Золота акція освіти: хто і як вже скористався нею? Досліджуємо кращі практики 2020

Золота акція освіти: хто і як вже скористався нею? Досліджуємо кращі практики 2020

Є теми, які зачіпають найширший загал. Йдеться про освіту, яка має значення не лише для країни, її владних інституцій, суспільства загалом. Вона є інвестицією в майбутнє кожної громади – великої, як-от у містах-мільйонниках, і менших, міських, селищних та сільських.

З огляду на це, організатори цьогорічних «Кращих практик місцевого самоврядування» (Міністерство розвитку громад та територій України за підтримки Ради Європи) включили «Покращення якості надання освітніх послуг (дошкільна, середня та професійно-технічна освіта)» до конкурсної тематики. І як слушно зауважив на презентації результатів конкурсу заступник Міністра В’ячеслав Негода: «Ця тема стала найпопулярнішою (їй присвячені 16 з 39-ти практик-переможців), а це підтверджує, що ми, по-перше, вдало вибрали напрямок, а по-друге, вона залишається актуальною для кожної громади і держави загалом».

Дипломанти цієї номінації приємно вразили, представивши вже реалізовані проєкти, які реально відповідають досить жорстким конкурсним вимогам – вони інноваційні та ефективні, вже вплинули на освітній процес в своєму місті, селищі, селі і свідчать про сталість результатів новації. Утім, розповімо про кількох переможців докладніше.

 

У тренді – допитливість і гнучкість розуму

Минулі звички прикро тримають нас у своїх тенетах. Вони як старі речі з бабусиної шафи: теплі, з чистісінької вовни (на лейблі симпатична біленька вівця), однак їх ніхто не вдягає, бо давно вийшли з моди…

Харкову, де сьогодні функціонують понад 40 вишів, – відомих з позаминулого століття, як університет імені Каразіна, популярних наприкінці ХХ тисячоліття, як медичний чи політехніка, і новіших, вже з нашої доби, – студентів ніколи не бракувало. Ще якихось 20 років тому тодішній міський голова скаржився, що на кожне місце лікаря в них претендує троє дипломованих фахівців. У сім’ях медиків дітям традиційно дарували білосніжні халати, майбутні інженери змалечку ходили до політехнічного, а онукам юристів снилася фігурка жінки на ймення Феміда із терезами в руках та зав’язаними очима…

Дослухавшись до запитів сучасної молоді, співробітники Харківської міськради виявили зовсім інші тенденції, проєкти та ініціативи, спрямовані на саморозвиток особистості, необхідність підвищити грамотність у сферах фінансів, цифрового і екологічного розвитку тощо. Спільно з молодіжними активістами вони обрали одним із пріоритетів на 2019-й розвиток неформальної освіти, розпочавши з виявлення проблематики та потреб населення щодо цього.

Так з’явився «Kharkiv TDU Cluster» – громадська організація, яка системно досліджує тренди та потреби розвитку особистостей, розробляє і впроваджує інноваційні навчальні теми та вибудовує комунікацію між кожним учасником процесу – молоддю, викладачами освітніх закладів, представниками бізнесу, фахівцями з неформальної освіти.

Для харківських школярів (а до участі залучені 4079 учнів із 65 шкіл ) це майстер-класи, де вчать набуттю і розвитку восьми різних навичок: цифрової, підприємницької і фінансової грамотності, системного мислення, командоутворення, емоційного інтелекту, мотивації до саморозвитку, попередження залежностей.

«На уроках нашої EDU – школи навчають допитливості, оригінальності мислення, тобто здатності відтворювати ідеї, які докорінно відрізняються від загальноприйнятих; гнучкості та швидкості розуму, вмінню ставити запитання та помилятися, і навіть матеріальному мисленню – створенню інтерфейса, якого ніколи не існувало, – пояснює виконавча директорка кластера неформальної освіти Христина ЧЕРКАСОВА. – Старшокласники та студенти з цікавістю відкрили для себе трендвотчінг – ситуації на ринку праці та можуть самостійно проаналізувати світові тренди професій і навичок, порівняти їх з попитом в Україні та Харкові».

Неформальна освіта по-харківському знайомить різновікову аудиторію з базовими навичками майбутнього – математичними, дослідницькими, емоціональним інтелектом, орієнтацією в інформації, саморозвитком. Важливі і соціально-поведінкові навички, а також украй потрібні всім нам навички виживання.

Після таких тренінгів, курсів, воркшопів тощо споживачі згаданої практики авторства Харківської міськради (диплом І ступеня в конкурсі «Кращі практики» 2020), краще орієнтуються в житті, зокрема зрозумівши, чому до топової п’ятірки перспективних на українському ринку праці ввійшли саме ті чи ті сфери, професії, напрямки. Це корисно і вигідно не лише дітям та їхнім батькам, а й бізнесу, міській громаді, суспільству загалом.
Після докладної верифікації згаданої практики консультантка Ради Європи Віра КОЗІНА назвала її «потужною ідеєю із якісною практичною реалізацією та ефектом сталості». І з такою характеристикою важко не погодитися.

 

Педагоги запрошують на каву

Професійні спільноти, як відомо, живуть за своїми неписаними законами. Коли, приміром, запрошують колег та колежанок до «Педагогічної кав’ярні» (а такий формат спілкування узвичаєний в місті Дружківка на Донеччині), то йтиметься там не про смакові якості тістечок, а винятково про освітні інновації. У «Методичному ательє» «зшиватимуть» свіжі ідеї педагогів-новаторів, а молодих вчителів там поважно назвуть не юніорами/-ками, а «агентами змін».

Практика Дружківської міської ради «Створення сервісного освітнього методичного центру «SOM-hub» також відзначена на цьогорічному всеукраїнському конкурсі дипломом І ступеня.

Тутешні освітяни запровадили в життя педагогіку партнерства – важливий атрибут нової української школи, прописаний в Законі України «Про освіту». Колишній міський методичний кабінет з питань освіти Дружківської міськради трансформували в сервісний методичний центр, що складається з центру професійного зростання педагогів, батьківського хабу та дитячого центру «Z+», він перетворився на «мозковий центр» нових ідей сучасної педагогічної науки і практики.

Членкиня конкурсної комісії, консультантка Ради Європи Віра КОЗІНА не приховує своїх вражень і стверджує, що цей інновацій проект, розрахований, на вчителів, дітей та їхніх батьків, заслуговує на високе поцінування.

Аргументи експертки слушні: за результатами накопичених Сервісним центром знань та навичок вже побачили світ 15 методичних посібників та підручників, частина з яких офіційно рекомендована для поширення на всій території країни.

До речі, під час пандемії саме тут розробили серію тренінгів для вчителів, батьків і дітей для використання різних форм дистанційного навчання. Методисти самостійно опанували програму створення мультфільмів, зробили навчальні мультики для вчителів та учнів молодших класів. Ще до початку офіційного карантину оффлайн навчання тут пройшли 1378 освітян.

І ще такий важливий штрих: міськрада підтримує своїх педагогі через різні місцеві конкурси, бюджет участі, прямі програми фінансування, за кошти з яких відремонтовано приміщення, придбано зручні меблі і нову техніку. Зрештою, саме так і повинна діяти місцева влада, яка вважає освіту інвестиціями в майбутнє.

 

Стратегічна ціль – добре освічена громада

Пройшли чергові місцеві вибори і громади, передовсім нещодавно створені ОТГ, складають плани на майбутнє. Підказку, що варто врахувати в таких прожектах, знаходимо в практиці «Створення інформаційно-освітніх просторів STEMkids в Мостівській ОТГ» (Доманівський район, Миколаївщина).

Так-от, третя ціль стратегії цієї громади: «Здорова, добре освічена, культурна, інтегрована та активна спільнота всіх населених пунктів та соціальних груп». Тутешні управлінці здійснили діагностичне оцінювання якості надання освітньої послуги в місцевих закладах освіти, порадилися з педагогами, старшокласниками, батьківським активом і дійшли висновку щодо необхідності створення нового інформаційного простору в трьох школах та НВК.

З придбанням обладнанням для комп’ютерних класів, комплектів програмованих роботів, smart-дошок, ноутбуків, принтерів тощо громаді допомогли партнери з міжнародних інституцій. Кошти на ремонт класних приміщень виділила сільрада, а робили його всією громадою – вчителі, батьки, місцеві підприємці.

Як з’ясувалося, працювати в зовсім новому, незнайомому і мега складному напрямку всім учасникам навчально-виховного процесу – до снаги. Найголовніше, що свою зацікавленість і вміння програмувати роботів, користуватися 3-Д принтером, застосовувати сучасні засоби навчання місцеві школярі показують з неабияким професіоналізмом.

Результати не забарилися: сьогодні підлітки з сільської глибинки Миколаївщини із задоволенням спілкуються зі своїми однолітками, які живуть в інших країнах, вивчають іноземні мови, послуговуються ресурсами електронних бібліотек та електронних підручників, мають змогу навчатися дистанційно. Школярі серйозно зацікавилися програмуванням роботів і вже презентували 16 робототехнічних систем, сконструйованих і запрограмованих власноруч.

Одне слово, таким реальним освітнім простором може похвалитися далебі не кожна столична школа. Цікавий на загал і такий висновок авторів практики, яка відзначена дипломом І ступеню всеукраїнського конкурсу «Кращі практики» 2020: «Ми можемо сказати, що наші діти та вчителі зацікавлені, рішучі, готові до змін. Вони мають нові погляди і підходи до сучасної освіти, які красномовно свідчать – якісне навчання можна отримати не лише в місті, а й у віддалених селах».

На цій оптимістичній ноті доведеться завершити, хоча, на нашу думку, всі 16 практик за темою: «Покращення якості надання освітніх послуг (дошкільна, середня та професійно-технічна освіта)», які цього року перемогли в конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування», заслуговують високого поцінування. Тому радимо вам знайти їх на сайті Міністерства розвитку громад та територій та скористатися безкоштовним банком інновацій, створеному за сприяння Ради Європи, із користю для своєї громади.


Авторка: Ірина Нагребецька, незалежна журналістка


Матеріал підготовлено за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні»

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

30 грудня 2020

Конкурс журналістських робіт з децентралізації 2020: кількість переходить в якість

Конкурс журналістських робіт з децентралізації...

Завершився 5-й Всеукраїнський конкурс журналістських робіт «Реформування місцевого самоврядування та територіальної...

24 грудня 2020

Що варто знати про передачу районних лікарень громадам: підсумки відкритого діалогу

Що варто знати про передачу районних лікарень...

Як правильно передати комунальні лікарні громадам та чому це треба зробити якнайшвидше? Як у місцевому бюджеті...

15 грудня 2020

18 грудня - третій Форум доброго врядування “Громади: перспективи для України”

18 грудня - третій Форум доброго врядування...

18 грудня відбудеться третій Форум Доброго Врядування, який проведе Аспен Інститут Київ у межах Програми “Добре...

08 грудня 2020

На конференції Програми ЄС «U-LEAD з Європою» сформовано Порядок денний у сфері адмінпослуг на 2021 рік

На конференції Програми ЄС «U-LEAD з Європою»...

8 грудня відбулася онлайн-конференція «Досягнення та виклики у сфері адміністративних послуг 2020-2021», організована...

04 грудня 2020

Що треба знати про медицину сьогодні: нові райони, COVID, фінансування

Що треба знати про медицину сьогодні: нові...

  За якими правилами працюватиме медицина у нових районах? Що відбудеться із районними лікарнями після...