28 травня 2023
Logo slogan
«Хата-хаб» у Чигирині став прихистком для переселенців
«Хата-хаб» у Чигирині став прихистком для переселенців

Участь у грантовому проєкті “Волонтерство в громаді” від ULEAD згодом допомогла чигиринцям долати виклики, пов’язані з повномасштабним вторгненням рф.

Автор: Юрій Стригун, Черкаси, для Укрінформа


Чигиринська територіальна громада – єдина на Черкащині, яка під час пандемії коронавірусу перемогла в конкурсі проєктів «Волонтерство в громаді» від «U-LEAD з Європою». У межах проєкту «Епідемія ДОБРА» проходило навчання волонтерів, які допомагали найменш соціально захищеним жителям громади. Коли на початку 2022 р. на Чигиринщину, тікаючи від повномасштабного вторгнення росії, стали прибувати вимушені переселенці, отримані знання і навички допомогли волонтерам організувати для них тимчасовий притулок і підтримати у подальшому облаштуванні.

 

"Епідемія добра проти пандемії"

 

Волонтерка Діна Глазунова понад 20 років свого життя присвятила благодійності, разом із чоловіком створила «Фонд розвитку Чигиринщини». Як керівниця проєкту від U-LEAD «Епідемія ДОБРА» навчала волонтерів, з якими організовувала акції та збирала продукти й засоби гігієни для найменш соціально захищених жителів громади. Із працівниками відділу соціального захисту Чигиринської територіальної громади розвозила допомогу по місту та селах. На отримані грантові кошти придбала швейне обладнання. На ньому волонтери шили захисні маски й “Торби Добра”, куди складали зібрані продукти.

 

Діна Глазунова

 

З Діною Миколаївною спілкуємося в будинку, що має назву “Хата-хаб”. Його переобладнали із колишнього кафе.

- Ми в цьому приміщенні з 2015 року. Спочатку організувалися як молодіжний центр для розвитку, спілкування й відпочинку. Я бачила, що в Чигирині молоді ніде себе подіти, й сподівалася зайняти цю нішу. Згодом познайомилася із благодійниками з інших міст Черкащини. Разом із ними навчалися, волонтерили, їздили для обміну досвідом до Польщі. З жовтня до грудня 2021 року реалізовували грант від U-LEAD під проєкт “Епідемія ДОБРА”. Склали списки тих, хто потребував допомоги: людей з інвалідністю, багатодітних та осіб, які потрапили в складні життєві обставини. Одразу вирішили, що ця акція буде безстроковою. Домовилися з чигиринськими магазинами, роздавали там інформаційні буклети й збирали продукти та засоби гігієни. Пам’ятаю, як перед новорічними святами один із підприємців купив одразу кілька коробок шоколадних дідів морозів та багато інших солодощів для дітей. Міська рада надала транспорт, яким ми розвозили «Торби Добра» – продуктові та гігієнічні набори – тим, хто їх потребував. Так працювали аж до початку повномасштабного вторгнення, – розповіла Діна Глазунова.

Заступниця міського голови Чигирина Валентина Алєксєєвець розповіла Укрінформу, що проєкт “Епідемія ДОБРА” став одним із 17 переможців конкурсу від програми U-LEAD, при цьому – єдиним у Черкаській області. На виграний грант було закуплено дві швейні машинки, парову праску, прасувальну дошку, принтер для роботи з тканиною та термопрес для нанесення принтів на тканину, матеріали (тканина, тасьма, нитки), інвентар (ножиці, голки), фурнітуру для “Майстерні Добра”, проведено поточний ремонт приміщення (освітлення, розетки).

 

Валентина Алєксєєвець

 

За словами Валентини Алєксєєвець, волонтерам активно допомагали працівники соціального захисту громади, які знають потреби людей на місцях, особливо у сільській місцевості. Також громада надавала транспорт для волонтерів і соціальних працівників, які розвозили допомогу.

- На Чигиринщині й раніше волонтерський рух був активним, але проєкт “Епідемія ДОБРА” ще більше згуртував громаду. Зараз “Фонд розвитку Чигиринщини” – провідна волонтерська організація в районі. Вона гуртує молодь, місцевих волонтерів та переселенців, – зазначає заступниця мера.

 

“Одразу вирішили лишатися в чигирині і допомагати людям”

 

Досвід взаємодії і взаємодопомоги, отриманий завдяки проєкту від U-LEAD, нагодився чигиринським волонтерам після початку повномасштабної війни. До міста стали їхати переселенці. Одні зупинялися тільки переночувати, хтось ремонтував машину і їхав далі, інші починали облаштовуватися надовше. Діна Миколаївна з волонтерами допомагали, розповідали, де зареєструватися переміщеним особам, де шукати житло. Водночас надавали й гуманітарну допомогу – продукти харчування, засоби гігієни, предмети вжитку.

Діна Глазунова згадує, що в той час мала кілька написаних і схвалених соціальних проєктів. Звісно, їх довелося відкласти.

 

Діна Глазунова

 

- На той момент ми виграли купу проєктів, і 23 лютого мені повідомили, що треба готуватися до підписання Меморандуму про співпрацю. Я довго не могла заснути, роздумуючи, з якого саме проєкту варто починати. А на ранок 24 лютого почалася війна... Ми з родиною відразу вирішили, що за кордон не поїдемо, залишимося в Чигирині і допомагатимемо людям, які цього потребуватимуть, – розповідає жінка.

Уночі 26 лютого їй зателефонувала колега з Житомирської області й запитала, чи зможуть у Чигирині прийняти на ніч сім осіб.

- Я зібрала в сумку все, що в мене було, – постіль, подушки, простирадла й рушники... Зрештою ті люди поїхали відразу на Західну Україну, але я зрозуміла, що і в інших буде така потреба: зупинитися, переночувати або навіть і залишитися тут на кілька днів; а готелі в Чигирині тоді не працювали. Так і сталося – першими до нас поїхали переселенці з Харкова, Києва, Чернігова. Потім були південні області й останніми – Донецька й Луганська.

За підтримки компанії «Scatec Ukraine» у “Вільному просторі «Хата-хаб»” обладнали тимчасовий притулок для переселенців та волонтерський центр. Закупили постіль, матраци, подушки, ковдри, пральну машину, поставили бойлер, облаштували душову. Люди привезли старий холодильник, електроплитку та принесли посуд.

- Наступним був проєкт зі швидкими грантами «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства» від “ІСАР Єднання” за фінансової підтримки Європейського Союзу – «Міцна громада – запорука перемоги». Це вже була допомога для сільських мешканців. Особливо актуальною вона була в той час, коли на села не ходили автобуси, тож там, де не було магазинів, люди узагалі не могли купити продукти. Ми самі закуповували їжу, ліки, фасували їх і розвозили. Нам стали допомагати і переселенці, – згадує Діна Глазунова.

Коли великий потік біженців закінчився, люди облаштувалися – волонтери склали матраци, доукомплектували притулок технікою – холодильником, мультиваркою, індукційною плиткою, мікрохвильовкою. За підтримки різних донорів та партнерів створили швейну майстерню з ремонту одягу, пральню та соціальну перукарню. Переселенців тут обслуговують із 50% знижкою, а свою білизну вони можуть принести для безкоштовного прання.

 

 

Забави для дітей, розрада для дорослих

 

Із часом внутрішньо переміщені особи акліматизувалися в Чигирині, і Діна Глазунова замислилася над їхньою соціальною адаптацією. Почали з дітей, які навчалися у своїх школах дистанційно, але мали в Чигирині купу вільного часу.

- Саме для маленьких переселенців ми почали організовувати майстер-класи. Жінка з Харкова стала навчати мистецтву оригамі. Потім силами тих же переселенців та місцевих майстрів організували гуртки малювання, шиття, бісероплетіння. Згодом додалися шашки й шахи та секція “Академія Вуличного Футболу”. Таким чином, діти в нас зайняті щодня. А ми пишемо нові проєкти, плануємо організувати «Кулінарні посиденьки» на базі кулінарної спадщини Чигиринщини: варитимемо гречані вареники, пшоняники, пектимемо хліб на заквасці. Утілюємо проєкт за підтримки польського фонду “Освіта для демократії” та ГО «Наше Поділля»: вчимо розмальовувати писанки, робити витинанки. І це не тільки для дітей забава, а й розрада для дорослих. Крім того, ми проводимо тренінги із написання грантових проєктів, і переселенці самі вже починають писати їх. Тобто ми не тільки рибу даємо, а ще й вудочку, – посміхається.

Переселенка з Харкова Ірина, яка прибула на Черкащину 5 березня 2022 р., розповіла, що саме Чигирин їм порадили друзі родичів.

- Сказали, що тут можна зняти житло. Лишатися в Харкові вже не було ні сил, ні можливостей – місто обстрілювалося цілодобово, і так само цілодобово ми сиділи в бомбосховищах. Дорога, яка зазвичай забирає 5 годин, цього разу через постійні корки розтяглася більше ніж на половину дня. Діна Миколаївна була першою людиною в Чигирині, яка надала нам допомогу. Ми прийшли сюди наступного дня після того, як знайшли квартиру. Там не було ані ковдр, ані постільної білизни. З усім цим допомогла Діна. А потім ми щиро здивувалися, коли дізналися, що у цьому волонтерському центрі буде арт-терапія. Спочатку просто відвідували заняття, а тоді самі почали проводити майстер-класи. Після пережитого усім переселенцям потрібна була психологічна розрада. Тут – наша друга домівка. Ми приходимо, спілкуємося, святкуємо і сумуємо разом. Якби в Чигирині не було “Хати-хабу” і Діни Миколаївни, ми б, напевно, вже повернулися до Харкова, – каже Ірина.

 

 

Волонтери змалку

 

Згадувана раніше “Майстерня Добра” розташована на третьому поверсі Чигиринської гімназії №2. Тут стоять дві сучасні швейні машинки Janome. Окремо – паровий прес, праски й дошки для прасування. На столі ми побачили пошиті дітьми “Торбинки Добра” з оригінальними малюнками. Ескізи готує вчителька малювання Олена Черноус, а на вироби малюнок наноситься за допомогою термопресу.

- Під час епідемії коронавірусу діти пошили в школі величезну кількість масок, – розповідає директорка гімназії Катерина Невгоденко. – А минулого року шили спеціальні футболки з логотипом “Сади Перемоги” для людей, які вирощували овочі для громади в рамках всеукраїнської акції. Тут завжди є місце для творчості, і дітям дуже подобається. Звісно, ми вдячні Діні Миколаївні, яка доклала масу зусиль, щоби це обладнання опинилося в нашій школі.

 

 

Ще один проєкт, втілений у Чигирині завдяки ентузіазму Діни Глазунової, – молодіжний простір “Sunrise” (“Світанок”). Міськрада виділила молодіжному об'єднанню одну з кімнат у будинку культури. Кімната відремонтована й доведена до ладу саме молоддю. На підвіконні – інгредієнти для створення окопних свічок. Десятикласниця Дарія Дряпак та на рік молодша Софія Полоз розповідають, що зробили та відправили на фронт понад сотню.

- Ми виконуємо різноманітну волонтерську роботу. Окрім того, вчимо англійську, граємо в ігри, показуємо фільми. Навчаємося самі, а потім проводимо майстер-класи для молодших школярів – так було, коли ми самі опанували бісероплетіння, а потім навчали учнів 4-5 класів. Постійно виступаємо з віршами та вітаннями для підтримки наших захисників на радіо “99FM Чигирин”. Маємо екологічні проєкти – вчимося самі й вчимо інших сортувати сміття. Влітку 2021 року робили екологічний велопробіг до Заячого острова на Дніпрі, – діляться юнки.

За словами дівчат, дорослі куратори підказують багато ідей, які молодь намагається втілити в життя. Так, узимку юні чигиринці брали участь у всеукраїнській акції “Маланкуй для захисників”. Зібрали в громаді 6 тисяч гривень, які долучили до грошей, зібраних в усій Україні. На ці кошти для наших захисників були куплені три безпілотники.

Переглядів: 1420
Новини на тему: соціальні послуги
Читайте також: