Одна із важливих реформ в Україні - це реформа управління публічними інвестиціями (УПІ). Зміна підходів до управління цією системою зазвичай обумовлюється потребою оптимізації та підвищення ефективності видатків в умовах обмеженості ресурсів.

До передумов реформування УПІ можна віднести: 1) звіти Міжнародного Валютного Фонду та Світового Банку з рекомендаціями національному Уряду України змінити підходи до управління публічними інвестиціями; 2) значну потребу України в зовнішній фінансовій підтримці партнерів на потреби відбудови та розвитку через шкоду, завдану військовою агресією _росії; 3) реформа системи УПІ є маячком програми підтримки МВФ та індикатором виконання “Плану України”.

Метою реформи є створення прозорої, єдиної системи управління державними інвестиціями на всіх рівнях влади. Ключові аспекти реформування включають узгодження управління публічними інвестиціями зі стратегічним плануванням та процесами бюджетного планування.

З досвіду країн, які мають налагоджену систему управління публічними інвестиціями (країни  Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та країни Європейського Союзу (ЄС), більше половини публічних інвестицій (відповідно 57, 7% та 53,1% у 2022 році) здійснюється в проєкти субнаціонального рівня. При цьому, вибудовування і підтримка системи управління публічними інвестиціями відбувається з урахуванням інтересів ключових стейкхолдерів та забезпечення ефективної координації та комунікації  на всіх рівнях врядування.

Джерело: Побудовано за даними ОЕСР , 2024

В Узагальнюючому звіті за 2022 рік Всесвітньої обсерваторії з питань субнаціональних державних фінансів та інвестицій (стор. 67) зазначається, що більша частка публічного інвестування на субнаціональному рівні припадає на країни з федеративним устроєм, однак з-поміж унітарних країн є вийнятки, в яких на субнаціональний рівень припадає понад 60 % публічних інвестицій: Україна, Японія, Болівія, Еквадор, Перу, Кабо-Верде.

В Україні під публічними інвестиціями розуміють кошти державного (місцевого) бюджету, у тому числі отримані у вигляді міжнародної технічної допомоги, кошти, залучені під державну (місцеву) гарантію, капітальні інвестиції державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (крім банків), комунальних унітарних підприємств, установ, організацій, крім тих, які здійснюються за рахунок власних коштів таких підприємств, товариств, установ і організацій, що спрямовуються на створення (придбання), реконструкцію, технічне переоснащення основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, очікуваний строк корисної експлуатації яких перевищує один рік, а також виплати за договорами, укладеними в рамках державно-приватного партнерства (ст. 44¹ Бюджетного кодексу України)

Точкою відліку Реформи УПІ можна вважати презентацію Урядом України Дорожньої карти реформування системи управління публічними інвестиціями, в грудні 2023 року. В цій Дорожній карті органи місцевого самоврядування (ОМС) визначено основними учасниками системи УПІ поряд із Міністерством фінансів України, Міністерством економіки України, Міністерством розвитку громад та територій України (на той час Мінінфраструктури), галузевими міністерствами, Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України, Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою, а також Стратегічною інвестиційною радою. При цьому ОМС відповідають за  підготовку планів відновлення та розвитку відповідних територій, розроблення, пріоритезацію та реалізацію на їх основі публічних інвестиційних проектів.

У черговому звіті Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення  (RDNA 4), питанням відбудови та відновлення на рівні громад і регіонів приділено багато уваги. Зокрема зазначається, що територіальні громади є ключовими реципієнтами результатів відновлення, а також несуть відповідальність за розробку планувальних документів, налагодження комунікації з міжнародними партнерами та реалізацію проєктів відбудови (RDNA 4, стор. 28)

Новою інституцією в архітектурі відновлення України є Стратегічна інвестиційна рада, яка відповідає за  координацію дій органів виконавчої влади з питань узгодження стратегічних пріоритетів здійснення публічних інвестицій; схвалення середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій та Єдиного проектного портфеля.

Згідно Положення про Стратегічну інвестиційну раду «5. Рада має право: … 2)залучати до участі у своїй роботі представників органів виконавчої влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також незалежних експертів, представників громадськості та медіа (за згодою)».

Відповідно до Плану заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024—2028 роки імплементація реформи передбачає два етапи:

Перший етап (2024 і 2025 роки) — створення передумов для переходу до нової моделі управління публічними;

Другий етап (2026—2028 роки) — імплементація нової моделі управління публічними інвестиціями.

