Два роки тому на території Криничанської громади, що на Дніпропетровщині, було 135 сміттєвих баків, відходи з яких звозили на спільне сміттєзвалище та просто скидали докупи. Однак сьогодні все змінилося. В громаді з’явився підприємець, який займається збором вторсировини, місцеві мешканці знають все про сортування, а в дитсадках про екологію розповідають супергерої. Це — результат участі громади в конкурсі екопросвітницьких проєктів від U-LEAD.
Вікторія Троценко, колишня працівниця виконкому Криничанської селищної ради, а з 2021 року – радниця з питань децентралізації та місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою», розповіла, як громада впроваджує екопроєкт та якими результатами вже може похвалитися.
Вікторія Троценко, колишня працівниця виконкому Криничанської селищної ради, а з 2021 року – радниця з питань децентралізації та місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою»
У 2019 році я працювала у виконкомі Криничанської селищної ради і абсолютно випадково десь у соціальних мережах побачила оголошення про шанс потрапити на комплексне навчання щодо поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) на муніципальному рівні. Проєкт організовували від Програми «U-LEAD з Європою», і нам було дуже цікаво бодай зрозуміти, як правильно рухатися в питаннях сортування. Ми подалися і стали учасниками навчального курсу.
Після цього на нас чекав рік щомісячних лекцій та тренінгів. Крім того, ми знайомилися з досвідом інших країн, а тому відвідали Словенію, яку вважають лідером за показниками в сфері поводження з ТПВ. Під час візиту ми підписали угоду про наміри щодо співпраці з мером муніципалітету Логатець. Це все було надзвичайно цікаво, але ніхто не очікував, що у проєкту буде продовження. У межах цієї ж програми оголосили конкурс на здобуття гранту для проведення просвітницької роботи серед населення громад. Переможці могли отримати до 300 тисяч гривень фінансування. Звісно ж, ми запалилися цією ідеєю.
Нам хотілося перемогти, але виникла проблема: проєкт можна було реалізувати лише на базі громадської організації. А ми представляли виконавчий комітет, тому потрібно було шукати організацію, яка погодилася б нам допомогти.
Але пощастило. Тоді в Криничках вже понад рік функціонувала унікальна громадська організація «Корінь екології». Унікальна, бо це була молодіжна ГО, яку створили 14-річні хлопці. Вони опікувалися екологією, розповсюджували екорторбинки, брали участь у різних проєктах. Молодь погодилася приєднатися, і ми разом розробили класний проєкт «Сміття. Погляд під іншим кутом». Він переміг, а наша громада отримала гроші.
Якщо чесно, ми взагалі не думали про перемогу. Ба більше, ніхто з нас не здогадувався про таку можливість. Ми просто хотіли дізнатися якісь основи з сортування та зрозуміти, якими мають бути перші кроки, що потрібно робити. А тут — перемога.
Тоді наша громада складалася з 21 населеного пункту, і насправді у нас навіть були сміттєві баки і машина, яка збирала відходи. Але проблема полягала в тому, що все зібране сміття просто купою везли на звалище без жодного сортування. А це суперечило всім екологічним та ресурсним вимогам. Потрібно було щось робити, змінювати систему поводження з відходами.
Тому разом із хлопцями ми прагнули провести потужну просвітницьку кампанію, яка б створила у мешканців громади якесь цілісне уявлення про поводження з твердими побутовими відходами. Це сортування, компостування, відмова від пластику та поліетилену.
Звісно, спочатку нашу ініціативу сприймали насторожено. Хтось критикував, мовляв, займаємось дурницями замість того, аби лагодити дороги та вирішувати більш важливі питання. Хтось просто ігнорував. Але були й ті, хто підтримував та починав суперечки з нашими «опонентами». Певний опір з боку місцевих мешканців був, але не можу сказати, що це було щось масове чи категоричне. Деякі люди спочатку просто не сприймали нашу діяльність.
Тетяна Ніколенко, завідуюча КЗ «Криничанський заклад дошкільної освіти», Алла Перекіпська, вихователька-методистка, Вікторія Троценко, радниця з питань децентралізації та місцевого самоврядування «U-LEAD з Європою»
Проєкт охоплював усі верстви населення: від дошкільнят до пенсіонерів. Було вирішено залучити фахових експертів, які б могли детально та зрозуміло пояснити все кожному жителю громади. Так виникла серія тренінгів для людей різного віку. Вийшло класно та якісно: ми залучили бізнес, працівників бюджетних установ, домогосподарок, дітей тощо.
Також придбали екологічні торбинки та домовилися з місцевими магазинами про акцію «Понеділок та неділя без поліетилену». Тобто двічі на тиждень покупцям пропонували відмовитися від звичний пакетів, а натомість безкоштовно отримати багаторазову торбинку. І вийшло круто, бо всі Кринички буквально майоріли цими шоперами. Люди із задоволенням користувалися, а нам вдалося знайти та залучити нових однодумців.
Сортувальні сміттєві баки на території Криничанської громади
Окремо в громаді було проведено тренінг для домогосподарок та обрали серед найбільш активних учасниць волонтерок, яким запропонували долучитися до експерименту. Протягом двох місяців вони збирали та сортували вдома скло, папір та поліетилен. У такий спосіб ми хотіли зрозуміти, скільки твердого побутового сміття накопичує одна родина.
Це були абсолютно різні сім’ї, з різною кількістю людей, різним матеріальним статусом тощо. Але результат виявився цілком очікуваним: переважав пластик. На другому місці було скло, а ось паперу було найменше: люди просто палили його в котлах.
Для цього експерименту було придбано 12 комплектів баків для сортування. Через два місяці, після завершення, баки встановили на території комунальних установ та навчальних закладів, аби всі охочі могли спробувати сортувати бодай якусь частину сміття.
