Не кожна громада має Центр професійного розвитку для педагогів. Який вихід?

Авторка: Марія Булейко (Марковська)


Спочатку в теперішній Калуській громаді, що на Івано-Франківщині, був методичний кабінет, як структурний підрозділ управління освіти. Тут навіть не пам’ятають, коли він зʼявився, – здавалося, був завжди.

«Потім, коли зʼявилися зміни в Постанові Кабінету Міністрів України, ми перейменовували його на методичний центр. Так було з десяток років. Зрештою, з реформою децентралізації та згідно з новим Законом про освіту, методичний центр ліквідували та створили комунальну установу «Центр професійного розвитку педагогічних працівників», – розповідає Ірина Люклян, начальниця управління освіти Калуської міської ради.

До створення нового Центру в громаді підійшли відповідально: спочатку сформували команду методичного центру, ретельно прорахувавши її склад, а нових фахівців обрали на конкурсній основі. Керівницю також обрали за конкурсною процедурою.

«Нині в Центрі професійного розвитку ядро – молоді й активні працівники та працівниці, які переформатували роботу колишнього методичного центру на проєктну і грантову діяльність, співпрацю, заснували нові форми роботи. Це мене вкрай тішить. Загалом у нас дуже багато сучасних ідей і ми завжди в пошуку чогось цікавого», – говорить Ірина Люклян.

Водночас директорці Центру, яка колись була методисткою, а згодом завідувачкою районного методичного кабінету, не давало спокою одне питання:

«У нас справді все гаразд, але для мене дуже болісно, що новостворені громади тодішнього Калуського району не подбали про методичні структури. Можливо, у зв’язку з неспроможністю громад, оскільки йдеться про фінансування з місцевого бюджету. Тому, коли я побачила оголошення від DECIDE про те, що команда допомагає налагоджувати співробітництво територіальних громад, дуже хотілося в такий спосіб долучити інші громади до співпраці. Показати, що разом працювати – потужніше, краще й результативніше», – зізнається Наталія Пукіш, директорка комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Калуської міської ради».

 

 

У цьому тексті читайте, як склалася співпраця, у чому її переваги та які плани на майбутнє.

 

Як і навіщо налагоджували співпрацю

 

Укладати договір про співробітництво – позитивно для громад. Зокрема, тому, що громади часто не мають вдосталь ресурсів і можливостей, щоб реалізовувати освітні ініціативи самотужки. На місцях бракує коштів, фахівців, послуг та інших ресурсів.

Натомість співпраця між сусідніми громадами підсилює кожну з них. Можна використовувати більше ресурсів, створювати спільні проєкти, долучатися до спільних ініціатив та ділитися досвідом. Так, Калуська громада налагодила співпрацю із Верхнянською.

За експертної підтримки проєкту DECIDE уклали договір про спільну реалізацію проєкту. Підготували необхідні документи і згодом голови підписали договір, який надіслали профільному міністерству для внесення в реєстр.

«Новоутворені навколишні громади дуже нам близькі. Тому не було жодних проблем із підписанням договору. Голови громад підтримали ідею співпраці, бо розуміють, що це про обмін досвідом і думками. Це всім на користь», – зазначає Ірина Люклян.

 

Як налагоджена співпраця

 

«Ми не укладали угоду зі співфінансуванням, бо сусідня громада не може собі цього дозволити. Ми ж можемо з ними співпрацювати й надавати фахову підтримку безоплатно. У штаті Центру професійного розвитку працює вісім фахівчинь. Принцип «ви – нам, ми – вам» дуже гарно спрацьовує в цій ситуації», – говорить Наталія Пукіш.

 

 

Загалом педагоги Калуської громади співпрацюють із практичними психологами, соціальними педагогами, вчителями англійської мови та вчителями інших спеціалізацій із Верхнянської громади.

 

 

«Ми сприяємо професійному розвитку педагогічних працівників, консультуємо з актуальних питань, надаємо психологічну підтримку педагогам, поширюємо інформацію про актуальні програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників, допомагаємо справитися із викликами, що стоять перед освітою», – додає Наталія Пукіш.

Оскільки вчителі англійської мови Калуської та Верхнянської громади є фасилітаторами й тренерами Британської Ради, то з ними співпрацюють найтісніше. Проводять спільні онлайн-навчання, беруть участь у проєктах і переконують, що мають ще багато ідей.

Директорка Центру пояснює, що установа виконує не контролювальну функцію, а підтримувальну, є демократичний стиль спілкування.

«Є запит, потреба – ми з ними співпрацюємо, немає потреби – здійснюємо якісь напрацювання, пропонуємо свої ідеї», – говорить Наталія Пукіш.

Наталія Атаманчук, вчителька вищої категорії, вчителька-методистка, керівниця міжшкільного методичного об’єднання вчителів іноземних мов у Верхнянській громаді, говорить, що цінно, що в Центрі можна отримати не тільки професійну допомогу.

«Тобто вчителі англійської мови мають змогу отримати підтримку не лише зі свого предмету. Можна отримати фахову допомогу, наприклад, з психології. Під час тренінгів, було суперцікаво й корисно попрацювати серед психологів та інших фахівців. Ми, предметники, – це вузьке коло. Натомість під час війни варто знати деякі нюанси щодо роботи з дітьми», – зазначає Наталія Атаманчук.

