Вода рухається басейнами, водоносними горизонтами й річками, а не адміністративними межами. Тому рішення однієї громади щодо свердловин, землекористування чи стану річки можуть вплинути на сусідів, а водопостачання міста може залежати від опадів далеко за його межами. Як громадам діяти разом, говорили учасники панелі «Вода не знає адміністративних меж» на ІІІ Міжнародному форумі агломерацій в Україні.
Модерувала дискусію Олександра Сладкова, заступниця директора департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. Вона також розповіла про роботу над водною візією Львова у співпраці з данським містом Орхусом. Такий довгостроковий погляд допомагає оцінити, чи вистачатиме води людям і природі в майбутньому, якщо не змінювати теперішні практики.
«Вода - це не лише питання водоканалів чи басейнових управлінь. Це питання, яке має бути на рівні міських голів і громад», - наголосила Олександра Сладкова.
Криворізька агломерація: від аварійного реагування до стійкішої системи

Євген Удод, перший заступник міського голови Кривого Рогу, розповів, як руйнування Каховської дамби у червні 2023 року поставило під загрозу водопостачання міста й громад регіону. Держава реалізувала проєкт, який відновив подачу води майже на 70 кілометрів і допоміг не допустити зневоднення територій.
Після стабілізації ситуації постало наступне завдання - оцінити стан мереж і водосховищ та зменшити залежність від окремих об’єктів. У Криворізькій агломерації планують другий водозабір, а в Апостоловому готують реконструкцію насосної станції та водогонів. Також у межах грантового проєкту за підтримки Франції будують понад 12 кілометрів водогону. За словами Євгена Удода, він дасть змогу подавати воду коротшим маршрутом і зменшити витрати на її транспортування.
Для таких проєктів потрібна взаємодія громад, держави й міжнародних партнерів. Водночас, зауважив Євген Удод, громадам слід заздалегідь думати і про довгострокове фінансування.
«Нам потрібні стійкі моделі для залучення приватних партнерів», - сказав він, додавши, що ресурсів місцевих бюджетів не вистачить на всі необхідні інвестиції у водну інфраструктуру.
Річка Стир: громади почали співпрацю знизу

Про ініціативу з відновлення річки Стир розповів Леонід Олійник, начальник відділу архітектури, містобудування та аграрних відносин Берестечківської міської ради. Річка проходить через громади Львівської та Волинської областей, тож проблеми замулення, заростання русла й засмічення неможливо ефективно розв’язати силами лише однієї громади.
Громади об’єдналися навколо проєкту «Відновлення річки Стир та її приток, збереження водних ресурсів, адаптація до змін клімату» й підписали меморандум про співпрацю. До роботи залучили фахівців інституту водного господарства та регіональні управління водного господарства Львівської, Волинської і Рівненської областей. Створена координаційна група має визначити проблемні ділянки, провести інвентаризацію та підготувати план подальших дій.
Поки що громади збирають дані й формують технічні умови для майбутніх робіт. Фінансування ще належить шукати. Серед можливих напрямів проєкту - відновлення природного стану річки, збереження її екологічної функції та створення місць для відпочинку.
«Хочемо зберегти цю річку, щоб вона служила нашим онукам і дітям», - сказав Леонід Олійник.
Водозабір, криниці й землекористування пов’язані

Євгеній Костенко, підприємець і гідрогеолог, звернув увагу на взаємозв’язок між річками, водоносними горизонтами та свердловинами. На доступність води впливають не лише опади й зміни клімату, а й те, як люди використовують землю, скільки води забирають і наскільки ефективно працює інфраструктура.
Як приклад він навів Стрийський водозабір, від якого залежить водопостачання Львова та інших громад. Річка, водоносні горизонти й свердловини в цій системі взаємопов’язані, тому зміни на одній ділянці можуть позначитися на водопостачанні інших територій. На думку Євгенія Костенка, потрібні постійний моніторинг, пошук резервних джерел і краща координація між водоканалами та громадами.
Він також наголосив на важливості місцевих резервів води, які могли б підтримати мешканців, якщо централізовану подачу доведеться тимчасово відновлювати після аварії чи пошкодження мереж.

Олександра Сладкова підсумувала, що водні ресурси залежать і від рішень, які ухвалюються далеко від місця споживання. Тому співпраця потрібна не лише водоканалам чи громадам уздовж однієї річки, а й тим, чиї території впливають на формування водних ресурсів.
ІІІ Міжнародний форум агломерацій в Україні організували Асоціація органів місцевого самоврядування «Львівська агломерація» та Львівська міська рада у співпраці й за підтримки Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи та проєкту RELEVE (Expertise France), що є частиною програми «U-LEAD з Європою».
Теги:
агломерація форум вода водопостачання
Джерело:
Портал "Децентралізація"
13 листопада 2026
Міжнародне співробітництво громад: що показала...
У квітні 2024 року Україна ухвалила Закон, який розширив можливості територіальних громад для міжнародного...
13 листопада 2026
Шведський Тьорн вивчає досвід стійкості українських партнерів
Шведський Тьорн вивчає досвід стійкості...
У середині жовтня делегація шведського муніципалітету Тьорн відвідала Україну, щоб зустрітися з...
13 листопада 2026
Десять українських громад співпрацюватимуть із...
Десять українських територіальних громад долучилися до пілотного українсько-нідерландського проєкту, спрямованого на...
13 листопада 2026
Південноукраїнськ і шведський Остхаммар...
Південноукраїнська міська територіальна громада Миколаївської області та муніципалітет Остхаммар (Швеція) підписали...