Як створити у громаді умови для сталого економічного розвитку: можливості та практики

Як створити у громаді умови для сталого економічного розвитку: можливості та практики

Які можливості для місцевого економічного розвитку громад є на сьогодні? Яких успіхів досягли громади, які вчасно вирішили, куди хочуть рухатися? Чому важливо планувати та використовувати внутрішні ресурси громади? Які інструменти місцевого економічного розвитку ваша громада може використати вже сьогодні?

Про це та багато іншого говорили під час панельного обговорення на тему «Ресурси та інструменти місцевого економічного розвитку» та презентації посібника «Місцевий економічний розвиток у територіальних громадах: корисні поради та кращі практики».

 

 

Підтримка місцевого економічного розвитку на національному рівні

На національному рівні підтримка місцевого бізнесу має принцип багаторівневого управління - мова йде про синхронізацію дій державного та місцевого рівнів та ефективну співпрацю на різних рівнях управління. За словами Івана Лукері, заступника Міністра розвитку громад та територій України, для міністерства і Уряду загалом питання місцевого економічного розвитку лежить у двох площинах - інфраструктура для бізнесу і ефективне управління місцевими ресурсами.

"В державному бюджеті більш ніж є достатньо підтримки, щоби органи місцевого самоврядування створювали інфраструктуру для бізнесу. Ми говоримо про різні секторальні бюджетні програми, які спрямовані на розвиток територій. Починаючи від Фонду регіонального розвитку, закінчуючи субвенцією на ЦНАПи, інтернет, спорт, наприклад, яка є за різними міністерствами. І Мінрегіон на сьогодні виступає таким ініціатором або провайдером ідеї узгодження цих секторальних політик і їх ефективного планування".

Іван Лукеря зазначив, що Державний фонд регіонального розвитку сьогодні надає пріоритет проєктам економічного розвитку. У пошуці оптимального проєкту та навичках його подачі допоможе посібник «Місцевий економічний розвиток у територіальних громадах: корисні поради та кращі практики», розроблений програмою USAID DOBRE - говорить Іван Лукеря.

"Друга площина - ефективне управління ресурсами. Нещодавно був прийнятий законопроєкт, який передає в комунальну форму власності абсолютно всі землі сільгосппризначення в громадах. Зараз це питання обліку, аудиту, робота з тими, хто орендує, перегляд податків і зборів, зонінг. Зміна зонінгу в той чи інший бік допоможе збільшити надходження до місцевого бюджету. Наступний крок – це, звичайно, індексація земельного податку, який не індексується з 2017 року. Це також буде робитися, і вже є абсолютно чітка підтримка парламенту.

Далі – робота з бізнесом. "Якщо ми створюємо комфортні умови для функціонування бізнесу - то ви реєструєтесь в нашій громаді". Хоча би як платники єдиного податку, фізичні особи-підприємці. Це невеликі надходження до місцевих бюджетів, які потім можна реінвестувати у створення зручної інфраструктури для бізнесу. Але це необхідно пояснювати. Якщо бізнес не розуміє чітких меседжів з боку місцевої влади, то очевидно немає жодних стимулів працювати, реєструватися чи перереєстровувати свій бізнес у цю громаду".

І третя площина, яка, здавалося б, неочевидна для місцевого економічного розвитку - створення комфортної соціальної інфраструктури. Наприклад, виділяється земельна ділянка під виробництво, яке займає декілька гектарів. То потрібно подумати про те, що люди, які працюють на цьому виробництві, потребують певних умов проживання.

Четверте - стратегічне планування. Важливий документ, який недооцінюється головами громад, деякі до нього скептично ставляться. Можливо, через те, що не було прив’язки бюджетного фінансування з наявністю стратегії. На сьогодні вона є. А з прийняттям закону про засади регіональної політики, який є в парламенті, вона буде абсолютною. Тому що кожна громада від 10 тисяч повинна мати свій стратегічний документ. І тільки в такому випадку буде можливість залучити кошти і ресурси з фонду регіонального розвитку. Таким чином, стратегічний документ важливо зробити якісним, зрозумілим - дороговказом для розвитку на 5-7 років".

