Новели Закону щодо мережі ЦНАП

Автор: Віктор Тимощук, головний експерт напрямку з покращення адміністративних послуг Програми «U-LEAD з Європою»


3 листопада 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі» (далі – Закон, Закон щодо мережі ЦНАП). 27 листопада Закон підписано Президентом України.

 

Отже, що змінюється у сфері надання адміністративних послуг, і насамперед в організації та діяльності центрів надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП). А також які кроки потрібно далі вживати Уряду, органам місцевого самоврядування та іншим ключовим суб’єктам.

 

Частина 1. Щодо статусу та організації роботи ЦНАП - головне

 

Законом суттєво змінено редакцію статті 12 Закону «Про адміністративні послуги» (про ЦНАП). Хоча, по-суті, тут законодавець лише чіткіше прописав статус ЦНАП, його ключові ознаки та підходи до організації роботи, які вже склалися на практиці.

1.1. У визначенні поняття і статусу ЦНАП (ч. 1 ст. 12) акцентовано, що ключовою ознакою ЦНАП є надання визначеного відповідно до цього Закону переліку адміністративних послуг. Замість попереднього акценту на механізм надання послуг у ЦНАП («через адміністратора»), зроблено правильну зміну наголосу – саме на головну характеристику, що відрізняє ЦНАП - надання широкого переліку адмінпослуг, на відміну  від інших суб’єктів, в т.ч. окремих суб’єктів надання адмінпослуг чи їх спеціальних (відомчих) «фронт-офісів» (як-от, «сервісних центрів МВС», «центрів обслуговування платників податків» тощо).

Такий Перелік послуг формується на основі двох обов’язкових вимог Закону:

1) всі адмінпослуги, де суб’єктом надання є ОМС, що утворив ЦНАП (місцева рада, її виконавчі органи та посадові особи), повинні надаватися виключно через ЦНАП;

2) Кабінет Міністрів України затверджує перелік адміністративних послуг органів виконавчої влади та адміністративних послуг, що надаються ОМС у порядку виконання делегованих повноважень, і які є обов’язковими для надання через ЦНАП (далі – КМУ, Перелік послуг Уряду).

Звісно ОМС, які утворюють ЦНАП, можуть інтегрувати туди і додаткові послуги. Це тільки вітається.

Що далі: Зараз буде дуже багато залежати від оперативності та якості рішення Кабінету Міністрів України про Перелік послуг Уряду. Тобто важливо, щоб цей акт КМУ було підготовлено та затверджено якомога оперативніше. І також важливо, щоб у вказаний Перелік увійшли дійсно ключові адміністративні послуги, які можна ще назвати «базовими». За основу очевидно, що має бути взято відоме розпорядження КМУ №523 від 16.05.2014 року (з наступними змінами), адже там вже є зафіксовані більшість важливих груп послуг.

Якщо конкретніше, то у ЦНАП обов’язково повинні бути послуги з реєстрації актів цивільного стану, нерухомості, бізнесу, землі; паспортні послуги (допоки є проблеми з придбанням та підключенням паспортного обладнання, то ця група послуг вочевидь має залишатися з приміткою «за можливості» принаймні для громад до 10 тисяч жителів); адмінпослуги соціального характеру (далі - АПСХ). Також треба включити послуги, яких не було в останній редакції розпорядження КМУ: реєстрація місця проживання, пенсійні послуги, окремі податкові послуги (як-от, щодо картки платника податків). Це насправді наймасовіші і назайтребуваніші послуги,

Щодо інших груп послуг, то варто закликати до зваженості, адже на ОМС нині лягає дуже багато нових обов’язків, тож навантаження має бути помірним, поетапним, і без непродуманих експериментів. До прикладу, навіть з послугами щодо реєстрації транспортних засобів, то доки МВС не піде на спрощення процедури, - це не особливо має сенс для більшості ЦНАП. Тобто такі групи послуг можна не робити обов’язковими.

 

1.2. Другий суттєвий акцент Закону – в організації роботи ЦНАП – чітко підкреслено можливість застосування різних моделей (механізмів) надання адміністративних послуг у ЦНАП:

1) безпосередньо адміністратором;

2) через адміністратора, шляхом його взаємодії з суб’єктами надання адміністративних послуг (СНАП);

3) суб’єктами надання адміністративних послуг, тобто їх посадовими особами.

У середовищі практиків з ЦНАП цієї зміни окремі фахівці остерігалися. Є думка, що це змінює концепцію ЦНАП, де послуга завжди мала надаватися через адміністратора як «посередника» між суб’єктом звернення (громадянином) і суб’єктом надання адмінпослуг. Цей погляд очевидно має ще спадковий характер з досвіду «єдиних дозвільних центрів», де намагалися розірвати корупційні ризики у відносинах бізнес-влада.

Проте таке розуміння «концепції» від початку було не зовсім коректним. Закон «Про адміністративні послуги» в найпершій редакції з 2012 року передбачав можливість безпосереднього надання адмінпослуг адміністратором (у п. 6 ч. 4 ст. 13). Адже ключовим мірилом в організації роботи ЦНАП є задоволеність споживача послуги.

Нині і через делегування повноважень ОМС (де тепер в одній інституції співпали орган, що утворює ЦНАП та суб’єкт надання адмінпослуг), і через інформаційні технології – стало суттєво більше послуг, які можна назвати «швидкими», тобто які можуть бути надані невідкладно. Отже, немає жодного сенсу примушувати громадянина чекати на непотрібну взаємодію з СНАП, просити прийти/приїхати двічі, особливо там, де послугу може бути надано невідкладно. Наразі, швидкі послуги можливі у сфері РАЦС (в тих тергромадах, де це повноваження ОМС), реєстрації місця проживання, видачі різних витягів з реєстрів тощо.

У малих громадах є ще одна причина для такої моделі, адже впливає фактор обмеженої кількості персоналу в ОМС в принципі. Тому поділ на фронт-офіс («класичний ЦНАП») і бек-офіс (СНАП / опрацювання справ) взагалі є дуже умовним, оскільки багато працівників виконують повноваження у різних сферах, і з цих же посадових осіб формують штат / склад  ЦНАП.

В окремих практиків є також побоювання щодо роботи у ЦНАП «представників» (посадових осіб) суб’єктів надання адміністративних послуг. Це зумовлено невдалим досвідом, коли керівники ЦНАП дійсно не мали управлінського впливу на представників різних непідпорядкованих їм та ОМС в цілому структур. З іншого боку, в частині ЦНАП є і достатньо вдалий досвід залучення представників РАЦС Мін’юсту, ПФУ, органів соціального захисту населення, сервісного центру МВС тощо. І, попри труднощі взаємодії, головне, що споживачі послуг отримували максимум послуг в одному місці. Тобто цей механізм – це лише додаткова можливість для ОМС / ЦНАП.

Потреба у такому кроці була б суттєво меншою, якби держава: а) делегувала деякі важливі повноваження для ОМС (РАЦС, АПСХ, реєстрацію транспортних засобів); б) або налагодила ефективну взаємодію СНАП із ЦНАП (як-от, щодо пенсійних послуг, де ПФУ наразі не найконструктивніший орган, і «через адміністратора» відмовляється працювати в принципі). Ці виклики можна долати поступово, і потреба у «представниках» СНАП у ЦНАП теж зменшиться.

Отже, новий Закон передбачає, що у ЦНАП послуги надаються суб’єктом надання адміністративних послуг (СНАП) у виняткових випадках - якщо їх надання через адміністратора є неможливим, або суттєво гіршим для суб’єкта звернення чи публічних інтересів. Наведені вище групи послуги це чітко показують. Допоки за реєстрацію народження і смерті відповідатиме відділ ДРАЦС Мін’юсту, то людині легше прийти до працівника Мін’юсту і отримати послугу за 10-15 хвилин, аніж двічі приходити / приїжджати у ЦНАП. Тобто у цих ситуаціях завжди є два варіанти: або працювати у приміщенні ЦНАП, або делегувати повноваження ОМС. Це теж стосується насамперед швидких послуг, що можуть надаватися за один візит.

Як додатковий запобіжник від зловживань СНАП Законом встановлені вимоги до посадових осіб СНАП дотримуватися вимог щодо часу прийому та інших вимог ОМС до організації роботи ЦНАП.

 

ВАЖЛИВО. Вибір цих механізмів надання послуг, окремих з них чи їх поєднання, залишається на розсуд ОМС, що утворив ЦНАП. Тобто Закон не зобов’язує ОМС змінити свою роботу. Це право ОМС, і якщо ОМС і далі комфортніше працювати у «догматичній» моделі «адміністратор-посередник» – це право такого ОМС, особливо, у частині – не залучати представників СНАП. Але пам’ятайте для кого працює ЦНАП, і що він може стати швидшим та інтегрованішим у наданні послуг. Зрештою, і до ухвалення цього Закону різні ЦНАП в Україні працювали за різними моделями, і тут законодавець просто чіткіше прописав ці можливості.

 

До речі, вимога про перелік послуг – як ключову ознаку ЦНАП, теж є запобіжником, від створення квазі-ЦНАП, коли деякі ОМС під вивіскою ЦНАП презентують окремі вузьковідомчі структурні підрозділи (зокрема, з реєстрації нерухомості чи т.п.). Адже тепер є вимога переліку послуг, і треба забезпечувати весь спектр послуг у ЦНАП.

Що далі: тут все в руках ОМС, що утворюють ЦНАП. Ставайте кращими і гнучкішими. При цьому радимо – за можливості, утворюйте ЦНАП як окремі виконавчі органи (структурні підрозділи). Тобто, якщо можете звести у таку структуру усі ключові групи послуг, за які відповідальний сам ОМС (тобто і весь персонал), то ви однозначно забезпечите кращу керованість ЦНАП, ефективність його роботи. Покладайте повноваження з надання швидких адмінпослуг на адміністраторів. Або ж у разі створення ЦНАП як постійно діючого робочого органу – пріоритетно залучайте до складу ЦНАП посадових осіб, які надають швидкі послуги.

 

 

Частина 2. Щодо статусу та організації роботи ЦНАП – важливі деталі

 

2.1. Законом чітко передбачено, що усі чи окремі завдання адміністратора ЦНАП можуть покладатися на старост та інших посадових осіб ОМС, що утворив ЦНАП.

Це важливо, насамперед, у разі утворення ЦНАП як постійно діючого робочого органу. Тут ще раз підкреслено, що: а) ці завдання покладаються лише на посадових осіб ОМС, що утворив ЦНАП, тобто це не можуть бути посадові особи органів виконавчої влади; б) обсяг цих завдань може бути різним, на розсуд ОМС.

Що далі: Якщо у Вашому ЦНАП є інші посадові особи ОМС (посада яких не називається «адміністратор») – включіть завдання адміністратора у їх посадову інструкцію. Якщо староста за своїми професійними компетентностями може бути залучений/-на до надання адмінпослуг - залучайте. Чи як повноцінного суб’єкта надання адмінпослуг (РАЦС, реєстрація місця проживання тощо) та/або для виконання завдань адміністратора (як-от, у сфері соцзахисту тощо). Це дозволить зберігати послуги доступними і після укрупнення територіальних громад, та навіть наближати їх ще більше до мешканців.

 

2.2. У цьому ж контексті треба брати до уваги і нову редакцію пункту 6 ч. 2 ст. 13 Закону «Про адміністративні послуги». Тепер уповноваження адміністратора на безпосереднє надання адміністративних послуг віднесене на рішення ОМС, що утворив ЦНАП. Це власне добре корелює і з акцентами у статусі ЦНАП та статусі адміністратора, що безпосередньо надають послуги. Дуже корисна норма, адже раніше окремі ОМС вагалися, чи можна на адміністратора ЦНАП покласти повноваження з реєстрації місця проживання, РАЦС або реєстрації бізнесу тощо. Оскільки у попередній редакції норми було обмеження «відповідно до закону» і треба було провести неабияку юридичну роботу з обґрунтування такої можливості.

Тепер все стає простіше. Відповідно власне до принципів управлінської (організаційної) автономії ОМС, сам ОМС вирішує яким обсягом повноважень наділяти своїх службовців. Підказкою тут може бути таке: а) адміністраторів доцільно наділяти повноваженнями (завданнями) з безпосереднього надання саме «швидких послуг», тобто тих що надаються невідкладно; б) для менших громад, це можуть бути й інші повноваження, адже там розмежування на фронт-офіс і бек-офіс є менш чітким, і одні й ті ж посадовці здійснюють прийом суб’єктів звернення, і наступну обробку цих звернень.

Ще раз нагадуємо, що назва посади, насправді є похідною і навіть вторинною. Обсяг повноважень конкретного адміністратора чи іншої посадової особи – визначає ОМС, з урахуванням потреб конкретної громади і актів Уряду щодо коректних назв посад (без здвоєнь тощо).

Що далі: ОМС можуть підвищити ефективність роботи своїх ЦНАП та виконавчих органів загалом. Там, де можна відмовитися від зайвих передач заяв на опрацювання, треба уповноважити персонал ЦНАП безпосередньо надавати послуги. Це прискорить обслуговування відвідувачів, підвищить відповідальність працівника за весь процес надання послуги, вивільнить ресурси від непотрібної взаємодії і документообігу.

