League Amore або Як німці у Привільному кіно знімали

Частиною роботи з молоддю у Привільненській громаді Рівненської області стали зйомки фільму про кохання спільно з німецькою громадською організацією «АВС».

Автор: Дмитро Синяк


Роботу з молоддю у Привільненській громаді цілком можна порівняти із серіалом, бо за кожним новим проєктом йде наступний, ще цікавіший від попереднього. Найцікавішим і найнезвичнішим проєктом минулого року стали зйомки короткометражного художнього фільму «League Amore» спільно з німецькою громадською організацією «АВС» (ABC Bildungs- und Tagungszentrum e.V.), що відбулися восени минулого року.  

 

Під час майстер-класу з акторської майстерності у Німеччині, у якому брала участь молодь з Привільного

 

Сюжет української серії фільму «Про кохання»

Автори сценарію – мешканці Привільненської громади: Світлана Роїк, Вероніка Якимюк, Юлія Слободянюк, Софія Панасюк, Наталія Смислова.

Українська дівчина, яка служила снайпером у зоні АТО, повертається до рідного села Привільного. Нездатна миритися з несправедливістю війни, вона започатковує власний волонтерський центр і допомагає своїм побратимам на фронті. Їй важко прилаштуватися до мирного життя, вона дуже гостро реагує набудь-який біль і кривду. Тут до Привільного приїжджає німецька знімальна група, яка хоче зняти в Україні фільм про сучасне життя незвичної дівчини-снайпера. Працівники знімальної групи не розуміють ані дівчини, ані політичної ситуації в Україні і весь час ставлять запитання, які розлючують головну героїню. Одного разу, коли чує слова про «збройний конфлікт на Сході України», дівчина зривається і кричить: «У нас війна! Ви чуєте!? Війна! У нас гинуть люди!». Потім один з членів знімальної групи закохується у цю дівчину і пропонує їй поїхати разом з ним до Німеччини. Вона опиняється на роздоріжжі: їхати і лишити все, чи лишитися і знову зануритися у вир болючих проблем? Врешті-решт хлопець їде сам, але невдовзі несподівано повертається…

 

Відрядження за океан, з якого все почалося

 

Не було би жодного фільму, а може, й жодної роботи з молоддю, якби у Привільненській громаді не запровадили посаду проєктного менеджера, найпершим обов’язком якого став пошук позабюджетних коштів. Світлана Роїк, яка обійняла цю посаду у 2016-му році, каже, що давно збилася з ліку грошей, які залучила до громади. Завдяки її старанням у місцевій школі, зокрема, з’явилася СТЕМ-лабораторія з квадрокоптерами, 3-D принтером, 3-D ручками, телескопами тощо; а на даху місцевого садочку збудували геліосистему, що нагріває воду за допомогою енергії сонця. Найбільшим грантом, який «вибила» проєктний менеджер, стали 2 млн грн, отримані від Євросоюзу задля створення у Привільному індустріального парку.

Загалом у доробку пані Світлани багато оригінальних та натхненних проєктів. Це і обмін різноманітними мистецькими колективами та шкільними делегаціями з польською ґміною Рацеховіце. І започаткування першої на Рівненщині добровільної пожежної бригади з восьми осіб, створеної за зразком польських партнерів. І співпраця з Корпусом миру США, волонтер якого три роки працював над розвитком молоді і спорту у Привільненській громаді. І співробітництво з Британською радою у рамках ініціативи «Трояндова громада Рівненщини», завдяки чому у Привільному минулоріч посадили 500 троянд. Мабуть, найоригінальнішою ідеєю, втіленою місцевою молоддю, стало перетворення старенького автобусу на молодіжний нетворкінг.

У 2019 році Корпус миру рекомендував Світлану Роїк для участі у двотижневій поїздці до США за програмою Open World. Від України у ній взяли участь лише п’ятеро осіб, які представляли різні області Західної та Центральної України. Делегати познайомилися зі специфікою роботи недержавних організацій Сполучених Штатів та особливостями їхньої співпраці з органами місцевого самоврядуванням та бізнесом, причому акцент робився на розвиток місцевої економіки, створення різноманітних хабів, стартапів тощо. Про результати поїздки Світлану Роїк попросили розповісти на Всеукраїнському форумі громадських організацій, що відбувався 2020 року у Луцьку.

- Для здобуття грантів потрібні якісно заповнена аплікаційна форма, оригінальна ідея та щире захоплення цією ідеєю, – поділилася секретом успіху Світлана Роїк. – А ще успіх неможливий без команди, здатної втілити твою ідею після того, як ти знайдеш на це кошти.

Її полум’яну промову слухали представники німецьких громадських організацій, які теж приїхали до Луцька у якості гостей. Згодом вони познайомилися з пані Світланою, і вона не відпустила їх, доки не привезла до Привільного. Там вони домовилися про незвичний молодіжний обмін та співпрацю з «АВС».

 

Фантастична ідея

 

- Німеччина сприяє неформальній освіті молоді, зокрема, у напрямку кіномистецтва, – розповідає Світлана Роїк. – У рамках цієї освіти німецька громадська організація «АВС» вирішила створити повнометражний художній фільм, який мав би складатися з частин, знятих молодими людьми з різних країн у співпраці з юнаками та дівчатами з Німеччини. Робоча назва фільму – League Amore (Ліга кохання, тут йдеться про збірку історій кохання). Таким чином німці хочуть сформувати покоління свідомих людей з відкритою свідомістю, не обмежених лише своєю країною. До того ж, коли молоді люди спілкуються між собою, відбувається справжній культурний обмін.

 

Ранкові розминки з елементами акторської майстерності та «вправами на знайомство» під час Молодіжного кінофоруму у Німеччині

 

Частини фільму, зняті у різних країнах, сюжетно не мають бути пов’язаними між собою, однак у кожній з них повинна бути окрема історія кохання. Для того, щоб об’єднати такі історії, кожна частина має починатися з того кадру, яким закінчується попередня. Наприклад, фільм, знятий в Україні, закінчувався сценою, у якій головний герой, котрий закохався у волонтерку, виходить з автобусу. Тому у наступній частині, що зніматиметься навесні у Руанді, тамтешній головний герой фільму із зовсім іншим сюжетом теж має виходити з автобусу. Також всі мініфільми об’єднують кілька предметів. Одним з них повинен бути жовтий велосипед. Щоб виконати цю вимогу, команда Світлани Роїк мусила спеціально фарбувати з балончика звичайний старий «вєлік». Також у кадрі мають з’являтися один і той самий шарф та іграшка йо-йо.

Окрилена ідеєю співпраці з потужною німецькою громадською організацією, Світлана Роїк оголосила про зйомки майбутнього фільму на всіх інформаційних майданчиках громади. Та, на її подив, відгукнулися лише кілька осіб з Привільненської громади.

 

Під час українсько-німецького тренінгу у Гамбурзі

 

- Ніхто не вірив, що нас чекає успіх, кожен був занурений у свої справи, – каже пані Світлана. – Тому я буквально у ручному режимі почала підтягувати своїх активістів. Звернулася навіть до наших партнерів – Авангардівської громади Одеської області. Мої діти вже знають і вміють багато, у тому числі у галузі кінематографії, вони навіть свого часу зробили невеличкий пластиліновий мультик – у рамках проекту «Ю-тубери. Створювати відео? – Легко!», що був реалізований Агенцією місцевого розвитку Дубенщини за підтримки управління в справах молоді та спорту Рівненської ОДА.

 

 

Протягом вересня 2020 – січня 2021 років Привільненські молоді люди писали сценарій 15-хвилинного фільму, а паралельно брали участь в онлайн-обмінах, які проходили у програмі Zoom. За допомогою перекладачів українські юнаки та дівчата спілкувалися з німецькими про кіномистецтво, про співпрацю, про стереотипи, про відмінність культур.

- Згодом почалися онлайн-тренінги та воркшопи, а коли дійшло безпосередньо до зйомок, ми звернулися до Українського культурного фонду з проханням частково профінансувати наш проєкт, – веде далі Світлана Роїк. – Одначе отримали відмову. На щастя, німецькі партнери взяли все фінансування на себе. Щоб сформувати команду, «АВС» у липні 2021 року запросила тих молодих людей, які писали сценарій і хотіли взяти участь у майбутніх зйомках, до Гамбургу, де проходив десятиденний Молодіжний кінотабір. Так я разом з п’ятьма своїми молодими бійцями опинилася у Німеччині.

 

Українська молодь у Гамбурзі (зліва направо): учасник проєкту з німецького боку, виходець з України на ім’я Дмитро, Світлана Роїк та Вероніка Якимюк з Привільненської громади Рівненської області, Юлія Слободянюк та Олег Топал з Авангардівської громади Одеської області

 

Гамбург

 

На Молодіжний кінотабір до Німеччини з’їхалися представники США, Франції, Сирії, Іраку та інших країн. Спілкуватися їм допомагала ціла армія перекладачів. Зранку були навчання: професійні тренери розповідали про правила написання сценаріїв, зйомки документального кіно, а також влаштовували майстер-класи з акторської майстерності.

