Про організації громадянського суспільства як цеглинки стійкості та розвитку громад.  Про це - у новому випуску подкасту від Програми USAID DOBRE.

---

Спікери дванадцятого випуску подкасту:

• Володимир Купрій, експерт із питань залучення громадськості Програми USAID DOBRE;
• Галина Єрема, голова ГО «Центр розвитку громад «Ідея. Дія. Результат», Вижницька громада Чернівецької області;
• Наталія Борисова, очільниця ініціативи «Вдячна лапа», яка діє у Новоукраїнській громаді Кіровоградської області.

Ведуча програми – Руслана Кравченко, ведуча програм та новин, редакторка сайту Громадського радіо.

 

Справжня суть громадської діяльності

 

Володимир Купрій: Громадська організація — це об’єднання людей навколо якогось спільного інтересу цих людей. Громадська організація — це ініціатива від людей, а не від влади. Це ключове, що не влада ініціює, не комунальна установа ініціює, а люди об’єднуються в щось, що їх об’єднує. А це щось, це якась та організація, яка допомагає цей інтерес реалізувати. Наприклад, нас дуже хвилюють порядок чи екологічна якась проблема, і ми об’єднуємося заради її вирішення.

У нас є спільний інтерес просувати народні мистецтва, і ми об’єднуємося і просуваємо. Нас дуже хвилює порушення якогось нашого права як громадяни, і ми об’єднуємося, щоб захищати це право. Це є простими словами об’єднання людей, а об’єднує цих людей якийсь спільний інтерес, який не стосується їх як учасників взаємодії з органами влади чи з бізнесом. Бо кожна людина в житті відіграє декілька ролей в суспільстві. Ми йдемо в магазин, ми щось купуємо, ми є споживачами.

Ми звертаємося до органу влади, пишемо заяву: «Надайте нам статус», «надайте нам пільгу», «надайте нам послугу». І це у нас іде взаємодія громадянин-влада. А є люди, ми між собою об’єднуємося, ми взаємодіємо по горизонталі. І об’єднуємося ми навколо звичайних інтересів, які є спільними для нас.

 

Дослідження щодо Італії

 

Володимир Купрій: Є одне чудове дослідження, чому північ Італії багатший за південь Італії. За нібито схожих умов, все одно громади по-різному розвиваються. І одним із таких факторів, чому успішніші і багатші, громади на півночі Італії, було встановлено, що це пов’язано якраз з можливістю наявності громадських об’єднань. Коли люди між собою по горизонталі спілкуються навколо тих же різних інтересів, про які я вже говорив. І чим більше таких громадських об’єднань в громаді, тим краще соціальні зв’язки між людьми. А якщо такі зв’язки краще, то це дає поштовх до розвитку. Люди не можуть спостерігати байдуже, якщо щось не робиться. Або вони не проходять повз якусь проблему. І спільна взаємодія допомагає розв’язати цю проблему.

Сьогодні в Україні громадські організації є повноцінними драйверами розвитку громади і, скажімо, стійкості громади. Тому що така горизонтальна взаємодія людей творить чудеса. Чи то волонтерська діяльність з вирішенням якоїсь нагальної проблеми, коли щось загострюється або люди чогось потребують, чи волонтерська діяльність. Люди об’єднуються в громадське об’єднання, бо бачать, що можна просувати якісь цікаві технології. Або те, що ми інколи називаємо «соціальне підприємництво». Тобто підприємництво не заради отримання прибутку, а заради просування якихось цікавих новацій, змін і так далі.

У практиці нашої програми є гарні приклади, коли громадська організація бере на себе таку драйвову або лідируючу роль у вирішенні якоїсь маленької локальної проблеми. Це не значить, що замість влади. Просто люди, скажімо, більш прискіпливі і сфокусовані.

Таким чином громада, яка насичена громадськими організаціями (а через це дає розвиток потужних соціальних зв’язків), вона здатна зробити ривок у своєму розвитку.

Тобто це не значить, що лише громадські організації є драйверами, але рух чи розвиток громади буде не такий драйвовий, не такий повноцінний, якщо мало або зовсім немає громадських об’єднань.

 

Як USAID DOBRE підтримує громадські організації та ініціативи

 

Програма USAID DOBRE допомагає у становленні громадських організацій та підтримує їх на шляху розвитку, зауважує Володимир Купрій.

Володимир Купрій: Програма USAID DOBRE зацікавлена в тому, щоб люди розуміли, що громадська організація — це якраз є один з інструментів, коли спільними зусиллями в громаді можна вирішити ту проблему, яка хвилює всю громаду.

Ми допомагаємо таким ініціативним групам маленькими кроками осягнути, зрозуміти, що коли вони створять інституційну організацію, то це додасть їм більше можливості у реалізації задуманого. Таким чином ми допомагаємо пройти оцей шлях встановлення.

Тому що громадська організація буде тоді успішною, коли вона визріє як необхідність, як важливість, коли люди будуть поділяти цінності, будуть поділяти мету, будуть розуміти, для чого вони об’єднані.

Для цього треба певний час. Там, де громадські організації створені спонтанно… Коли треба зібрати гроші і розв’язати якусь проблему, наприклад, замінити вікна в школі. Для цього громадська організація, як на мене — це зайвий клопіт. Тому що виконавши один раз цю задачу, потім громадська організація перестає функціонувати.

Ми допомагаємо їм дбати про інституційний розвиток, тому що без інституційного розвитку дуже тяжко бути успішним. Тому що організація повинна мати відповідну спроможність. Розробляти проєкти, впроваджувати проєкти, мобілізувати населення. Все це треба вміти, і це треба бути на певному рівні розвитку як організації.

І от ми навчанням, консультаціями, підказками допомагаємо громадським організаціям пройти цей шлях. Також допомагаємо невеличкими грантовими коштами реалізувати маленькі, невеличкі проєкти. Але такі проєкти, які дозволяють побачити швидкі зміни, коли люди діють спільно.

 

Екологічне просвітництво та жіноче лідерство — приклад у Вижницькій громаді

 

Серед громадських організацій, яким допомогла Програма USAID DOBRE — «Центр розвитку громад „Ідея. Дія. Результат“» у Вижницькій громаді Чернівецької області. Її голова Галина Єрема розповідає про діяльність Центру.

Галина Єрема: Наша громадська організація офіційно працює з 2018 року. І за цей період ми вділили в життя багато різноманітних проєктів, які стосувалися як жіночого лідерства, так і популяризації інструментів демократії, екологічних проєктів.

У період коронавірусу ми проводили активно онлайн-семінари про те, як мамам не зійти з розуму разом з дітками під час і зумів, і домашньої роботи, і клопотів. Таке психоемоційне розвантаження. А з настанням повномасштабної війни в Україні ми активно допомагаємо внутрішньопереміщеним особам.

Це надання гуманітарної допомоги, проведення інтеграційних заходів та психосоціальної підтримки для діток. Відгуки позитивні, тому що наша діяльність має напрямок проведення інтеграційних заходів, чи психосоціальної підтримки (екскурсії, і вишивання, і майстер-класи по писанкарству, по в’язанню). Це спосіб навчити людей робити щось нове, і також це гарний спосіб їх відволікти від їхніх буденних проблем і переживань, які зараз присутні з нами всіма.

«Центр розвитку громад „Ідея. Дія. Результат“» виховує культуру сортування від найменших до найстарших, розповідає Галина Єрема.

Галина Єрема: Ми торік реалізовували проєкти «Діти — амбасадори змін екосвідомості жителів Вижницької громади». Ми відвідували всі школи громади з майстер-класами: «Дай друге життя сміттю». І вчили діток, як правильно сортувати сміття. Адже ми вважаємо, що культуру сортування сміття потрібно виховувати змалечку. Для того, щоб зменшити кількість сміття в громаді, та прищепити любов до сортування. І до того, щоб не викидати сміття туди, куди його не можна викидати. Бо потім ми ходимо його самі ж збираємо біля берега річки чи на узбіччях.

І, друге, це для того, щоб ми жили в комфорті, чистому, гарному середовищі. У нас дуже гарна природа, дуже гарне містечко. Чим воно буде чистішим, тим воно буде для нас самих вже приємніше в ньому жити.

 

Просвітництво в навчальних закладах

 

Громадська організація також проводить у місцевих школах майстер-класи, де розповідає про важливість культури перероблення сміття. Чим більше про це говорити, тим більше людей сприймає цю культуру, наголошує Галина Єрема.

Галина Єрема: USAID DOBRE нам допомогла, адже вони нам підтримали даний проєкт, в рамках якого ми провели в кожній школі по два заходи. Ми робили з пластику квіти, ми робили ангеликів. Дітки робили подарунки, які потім забрали для своїх там батьків чи мам. Ми закупили по 12 баків для кожної школи. Вони дуже гарної якості, які будуть служити довго і довго.

Ми розробили плакати: «Стався до сортування сміття відповідально», які розмістили в кожній школі, бібліотеці та адміністративних закладах. Це все в рамках проєкту. Тобто ми провели чималу роботу.

Дітки малювали малюнки, як вони уявляють свою громаду чистою, як правильно сортувати сміття. І це дало такий поштовх, що зараз в кожній школі все більше і більше про це говорять на уроках трудового навчання і основ здоров’я. І нас це тішить, і ми розуміємо, що ми будемо далі продовжувати цю діяльність. Чим більше ми про це говоримо, тим більше людей сприймають цю культуру.

 

Допомога безпритульним тваринкам — ініціатива «Вдячна лапа»

 

Ще один приклад свідомої громадської організації — це ініціатива «Вдячна лапа», яка діє у Новоукраїнській громаді Кіровоградської області. Її очільниця Наталія Борисова зауважує, що організація створилася з ініціативної групи.

Наталія Борисова: Громадську організацію «Вдячна лапа» ми заснували 11 листопада минулого року. Спочатку у нас була ініціативна група. Ми зібралися з дівчатами, почали своїм коштом стерилізувати тваринок, возили їх у міську лікарню. А потім почали звертатися по допомогу до фондів. І нам відповідали, що ініціативним групам без юридичного супроводу ніхто допомагати не буде. Вирішили, що потрібно створювати громадську організацію. У нас були просто більше можливостей, якось була б більша довіра не просто до ініціативної групи.

Хоча нас було 20 людей, які активно допомагали тваринам. Ще нам дуже допомогло місто. Почали приїздити дуже багато переселенців. І вони подавали дуже гарний приклад того, що годувати безпритульних тварин — це дуже добре. Тому що в нас у місті деякі говорили, що «це недоречно», «не на часі», «не потрібно», «навіщо ви це робите, зараз не до цього». І отак ми зробили громадську організацію.

«Вдячна лапа» — це про піклування про безпритульних тварин. Громадська організація стала головним виконавцем міської програми. Наталія Борисова називає своїх підопічних лагідно «хвостиками».

Наталія Борисова: Ми виявляємо тварин, знаходимо кураторів, потім дивимося, де, як, що, лікуємо, забираємо з вулиці. Ми орендували невеличкий будиночок, де ми зробили Центр тимчасової перетримки. Забираємо цуценят, дорослих собачок ми забираємо, стерилізуємо. Підключили для цього фонд «HAPPY PAW». І в нас є програма міської ради, яка нам допомагає. Ці два фактори дуже допомагають у цьому питанні. Потім ми перетримуємо 5 днів тваринок і випускаємо на місце, де взяли, наприклад, дорослих.

А маленьких цуценят залишаємо, хворих залишаємо, лікуємо і, звичайно, прилаштовуємо. Ми минулого року прилаштували 30 дорослих собак, цуценяток — 82 хвостика, кошенят — 22 хвостика, і кішок — 12 хвостиків. Це дуже хороший показник. Простерилізували ми торік кішок — 112 хвостиків, котиків — 10 хвостиків, а собачок — 84 хвостика.

 

Виховання турботливого ставлення до тварин

 

ГО «Вдячна лапа» працює ще й з просвітницькою метою — розповідає як бути другом для собаки і вміти ним опікуватися.

Наталія Борисова: Справа в тому, що ми не просто так віддаємо хвостиків. У нас дуже великий напрямок — це просвітницька робота. У нас дуже багато молоді в організації. Дуже багато підлітків. Вони приходять у центр, до нас екскурсії приїжджають, діти допомагають, волонтерять, будують, доглядають за тваринами, прибирають вольєри. Навіть буває так, що батьки не дуже хочуть, а діти дуже хочуть. І навіть у сім’ях бувають суперечки. Діти прямо рвуться допомагати.

І ось приїжджають екскурсії і одразу говорять: «Мама сказала нікого не брати». Діти приїздять, плачуть, вони так хочуть…

І в нас є просвітницька робота. Наші діти, молодь, взяли грант, це було 75 тисяч. Вони розставили по місту, по нашій громаді, будиночки для котиків і буди для собак. Поїлочки і годівнички з таких каналізаційних труб по місту. І тепер ми їздимо, наливаємо туди водички, сипимо корм. Діти до цього долучаються, дивляться, їм це все подобається, це все функціонує. А ще ми їздили по всіх і їздимо по всіх садочках, школах, ліцеях. І розповідаємо про турботливе відповідальне ставлення до тварин. Щоб люди розуміли, що це не іграшка.

 

Не лише штраф, а й кримінальна відповідальність

 

Якось ми пропонуємо простерилізувати тваринку, а нам люди відповідають: «Та ну, навіщо, хай будуть цуценята, в нас є малі діти, вони з ними будуть гратися і тягати їх». Ну як це так можна? От ми розповідаємо, щоб люди розуміли, що за безвідповідальне відношення можна отримати не тільки штраф, а, наприклад, ще й кримінальну відповідальність.

За жорстоке поводження, коли ви прив’язали на ланцюг собаку і зовсім її не годуєте. Сусіди телефонують, ми їдемо, пишемо заяву і конфіскуємо собачку, забираємо до себе. А діти наші ходять з листівочками по садочках, по школах, по ліцеях.

Ми виходимо з просвітницькою роботою в теплі пору року. Коли, наприклад, канікули у школі. З дітками виходимо, виносимо столик і роздаємо листівки на базарі. Там приїжджають з усієї громади люди. І ми роздаємо, розказуємо, що стерилізувати — це дуже добре. Тому що чомусь люди навіть не знають, що таке стерилізувати собачку. Простіше вивезти в поле.

«Вдячна лапа» завдячує програмі USAID DOBRE за підтримку її діяльності. Водночас Наталія Борисова зауважує, що спочатку ставилася до грантових програм із певною насторогою.

Наталія Борисова: Якось гранти, таке слово було, дуже багато наших волонтерів говорили навіщо і що воно дає. Знаєте, ця програма USAID DOBRE — це голос громади. Ось у нас «З турботою про тварин» називався проєкт. У нас було завдання в проєкті донести до людей оцю проблему безвідповідального, жорстокого ставлення. І ми зробили заходи. У нас був кінопоказ. Ми потім їздили по селах громади із заходами, розповідали про організацію, про тварин, про те, що можна робити. У нас був інструмент участі у підвищенні питання. За допомогою нього ми робили плакати. Люди могли підійти і писати на ньому все, що хотіли. Анонімно, які проблеми, що їм потрібно в селах. І ви знаєте, дуже було так цінно і так якось приємно, щемливо.

 

Хибне уявлення про громадську діяльність

 

Громадські організації інколи сприймають як нібито збирачів грантів, однак Володимир Кушнір наголошує, що це не так. Він також закликає людей об’єднуватися і пояснює важливість цього процесу.

Володимир Купрій: На жаль, дуже розповсюджені сприйняття і підхід, що громадські організації в громадах — це для збору грантів або залучення грантів. Це дуже хибний і помилковий шлях. І хибне уявлення про ролі природи громадських організацій.

Якщо громадську організацію затягають для залучення грантів, можна, як кажуть, не витрачайте сили. По-перше, це розмиває саму основу, і люди перестають вірити в силу громадських організацій. Або сприймають її просто як касу по збору чогось або залучення чогось. А по-друге, якщо громадська організація існує тільки для збору грантів, то якраз це тільки підживлює, «грантоїдські організації» у такому негативному значенні.

Як краще розуміти природу і сутність громадських організацій? Громадська організація — це ініціатива людей. В основі громадської організації спільний інтерес. Спільний інтерес — це він має стосуватися того, що стосується суспільства, що хвилює громаду. Не хвилюють громаду гранти. Це лише ресурс. Сьогодні грант є, завтра його немає, але грант ніколи не прийде, якщо громадська організація не буде стійкою. Якщо вона не уявляє свою місію, заради чого вона існує.

Громадська організація не може бути інспірована, або створення її не може бути підштовхано органом місцевого самоврядування.

 

Гранти — це не лише закупівля бульдозера

 

Володимир Купрій: Якщо тільки це робити і тримати громадську організацію, яка існує тільки для залучення грантів — це, знову ж таки, шлях ні в куди. Вона не протримається довго. Вона не буде виконувати свої соціальні місії, як такої. Тому громадську організацію треба сприймати, звичайно, як драйвера, як помічника, як того, хто допомагає розвиватися. І є повноцінним співучасником, партнером рівноправним.

Гранти ніколи не прийдуть туди, де немає уявлення, заради чого це робиться, якої соціальної зміни ми хочемо досягти. Гранти — це не лише закупівля бульдозера, трактора для громади.

Це, знову ж таки, хибне уявлення про проєкти, які повинні залучатися або впроваджуватися в територіальних громадах. Тому дуже важливо, щоб органи місцевого самоврядування у своїх територіальних громадах стимулювали, заохочували людей самостійно об’єднуватися.

Нехай спочатку це будуть ініціативні групи, завтра якісь клуби, післязавтра воно доросте й до громадської організації. А громадським організаціям важливо розуміти, що не лише написання проєктів і залучення грантів є основою вашої діяльності. Гранти і проєкти прийдуть тоді, коли будуть ідеї. Коли ми будемо розуміти місію, заради чого ми існуємо, відчувати громаду, відчувати потреби тої цільової групи, заради якої ви працюєте.

Громадська організація не обслуговує громаду. Громадська організація — це та інституція, яка є фундаментом, цементом у згуртованості і стійкості територіальної громади. Тому ще раз велика порада тим, хто, скажімо, проявляє інтерес до громадських організацій. Громадська організація — це об’єднання людей навколо спільного інтересу, який стосується громади, суспільства в цінному, а не лише якогось вузького кола людей або лише конкретної якоїсь однієї особи або тільки органів влади.

Громадські організації — це фундамент територіальних громад, зауважує Володимир Купрій. І додає, що згуртованість людей може подолати всі проблеми.

 

Попередні випуски подкастів «Громади. Історії боротьби і розвитку» є ТУТ