У першій частині публікації йшлося про базові принципи шведської моделі стратегічного і просторового планування. У другій – переходимо до прикладів: від національної стратегії сталого розвитку до амбітного плану Стокгольма до 2050 року. Що з цього може запозичити Україна? Автор виокремлює 8 конкретних ідей, що можуть лягти в основу оновленого підходу до стратегічного планування у наших громадах і регіонах.
Приклад Плану розвитку округу Стокгольм до 2050 року
Стокгольм як округ (лен) включає в себе 26 муніципалітетів (комун), в тому числі саме місто Стокгольм. Цікаво, що при цьому:
В даному випадку ми говоримо про план розвитку Стокгольму саме як округу - Регіональний план розвитку округу Стокгольм до 2050 року, який багато в чому може бути цікавий для розробників регіональних стратегій в Україні. Зокрема тим, що в ньому стратегія і просторовий план поєднані, тобто він одночасно враховує вимоги обох згаданих в першій частині статті законів – таке поєднання на рівні округів є тільки в цьому документі.
Загалом План -це достатньо розгорнутий документ. Загальний його обсяг 244 сторінки (хоча це не суцільний текст - це дизайнерська верстка, насичена ілюстраціями).
Його перша частина, яка могла б окрема розглядатись як повноцінна, дуже якісно структурована стратегія, займає біля 50 сторінок.
Коротка аналітична частина включає опис ситуації з точки зору внутрішньої ситуації (зростання округу, в т.ч. демографічне) і зовнішніх впливів (трендів).
Далі виділені ключові сильні сторони округу:
А також формулюються актуальні для округу виклики:
Кожен з цих викликів сформульований як спроба поєднати дві протирічливі тенденції (бути лідером, незважаючи на зростаючу конкуренцію, рости, при цьому зменшуючи вплив на клімат, тощо)
На основі цього формулюється бачення (візія):
Бачення округу Стокгольм полягає в тому, щоб стати найпривабливішим метрополійним регіоном Європи для повноцінного життя, роботи та постійного проживання (att leva, verka och bo i). Як відповідальний європейський метрополійний регіон, округ Стокгольм також робить внесок у сталий розвиток у світі, який ставить людей у центр уваги, має екологію як основу, а економіку як інструмент та передумову (medel och förutsättning).
Коротко: Найпривабливіший та найстійкіший метрополійний регіон Європи – для життя, роботи та проживання.
З візії витікає 4 стратегічні цілі – комфорт загалом плюс три цілі відповідно до згаданих в ній складових сталого розвитку – економічної, соціальної і екологічної.
Для кожної цілі, яка, як і візія в цілому, орієнтована на горизонт 2050 року, визначені підцілі (вимірювані) з орієнтацію на горизонт досягнення до 2030 року, і пріоритети (сфери, завдання), на які регіональний розвиток має бути сфокусований в період 2018–2026 – восьмирічний період, на який план розрахований (два виборчі цикли).
При описі підцілей вказуються базове і цільове значення індикаторів.
Кожен з пріоритетів розкривається через короткий опис і завдання, на які має бути зроблений фокус. Наприклад, орієнтація на суспільство з ефективним транспортним сполученням (ціль 1) розкривається через такі завдання як:
І далі для кожного пріоритету перераховані ключові стейкхолдери (інституції) національного, регіонального і місцевого рівня, які можуть бути дотичні до впровадження цього пріоритету. Серед них визначається координуючий орган, який несе ключову відповідальність разом з іншими залученими сторонами.
![]() |
![]() |
Регіон визначається як координуючий орган у певних пріоритетах, залучена сторона в інших, але також йому відводиться особливу відповідальність за налагодження діалогу між усіма залученими сторонами і координацією дій в рамках різних пріоритетів.
Наступна частина документу (60 сторінок) присвячена плануванню просторовому розвитку і зроблена у форматі мастер-плану.
Зазначається, що планування розвитку округу Стокгольм має бути скординовано з сусідніми округами Східно-Центральної Швеції (Östra-Mellansverige, ÖMS – один з регіонів NUTS-2).
Планування просторового розвитку важливо для досягнення цілей, визначених Планом, і визначається наступними просторовими принципами з перспективою на 2050 рік:
Просторовий розділ далі структурований за наступними функціональними блоками, в кожному з яких описано бачення розвитку цієї системи з перспективою до 2050 року:
Наступна частина документу (85 сторінок) включає так звані тематичні питання, які згруповані за трьома напрямками:
Загалом у ці три блоки згруповано 19 питань. По кожному з них дається короткий опис ситуації і надаються рекомендації (визначаються завдання) як з точки зору просторового планування, так і з позицій інклюзивного зростання. Таким чином цей розділ певною мірою є містком від базових позицій як стратегічного, так і просторове планів до широкого кола питання життєдіяльності округу.
В заключній частині документу визначається модель моніторингу, яка передбачає щорічну конференцію і відслідковування чотирьох питань:
Завершується документ так званою загальною оцінкою – окрім обов’язкової передбаченої екологічної оцінки, Регіон робить розширену оцінку з точки зору досягнення цілей сталого розвитку (економічної, екологічної і соціальної сталості).