По обіді молоді люди – незалежно від знання мов – ділилися на групи і знімали відеоролики про те, що стосувалося тем тренінгів. На ходу вигадували сценарій та придумували костюми, а увечері показували відзнятий матеріал.

 

Мешканець Привільненської громади Ілля Накидалюк на екрані та у житті. Під час вечірнього обговорення відзнятого матеріалу у Гамбурзі

 

- Ми побачили, що у Німеччині ніхто не знає про війну в Україні, – розповідає Світлана Роїк. – Тому наш сценарій здивував багатьох. Мої «бійці» у Гамбургу були сценаристами, режисерами, акторами. Роман Рачинський навіть відкрив у собі неабиякий акторський талант. Йому завжди захоплено аплодували, і він сам згодом спантеличено зізнавався: «Ніколи не думав, що так зможу».

 

Завершення кінотабору у Німеччині

 

Німці у Привільному

 

6 жовтня шестеро німецьких партнерів приїхали до України. Серед них був український режисер, який 7 років тому переїхав до Німеччини з охопленого війною Донбасу.

І закрутилося! Хтось відповідав за світло, хтось за грим, хтось за костюми, хтось працював оператором. Довкола знімального майданчика весь час юрмилося кілька десятків молодих людей з Привільненської громади, готових знятися у масовці чи допомогти у будь-який спосіб.

 

Під час зйомок фільму у Привільному

 

Несподівано з’ясувалося, що багато місцевих дівчат хотіли подати свої кандидатури на головну роль, але посоромилися зробити це, злякавшись високих професійних вимог німецької сторони. Тому головну роль зіграла журналістка, яка входила до української команди проєкту. Її партнером був професійний актор з Німеччини, який грав англійською. В українській версії фільму його слова будуть подані без перекладу, але із субтитрами, однак Світлана Роїк не полишає ідеї знайти грантові кошти на професійний звуковий переклад.

Кожен вечір закінчувався дружніми розмовами за чаєм, а на вихідних привільненці влаштовували гостям подорожі мальовничими селами громади.

 

Німецькі гості на святі села Молодаво Привільненської громади

 

Коли зйомки завершилися і треба було розлучатися, багато хто не стримував сліз.

До травня цього року українську частину фільму монтуватимуть у Німеччині. Тим часом в інших країнах зніматимуть наступні частини «League Amore», причому керівник «АВС» Хеннінг Вотзель-Хербер (Henning Wötzel-Herber) пообіцяв, що залучатиме до процесу зйомок у них і українську молодь. Коли весь фільм буде готовий, його планують запропонувати різним кінофестивалям, у яких творіння «АВС» вже не раз перемагали.

Доки триває робота над фільмом, привільненські діти розробляють плани заснування телебачення громади, щоб не втрачати хисту.

 

Світлана Роїк з обов’язковим учасником кожної частини фільму – жовтим велосипедом...

… та українсько-німецька знімальна група

Теги:

репортаж культура

Область:

Рівненська область

Громади:

Привільненська територіальна громада

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:

22 лютого 2022

Міжмуніципальне диво. 16 громад Закарпаття разом будують сміттєсортувальний завод

Міжмуніципальне диво. 16 громад Закарпаття...

Будівництво має початися у травні цього року у селищі Поляна Закарпатської області із залученням німецького...

22 лютого 2022

У Запорізькій області громада створила пожежну охорону та вже кілька років самостійно бореться з пожежами

У Запорізькій області громада створила пожежну...

Добровільну пожежну охорону Комиш-Зорянська громада створила завдяки новим можливостям, які отримала в...

18 лютого 2022

Стати екологічною столицею Київщини. Кейс Пірнівської громади, яка самостійно визначилася із власним майбутнім

Стати екологічною столицею Київщини. Кейс...

Наприкінці децентралізації десять сіл неподалік від Києва примусово об’єднали в Пірнівську громаду. І хоча на паперах...

10 лютого 2022

Нове шкільне харчування: історія успіху Гостомеля

Нове шкільне харчування: історія успіху Гостомеля

Раніше у Ліцеї №1 Гостомельської селищної ради харчувалися лише 10% учнів. Все змінилося, коли шкільну їдальню...