Авторка: Марія Булейко (Марковська)

---

Кіптівська громада, що на Чернігівщині, простягнулася на 300 квадратних кілометрів. Водночас на території проживають усього понад пʼять тисяч людей. У школі навчається 400 дітей, серед яких 69 учнів і учениць старших класів.

«Звісно, коли ми планували реорганізацію і модернізацію нашої освітньої мережі, то обговорювали, що було б чудово мати академічний ліцей на території ТГ. Кожна громада цього хоче. Але, коли почали вивчати вимоги, то зрозуміли, що не зможемо його забезпечити. Заклади освіти нашої громади в хорошому стані, але бракує здобувачів освіти для забезпечення профільності», – говорить Станіслав Пузирний, начальник відділу освіти Кіптівської ТГ.

Зрештою, вдалося домовитися зі сусідньою Козелецькою громадою про співпрацю навколо закладу освіти, на базі якого створять академічний ліцей і до якого їздитимуть кіптівські здобувачі освіти.

«Жодна громада не має стояти осторонь проблем і викликів сусідніх громад. Нещодавно на обласних зборах асоціації «Ради Чернігівщини» п’ять громад – Остерська, Козелецька, Кіптівська, Деснянська й Гончарівська – підписали договір про співпрацю в різних напрямах. Зокрема, щодо освіти, управління твердими побутовими відходами, пожежогасіння, надання медичних послуг тощо. Перспектива громад – тільки в тісній співпраці», – говорить Володимир Кучма, голова Кіптівської громади.

Валентин Бригинець, Козелецький селищний голова, впевнений, що співпраця між громадами – це важливий інструмент для взаємопідтримки й допомоги один одному.

«Це й обмін досвідом між партнерами для подолання викликів, які є спільними для всіх громад, зокрема, у воєнний час. Щодо майбутньої співпраці з Кіптівською сільською радою задля успішного та ефективного навчання їхніх дітей на базі Козелецького ліцею, то я сподіваюся, ми обговоримо питання співфінансування та укладемо взаємовигідні умови в цьому процесі. Ми вже працюємо над зміцненням матеріально-технічної бази майбутнього ліцею. Запланували ремонт та утеплення будівлі закладу, уже виділили кошти на ремонт сходів, виготовили за кошти місцевого бюджету проєктно-кошторисну документацію для реконструкції харчоблока і їдальні Козелецького ліцею № 3. Ми з радістю приймемо всіх охочих здобувати академічну профільну освіту дітей», – говорить Валентин Бригинець.

 

Валентин Бригинець, Козелецький селищний голова

 

Своєю чергою, Бобровицька та Новобасанська громади, що на Чернігівщині, також нещодавно підписали меморандум про співробітництво, яке пошириться і на сферу освіти. До 2027 року громади продумуватимуть деталі організації навчання в ліцеї, але Бобровиця вже радо запрошує до себе старшокласників зі Новобасанської ТГ.

За словами Геннадія Іванюка, голови Бобровицької громади, підписання угоди відкриває нові можливості для обміну досвідом, розвитку інфраструктури, соціальних програм та спільних проєктів.

«Це вкрай важливий крок для розвитку наших громад. Співпраця дасть нам змогу ефективніше розв’язувати питання щодо розвитку економіки, освіти, охорони здоров’я та інших галузей», – говорить Геннадій Іванюк.

 

Голови Бобровицької та Новобасанської громад – під час підписання договору

 

У цьому тексті читайте про те, які особливості майбутньої співпраці між Кіптівською і Козелецькою, Бобровицькою і Новобасанською громадами; чому вирішили піти шляхом довозу дітей до ліцею іншої громади; які переваги від такого рішення та що ще потрібно вдосконалити; а ще – чи не йде громадськість на супротив щодо реорганізації мережі закладів освіти.

 

Кіптівська й Козелецька громади. Як та чому почали співпрацювати у сфері освіти

 

«Дітям потрібна якісна профільна освіта. Ми проводили опитування серед учнів і учениць щодо того, який вони б хотіли мати профіль, які предмети подобаються, а які ні, які планують складати. Запитання були різноманітними. І в нас вималювалася картина, що в академічному ліцеї має бути не менш як 5–6 профілів. Ми просто не зможемо їх забезпечити. Тож єдиний варіант – співпраця із сусідніми громадами», – пояснює Станіслав Пузирний, начальник відділу освіти Кіптівської ТГ.

Варіантів було декілька. Серед них – об’єднатися кількома маленькими громадами. Втім, навіть якщо обʼєднати учнів і учениць трьох громад, дітей однаково недостатньо для створення ліцею. До того ж деякі із сусідніх громад розташовані близько до Чернігова, а тому, очевидно, що понад половина дітей вступатиме у велике місто. Так, почали комунікувати з Козелецькою громадою щодо співпраці навколо академічного ліцею.

«Це взаємовигідно, адже їм потрібні діти для наповнення класів, а нам – якісне профільне навчання», – переконаний Станіслав Пузирний.

Козелецький ліцей № 3 – опорний заклад освіти, один із найбільших закладів Козелецької громади, який має проєктну потужність 1176 місць. Нині тут навчаються 719 учнів. З них 254 учні – це учні 5–7 класів, які з 2027 року здобуватимуть повну загальну середню освіту. Загалом у громаді на сьогодні 567 учнів 5–7 класів, які зможуть за бажання продовжити навчання в 10–12 класах.

«До реформи децентралізації Козелецький район був одним із найбільших районів в Україні. На сьогодні він поділений на чотири громади. У Деснянській і Остерській громаді заплановано створювати ліцеї. Ліцею не буде тільки в Кіптівській ТГ, тому ми з радістю приймемо їхніх дітей», – говорить Людмила Сенченко, заступниця начальника управління освіти, культури, сім’ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради – начальниця відділу освіти.

Станіслав Пузирний також розказує, що спротиву щодо навчання в старших класах іншої громади серед батьків, учителів і дітей не було. Усе – через якісну комунікацію. Спочатку на рівні громади проводили опитування дітей, аби знайти їхню думку. Далі – розмови з учнями й ученицями.

«Із цими результатами ми вийшли на громадське обговорення, на якому були вчителі й батьки. І, навівши аргументи, побажання дітей, вимоги законодавства, стало цілком зрозуміло, що в нас немає варіантів. Таких громадських слухань було три в кожному закладі кожного населеного пункту. Так, ми безболісно ухвалили рішення про те, що заклади загальної середньої освіти громади стануть гімназіями з 2027 року. А дітей будуть підвозити до ліцею Козелецької громади», – пояснює Станіслав Пузирний.

 

Про плани

 

У Козелецькому ліцеї № 3 планують створити STEM профіль, задля якого нині подають проєкт у МОН, аби отримати субвенцію з державного бюджету на створення освітніх просторів. Планується також – філологічний, соціально-гуманітарний і математичний профілі.

«Все залежить від того, які потреби будуть у дітей. У нас вистачає кваліфікованих вчителів, аби забезпечити цікаві й потрібні напрями. Наприклад, у нас дуже сильний рівень викладання біології та математики. Торік двоє учнів склали НМТ на 200 балів, попри пандемію, війну й дистанційне навчання. Також діти стабільно здобувають призові місця з природничо-математичних предметів на учнівських олімпіадах та конкурсі-захисті науково-дослідних робіт МАН на обласному рівні. Тобто потенціал є. Водночас ми плануємо провести конкурс серед учителів, аби вибрати кращих із кращих. Ми хочемо, щоб ліцей був справжнім ліцеєм, а не просто продовженням школи в новому форматі», – говорить Людмила Сенченко.

Також доведеться шукати фахівців для викладання нових предметів, зокрема, іноземної мови, окрім англійської. Адже, на думку Людмили, з того ж таки філологічного профілю діти мають виходити зі знанням мінімум двох іноземних мов.

«У нас на сьогодні є лише вчителі англійської мови. Тому доведеться, можливо, шукати зв’язки з ВНЗ і чимось зацікавлювати фахівців, наприклад, житлом абощо. Бо все ж дуже складно заохотити молоду людину переїхати», – говорить Людмила Сенченко.

Ще один виклик, з яким доведеться стикнутися, – підвезення. Від найвіддаленішого населеного пункту Кіптівської ТГ до Козелецького ліцею № 3 – 28 км. Водночас це – центральна магістраль, тобто час перебування в дорозі не буде довгим.

