Ми живемо в час, коли статистичні дані – це не просто цифри в таблицях, а справжні інструменти змін. Від грамотного збору й аналізу статистики залежить ухвалення рішень, які напряму впливають на якість життя людей, ефективність управління громадами, залучення інвестицій і прозорість процесів. Під час одинадцятого діалогу «Децентралізація на зв’язку», що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі, представники міністерств, органів місцевого самоврядування, парламентарі та експерти обговорили, як громади можуть використовувати статистику, щоби приймати інноваційні рішення, реагувати на реальні потреби мешканців і формувати ефективні стратегії.

---

Міністерство розвитку громад та територій України займається, серед іншого, формуванням політики відновлення і розвитку в різних сферах життєдіяльності. Тому наявність чітких даних про демографічну ситуацію, соціально-економічний розвиток, екологічний стан та інших важливих для країни та регіонів показників є основою для будь-якого планування.

– Зараз міністерство разом з регіонами працює над тим, щоби до 16 лютого 2025 року відбулося якісне оновлення стратегій регіонального розвитку. І сконцентрувалося на тому, щоб і в громад, і в областей з’явився інструмент, завдяки якому вони би могли отримувати статистичні дані для планування регіонального розвитку, – розповів заступник Міністра розвитку громад та територій України Олексій Рябикін. – Йдеться про цифровий інструмент, передбачений Законом «Про засади державної регіональної політики». Один із його модулів буде присвячений саме статистичним даним.

 

 

За словами посадовця, після інтеграції такого інструмента в роботу міністерства кожна громада зможе скористатися цими даними не лише в частині ознайомлення з ними, але також сама зможе їх актуалізувати для того, щоби в результаті була створена належна база для регіонального розвитку.

Будь-яка державна політика неможлива без актуальних даних. Але, об’єктивно, існуючі статистичні дані – давно застарілі. Більшість цифр актуальні ще станом на початок повномасштабного вторгнення, а то й ще раніше. На цьому акцентував увагу народний депутат України, голова підкомітету з питань адмінтерустрою та місцевого самоврядування Віталій Безгін.

– Коли ми в цьому аспекті кажемо про ключові дані, це перш за все – людський капітал, і з цим у нас велетенська проблема, – зазначив парламентар. – Ми реально до кінця не розуміємо, як відбувається міграція, і, відповідно, це вкрай складно для планування.

 

 

Але як стимулювати громади оновлювати і наповнювати базу даних? Схоже, кожен орган місцевого самоврядування має добре усвідомлювати, що «свіжа» статистика потрібна, інакше неможливо сформувати подальше планування. А якщо немає актуальної стратегії, то й немає шансів отримати фінансування: як державне, так і від міжнародних донорів.

Статистика також стосується євроінтеграційних процесів, тому що в країнах Європи вона важлива, актуальна та зарегульована. І європейці саме на основі статистичних даних спрямовують свої фінансові інструменти. Для них важливо, коли фінансовий інструмент чи дія охоплюють послугою якомога ширше коло людей, сказав Віталій Безгін.

– У мене є пересторога, що якщо ми не відмовимося від регулювання слова «статистика», то нас спіткають велетенські проблеми. Бо тоді ми дійсно будемо оперувати архаїчними даними 20-річної давнини, – зазначив народний депутат. – Відповідно, потрібно застосовувати нові цифрові інструменти та максимально заганятися в цифру. Якщо в законодавчому регулюванні для цього, наприклад, треба відмовитися від слова «статистика» і перейти на «дані», – звісно, ми будемо тільки адвокатувати це, щоби в результаті спростити життя і державній владі, і місцевому самоврядуванню. Адже без актуальних даних будь-яке планування є марним. Databased – це те, що нарешті в Україні має впроваджуватися.

 

 

Місцеву статистику громад потрібно перезапускати заново

 

На основі актуальних статистичних даних можна проаналізувати стан справ у громаді – прогресивний чи регресивний, зрозуміти, які процеси там відбуваються, та відслідкувати динаміку в певному часовому вимірі. Крім цього, можна виявити слабкі та сильні сторони кожної окремої території для того, щоби посилити їх чи дати певні імпульси для подальшого розвитку. Все це потрібно для того, щоби можна було прийняти правильні рішення, які базуються на конкретних показниках. Про це говорив заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації ОТГ, експерт платформи «Законодавство для ОТГ» Сергій Шаршов. За його словами, сьогодні в Україні найкраще розвинений збір даних на рівні регіонів, слабше – на рівні районів, найгірше – у муніципалітетах. Адже в громадах мало хто займається збором місцевої статистики.