Для дошкільнят та учнів молодшої школи ми використали зовсім інший підхід. Це не було якесь новаторство: допомогла поїздка до Словенії. Там нас водили до школи та показували, як розповідають дітям про сортування. Для цього місцеві активісти вигадали казкових героїв, які пояснювали основні правила в ігровій формі. І ми вирішили зробити щось подібне.
Так в громаді з’явилися супергерої, імена яким обирали ледь не всі мешканці. Навіть були невеликі дискусії, як і кого варто назвати, якими ці персонажі мають бути зовні тощо. Загалом ідея полягала в тому, аби ці герої супроводжували малечу щороку, дорослішали разом із ними та розповідали про сортування. Крім того, випустили книгу-розмальовку із завданнями та корисною інформацією. Діти були в захваті!
А ще разом із командою Kharkiv Zero Waste провели у Криничках масштабний екологічний фестиваль. Локацію облаштували на природі та розділили гостей за віком. Дорослі могли прослухати цікаві лекції та поспілкуватися з експертами, а діти — проводити час без гаджетів за столиками з різними іграми.
Чому так багато заходів для дітей? Ми вірили, що все починається саме з малюків. І це підтверджує закордонний досвід. Коли дитина приходить зі школи і просить маму почати сортувати сміття — це найбільша мотивація. Особливо — якщо вони батьки роблять це разом із дитиною.
Звалище, на яке вивозили всі відходи громади, складно назвати повністю легальним. Хтось колись видав дозвіл, але ані цієї людини, ані документів вже немає. Просто приїжджає сміттєвоз і скидає все разом.
Ми почали думати, куди можна було б вивозити відсортоване сміття. Зверталися в різні міста, розташовані неподалік від громади: Дніпро, Кривій Ріг, Кам’янське. Але ніхто не хотів їхати до нашої громади, аби забрати вторинну сировину. Адже не було жодної економічної вигоди. На допомогу прийшов місцевий підприємець Євген Собаченко.
Він дуже вболівав за нашу роботу, підтримував, завжди цікавився новинами. А побачивши, що люди вже більш-менш орієнтуються в правилах сортування, вирішив відкрити щось на кшталт сортувальної станції. Це звичайне приміщення, куди можна привезти відсортовані ТПВ. Також Євген встановив у центрі Криничок сітки для збору відходів.
І, знаєте, мешканці громади ставляться до цього навіть вкрай відповідально. Євген не вимагає якогось жорсткого сортування. Для нього прийнятно, аби односельці просто кидали все в бак, а вже на «базі» він самостійно відсортовує пляшки, залізні банки, папір тощо. Так ось, деякі люди не просто сортують, а ще й миють сировину перед тим, як здати на переробку!
Природа Криничанської громади
Чи вдалося щось змінити і досягти успіху? Тут можна оцінювати по-різному. Звісно, якщо дивитися на наші показники в масштабах Польщі, Словенії чи Швейцарії — тут, напевно, не йдеться про якийсь успіх чи перемогу. Але якщо порівнювати нас сьогоднішніх із вчорашніми — нам дійсно вдалося щось змінити.
Я бачу, як жваво наповнюються баки, як в магазинах збираються банки з батарейками. Це свідчить про те, що люди реагують і роблять все правильно. У Криничках мешкає не так багато людей, тому донести інформацію було відносно легко. І я радію, що ми зрушили з місця й рухаємося в бік відповідального сортування.
Так, на самому початку дуже бракувало досвіду. Ми багато чого не знали, багато чого не вміли. Можливо, якби ми займалися цим проєктом сьогодні — було б легше. Але не знаю, чи реалізували б ми його краще, ніж тоді. Адже ми приклали максимум зусиль. А особливо — підлітки. Я не очікувала від них такої дорослої самостійності та бажання щось змінювати.
Від написання проєкту до кожного етапу громаду супроводжували експерти «U-LEAD з Європою». Ми відчували підтримку, силу команди та віру. Це безцінно. Завдяки цьому проєкту ми побачили в громаді людей, які готові допомагати одне одному та змінювати звички заради спільного майбутнього.
І я особисто вдячна кожному, хто працював з нами та допомагав нам. У нас були кращі експерти, неймовірні тренінги, постійна увага та готовність підставити плече й підтримати. Тож громада прямує й далі разом із U-LEAD — до нових досягнень.
Відео історія успіху Криничанської громади:
Теги:
Область:
Дніпропетровська областьГромади:
Криничанська територіальна громадаДжерело:
Програма «U-LEAD з Європою»
02 грудня 2024
Щоб розвивати громаду: в Царичанці за підтримки Програми USAID DOBRE запрацював медіацентр
Щоб розвивати громаду: в Царичанці за підтримки...
У Царичанській територіальній громаді Дніпропетровської області за підтримки Програми USAID DOBRE відкрили медіацентр...
02 грудня 2024
Те, про що мріяли й чого бракувало. Як у Решетилівській громаді учні створювали громадські проєкти
Те, про що мріяли й чого бракувало. Як у...
Авторка: Марія Булейко (Марковська) Полтавщина – чи не перший регіон в Україні, де ще у 2019 році на обласному...
02 грудня 2024
Сироварня на місці занедбаної будівлі: як Любарська громада заробляє на обліку землі
Сироварня на місці занедбаної будівлі: як...
За сім місяців 2023 року бюджет Любарської громади на Житомирщині поповнився більш ніж на 1,7 мільйона гривень...
27 листопада 2024
Було сиро, волого й жили жаби. Яким після ремонту стало шкільне укриття у Визирській громаді
Було сиро, волого й жили жаби. Яким після...
У Визирській громаді, що на Одещині, – шість закладів загальної середньої освіти та пʼять дитячих садків. Уже цього...