Розмова з Анною Биченко, начальницею Липецькоі сільської військової адміністрації та Євгеном Лукʼяненко, директором Агенції регіонального розвитку Харківської області.
(записано під час ІІ Міжнародного форуму агломерацій України «Агломерації та функціональні території: європейські підходи та їх впровадження в Україні», Львів, 24 жовтня 2025 року.)

– Харківщина, регіон на першій лінії оборони України. Його громади під постійними обстрілами. Чому тема агломерації тут важлива саме зараз?

– Ми живемо біля фронту, у нас багато зруйнованих громад. Але навіть за таких умов потрібно думати про розвиток. Коли громади разом, це і більші можливості, і менші ризики для донорів, і більше довіри. Бо донори бачать, що є кілька громад, які співпрацюють, а не одна, що працює сама по собі. Це зовсім інший рівень.

Агломерація — це перспектива, навіть під час війни. Це можливість об’єднати та посилити громади, щоб вони могли більш ефективно відповідати на виклики сьогодення. А отже це можливість зробити більш міцною Україну.

– Наведіть декілька переваг від агломераційної співпраці для громад Харківщини?

– У прифронтових громадах люди часто залишаються без роботи, а підприємства без замовлень. Якщо громади співпрацюють, можна ділитися технікою, транспортом, фахівцями.

Наприклад, у нас є громади, які мають комунальні підприємства, але обмежені у фінансуванні. Інші громади мають відповідне фінансування, але обмежені у техніці. Такі громади мають допомагати одна одній. Це також допоможе зберегти робочі місця. Такі речі можна робити в межах агломерації, і це реально спрацює.

– На Вашу думку, чи може допомогти агломерація із відновленням громад регіону?

– Так. На наших територіях багато руйнувань. Усе це має бути відбудовано. Якщо громади об’єднаються, можна спільно залучати ресурси, техніку, людей, а отже швидше відновлювати об’єкти інфраструктури та надавати кращі послуги населенню.

Агломерація дає можливість працювати разом. Це як спільний дім — кожен має свій куточок, але всі користуються однією системою. І це логічно, наші громади знаходяться поряд, у нас спільні проблеми, і ресурси теж можна відшукувати та використовувати спільно.

– У жовтні ви відвідали ІІ Міжнародний форум агломерацій України та взяли участь у візиті обміну досвідом “Рівний рівному”, співорганізованим на Львівщині у межах Проєкту Ради Європи “Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України” у співпраці з Асоціацією «Львівська агломерація». Які ваші враження від цих заходів?

– Транспорт, освіта, медицина й інші послуги потрібні людям, особливо під час війни. Публічні органи влади мають думати, як це організувати. Саме зараз потрібно активно створювати такі системи співпраці, які б «зшивали» громади за сучасними світовими стандартами, а також дозволяли ефективно залучати міжнародні ресурси на відновлення громад.

Отже агломерація — це не тільки про розвиток, а й про виживання під час війни. Коли громади разом, їм легше вистояти та підтримати одна одну. Це не просто економічний інструмент, це також про людяність і про взаємопідтримку.

– Для нас агломерація — це шанс. Це і про відбудову, і про віру в те, що ми зможемо жити краще. Навіть під обстрілами треба думати про майбутнє, планувати та будувати його.

Матеріал створено проєктом Ради Європи «Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України», що реалізується в межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» (2023–2026) Центром експертизи багаторівневого врядування при Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи.