Основна мета створення опорних шкіл – забезпечення якості освіти, рівного доступу до якісної освіти, а також питання ефективності використання ресурсів. На цьому наголосив заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей під час засідання Уряду 2 березня 2016 року.

«Ми маємо малокомплектні школи, де навчання учнів надзвичайно дороге, але найгірше – там надзвичайно низький рівень якості освіти», -  зазначив Павло Хобзей.

Заступник Міністра повідомив, що сьогодні налічується 613 шкіл І-ІІ ступенів, де навчаються менше 25 учнів з 1-го по 9-й класи. Вартість навчання одного учня в таких школах обходиться державі понад 50 тисяч гривень на рік при середній розрахунковій вартості навчання одного учня по країні у 9 тис. 100 грн.

Павло Хобзей підкреслив, що при створенні опорних шкіл початкові школи залишатимуться за місцем проживання дитини, а учні, які навчаються у 5-9 класах перейдуть навчатися в опорну школу. «Рішення про створення опорних шкіл будуть приймати громади. Яка школа буде опорною, і яка буде проведена реорганізація мережі – це є право громад», - наголосив заступник Міністра.

Для прийняття рішення місцевими органами самоврядування щодо консолідації мережі шкіл та створення опорної школи має бути створена відповідна інфраструктура, а також можливості підвезення учнів і вчителів з базової школи до опорної. «В опорній школі має бути досвідчений директор, кваліфікований педагогічний колектив, гарна матеріально-технічна база», - пояснив заступник Міністра.

Окрім того, директор опорної школи відповідатиме за якість підготовки педагогічних кадрів і якість освіти, яка є в опорній школі та її філіях. Не обов’язково на всіх територіях будуть створені опорні школи. «Деякі громади на даному етапі зможуть залишити школи в такому вигляді, як вони є, але за опорною школою ми бачимо майбутнє», - підкреслив Павло Хобзей.

Для консолідації шкільної мережі й створення опорного навчального закладу необхідно попереднє рішення місцевих органів самоврядування та не менше трьох його філій, а також розрахунок кількості учнів, які будуть підвозитися до опорної школи після консолідації мережі. На закупівлю шкільних автобусів Урядом виділено 600 млн гривень, а частину коштів нададуть з місцевих бюджетів. «Опорна школа, як правило матиме 360 учнів, мінімум два класи в кожній паралелі. Мова йде про 3-5 шкіл із тих, які є на території», - зазначив заступник Міністра.

Конкурс на створення опорних шкіл буде проводитися обласними органами влади. Для проведення конкурсу на найкращий проект опорної школи Уряд в виділив місцевим органам влади у вигляді субвенції 200 млн грн.

Для участі у конкурсі місцеві органи самоврядування, місцеві громади мають надати план розвитку навчального закладу на наступні 3 роки з оцінкою можливих ризиків, кількість ставок педагогічних та непедагогічних працівників, що будуть скорочені в процесі створення опорного закладу (з філіями), план організації підвезення учнів і вчителів до опорної школи, організації інклюзивного навчання у закладі при наявності дітей з особливими потребами. Обов’язковою вимогою є чіткий опис інвестиційних потреб опорної школи. «Важливими є інвестиції, які йдуть на навчальні кабінети, в розвиток вчителів. Без розвитку вчителів, зміни ставлення, зміни підходів ми не зробимо реформу. Вчитель – це ключовий елемент в системі освіти», - підкреслив Павло Хобзей.

Обласні управління освіти і науки мають обрати кращі проекти опорних шкіл, які надали місцеві громади. До складу конкурсної комісії на кращий проект опорної школи увійдуть два представники обласного департаменту освіти, по одному представнику Міністерства освіти і науки України, постійної комісії з питань освіти обласної ради, офісу реформ, громадськості. «Нам треба підіймати спроможності громади. Тому склад конкурсної комісії повинен бути таким, щоб була комунікація між різними відомствами щодо процесу децентралізації. Середня освіта – це основа для об’єднання територіальних громад і основна їхня функція, делегована державою», - пояснив заступник Міністра.

Презентація МОН концепції опорних шкіл є ТУТ