В обох громадах кажуть, що договір про співпрацю між громадами змінив безліч аспектів у професійній діяльності.

«Це про об’єднання, зустрічі, на яких педагоги з різних громад мають можливість спілкуватися, обмінюватися досвідом, думками, планами. Це неймовірно важливо, особливо під час війни», – говорить Ірина Люклян.

 

 

Наталія Атаманчук пояснює також, що не менш важливим є сполучення між громадами:

«Річ у тому, що нам стало набагато легше організувати будь-яку зустріч. Адже значно простіше зустрітися в Калуші, ніж їхати до Верхні. Більшість шкіл розташовані так, що однаково треба їхати через Калуш. Тепер це не проблема. У самому ж Центрі є все необхідне для проведення цікавих та корисних зустрічей у комфортних умовах, з технічним забезпеченням. Важливо також, що це можливість поспілкуватися з іншими вчителями, поділитися досвідом».

 

Про мінігрант, плани та чому важлива співпраця

 

Окрім усього, Калуська громада отримала мінігрант у розмірі 130 тисяч гривень для обладнання Центру професійного розвитку педагогічних працівників. У такий спосіб Проєкт DECIDE підтримує громади та стимулює спільно реалізовувати проєкти, спрямовані на розвиток освіти. Тоді як громада виділила співфінансування – 20 тисяч гривень.

«Нам потрібен був простір, де б ми могли збиратися. Хоч у нас є гарні чотири кабінети, де працюють консультанти та психологи, але потрібне було приміщення, де можна збиратися багатьом людям, проводити навчання, тренінги, наради чи онлайн-зустрічі. Тому ми вирішили обладнати такий простір. Закупили телевізор, зручні стільці зі столиками, ноутбук, фліпчарт; провели Wi-Fi та купили інші допоміжні матеріали. Також покращили матеріальну базу нашого Центру, придбавши ще три ноутбуки й кольоровий принтер для друку», – розказує Наталія Пукіш.

 

 

Загалом Центр професійного розвитку займає перший поверх приміщення в Калуші, управління освіти – другий. А новий простір облаштували, власне, на другому поверсі.

«Ми з радістю сприйняли таке сусідство, бо це хороша ідея, і ми раді, що реалізували її. Загалом приємно, коли в управління освіти ходять люди, тому що ми не чужі, є співпраця, взаємозв’язок – і це дуже тішить», – говорить Ірина Люклян.

 

 

Окрім цього, простором мають змогу користуватися вчителі з громади-партнерки – для власних потреб.

«Ми погоджуємо візити за попередньою домовленістю, бо Центр дуже популярний. А потім, окрім спільних, влаштовуємо там зустрічі суто з учителями нашої громади», – розповідає Наталія Атаманчук із Верхнянської ТГ.

Облаштування простору для професійного розвитку дало можливість реалізовувати різноманітні проєкти, тренінги. Зокрема найближчим часом у Центрі плануються навчання для психологів з психоемоційної підтримки підлітків і дорослих. Якщо навчання буде вдалим, у громаді не виключають, що масштабують його для інших громад, аби залучити більше фахівців.

«Ми отримали більше можливостей для обміну досвідом, поширення власних напрацювань і знайомств з найкращими практиками», – говорить Наталія Пукіш.

Ірина Люклян доповнює:

«Дуже важливо виходити зі своєї зони комфорту, дивитися, як працюють інші люди. Взаємозв’язки між громадами мають бути сильними, тому що є чого повчитися в інших, є що показати й свого. Ну і, звичайно, це підтримка. У часи війни вона дуже важлива. І коли ми співпрацюємо, то відчуваємо її», – завершує начальниця управління освіти Калуської міської ради.

26.02.2025 - 11:53 | Переглядів: 101
Не кожна громада має Центр професійного розвитку для педагогів. Який вихід?

Теги:

освіта співробітництво

Область:

Івано-Франківська область

Громади:

Калуська територіальна громада

Джерело:

Проєкт DECIDE

Читайте також:

12 лютого 2025

Пирятинська громада завдяки проєкту ЄС зміцнила свою стійкість та спроможність

Пирятинська громада завдяки проєкту ЄС зміцнила...

30 січня 2025 року в Українському кризовому медіа центрі команда проєкту Європейського Союзу «Розбудова ланцюжків...

11 лютого 2025

Безпека та гуртування як стрижень відновлення: досвід Казанківської громади

Безпека та гуртування як стрижень відновлення:...

Протягом 2024 року ГО «Добровольці-вогнеборці» втілювала проєкт «Безпековоцентричне планування відновлення...

11 лютого 2025

Для добробуту дітей та розвитку інклюзивно-ресурсного центру. Як і навіщо Галицька та сусідні громади обʼєдналися

Для добробуту дітей та розвитку...

Авторка: Марія Булейко (Марковська) Інклюзивно-ресурсний центр, що в місті Галич, на Івано-Франківщині, працює...

20 січня 2025

На своєму місці. Випуск 8. Як Житомир вибудовує свою енергетичну стійкість

На своєму місці. Випуск 8. Як Житомир вибудовує...

В цьому випуску «На своєму місці» -  про те, як Житомир вибудовує свою енергетичну стійкість. Велике місто, зі своїм...