Опорна школа: відчуйте різницю

Створення опорних шкіл дає змогу сільським учням навчатися в належних умовах та здобувати якісну освіту. 

Щоранку, незважаючи на зимову хурделицю, 12-річна Діана Микитченко долає три кілометри до знань. Утім, семикласниця багато часу не витрачає —  шкільним автобусом усього за 10 хвилин дістається на уроки із села Романків до сусіднього Воронькова, що в Бориспільському районі на Київщині.

«О 7.35 ми вже повинні стояти на зупинці й чекати автобуса, — розповідає школярка. — До школи доїжджаю разом з однолітками, старшокласниками та учнями молодших класів». У школі 415 учнів: крім місцевих, сюди доїжджають діти  не лише з Романкова, а й з інших сіл — Жереб’ятина, Кийлова, Головурова. Наступного року шкільний автобус доправлятиме сюди ще й старшокласників  із Глибокого. Адже вороньківська школа стала однією з 142 опорних, створених цьогоріч у країні. 

Кошти йдуть звідусіль

Там, де адміністративно-територіальна реформа вже ступила на українську землю й утворилися об’єднані територіальні громади, кращі навчальні заклади стали опорними школами, що об’єднали учнів з найближчих сіл. Тепер ними опікується не лише держава, а й громада. Та подекуди освітня децентралізація випередила адміністративно-територіальну. 

У Міністерстві освіти і науки зазначають, що створення опорних шкіл дасть змогу впорядкувати мережу навчальних закладів, зробити її ефективнішою, а головне — поліпшити якість освіти для сільських учнів. Оскільки в таких школах, які об’єднують кілька ближніх малокомплектних (вони стають філіями опорного закладу), для учнів створюють кращі умови навчання:  обладнані кабінети хімії, фізики, географії, інформатики. Тут діти зможуть проводити лабораторні роботи, загалом все потрібне для вивчення  природничих наук практично, а не на пальцях. 

В ідеалі в опорних школах мають викладати кращі вчителі, зацікавлюючи учнів інтерактивними уроками. Адже в малокомплектних школах, де навчається всього кілька учнів і один вчитель викладає одразу всі предмети, важко очікувати якісних знань. Також у МОН зазначають, що в середньому на одного учня витрачається 9600 гривень за рік, натомість у сільських малокомплектних школах — аж 20—60 тисяч гривень на дитину. У 80% шкіл є один клас, в якому не більш як 20 учнів. 

«Поки що наша школа єдина опорна в районі. Цьогоріч ми отримали державну субвенцію на придбання технічних засобів навчання, а від Бориспільської райдержадміністрації й  райради — кошти на поліпшення інфраструктури, — розповідає директор Вороньківської ЗОШ Сергій Марченко. — Надалі здебільшого робота опорної школи буде спрямована на старшокласників, яким потрібна профорієнтація, тож тут майбутні випускники зможуть здобути кращі знання і підготуватися до вступу у виш». 

Цей рік у закладі визначили як перехідний, оскільки багато треба зробити. «Спершу замінили покрівлю, згодом усі вікна, які слугували ще з 1972 року, а далі займаємося внутрішніми роботами, — каже директор. — Уперше за 45 років повністю оновлюємо харчоблок завдяки коштам районної та сільської рад. Також хочемо відремонтувати спортзал, відновити душові кабіни в роздягальнях. Щоб учні з інших сіл  буквально з порога відчували різницю і захотіли  тут навчатися. Тоді відповідно й знання будуть кращими». 

Також не менш вагомим стає підвезення учнів. А це не лише транспорт, а й дороги. Якщо раніше по численних ямах ліпше було пішки йти чи фірою з кіньми діставатися, то до початку нового навчального року з Глибокого до Воронькова, а тепер й далі до Головурова вже можна проїхати автівкою чи автобусом — ковтком цивілізації місцеві жителі завдячують візиту міністра освіти і науки Лілії Гриневич на відкриття опорної школи 1 вересня. 

Фізики в дефіциті

Загалом, за даними МОН, щоб здобути якісні знання, щодня понад три кілометри долають 42 тисячі учнів. Щоднини за 12 кілометрів учні з найближчих сіл дістаються й до опорної школи у смт Олександрівка на Кіровоградщині — тут навчається 303 учні. «Наша опорна школа має чотири філії: одна в центрі селища і три сільських, — розповідає її директор Людмила Литвин. — Одна філія I—III ступенів, друга — I—II, а з села Триліси доїжджають усі діти шкільного віку — там є лише дитсадок. Батьки погодилися навчати в опорній школі навіть дітей початкових класів, де було чотири дитини на всі чотири класи». 

Усім учителям тут запропонували роботу. Та якщо в опорній школі вчителів вистачає, в сільські філії педагоги їхати не хочуть. Тож у дефіциті вчителі математики, фізики, інформатики. 

Як осучаснити вчителя? 

Звісно, навіть в опорних школах учителі не почнуть миттєво викладати по-новому. За словами Сергія Марченка, все залежить від самих педагогів, а також керівництва навчального закладу, батьків. Директор, який сам викладає географію й інформатику, просить учителів відмовлятися від радянських підходів, іти в ногу з часом. Неабияким поштовхом стало придбання мультимедійних засобів. І вчителі зрозуміли, що весь матеріал, який вони раніше викладали впродовж цілого уроку, тепер за допомогою візуалізації можна цікаво подати учням усього за п’ять хвилин. 

Ще один стимул — достойна оплата праці. З наступного року уряд планує підвищити вчителям зарплату не на 30%, як анонсували раніше, а на 50%. Директори шкіл зазначають, що оплата праці педагогів має залежати від навантаження, оскільки одні вчителі викладають предмет для 30 учнів, інші — для двох-трьох. Утім, у профільному відомстві кажуть, що в середньому в Україні на одного вчителя припадає лише 9 учнів, а в країнах ЄС — 16. При цьому в нас зарплата забирає майже 80% передбачених на школу коштів. 

До речі, нещодавно уряд перерозподілив 1 мільярд 615 мільйонів 896 тисяч гривень резерву коштів та нерозподілених видатків освітньої субвенції, яка вже не надходить на фінансування освіти на Донбасі. Їх зокрема спрямують на посилення матеріально-технічної бази шкіл,  закупівлю автобусів для опорних закладів, підтримку освіти в об’єднаних територіальних громадах. 

Насамкінець.  Завдяки децентралізації, зокрема й освіти, змінюється система управління галуззю на місцях. Скажімо, в об’єднаних територіальних громадах, де вже існують опорні школи, створюють нові управління освітою — із сучасними підходами в роботі, більш ефективним штатом працівників-практиків, котрі встигають працювати за сумісництвом у школах, тож достеменно знають її нагальні потреби і оперативно розв’язують проблеми. Як-от у райцентрі Дунаївці на Хмельниччині. Натомість у райцентрі Летичів  цієї області  не розуміють, навіщо в їхньому районі функціонує аж три відділи освіти з роздутими штатами. Тож є надія, що завдяки реформі управління освітою на місцях теж отримає суттєве перезавантаження. А директорів шкіл нарешті обиратимуть не кулуарно, а за прозорими правилами.

Більше про децентралізацію в освіті читайте ТУТ

29.11.2016 - 13:45 | Переглядів: 3582
Опорна школа: відчуйте різницю

Теги:

МОН опорна школа освіта

Область:

Київська область Хмельницька область Кіровоградська область

Джерело:

Урядовий кур’єр

Поділитися новиною:

Читайте також:
2f74413cdab60a82e62a6afec71d1b1b

21 вересня 2018

Усі новостворені об’єднані громади мають...

Громади, які вже пройшли усі процедури об’єднання, мають провести перші вибори до кінця цього року, щоб потрапити до...

Ecb934332f7be37f7e0fe05a23ce5812

21 вересня 2018

Очікуємо, що оновлена ЦВК одним з перших своїх...

Вчора, відповідаючи на запитання народних депутатів у Верховній Раді, декілька членів нового складу Центральної...

92cd36c9ec25155664a04feac0264a0f

21 вересня 2018

165 активістів громад відвідали зразкові ЦНАП...

Цього тижня ще 165 представників громад з усіх областей України відвідали чотири зразкових та чотири спеціалізовані...