Держава повинна здійснювати контроль за рішеннями органів місцевого самоврядування, щоб упередити чи не допустити рішень, що суперечать законодавству і які можуть шкодити суспільству. Таку думку висловив експерт з питань реформи місцевого самоврядування Юрій Ганущак.

За його словами, державі вкрай необхідно законодавчо унормувати контроль за рішеннями органів місцевого самоврядування. Експерт переконаний, що такий крок буде не до вподоби місцевому самоврядуванню, але запевняє, що контроль за рішеннями місцевих рад збоку місцевих державних адміністрацій прийнятніший і ефективніший, від прокурорського нагляду.

«От запитаємо: «Органи місцевого самоврядування, ви проти контролю з боку держави за рішеннями, які ви приймаєте?» «Так, ми проти такого контролю». «Тобто ви маєте намір порушити закон, але не хочете нести за це відповідальність?» «Ні, ми не маємо наміру порушувати закон». «То чи ви впевнені, що у разі порушення вами закону, це минеться вам безкарно?» І тут є сумніви. Чому? Бо ніхто не забрав право у того самого прокурора уже не в порядку загального нагляду, а з огляду на те, що він представляє правоохоронні органи, подавати в суд на рішення органу місцевого самоврядування. Дивимося загальні норми законодавства щодо строків позовної давності - це три роки. Тобто прокурор збирає в папочку досьє – ті рішення, які, на його думку, прийняті всупереч чинному законодавству, і коли вона стає товстенькою, він приходить до місцевого голови і років на 10 розмальовує йому перспективи. Питання – це корупційна ситуація. Так», - пояснює Юрій Ганущак.

Експерт вважає, що таку ситуацію необхідно якнайшвидше змінити і пропонує встановити законодавчо жорстку систему взаємодії. Така система мала б передбачати, що представник держави, голова держадміністрації здійснює контроль за рішеннями органів місцевого самоврядування на відповідність їх чинному законодавству (голова райдержадміністрації  - щодо рішень сільських, селищних рад і рад міст районного значення; щодо рішень місцевих рад об’єднаних громад, рад міст обласного підпорядкування, обласних рад – голова облдержадміністрації).

«Голова держадміністрації має місяць, щоб сказати, що рішення, яке було прийняте радою, не відповідає закону і в обов’язковому порядку звертається з цього приводу до суду. Можна буде і упередити прийняття рішення, що суперечить законодавству, ще на етапі його підготовки чи до набрання таким рішенням чинності. А те, що носить злий умисел, повинно жорстко присікатися. Або розглянемо ситуацію, коли незаконне рішення залишилося поза увагою. Це шило обов’язково вилізе з мішка. І тоді голові держадміністрації буде непереливки, бо він пропустив це рішення, тобто він не на своєму місці.  Також йому буде непереливки, якщо він зловживатиме», - сказав Юрій Ганущак.

Особливістю закону, який би унормував питання контролю держави за рішеннями органів місцевого самоврядування, експерт  називає те, що подати його на розгляд парламенту може тільки Уряд або Президент України.

Причиною того, що такого законопроекту до цих пір немає, Юрій Ганущак  називає суперечливість норм чинного законодавства.

«У нас розхристане законодавство. Норми часто суперечать одна одній, тобто дається дискреція для суду яку норму вибирати. А при поки нереформованій судовій системі є побоювання, що суд може виносити упереджені рішення. І з цієї точки зору я розумію позицію Уряду», - зазначив експерт.

Компромісом у питанні унормування державного контролю за рішеннями органів місцевого самоврядування Юрій Ганущак називає поступове впровадження відповідного закону після його прийняття.

«На якому рівні місцевого самоврядування зафіксовані найбільші зловживання? Згадайте, як у минулому році 6 обласних рад прийняли антиконституційні рішення з вимогою підписати угоди з Урядом про розподіл повноважень. Тобто найбільше зловживань саме на обласному рівні. І у них позиція буває така: «А що ви нам зробите?» Тому, якби закон передбачав поступовість введення контролю за рішеннями органів місцевого самоврядування, починаючи з обласних рад, думаю, що Уряд пішов би на такий крок», - зазначив Юрій Ганущак.