«Однак поки що транспорту не вистачає ані в нас, ані в наших сусідів. Тому, безумовно, потрібно працювати над цим. Ми вже писали листи в ОДА щодо виділення державних коштів на придбання транспорту на засадах співфінансування. Також треба продумати часовий проміжок та маршрут, якщо діти будуть залишатися на позашкільні заняття. Щоби всім було комфортно, для старшої ланки потрібно не менше двох шкільних автобусів, які не будуть залучені більше ніде», – говорить Станіслав Пузирний.

Тим часом у ліцеї Козелецької громади вже привели до ладу укриття, яке вміщує понад 1000 людей. А ще чекають на погодження проєкту, щоби реконструювати й модернізувати шкільну їдальню, також потрібно попрацювати зі спортзалом та актовою залою, оскільки заклад з 1985 року й потребує багато доопрацювань.

«Нещодавно перекрили дах. Далі плануються поточні ремонти сходів і деяких кабінетів. Звісно, усе поступово, бо для місцевого бюджету це дуже затратно. Війна змінила лінійку витрат громади на найнеобхідніше, але, сподіваюся, наші плани та мрії втіляться в життя. І керівництво закладу Козелецького ліцею № 3 докладає багато зусиль: пишуть проєкти, налагоджують співпрацю з різними фондами та організаціями», – говорить Людмила Сенченко.

Окрім усього, ближче до 2027 року громади мають обговорити умови співпраці на рівні голів територіальних громад і фінансових управлінь. Не виключають метод співфінансування або обрахунку середньої суми витрат на одного учня чи ученицю – це сума, яку Кіптівська ТГ платитиме Козелецькій.

«Також відкритим залишається питання щодо теперішніх восьмикласників: чи треба дати їм можливість закінчити навчання у своїх закладах освіти. Ми торік запропонували директорам, батькам і педагогам нашої громади, щоб десятикласники вже у 2026 році переходили в Козелецький ліцей. Усе для того, щоб у них був час для адаптації, щоб це було не дуже стресово для дітей. Тож, якщо така потреба буде й у Кіптівській ТГ, обговоримо це з ними», – говорить Людмила Сенченко.

 

Бобровицька й Новобасанська громадами. Як і чому співпрацюють

 

«До утворення територіальних громад Бобровицька й Новобасанська громади були одним районом, і тісні зв’язки між нами залишилися. 2027 рік – не за горами, тож ми вже почали думати про спільне створення академічного ліцею в Бобровиці», – розповідає Валентина Мартишевська, начальниця відділу освіти Бобровицької ТГ.

 

Валентина Мартишевська з директоркою, педагогами та учнями ліцею

 

Так, громади вже підписали меморандум про співробітництво, яке пошириться і на сферу освіти.

«Співробітництво між громадами є стратегічно важливим для розвитку не лише інфраструктури, а і для покращення якості життя мешканців обох територіальних одиниць. Ми маємо працювати разом, щоб реалізувати спільні проєкти й забезпечити стійкий розвиток наших громад. Це наша спільна мета», – говорить Микола Дяченко, голова Новобасанської громади.

 

Під час підписання договору про співпрацю Бобровицької та Новобасанської громад

 

Загалом відстані між населеними пунктами громад невеликі – близько 30 кілометрів від найвіддаленішого населеного пункту. Тому деякі учні й учениці з Новобасанської громади й сьогодні навчаються в закладах освіти Бобровицької громади. Добиратися – не проблема. Але й іншого виходу немає.

«Річ у тім, що коли ми попередньою формували мережу, то зрозуміли, що в нас у громаді не вдасться зробити академічний ліцей через недостатню кількість учнів. Нині в ТГ навчаються 70 учнів, які закінчать 9 клас. Ми оптимістично аналізуємо, що 40–50 % підуть в академічний ліцей. До Бобровиці – недалеко, це зручно й нас це влаштовує, учні зможуть обійтися без пансіону, бо я розумію, що це на сьогодні дуже проблемне питання, і невідомо, чи воно буде вирішене до 2027 року», – говорить Віталій Ралко, начальник відділу освіти, культури, сім’ї, молоді та спорту Новобасанської сільської ради.

Так, у 2027 році в Бобровицькій громаді буде створено академічний ліцей. Сьогодні громади продумують деталі співробітництва, тож звернулися за консультацією до експертів DECIDE. На подію запросили батьків, дітей, учителів і директорів закладів освіти. Тож усім мали змогу висловитися і поставити запитання, які їх цікавили щодо реорганізації шкільної мережі.