– Але для того, щоби приймати і реалізовувати правильні управлінські рішення на місцевому рівні, потрібні статистичні дані, які опускаються ще нижче – на рівень старостинських округів або навіть відповідних населених пунктів, – пояснив експерт. – Наприкінці минулого місяця разом із Держстатом ми провели вебінар, на якому зосереджували увагу саме на місцевих даних, які, згідно з відповідними наказами і нормативними актами, повинні збирати громади. Але водночас всі розуміють, що ця методологія досить-таки застаріла. Її треба точно переглядати і виписувати для менеджерів на місцевому рівні нову, щоби чітко роз’яснити, яким чином повинні збиратися відповідні дані.

 

 

Незважаючи на зусилля влади на регіональних рівнях, основною проблемою залишається відсутність уніфікованої системи збору даних. Про це сказав заступник начальника Тернопільської ОВА Павло Журба.

– Наприклад, для Мінцифри ми збираємо та обробляємо дані в певних своїх ресурсах. Інші ж міністерства надають запити щодо показників у власних таблицях в іншому вигляді. Водночас Мінцифра працює напряму з міністерствами, а в результаті створюється таке кільце, в якому інформація не є уніфікованою. Вона може різнитися, – зазначив посадовець. – Те ж і щодо геоінформаційної системи. Проблеми виникають тому, що в громад, особливо у віддалених, відсутня інституційна спроможність збирати ці дані.

 

 

Павло Журба підкреслив, що для початку потрібно уніфікувати саму базу збору інформації. А також запровадити різні тренінги для громад, щоби детально розповісти їм, які показники від них державні органи хочуть бачити. Адже чимало органів місцевого самоврядування звикли до власних застарілих форм роботи й неохоче апробують новації.

 

Точні реєстри допоможуть краще розподіляти фінансову допомогу

 

Пункт 10 прикінцевих положень ЗУ «Про державний бюджет України» підкреслює важливість наповнення інформаційної системи Державної міграційної служби України актуальними даними про чисельність населення. Ця робота надзвичайно важлива для забезпечення справедливого розподілу фінансових ресурсів між громадами. Але цих коштів їм ніколи не буде вистачати, якщо держава не буде чітко розуміти, для чого, кому і скільки їх потрібно. Про це говорив директор департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів Міністерства фінансів України Олександр Корень.

Чисельність населення – це один із найпростіших показників, оскільки він має свою історію. Всі інші потрібно визначати за певною методологією, яка сьогодні вже не актуальна, а норми статистичних спостережень призупинені. Тому найціліснішим в державі залишається реєстр Державної міграційної служби, який в собі поєднує реєстри територіальних громад.

– Робота над реєстрами розпочалася ще з 2016 року. Деякі громади в цей процес включилися одразу й активно, деякі – пізніше й більш інертно, – сказав Олександр Корень. – На початку повномасштабної війни ми отримали підзаконні документи та постанови, які встановили певні правила гри для всіх і розуміння того, як повинен формуватися і здійснюватися обмін між реєстрами територіальних громад і централізованою базою на рівні Державної міграційної служби. Але відтоді минуло вже майже три роки, і ми повинні розуміти, що якщо нічого не будемо більше робити, а тільки говорити, то нічого не будемо й мати. Ось чому, швидше за все, і з’явився цей пункт в законі про державний бюджет, він дійсно впливатиме на показники.

Дані, які сьогодні подає Державна міграційна служба, свідчать про те, що в більшості громад відбулося зменшення населення, і лише у 38-ми – збільшення, якщо порівнювати із показниками початку 2022 року. Тому спільні зусилля міграційної служби та органів місцевого самоврядування у створенні єдиного цифрового документу повинні призвести до результату, який очікують громади для отримання своїх розрахункових показників щодо горизонтального вирівнювання при підготовці проєкту бюджету.

– Так, є проблематика щодо наповнення даних, – зазначив посадовець. – Тобто, без звернення громадянина, на жаль, ми не зможемо внести до системи дані про нього. Можливо, це і є якраз один із тих напрямків, яким потрібно буде рухатися спільно із законодавчим органом для того, щоби, можливо, внести зміни та все-таки якомога більше наповнити існуючі державні реєстри й бази Державної міграційної служби й територіальних громад і отримати більш цілісну картину.

