Коли воду отримують, топлячи лід та сніг…

Швейцарсько-український проект DESPRO ініціював діалог між усіма сторонами, які можуть посприяти вирішенню проблеми якісного водопостачання в Україні.

 


«У нашому селі повисихали ставки, у криницях немає води, а бурити свердловини треба глибиною не менше 80 м, при цьому не факт, що у цих свердловинах буде вода. Вартість таких робіт – близько 100 грн за 1 м. А восени ще й спустили 43 га ставка, виловлюючи рибу. Як жити?»

З коментаря у Facebook жительки Житомирської області Ольги Фльорко.

 

Автор: Дмитро Синяк 

DESPRO запрошує до діалогу

Незважаючи на технічний прогрес та розвиток високих технологій, доступ до такої простої речі, як вода (читай: до сталого та безпечного водопостачання) для багатьох українців є проблематичним. Причому у селах ситуація є не до порівняння гіршою, ніж у містах. Так, за даними Мінекономрозвитку, централізоване водопостачання охоплює понад 99% міст та 30% сіл, причому жителі щонайменше 824-х сіл, селищ та малих міст, переважно на півдні України, досі використовують привозну питну воду. А це близько 268 тис. осіб. Після п’ятнадцяти років впровадження глобальних Цілей Сталого Розвитку, сформульованих ООН, в Україні не відбулося значного покращення в охопленні водопостачанням сільської місцевості. Тому Швейцарсько-український проект DESPRO, котрий реалізував понад 200 різноманітних проєктів у цій галузі, побудувавши у селах України понад 1000 км водних мереж, ініціював діалог між тими, хто так чи інакше може бути причетним до вирішення «водної» проблеми. Чи краще, мабуть, сказати «безводної».

Цей діалог відбувся на початку грудня. Тема – «Питна вода та очищення стоків у малих громадах. Якою має бути державна політика  у цій галузі». Під час цієї заходу фахівці проєкту представили Стратегічну пропозицію щодо політики водопостачання та водовідведення у громадах України https://decentralization.ua/news/13064

 

 

- Наш сьогоднішній захід – це насамперед запрошення до фахової розмови, – сказала керівник Швейцарсько-український проект DESPRO Оксана Гарнець. – Ми маємо чималий досвід у тому, що стосується організації водопостачання та водовідведення у малих містах, селищах та селах. Наш  проєкт зміг акумулювати свій практичний досвід в аналітичному документі «Водопостачання та водовідведення у малих громадах». Тепер ми хотіли б поговорити не лише про технічне оснащення, але й політику на місцевому і державному рівнях, скеровану на те, щоб всі механізми працювали бездоганно, а малі гравці почувалися б комфортно і захищено. У водному секторі давно варто комплексно покращувати політику – як на місцевому, так і на державному рівні. Й лише активний діалог усіх гравців може стати запорукою успішного формування такої політики...

 

Як Швейцарія рятує українські села

Перший блок діалогу стосувався Національної політики у сфері водопостачання, зокрема пріоритетів, інструментів та моніторингу. Відкрила його координатор програм Посольства Швейцарії в Україні Ілона Постемська.

- Ключове слово сьогоднішнього заходу – діалог, і Швейцарія – це та країна, що найактивніше долучається до нього на всіх рівнях, починаючи з локального і закінчуючи глобальним – світовим – зазначила пані Ілона. – Таку позицію Швейцарія посідає, зокрема, і тому, що є одним з найбільших європейських резервуарів якісної питної води. Відповідно, у Швейцарії дуже розвинуті системи управління водними ресурсами та системами сталого водопостачання. Ці фактори сприяють тому, що ця країна є активним лобістом – у доброму сенсі цього слова – у тому, що стосується вирішення проблем водопостачання та просування водного порядку денного у світі. Саме завдяки Швейцарії до Цілей сталого розвитку, сформульованих ООН, включена ціль №6 – «Чиста вода та належні соціальні умови». Також Швейцарія є активним гравцем у просуванні так званої водної дипломатії. У багатьох країнах світу існують суперечки щодо доступу до якісної питної води. І саме Швейцарія допомагає таким країнам налагодити сталі системи урядування у водному секторі та вирішити дотичні до цього конфлікти.

 

 

За словами Ілони Постемської, подібним чином Посольство Швейцарії працює і в Україні, підтримуючи вже протягом п’яти років підприємство «Вода Донбасу», яке є єдиним підприємством, що працює на території цілої Донецької області, як окупованої, так і ні. Ну, й звичайно, велика заслуга Швейцарії у підтримці вже понад 13 років проєкту DESPRO, «що є провідним в Україні за напрямком розбудови систем водопостачання у сільській місцевості».

- Завдяки потужній команді цього проєкту нам вдалося, можна сказати, здійснити революцію у багатьох громадах України у наших пілотних регіонах, – зазначила пані Ілона. – Багато громад отримали якісну воду і, як наслідок, зробили значний стрибок у своєму економічному розвитку.

Наприкінці виступу Ілона Постемська визнала, що для якісних змін потрібна допомога держави. Відтак, діалог на національному рівні є надзвичайно потрібним.

 

Пропозиція DESPRO. Дещо про рівність…

Експерт проєкту DESPRO Вячеслав Сороковський зауважив, що ситуація з доступом до якісної води у селах «є просто катастрофічною, бо лише близько 30% з них під’єднані до систем централізованого водопостачання». А якщо говорити про водовідведення, то все ще гірше: лише 2-3% сіл під’єднані до мереж централізованого відведення. У містах, для порівняння, до водогонів під’єднані 99% домогосподарств, а до систем водовідведення – 96%. З іншого боку, в Україні зараз  змінюється політико-правовий контекст: триває реформа децентралізації, й часто доводиться чути  про те, що це головну реформу мають доповнювати реформи секторальні. Отже, всі підстави для негайних змін є.

 

 

- Я би хотів поговорити про державну політику з огляду на цикл вироблення цієї політики: ініціювання, формулювання, ухвалення, далі реалізація та оцінка, – зазначив Вячеслав Сороковський. – Якщо говорити про формулювання, то мусимо визнати, що жодного документу, у якому були б викладені цілі державної політики у сфері водопостачання та водовідведення, немає. Можна було б відштовхуватися від Цілей сталого розвитку, імплементувавши їх у відповідні урядові документи, однак Україна не скористалася цією можливістю. Навіть глобальну концепцію доступу до безпечної для здоров’я питної води в Україні звужено до доступу до централізованого водопостачання, що є далеко не одне і те ж.

Іншим прикладом неузгодженості державної політики Вячеслав Сороковський назвав питання привізної води. Такою водою користуються щонайменше 250 тис. осіб на Півдні та Південному Сході України. Експерт вважає, що державна політика у цьому напрямку не є цілісною. Адже, наприклад, реалізація відповідних заходів щодо неї покладена на Держводагентство, а фінансування заходів агентства відокремлене від інших інструментів Національної політики, таких, як, скажімо, державна програма «Питна вода».

- Ця програма існує багато років, однак не фінансується взагалі, або фінансується дуже обмежено, – сказав Вячеслав Сороковський. – Та річ не тільки у грошах. Можливо, пріоритети визначені неправильно, можливо способи надання державної підтримки треба було б змінити? Ми б хотіли запропонувати розглядати цей інструмент через призму трьох принципів: рівність, субсидіарність та реалістичність.

За Сороковським, до коштів державної підтримки, що розподіляються за конкурсом, громади не мають рівного доступу. Ці кошти зазвичай отримують ті об’єднані громади, «що мають вищий рівень організаційної та фінансової спроможності». Іншими словами, це громади, які здатні підготувати та захистити проєктну заявку, розробити проєктно-кошторисну документацію, оплатити значну частину проєкту за співфінансуванням  тощо. Інші ж громади, які можливо, набагато більше потребують державної підтримки, залишаються за бортом.

- Це не відповідає Цілям сталого розвитку, – переконаний експерт. – Тож, можливо, варто переглянути конкурсні умови для громад, що мають доведену потребу у питній воді.

 

…субсидіарність та реалістичність

Наступний принцип, який пропонує застосувати Вячеслав Сороковський, – субсидіарність.

- На нашу думку, було би добре розділити за рівнями державної та місцевої влади відповідальність за фінансування тих чи інших задач у сфері водопостачання, – каже експерт DESPRO. – З державного бюджету було б доцільно фінансувати проєкти, які стосуються кількох регіонів, наприклад, будівництво магістральних водогонів. З регіональних бюджетів варто було б фінансувати проєкти, які є міжмуніципальними і які створюють, так би мовити, групові рішення проблем у сфері водопостачання та водовідведення. А з місцевих бюджетів варто фінансувати все, що стосується місцевих мереж.

Також Вячеслав Сороковський запропонував запровадити «механізми поворотних коштів», тобто бюджетних позик. За його словами, такі механізми вже задіяно в одному з регіонів України, «але це є, швидше, винятком з правил, ніж правилом».

Експерт DESPRO також піддав критиці Національну систему моніторингу, «що не дозволяє визначити, на якому етапі вирішення проблем водопостачання та водовідведення  знаходиться наша держава».

- У цій системі дуже часто трапляються певні неузгодженості між показниками, – зауважив Вячеслав Сороковський. – Якщо, приміром, щорічна Національна тематична доповідь розповідає про  кількість населених пунктів, що мають доступ до водопостачання, то у Цілях сталого розвитку йдеться суто про кількість населення. Отже ми змушені заміщувати одні показники іншими. Також розділяючи країну на сільське та міське населення, ми не можемо зрозуміти, до якої категорії віднести селища, котрі через таку неузгодженість показників можуть випадати зі статистики. Державні статистичні спостереження з охоплення послугами водопостачання та водовідведення не ведуться з 2015 року. Їх треба поновити, можливо, переглянувши для цього методику та способи збору цих даних…

Вячеслав Сороковський нагадав, що Україна взяла на себе зобов’язання з імплементації Цілей сталого розвитку, відтак, до щорічної Національної тематичної доповіді варто включити оцінку прогресу з досягнення цих Цілей.

Далі буде...


Повний відеозапис заходу: 

 

 

Теги:

вода водопостачання DESPRO

Джерело:

Читайте також:

11 грудня 2024

Синергетичний підхід: як працює підтримка ветеранів у Калуській громаді

Синергетичний підхід: як працює підтримка...

Як працює механізм підтримки ветеранів війни та членів їхніх сімей на рівні громади, що можна вважати успішними...

11 грудня 2024

Перезавантаження ветеранської політики: досвід Чорноморська

Перезавантаження ветеранської політики: досвід...

Повертаючись із поля бою в рідну громаду, ветерани стикаються з різними викликами: реабілітація, працевлаштування,...

11 грудня 2024

17 грудня - тренінг «Відновлення втраченої інформації та документів про майно територіальної громади»

17 грудня - тренінг «Відновлення втраченої...

17 грудня 2024 року (вівторок), о 10:30 розпочнеться тренінг на тему: «Відновлення втраченої інформації та документів...

10 грудня 2024

Ветеранський кемпінг та безпека пішоходів: учасники конкурсу Громада на всі 100

Ветеранський кемпінг та безпека пішоходів:...

10 листопада завершилося голосування та вибір 40 фіналістів серед територіальних громад, які подалися на конкурс...