На першому (перехідному) етапі участь ОМС, зокрема, передбачається у забезпеченні оновлення регіональних стратегій розвитку та стратегій розвитку територіальних громад з урахуванням нових підходів до управління публічними інвестиціями (до жовтня 2025 року);  забезпеченні внесення публічних інвестиційних проектів до Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно аналітичної системи управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури (екосистема DREAM) (починаючи з 2026 року); передбачається формування типової загальної програми підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань управління публічними інвестиціями (у липні 2025 року) та проходження підвищення кваліфікації (з вересня 2025 року); розроблення та затвердження методичних рекомендацій щодо визначення примірних функціональних обов’язків, навчання та підвищення кваліфікації для працівників у сфері управління публічними інвестиціями на регіональному та місцевому рівні (вересень 2025 року).

Однак, під час перехідного періоду ОМС не мали  можливості подавати самостійно свої концепції публічних інвестиційних проєктів до Єдиного проектного портфелю  в системі DREAM. Згідно Порядку підготовки, подання, оцінки та визначення критеріїв пріоритезації концепцій публічних інвестиційних проектів на 2025 рік, яким було визначено, що ініціаторами проєктів виступають головні розпорядники бюджетних коштів, а саме органи виконавчої влади (ОВВ) та обласні державні адміністрації (ОДА). Концепції інвестиційних проєктів, реалізація яких відбуватиметься в громадах (як бенефіціарах), є в списку проєктів Єдиного проектного портфелю публічних інвестицій, затвердженого у вересні 2024 року, завдяки налагодженій координації та комунікації департаментів ОДА/ОВВ та ОМС.

Другий етап реалізації реформи УПІ передбачає більше роботи ОМС в частині забезпечення проведення моніторингу виконання середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій з оцінкою ризиків, підготовкою відповідного звіту та пропозицій (щорічно в березні);

забезпечення розроблення, скринінгу та пріоритезації публічних інвестиційних проектів відповідно до уніфікованих вимог, установлених законодавством (на постійній основі); забезпечення актуальності стратегічних планувальних документів (на постійній основі); забезпечення проведення підготовки, оцінки, моніторингу та аналізу реалізації публічних інвестиційних проектів із застосуванням екосистеми DREAM (червень 2026 року); забезпечення повної цифровізації управління та електронного документообігу процесу управління публічними інвестиціями (грудень 2028 року); забезпечення функціонування на регіональному та місцевому рівні структурних підрозділів з управління публічними інвестиціями (грудень 2026 року); отримання методичної допомоги органам державної влади та органам місцевого самоврядування з питань підготовки публічних інвестиційних проектів та управління публічними інвестиціями від ключових міністерств на постійній основі (Мінфіну, Мінекономіки та Мінрозвитку); забезпечення проведення навчання та підвищення кваліфікації для працівників у сфері управління публічними інвестиціями на постійній основі.

Важливою віхою на шляху реалізації реформи УПІ є прийняття змін до Бюджетного кодексу України в січні 2025 року, якими вшито термінологію та логіку процесів  управління публічними інвестиціями в процеси бюджетування всіх рівнів врядування. А 28 лютого 2025 року Урядом прийнято ряд важливих підзаконних нормативно правових актів. Для самоврядування важливою є Постанова КМУ №527 від 28 лютого 2025 року  “Деякі питання управління публічними інвестиціями”, яка зокрема визначатиме порядок підготовки, оцінки та реалізації публічних інвестиційних проєктів та програм публічних інвестицій на регіональному та місцевому рівнях; а також порядок формування Єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій держави, регіону або громади, а також галузевих портфелів.

Реформування системи УПІ скеровує  ОМС до залучення таких позабюджетних джерел фінансування проектів відновлення та розвитку як приватний капітал та використання інструментів державно-приватного партнерства; місцеві запозичення та місцеві гарантії; грантове фінансування. Усі ці можливості потребуватимуть поглиблення знань та навичок роботи службовців ОМС у сфері проектного та фінансового менеджменту.

Де можна швидко знайти необхідну інформацію про реформу УПІ?

На сайті Міністерства фінансів України є окремий розділ Управління публічними інвестиціями, де міститься інформація про:

Нормативні документи

Стан реалізації дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями

Єдиний проектний портфель публічних інвестицій

Міжвідомча робоча група з питань реформування системи управління публічними інвестиціями

Довідкова інформація

Реформа управління публічними інвестиціями є не лише технічним оновленням законодавства відповідно до умов Євроінтеграційного курсу чи зобов’язань перед донорами. Це переформатування всієї багаторівневої фінансової системи, коли інвестиційні ресурси чітко прогнозуються у взаємозв’язку із стратегічними цілями та бюджетним плануванням. Залучення місцевого самоврядування до формування цієї оновленої системи, як партнерів, дозволить ефективніше використовувати бюджетні кошти на всіх рівнях, забезпечуючи прозорість і результативність. Місточком між нашими органами місцевого самоврядування та центральною владою є всеукраїнські асоціації ОМС. І дуже важливо партнерам як національного, так і регіонального і місцевого рівнів чути один одного і знаходити взаємовигідні рішення