Зі свого боку Олексій Рябикін додав, що він отримав від віце-прем’єра Олексія Кулеби завдання надати йому точну цифру, скільки в Україні внутрішньо переміщених осіб. Тому що Мінсоц оперує даними приблизно в 4,6 мільйона, УВКБ ООН – 6,7 мільйона, а Міжнародна організація міграції має ще інші дані. Адже війна породжує певні чутливі моменти, коли люди, наприклад, не хочуть реєструватися за місцем перебування. Водночас точні статистичні показники дуже потрібні для того, щоби визначити, скільки потрібно державі спільно з громадами створити житла або робочих вакансій, місць у дитячих садках і школах, скільки буде надано медичних та соціальних послуг, адже все це також державні кошти.

 

 

Місцеві громади не навчені правильному збору даних

 

Будь-яке завдання, що ставиться на державному рівні, одразу передбачає використання певних статистичних даних. Але, на жаль, не всі громади це добре усвідомлюють. Хтось звик працювати по-старому, беручи дані «зі стелі», комусь важливо уникнути відповідальності, тому й спотворює показники тощо. Про це вів розмову голова ГО «Товариство дослідників України» Павло Остапенко.

– Оновлюючи свої знання законодавства щодо державної статистики, я помітив, що в нас немає навіть розділу про місцевий збір даних. Є розділи «Національна статистична система» і «Державна статистична діяльність», є навіть стаття про обов’язки голови Державної служби статистики. Для чого це в законі, я не знаю, чесно. Але про місцеву статистику там нічого немає, – сказав експерт.

 

 

Він також зазначив, що в законі не передбачено відповідальності за подання чи неподання певних статистичних даних, чим і користуються громади. Нестача показників, відповідно, позначається на підготовці стратегій розвитку – місцевих, регіональних та державної в цілому.

– Існують дві проблеми. Перша – це дуже дорого для громад, і це потрібно вирішувати. А друга – як таких статистичних даних дійсно немає, бо органи місцевого самоврядування не вчать, де їх брати, – наголосив Павло Остапенко. – Також потрібно приділяти велику увагу зберіганню інформації в сучасних умовах, коли сайти і реєстри зазнають DDoS-атак і зламів.

Проєкт DECIDE, що діє в Україні, спрямований на секторальну децентралізацію. Він працює з органами місцевого самоврядування громад щодо створення ефективної системи управління освітою в громадах.

– Коли в 2020 році ми почали свою роботу, то зрозуміли, що на місцевому рівні дійсно відсутні дані про дітей, які де-факто вчаться в закладах освіти різного рівня. Це дуже важлива інформація для стратегічного планування, в якому ми й допомагаємо громадам, – розповіла менеджерка проєкту DECIDE Валентина Полторак.

 

 

DECIDE вже розробив понад 80 стратегічних документів різного рівня. Найбільше часу в кожній громаді витрачали саме на збір даних, адже жодної статистики на той момент не було. У результаті на процес розробки стратегій розвитку громад і секторальних стратегій з освіти замість пів року витрачався орієнтовно рік і більше, – саме через збір показників.

Тому на певному етапі разом з Міністерством освіти і науки та Міністерством розвитку громад і територій проєкт DECIDE почав створення освітніх реєстрів на базі існуючих. Для цього запустили розробку нового продукту з менеджменту освіти під назвою АІКОМ2. Хоча програмний комплекс лише стартував, але завдяки йому вже можна побачити реальну статистику по дітях, у тому числі внутрішньо переміщених, можна відслідкувати, хто вчиться офлайн, онлайн, у змішаному форматі. І це допомагає в прийнятті важливих освітніх рішень на державному рівні.

Також в системі АІКОМ2 заплановано запуск аналітичного модуля, який базується на зібраних даних. Він міститиме понад 190 індикаторів, що будуть синхронізовані з критеріями Європейського Союзу та базуватимуться на українському законодавстві, а отже громадам не доведеться рахувати їх вручну. З’являться в системі й велика ГІС-карта, розроблена з Товариством дослідників України, і карта закладів освіти з геотегами. Це надійні та достовірні дані, і вже багато регіональних стратегій розроблено із урахуванням цього перспективного планування мережі закладів освіти. Кожна територіальна громада сьогодні має доступ до карти освітніх закладів та може нею користуватися. Окрім того, в системі АІКОМ з’явиться фінансовий модуль, де можна буде побачити відсотки використання субвенцій на освіту, а це майже 200 мільярдів гривень.