Варто також зазначити, що в документі зазначено, що він одночасно є відправною точкою для регіональних програм структурних фондів ЄС. Таким чином План округу Стокгольм враховує і його статус як європейського статистичного регіону, і його статус регіону метрополійного.
Загалом, План розвитку округу Стокгольм чітко «вписується» в логіку і стилістику планування регіонального розвитку у Швеції:
Ціла низка моментів, які реалізовані в цьому документі, могли б бути корисними для формування оновленого підходу до розроблення регіональних стратегій розвитку в Україні:
Інші приклади планувальних документів регіонального та місцевого рівнів
У інших округів, на відміну від Стокгольму, просторові плани, якщо і існують, то у вигляді окремих документів. Натомість розроблення розвиткових стратегій на окружному рівні є обов’язковим. Вони здебільшого, хоча і подібні до стратегічної частини Плану Стокгольму своєю орієнтацією швидше на візію і орієнтири розвитку, які можуть об’єднувати різних (місцевих) стейкхолдедрів, але при цьому структуровані в різних округах і комунах по різному.
Візьмемо приклади того, як структурована стратегія округу Блекінге (швед. Blekinge). У цій стратегії визначено дві пріоритетні лінії (стратегічні зони) – з орієнтацією на сприятливі середовища для життя і для бізнесу, - в кожній з яких визначено своєю чергою по дві цілі (зони розвитку). При цьому, подібно до стратегії округу Стокгольм в рамках опису кожної з цих зон в кінці є резюме, яке включає пріоритети (фактично – завдання, напрямки зусиль), індикатори, але без числових значень, переліки релевантних документів і ключових стейкхолдерів.
Інший приклад – стратегія округу Еребру (Örebro län). Тут основні цілі чітко пов’язані з трьома складовими сталого розвитку – сильна конкурентоспроможність (економіка), рівний доступ до високої якості життя (соціальна складова) і хороша ресурсоефективність (екологія). Для кожної з них визначенні цілі впливу, для кожної з яких задано два індикатори з початковим і цільовим значенням.
Наприклад, в рамках цілі впливу «Збільшення підприємницької активності» цілі «Сильна конкурентоспроможність» індикатори наступні:
Індикатори в рамках цілі впливу «Якісна і доступна медична допомога» цілі «Рівний доступ до високої якості життя»:
Цілі реалізуються в 10 пріоритетних напрямках (в кожному випадку зазначається, з якими цілями впливу в рамках кожної з трьох цілей відповідний напрямок пов’язаний):
Виділення цих напрямків дещо нагадує перелік тематичних питань в Плані Стокгольму – принаймні тим, що стратегічні цілі пов’язуються не стільки з конкретними секторами (сферами), а виступають наскрізними для них.
Таким чином, хоча в цих стратегіях є окремі схожі елементи, Регіони, як ми бачимо, достатньо вільно підходять до вибору конструкції своїх стратегій, намагаючись їх максимально сфокусувати не тільки за змістом, а й за формою на тих пріоритетах, які вони для себе визначають.
Що стосується муніципальних стратегій, то нагадаємо, що стратегії на цьому рівні не є обов’язковими, але деякі громади їх формулюють[1]. Здебільшого це дуже прості та лаконічні документи (10-15 стор.). Ось один з прикладів побудови такого документу - стратегії розвитку комуни Севше (Sävsjö):
Висновки
Загалом, шведська модель планування регіонального розвитку вирізняється декількома ключовими характеристиками, які можуть бути цікавими в контексті переосмислення підходів до стратегічного планування в Україні:
Але чи не найбільш цінне з того, чому варто повчитись у шведських колег, це довіра між різними рівнями влади і їх здатність до прийняття узгоджених рішень.
Публікація підготовлена в межах Швейцарсько-українського проєкту DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», який впроваджує консорціум ГО «DOCCU – Розвиток громадянських компетентностей в Україні» та Цюрихського педагогічного університету (PH Zurich, Швейцарія).
[1] Наш аналіз сфокусований перш за все на документах стратегічного планування. Що стосується документів просторового планування на рівні муніципалітетів, то посилання на деякі зразки можна знайти: https://www.boverket.se/sv/PBL-kunskapsbanken/teman/kulturvarden/kulturvarden-i-teori-och-praktik/exempel-planer-och-kulturvarden/?utm_source=chatgpt.com
02 серпня 2025
Калуш матиме місто-побратим у Мексиці: започатковано нове міжнародне партнерство
Калуш матиме місто-побратим у Мексиці:...
Калуська міська територіальна громада розширює горизонти міжнародної співпраці. На черговій сесії Калуської міської...
01 серпня 2025
Пирятинська громада: приклад, як підтримка ЄС...
Пирятинська міська територіальна громада стала прикладом того, як локальні ідеї можуть масштабуватися до системних...
01 серпня 2025
Децентралізація: найважливіше за липень
Децентралізація: найважливіше за липень
На початку кожного місяця портал «Децентралізація» підбиває підсумки місяця, що минув. Ми розповідаємо про важливі...
31 липня 2025
U-LEAD запрошує до участі в унікальній...
Навчальна програма «Кроки для спеціалістів. Входження у професійну діяльність» — чудовий старт для працівників...