«Під час консультацій громади ставили практичні питання щодо співробітництва: яка форма оптимальна для освіти, як правильно укласти угоду із чітким розподілом обов’язків, ухваленням рішень і відповідальністю за результат. Також цікавилися оформленням передачі майна чи ресурсів, умовами змін та розірванням договору. Бобровицька громада вже на наступний день підписала такий договір. Кіптівська громада має чинну угоду з Козелецькою, наразі співпрацює через міжбюджетні трансферти й визначає, яку саме форму договору обрати надалі», – зазначає Олена Гуленко, експертка проєкту DECIDE, яка проводила консультації в громадах.

 

Під час консультацій

 

До слова, консультаційна підтримка громад щодо впровадження реформи триває. Якщо ваша громада також зацікавлена в консультації від експертів DECIDE – залиште заявку за посиланням.

Так, у Бобровицькій ТГ уже створили комісію щодо оптимізації мережі закладів освіти та створення академічного ліцею, а також запросили представництво Новобасанської ТГ.

«Звісно, роботи ще багато. Адже ми розуміємо, що громада, яка взяла на себе відповідальність створити академічний ліцей, має розвʼязати багато питань, які на сьогодні залишаються відкритими. Йдеться про підвіз учнів, створення належних умов, обладнані кабінети, якісну освіту, якісне харчування, житло для дітей, які не матимуть змоги повертатися додому щодня. Це – виклик часу», – говорить Валентина Мартишевська.

Потужність закладу освіти – до 500 дітей. За підрахунками, потенційно у 2027 році тут навчатимуться 400 дітей із Бобровицької громади. Тому приблизно сотня учнів і учениць з інших громад цілком можуть приїжджати на навчання сюди.

«Відповідно, ми запрошуємо на навчання всіх, хто бажає, і не тільки Новобасанську громаду, а найближчі громади, які розташовані до ліцею на відстані, яка їх задовольняє. Це буде рішення кожних мами, тата, учня чи учениці», – додає Валентина Мартишевська.

 

Голова Бобровицької громади Геннадій Іванюк на ярмарку в ліцеї

 

Про плани

 

Щодо профілів – визначатимуться цьогоріч. У Бобровицькій громаді визначили таку систему: цього року в опорну школу поряд із майбутнім ліцеєм не набиратимуть 10 клас, натомість діти вже навчатимуться в ліцеї. І так спробують сформувати бачення дітей щодо профілів у цьому році. Зокрема, задумуються про гуманітарний профіль і STEM. Решта – залежатиме від уподобань та побажань дітей.

Тим часом у Новобасанській громаді вже замислюються про те, як організувати довіз.

«Ми проаналізували, що в перший рік усе буде просто: один автобус поїде по колу, забере й завезе учнів і учениць. Якщо ж дітей ставатиме більше, потрібен ще транспорт. І тут є кілька варіантів: придбати автобус, який буди при ліцеї та оплачувати послуги; придбати свій автобус за системою співфінансування; орендувати транспорт у перевізника. Щодо цього ми ще думаємо й аналізуємо різні варіанти», – говорить Віталій Ралко.

Спротиву щодо того, що старшокласникам потрібно буде їздити в іншу громаду, немає. Насамперед у Новобасанській громаді провели нараду з директорками шкіл, показали потенційну мережу, пояснили потребу й те, що створення ліцею тут буде зовсім не збігатися із законодавством.

«Своєю чергою, директори шкіл поспілкувалися зі вчителями, учнями й батьками. Ми створили робочу групу щодо трансформації мережі до 2027 року, куди увійшли директори шкіл, старости, депутати, члени виконкому, голова й секретар. Зрештою, рішенням сесії минулого року затвердили план трансформації мережі, який, зокрема, передбачає етапи повідомлення про реорганізацію закладів загальної середньої освіти в гімназії та щодо створення ліцею. Тож про все інформуємо громадськість», – пояснює Віталій Ралко.