– Кожна громада вже має свій кабінет освітнього управлінця. Туди підтягуються всі дані зі шкіл, абсолютно вся інформація про заклади освіти, педагогічних працівників, дітей шкільного віку, – повідомила Валентина Полторак. – І саме на базі такого кабінету й відбувається подача звітів. Тобто, всі паперові документи на сьогодніні відмінено, а система АІКОМ забезпечує функцію збору звітності.

 

Ефективність громади починається з місцевої статистики

 

Муніципальні дані є складовою якісного управління в усіх демократичних країнах. Вони забезпечують органи місцевого самоврядування об’єктивною, достовірною і системною інформацією, на основі якої вони можуть приймати рішення. В умовах війни ці дані дають можливість не тільки планувати розробку стратегічних документів і планів відновлення, а й допомагають краще аналізувати, моніторити ситуацію в громаді і приймати рішення, які необхідні саме зараз, зазначив секретар Менської міської ради Чернігівської області Юрій Стальченко.

– У своїй роботі ми по максимуму намагаємося відійти від паперових варіантів збору даних, а більше використовувати ресурси, які вже створені. Тому що однією з проблем, з якою, мабуть, зіштовхується кожен, хто використовує дані, – це їхнє дублювання на різних рівнях, – розповів посадовець. – Коли я свого часу працював у Державній службі зайнятості, ми намагалися порівняти дані Пенсійного фонду, нашої служби і податкової. Виявлялося, що навіть через некоректне введення даних у прізвищі, імені або по батькові людини показники в системі задвоювалися, а то й затроювалися.

 

 

На думку Юрія Стальченка, повинна бути єдина статистична база, якою можуть користуватися і фахівці Пенсійного фонду, і фахівці служби зайнятості, і органи місцевого самоврядування. А також мати можливість коригувати та вносити свої показники, що дуже важливо при реєстрації в громадах ВПО та надання їм відповідних послуг.

Є в Менській громаді й власні напрацювання. Наприклад, перед початком повномасштабного вторгнення, зібравши великий масив даних, вони розробили власну геоінформаційну систему територіальної громади. Але, на жаль, вона зараз закрита для доступу, адже має ті обмеження, які не можна оприлюднювати під час війни. Коли ж ця система працювала, вона була незамінним інструментом, який допомагав швидко і якісно аналізувати місцеві процеси.

Із 2019 року в Менській громаді також запровадили систему електронного документообігу, яку спільно з обласною державною адміністрацією розвивають і досі. Реалізуючи проєкт модернізації вуличного освітлення, впровадили систему енергоменеджменту на основі відповідного програмного продукту. Усі розпорядники щотижнево заносять у неї дані про використання енергоносіїв. Це допомагає громаді приймати правильні управлінські рішення.

– На жаль, коли ми говоримо про статистичні дані, то змушений констатувати, що вони не ведуться в розрізі громад. І це для ОМС дуже проблемно, – каже Юрій Стальченко. – Бо на державному рівні акумулюється найбільша і, мабуть, найякісніша інформація, але ми не маємо можливості її подивитися на муніципальному рівні.

Місцева статистика, на думку посадовця, є ключовою для того, щоби розвивати громади в європейському форматі. Тому формувати культуру роботи з даними, підвищувати статистичну грамотність – це той процес, який не можна зупиняти на рівні громади, а навпаки – слід постійно вчитися і вчити своїх фахівців, а також запроваджувати в свою роботу ті напрацювання, які вже існують на рівні держави.

 

Учасники діалогу «Децентралізація на зв’язку» дійшли спільного висновку, що в Україні повинна бути створена та законодавчо закріплена єдина уніфікована база статистичних даних із функцією доступу та внесення даних у неї з боку територіальних громад. Це повинно бути комплексне урядове рішення в синхронізації із Міністерством цифрової трансформації (під яким знаходиться Держстат), Міністерством розвитку громад і територій та іншими структурами. Також чинне статистичне законодавство слід привести у відповідність до нинішніх реалій та вимог і стандартів Європейського Союзу. Адже статистика – це компас, який може показати правильний напрямок, куди рухатися далі.