи, Корюківська ТЕС та інші. Тобто бюджет громади є фінансово самостійним від державного і в деякій мірі виступає його донором.

Про перші кроки громади, її успіхи та плани на майбутнє говоримо ми з головою Корюківської громади Ратаном Ахмедовим.

- Ратан Ратанович, з чого Ви розпочали свою роботу, очоливши громаду?

- Найголовнішим проектом, який я вважаю успішним і реалізованим, - це не будівництво і не реконструкція. Це створення працездатної команди, яка здатна не керувати, а надавати сервісні послуги. Мені не подобається слово «керувати» по відношенню до жителів громади. Адже громада живе, має свої традиції, має своє бачення розвитку. І фактично ми всі – і я, і старости, і спеціалісти – найняті на роботу громадою як надавачі сервісних послуг із забезпечення її життєдіяльності. Ми розвиваємося і вчимося разом з громадою, реалізовуємо проекти та втілюємо задуми задля її розвитку.

- Добре, команду створили, а що далі? Які проекти вже вдалося реалізувати?

- Я вважаю, що наші головні перемоги ще попереду. Зараз наша робота більше схожа на «латання дірок», намагаємося привести до ладу інфраструктуру та вирішити найбільш важливі проблеми. Особливу увагу приділяємо сільським територіям: ліквідуємо стихійні сміттєзвалища, щоб не було пожеж та стихійного лиха, будуємо водогони, встановлюємо освітлення.

Завершуємо будівництво багатофункціонального майданчику, де можна буде грати у баскетбол, волейбол, великий теніс. На початку року було введено в експлуатацію у одній із шкіл майданчик із штучним покриттям вартістю 1,2 млн грн. Також у місті є поки що єдиний в області скейт-парк.

Реалізовуємо проекти з будівництва водогону у місті, а також будуємо свердловину в одному із сіл.

П’ять мільйонів державної субвенції – така собі «цукерка» для громад – ми вклали в розвиток комунального підприємства «Корюківкаводоканал». Придбали для нього техніку: трактори, екскаватор, багатофункціональну машину, причіп з маніпулятором, який дозволить труби возити, будматеріали, тощо.

Ще до кінця року буде встановлено енергоефективне освітлення у п’яти селах громади, завершуємо модернізацію освітлення у Корюківці.

- А що ж тоді для Вас не «латання дірок», а справжні проекти?

- У наступному році хочемо почати реалізовувати проект реконструкції нашої опорної школи, де навчається понад 700 дітей, і є підвіз більше ніж з десяти сіл. Це буде сучасна «розумна» школа із спортивними майданчиками та релакс-зонами, забезпечена новітніми технологіями та яскравим дизайном, електронними щоденниками та журналом, з особливою атмосферою. Тобто це буде абсолютно нова школа, а не просто утеплена та відремонтована. Приклади таких шкіл в Україні є: у Львові, у Києві та інших містах. Особисто мене надихає приватна школа «МудрАгелики», яку відкрила в цьому році Неля Лавриненко у Чернігові. І ми хочемо взяти всюди найкращі ідеї і об’єднати їх в нашому проекті. Вартість робіт для цього проекту – 700 тисяч грн, а реконструкція буде коштувати біля 1,5 млн доларів.

Подали на конкурс ДФРР проект будівництва Центру надання адміністративних послуг, з прозорими приміщеннями, з доступом для людей з інвалідністю, де можна буде отримати потрібні послуги за один візит. Вартість проекту 3,5 млн грн.

Будемо брати участь у програмі Президента – «Сільська медицина». За рахунок неї у селі Наумівка збудуємо нову амбулаторію з будинком для лікаря. У нас там хороша лікарка працює. Дівчина приїхала до нас за направленням після інституту. І у наступному році вона може повернутися до себе у Вінницю або в іншу громаду. Але якщо ми їй запропонуємо гарні умови роботи та забезпечимо житлом, то, сподіваюся, вона залишиться.

- Які три принципи успіху громади саме в роботу міського голови?

- Єдина команда – це раз. Нішу, яку не може заповнити місцеве самоврядування, віддати громадським організаціям – це два. Потрібно співпрацювати з активістами, підтримувати громадські ініціативи. І третє. Не потрібно воювати з іншими гілками влади та бізнесом. Це забирає сили. У нас побудований  нормальний діалог з підприємцями, районною владою, сусідніми сільськими радами, депутатами і всіма, хто приймає рішення. Я колись жартував на день міста: «Товаришувати треба з людьми які або гарно співають або мають багато грошей». Тому всі хто хоч якось мають вплив на розподіл коштів на будь якому рівні, з ними потрібно вести конструктивний діалог.

Оксана Стельмах, радник з питань комунікацій, Чернігівський Центр розвитку місцевого самоврядування