 

Навіщо відокремлені ліцеї та нащо громадам співпрацювати навколо них

 

«Ми працюємо за принципом: краще створити гарну гімназію, ніж такий собі ліцей. Юридично його можна витягнути з пальця в нашій громаді. Але навіщо? Ключове питання – якість профільної освіти. Я вважаю, що якщо дитина потрапить у заклад, де зможе обрати з профілів те, що їй потрібно, вона реалізується в житті. До того ж ми розповідаємо дітям, що профтехосвіта – це також круто. Адже можна здобути класну професію, буде змога забезпечити себе. І це точно буде краще, ніж відучитися три роки, вивчаючи профільну українську мову, хімію, математику, біологію, історію, абощо, здобути диплом ВНЗ – і в підсумку бути непотрібним на ринку праці», – говорить Станіслав Пузирний, начальник відділу освіти Кіптівської ТГ.

Своєю чергою, Віталій Ралко, начальник відділу освіти, культури, сім’ї, молоді та спорту Новобасанської сільської ради, зауважує, що оскільки на виконавчому рівні такі реформації відбуваються вперше, є багато всіляких нюансів і неузгодженостей.

«Наприклад, батьки громади запитують, чому буде довіз до ліцею, але не буде до профтехів. І справді, відповідальність із директорів шкіл уже знімається, бо вони випустили 9 клас. А місцева влада начебто ніколи цим і не опікувалася, але ж із 2027 року ситуація змінюється. Головне тут – вчасно і спокійно реагувати на різних рівнях – місцевому й державному. Погоджувати нюанси і співпрацювати. Лише в такому разі ми забезпечимо якісну освіту для дітей», – завершує Віталій Ралко.

Людмила Сенченко, заступниця начальника управління освіти, культури, сім’ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради – начальниця відділу освіти, впевнена, що громадам потрібно підтримувати звʼязок у різноманітних сферах

«Інколи не вистачає методичної допомоги, якоїсь підказки, досвіду. І тому, коли спілкуєшся зі своїми колегами, коли до тебе телефонують із якимось питанням, або розповідають, як у них це працює. Це дуже допомагає. Інакше кожен і кожна варяться у своєму. Але ж проблеми в більшості громад майже однакові», – переконана Людмила Сечненко.

Тоді як у Козелецькій громаді давно й тісно співпрацюють із сусідніми громадами.

«Наприклад, Деснянська селищна, Кіптівська сільська й Остерська міська ради уклали договори на іншу субвенцію Козелецькій селищній раді на утримання КНП «Козелецька лікарня інтенсивного лікування», яка надає медичні послуги жителям 4 громад колишнього Козелецького району. Це вагома підтримка для нашого місцевого бюджету. Крім того, підписали Меморандум про співробітництво між Менською і Козелецькою громадами щодо розробки та реалізації спільних проєктів та програм соціально-економічного розвитку, зокрема, інвестиційної діяльності, підтримки та розвитку підприємництва й місцевого бізнесу, розвитку культури, туризму, освіти, спорту, охорони здоров’я», – розповідає Валентин Бригинець, Козелецький селищний голова.

Володимир Кучма, голова Кіптівської громади, говорить, що, на жаль, громади України часто змагаються за те, у кого на території чого більше.

«Але змагальність має бути лише в якості надання послуг. Навіщо створювати свій центр, адмінперсонал, бухгалтерію, якщо можна залучити співфінансування для вдосконалення послуг того чи іншого закладу, зробити так, щоб наблизити ці послуги до населення?!», – говорить голова Кіптівської громади.

Валентина Мартишевська, начальниця відділу освіти Бобровицької ТГ, впевнена, що якість освіти у відокремленому ліцеї для старшої ланки зміниться, зокрема, саме через кількість і різноманітність учнів і учениць – з різними досвідом, рівнем навчання, креативністю, знаннями тощо.

«У нас уже був досвід реформування. Наприклад, нещодавно серед навчального року ми зачиняли малокомплектну школу старших класів, у якій навчалися семеро дітей. Спочатку був шалений супротив. Але коли діти прийшли в ліцей, то сказали, що тут їм значно цікавіше, покращилися оцінки і якість знань. Це саме так і працює, адже є здорова конкуренція, вчитель бачить потенціал, а дитина – що не гірша від інших. Тож ми вболіваємо, щоб ліцей був відокремленим, аби молодь навчалася суто у своїй стихії і когорті однолітків, аби їм ніхто не заважав. Аби проводили наукові конференції, цікаві лекції із запрошеними спікерами, показові зустрічі тощо. Загалом предметно готуватися до продовження навчання у ВНЗ і до роботи за вибраним профілем», – завершує Валентина Мартишевська.