 

Як громада може сприяти бізнесу і навіщо це громаді

За словами Віталія Юрківа, спеціаліста з місцевого економічного розвитку, Програма USAID DOBRE використовує універсальні методи, які підходять громадам різного розміру та потенціалу.

"Це залучення різних стейкхолдерів, зацікавлених осіб, груп до обговорення викликів у місцевому економічному розвитку в громадах та долучення їх до процесу прийняття рішень. Ми наголошуємо на залученні бізнесу до цього діалогу. А громади часто забувають про те, що місцевий економічний розвиток, у першу чергу – це підтримати місцевий бізнес, який вже є в громадах. Мотивувати людей до підприємництва та підтримувати розвиток трудових ресурсів і людського капіталу. Та подумати, які є можливості у громади, щоб організувати інформацію, підготувати територію так, щоби місцевий бізнес зміг розширитися, а інвестор - зайти в громаду".

За словами Віталія Юрківа, щоб ефективно підтримувати бізнес та стимулювати підприємництво – треба почути бізнес і зрозуміти його потреби.

"Логіка проста - підтримати місцевий бізнес можна і не фінансово, а через покращення інфраструктури для бізнесу, наприклад, на фермерських ринках, через центри підтримки бізнесу, де будуть консультувати, як розвиватися, де купити додаткове обладнання, - так створюються сприятливі умови. Бізнес починає працювати ефективніше. Як правило,  місцевий бізнес бере на роботу місцевих жителів. А, значить, покращується ситуація з працевлаштуванням в громаді. І в ідеалі - бізнес і люди, які працюють там, платять податки. Звідти йде і частина місцевого бюджету, яка потім реінвестується в ту ж саму інфраструктуру, зокрема, для бізнесу. Але в кінцевому результаті користь отримують мешканці громади якість життя яких покращується".

Що повинна зробити громада, щоб сприяти економічному розвитку:

  1. Розробити стратегічний план розвитку громади.

Без нього проєкти будуть хаотичними, точковими і не будуть сприяти синергії в розвитку громаді.

  1. Визначити відповідальних осіб за економічний розвиток та за роботу з бізнесом.

Це може бути робоча група або консультаційно-дорадчий орган, які шукають вирішення проблем і потім пропонують місцевій раді проєкти на фінансування.

  1. Опублікувати на сайті свій економічний профіль або паспорт громади.

Це документ, в якому визначені і описані ключові ресурси громади: людські ресурси, перелік бізнесів, вільні земельні ділянки, доступна нерухомість,  базова інфраструктура, де можна поїсти, переночувати, зайнятися спортом, де є банкомат, аптека, перукарня. Документ має оновлюватися щонайменше щороку.

  1. Створити програму або план місцевого економічного розвитку.

Детально розписати проєкти, які громада хоче зробити сьогодні, завтра і післязавтра. Маючи сплановані проєкти в резерві, громади можуть планувати на майбутнє.

Пріоритетні критерії під час вибору інструментарію для місцевого економічного розвитку

Володимир Воробей, виконавчий директор Агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks, автор посібника «Місцевий економічний розвиток у територіальних громадах: корисні поради та кращі практики», говорить, що одним із вагомих критеріїв - рівень підприємництва та його традиції:

"Багато громад не мають підприємців, або ті фермери чи більші підприємці, які є, радше квазіфеодали або неофеодали і не є прикладом до наслідування в доброму розумінні цього слова. Тобто вони дуже часто поводяться соціально безвідповідально, є і депутатами. Відповідно підприємців сучасних - з адекватними практиками, включених у громадське життя - в багатьох громадах мало. І відповідно перший критерій, який би я дивився - чи є діючі малі і середні бізнеси, кому ми можемо допомогти розширитися. Друге питання – чи є люди, які хочуть займатися бізнесом, готові вкладати свій час, гроші, у них є підприємницький драйв. Можливо, ми їм можемо допомогти, підтримати, особливо молодь, щоб вона не втікала з громад. І якщо вже нікого-нічого немає, то дивимося, кого ми можемо залучити. Тоді вступають у дію пошук інвесторів, продаж землі, надання землі, тобто залучення людей, які можуть створити робочі місця десь поза межами громади".

Відповідно до такої оцінки та наявних ресурсів, за словами Володимира Воробея, можна прорахувати, що раціонально зробити в громаді для розвитку бізнесу.

"Коли громада маленька і тут є 10 ФОПів плюс 2 фермери на 30 тисяч населення, то говорити про дороговартісні інструменти, на кшталт індустріальних парків або розбудов візитцентрів, певно, передчасно. Багато громад не мають коштів навіть на проєктно-кошторисну документацію. Відповідно, наявність ресурсів – це є другий визначальний критерій. Якщо є кошти, ви можете собі експериментувати з іншими інструментами. Якщо їх немає – дивіться на те, що ви можете собі дозволити і можете довести до пуття не за 10 років, а за рік-два".

Більше про інструменти місцевого економічного розвитку можете почитати у посібнику «Місцевий економічний розвиток у територіальних громадах: корисні поради та кращі практики», який розроблено на основі методології Програми USAID DOBRE з планування місцевого економічного розвитку (МЕР) та досвіду консультантів, які працювали із 75-ма громадами під час розробки програм місцевого економічного розвитку. Посібник призначений для представників місцевої влади, бізнесу та мешканців територіальних громад, які хочуть створити сприятливе економічне середовище на своїй території.

 

Можливості для місцевого економічного розвитку від Асоціації громад

Іван Рубський,  голова секторальної платформи «Місцевий економічний розвиток та інвестиції» Асоціації ОТГ зазначив, що секторальна платформа бере участь у розробленні концепцій, програм, проєктів, пропозицій з питань економічного місцевого розвитку місцевого самоврядування, проводить конференції, круглі столи, навчальні семінари і тренінги для ТГ.

"Тематична платформа економіки і інвестицій є консультативно-дорадчим органом нашої Асоціації ОТГ і покликана сприяти гармонійному економічному розвитку територіальних громад України. Практична діяльність нашої платформи полягає в трьох напрямках. Перший –  інвестиції та інновації. Сьогодні, коли громади отримують повноваження з обмеженим фінансовим ресурсом (а зачасту і без фінансового ресурсу), то всі приречені займатися інвестиціями. Тому наша Асоціація направляє дайджест грантів для громад, щоб бачили, які є проєкти, як з тим сьогодні працювати. Другий напрямок – управління ресурсами громад. Є земельні ресурси, майно, корисні копалини. Але, на жаль, тут багато проблем. Що стосується корисних копалин - є пісок та інші будматеріали, а взяти їх законодавство не дозволяє. У цьому плані ми працюємо з громадами. Багато землі сьогодні ми не бачимо - вона десь в тіні. А на деякі земельні ресурси ще 20 років тому були укладені угоди на 1,5%. Законодавство не дозволяє змінити їх в односторонньому порядку, бо не хочуть товаровиробники. Третій напрямок дуже важливий – це розвиток малого і середнього бізнесу. Це програми, кредити, пільгові кредити. Але кредити теж – ресурс обмежений".

За словами Івана Рубського, платформа «Економіка і інвестиції» проводить системний моніторинг актуальних проблем управління в економічному секторі, готує пропозиції з питань формування та реалізації політики Асоціації на регіональному і національному рівнях в економічному секторі. Також співпрацює з центральними органами виконавчої влади задля ефективного економічного розвитку територіальних громад.

 

Чи можливо створити бренд туристичної громади без замків та фортець. Досвід Покровської громади Дніпропетровської області

"Раніше ми думали, що лише ті куточки України, на території яких знаходяться замки, фортеці, бази відпочинку, мають право на розвиток туризму. Але, на моє переконання, громади з існуючим аграрним потенціалом, а наша громада саме є такою, в повній мірі заслуговують на те, щоб розвиватися в туристичному напрямку. Бо сільська гостинна садиба – це не лише екзотичне дозвілля мешканців мегаполісу на свіжому повітрі, а й головний важіль розвитку наших територій", - говорить Світлана Спажева, голова Покровської ТГ Дніпропетровської області.

Над створенням організаційних передумов для розвитку економічного потенціалу Покровська громада почала працювати з 2017 року. За словами Світлани Спажевої, підґрунтям для цього стали розроблені за сприяння Програми DOBRE стратегія розвитку, програма місцевого економічного розвитку та діяльність ради місцевого економічного розвитку. Одним із чотирьох пріоритетних проєктів програми місцевого економічного розвитку був розвиток сприятливих умов для місцевого бізнесу в туристичному середовищі.

Роботу над досягненням своєї цілі громада виконувала поетапно - починаючи від створення робочої групи, завершуючи створенням туристичного продукту:

«Ми розробили карти-схеми чотирьох туристичних маршрутів. Це велосипедний, кемпінговий, піший та історико-краєзнавчий. Визначили туристичні об’єкти, розробили їх мапування двома мовами та провели маркування території. Створили туристично-інформаційний центр на базі комунального закладу культури «Покровська бібліотека». Оновили сайт та створили рубрику «Туризм», де розмістили матеріали по туристичній Покровщині. Визначили 4 садиби сільського зеленого туризму в селі Андріївна та відкрили сторінку у Facebook «Гостинна Андріївка».

Проєкт реалізували за підтримки Програми USAID DOBRE, залучили фінансову підтримку партнерів та виділили співфінансування з місцевого бюджету.

"Що дає розвиток сільського туризму для Покровщини? По-перше, підтримка та розвиток малого та середнього бізнесу. Своєрідним провідником між туристом, малим та середнім бізнесом є туристично-інформаційний центр. За цим напрямком місцевою підприємицею у нас уже відкрито в 2019 році готельно-ресторанний комплекс з виходом на річку. По-друге, це розширення сфери зайнятості та підвищення рівня економічного добробуту сільського населення за рахунок організації діяльності зелених садиб, реалізація екологічно чистої сільськогосподарської продукції та товарів повсякденного вжитку. По-третє, це популяризація культурних особливостей та традицій громади, організація та проведення традиційних щорічних фестивалів, презентація та реалізація робіт майстрів декоративно-вжиткового мистецтва, інсталяції, реконструкції історичних подій за участі учнів театрального класу Покровської школи мистецтв, аматорських народних колективів. По-четверте, це ідентифікація громади шляхом використання бренду Покровської громади, розробленого за підтримки фахівців Програми DOBRE. І, по-п’яте, це можливість для підростаючого покоління реалізувати себе у сфері розвитку туризму за рахунок діяльності на території громади туристичного гуртка".

 

Кооператив - форма самозайнятості людей і прибуток громаді. Досвід Миколаївської громади Дніпропетровської області

"Миколаївська громада – це край гірничої промисловості. Наразі в нашій державі і в нашому краї розпочато процес закриття шахт. Серед населення вже декілька років постає проблема працевлаштування: як і на чому заробляти, де отримувати доходи для утримання своїх сімей. Цей виклик спонукав деяких господарів створювати невеликі пасіки", - розповів Сергій Прохода, керівник медового кооперативу «Пасічники Присамар’я», Миколаївська ТГ Дніпропетровської області.

За словами Сергія Проходи, навесні 2019 року Миколаївська громада розпочала співпрацю з Програмою DOBRE. Робочі групи з місцевого економічного розвитку працювали над створенням ідей програми розвитку.

"Я займаюся бджільництвом більше 10 років. Своїм однодумцям пасічникам я запропонував те, що почув на обговореннях робочих груп - що за підтримки Програми DOBRE можна створити пасічний кооператив. У громаді пасічників ставало більше з кожним роком. Нас підтримав голова громади. І ми почали працювати - наразі це 5 членів кооперативу".

Учасники кооперативу відремонтували будівлю, яку їм виділила місцева влада. У рамках співфінансування Програми DOBRE закупили станки для столярного цеху, щоб виготовляти вулики і пасічний реманент. Далі зареєструвалися у громаді як сільськогосподарський обслуговуючий кооператив.

"Ідея нас надихнула йти далі. Ми розпочали ремонт ще однієї колишньої адмінбудівлі, яку нам надала сільська рада в оренду. Там ми розмістили цех з відкачки та переробки меду. Власними зусиллями закупили матеріали, спроєктували ремонт згідно з державними вимогами. Підвели воду, більше 200 квадратних метрів кабелю, зробили опалення, паркан. Наразі в цій будівлі розміщене обладнання, яке ми отримали від Програми DOBRE. Це повний комплекс обладнання, яке дозволяє тримати промислову пасіку і відкачувати мед, переробляти його, створювати на нього додану вартість. Наразі ми виготовляємо крем-мед з додаванням горішків, цукатів, какао і іншого, і реалізуємо свій продукт вже з доданою вартістю на інтернет-платформах. Зробили бізнес-сторінки на Фейсбуці, Інстаграм, ТікТок. Також реалізуємо свою продукцію в мережах місцевих магазинів".

 

Навіщо економічному розвитку громади медіапростори? Досвід Теребовлянської громади Тернопільської області

У Теребовлянській громаді вирішили, що їм не вистачає обладнаного медіамайданчика, де можна проводити події та майстер-класи. За словами Ілони Козар, керівниці громадської організації «Медіацентр. Теребовля», для втілення їхнього проєкту їм треба було облаштувати студію для прямих включень, конференц-зал і коворкінг-кімнату. Спільно з Програмою USAID DOBRE проєкт втілили у жовтні 2019 року.

"У першу чергу ми обладнали студію для зйомок. І цим інформаційно повністю розрухали нашу громаду. За приклад взяли Український кризовий медіа-центр, з роботою якого ми ознайомилися під час навчання у рамках Програми DOBRE. Ми побачили, як можна організувати мультимедійний конференц-зал, прямі включення, які будуть інформаційно корисними громаді. Починали ми цей проєкт у складі 2-3 ентузіастів. Після запуску до нас почали підтягуватися все більше людей. Формат роботи став цікавим. Люди почали розвиватися як оператори зйомок, як ведучі. От, наприклад, у нас є один теребовлянець, який готовий професійно розвиватися у сфері зйомки реклами завдяки техніці, якою він зміг скористатися у нас. Фактично це перший наш спільний медійний простір, в якому у нас є інформаційна функція, і база для тих людей, які розвиваються і навчаються, планують своє майбутнє як підприємці в сфері реклами, медіа та маркетингу".

Також обладнали мультимедійний конференц-зал, події з якого можуть транслюватися онлайн. За словами Ілони Козар, працівники міської ради також почали організовувати заходи, які набули сучасного вигляду. Медіацентр почав отримувати одна за одною заявки від підприємців для організації презентацій своїх товарів, послуг, навчання для менеджерів тощо. У коворкінг-простір приходять люди зі своїми ідеями з організації студій, майстер-класів, різних індивідуальних занять, навчальних курсів.

"Далі трапився карантин, і наш реальний простір замкнувся. Ми думали, що робити далі. Тут найбільше активізувалися наші онлайн-простори. Першим завданням Центру якраз і було – створення таких онлайн-майданчиків. І тут ми зрозуміли, наскільки це теж було корисно. Адже у Фейсбуці наша група оголошень налічує 34 тисячі користувачів. Інстаграм – 10 тисяч користувачів. Наші онлайн-майданчики стали онлайн-ринками для підприємців, які змушені були закритися у той час. Наша студія для зйомок - стала студією для зйомок онлайн-навчання. Тоді ще не були так добре організовані онлайн-зуми, класруми. І ми у прямому ефірі  знімали онлайн-уроки для старшокласників. Ми відзняли ряд онлайн-екскурсій, тому що наша сфера туризму теж пішла на нуль".

Детальніше про роботу Теребовлянського медіацентру онлайн в умовах карантину.

"Наш проєкт став базовим для наступного. Завдяки процесам децентралізації в громаді з’явилися вільні приміщення. І коли звільнилося приміщення нашої ратуші, а це є будівля, де засідала міська рада, колись згідно з історією -  магістрат, то вгадайте, кого запитали, що би там могло бути? Нас запитали. І ми отримали можливість, по-перше, перенести наш проєкт з орендованого приміщення в приміщення, яке належить громаді, а по-друге, значно розширити кількість цих просторів спільного користування, тих, які є, і додати ще".

 

Місцевий економічний розвиток у розрізі польських громад

Роберт Жарковські, експерт Фонду розвитку місцевої демократії, директор Центру в місті Щецин, Польща, говорить, що для посилення місцевого економічного розвитку важливі інфраструктура, просторове планування та освіта. Проте ще важливішими є людський ресурс та вміння комунікувати.

"Усі говорять, що потрібні гроші. Але гроші – це не все. Вам потрібні люди і персонал. Це соціальний капітал, який становлять люди, і він визначає успіх економічного розвитку. Важливо вибудовувати довіру. Наприклад, підприємців до підприємців, підприємців до місцевих органів влади, довіру жителів до обох груп. Я можу сміло заявити, що місцевий економічний розвиток для всіх громад незалежно від розміру повинен рухатися через засновану співпрацю, ринок збуту для місцевого бізнесу, побудову локального капіталу. Йдеться про побудову співпраці не тільки для різних вікових груп, але й для різних груп мешканців. Наприклад, бізнес-план для студентів, бізнес для мам, допомога у пошуку мотивації, формування ідеї для власної компанії. Це також знайомство з локальними фірмами. Найліпша зустріч з локальним бізнесом – у школі, в спортивному залі. Це сучасна освіта. Немає просто жодної пігулки для підприємництва. Але цьому можна навчитися. Бути підприємцем – це також знати про загрози. Саме тому громади навчають дорослих, як не потрапити до боргової ями, і також допомагають тим, хто вже заборгував".

 

Як створити у громаді умови для сталого економічного розвитку?

Браян Кемпл, керівник Програми USAID DOBRE зазначив, що задля сталого успіху громадам треба почати із внутрішніх ресурсів.

"Це стратегічне планування, покращення надання послуг і генерація плану, як чином покращити свої послуги. Управління фінансами. І все, що стосується подальшого економічного розвитку. Маємо залучати місцевих жителів. Це дуже важливо. Тому що люди у громадах – найбільш важливий ресурс. Багато в чому залежить, як вони співпрацюють. Є програми економічного розвитку, які знаходять ресурси для того, щоб організовувати підтримку. Потрібно залучати місцеві підприємства. Ви маєте використовувати всі можливості і розставити пріоритети, що для вас найбільш важливо. Потім подивитися назовні і пошукати ресурс там. І зрештою вам необхідно знайти ті громади, які поділяють з вами ваші проблеми, ідеї та виходити на тих, хто приймає рішення. Це можуть бути знову-таки асоціації. Окрім того, національний Уряд пропонує програми допомоги громадам. Що важливо у цьому випадку, щоби громади розвивали життєздатний план куди вони хочуть рухатися. І тоді вже думати про допомогу з боку різних донорських організацій. Громада може самоорганізуватися і вирішити, що їм потрібно робити, куди далі рухатися".

Теги:

бізнес інвестиції

Джерело:

Український кризовий медіа-центр

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

18 листопада 2021

Княжа громада. Репортаж з Львівської області

Княжа громада. Репортаж з Львівської області

Як Давидів повернув собі колишню заможність, приєднавши 22 села і створивши порт. Автор: Дмитро Синяк Давидів...

25 жовтня 2021

Гроза громади. Репортаж зі Львівщини

Гроза громади. Репортаж зі Львівщини

У Давидівській громаді Львівської області більшість жителів 23-х населених пунктів платять за вивезення сміття, майже...

11 жовтня 2021

Як зростаюча Давидівська громада готується до ще більшого зростання

Як зростаюча Давидівська громада готується до...

У Давидівській громаді Львівської області будують власним коштом одразу три сільські школи, а жодну з існуючих...

06 жовтня 2021

«Не ми шукаємо інвесторів, вони шукають нас…» - інтерв’ю голови Давидівської громади

«Не ми шукаємо інвесторів, вони шукають нас…» -...

Володимир Керницький вважає розбудову сільської інфраструктури частиною плану із залучення інвесторів. Автор:...

03 вересня 2021

У доброчесні громади завжди приходять успіх та гроші - досвід Присиваської громади

У доброчесні громади завжди приходять успіх та...

Як створити імідж максимально відкритої та доброчесної громади, яка шукає різні шляхи для того, щоб успішно...