 

2.3. Скасовано спеціальні кваліфікаційні вимоги до адміністраторів ЦНАП для роботи щодо надання відомостей з Державного земельного кадастру (ДЗК). Отже, тепер усі адміністратори ЦНАП чи інші посадові особи ОМС можуть видавати відомості з ДЗК. Ризиків помилок тут немає, адже це не зміни в ДЗК, а лише видача наявної інформації. Отже, ця дуже популярна послуга зможе надаватися у значно більшій кількості точок доступу.

Що далі: якщо Ваш ЦНАП ще не підключився до ДЗК для видачі відомостей або підключених адміністраторів було недостатньо для задоволення попиту громадян – підключіться або збільшіть кількість підключених посадових осіб ОМС до ДЗК.

 

2.4. У ЦНАП утворених сільськими ОМС (в селах) – робота один день на тиждень до 20:00 віднесена на розсуд таких ОМС. Раніше це був обов’язок для усіх ЦНАП, але практика показувала, що у сільській місцевості у вечірні години, особливо в осінньо-зимовий період, звернень надходило дуже мало.

Що далі: радимо все ж пробувати працювати один день до 20:00, адже для окремих категорій працюючих громадян тільки ці вечірні години залишаються можливістю отримати послуги без зайвих проблем (відпрошувань з роботи тощо). Тим паче, що у ЦНАП має бути досить широкий спектр послуг. І тільки якщо достатньо тривалий період роботи ЦНАП покаже, що це неефективно, тобто відвідувачів немає або це одиничні випадки, тоді можна зменшувати вечірній прийом. Але пам’ятайте, що розширені та зручні прийомні години – це одна з важливих ознак ЦНАП, і цю характеристику ЦНАП треба підтримувати.

 

2.5. Регламент ЦНАП – більше не регуляторний акт, якщо складений на підставі Примірного регламенту ЦНАП. Ця зміна у Законі (абзац другий частини 10 ст. 12 Закону «Про адміністративні послуги) має вивільнити роботу персоналу ОМС від зайвих процедур у разі прийняття чи зміни Регламенту ЦНАП.

Що далі: У Регламенті ЦНАП небагато норм, що стосуються «зовнішніх відносин» з суб’єктами звернення, тому в цій частині використовуйте рекомендації акту Уряду. Загалом же, дійсно важливі відносин по лінії «ЦНАП – суб’єкт звернення» регламентуються безпосередньо законами.

 

2.6. На персонал ЦНАП покладено обов’язок складання заяв для суб’єктів звернень на вимогу особи, для подальшого підписання та подання. Потрібно нагадати, що в окремій сфері заяви складаються тільки персоналом ЦНАП (як-от, при наданні паспортних послуг). У цих же змінах в законодавстві громадянам надається ще більше зручності. Адже тепер у всіх випадках особа може клопотати у працівника ЦНАП про складання заяви, і не вникати у бюрократичні деталі. На перший погляд, це може сприйматися як додаткове навантаження на персонал ЦНАП. Але насправді, це важливе завдання адміністратора, і професійному службовцю завжди легше і швидше заповнити формуляр заяви, аніж недосвідченому громадянину.

Що далі: рекомендуємо оцифрувати усі форми заяв, аби вносити при прийомі громадян мінімум індивідуальної інформації. І звертайте увагу громадян, що відповідальність за достовірність відомостей у заяві залишається за суб’єктом звернення, тобто особа має ретельно перевірити внесені у заяву дані.

 

2.7. На рівні з іменними печатками адміністраторів тепер можуть використовуватися номерні печатки. Віднині при кадрових змінах не доведеться щоразу виготовляти нові печатки.

Що далі: перехід на номерні печатки може бути поступовим. Тобто в силу «вибування» (як правило, у зв’язку з підвищенням за посадою) адміністраторів, змінюйте іменні печатки на номерні.

 

2.8. Передбачена можливість направляти результати адмінпослуг поштою, в т.ч. за бажанням суб’єкта звернення та за його рахунок - кур’єром. Ця зміна внесена щоб надати право суб’єкту звернення: а) самостійно оплатити таку доставку (адже не всі ОМС мають достатні ресурси у власних бюджетах на поштові відправлення); б) вибрати варіант доставки (поштову організацію та спосіб).

Що далі: ОМС/ЦНАП треба подбати, щоб такі супутні послуги з’явилися у ЦНАП. Щоб у суб’єкта звернення був вибір суб’єктів господарювання, що надають поштові послуги або ж принаймні процедура відбору постачальника послуг викликала довіру. Пам’ятайте, що це зменшить навантаження на ОМС/ЦНАП, адже скоротить кількість прийомів, і найголовніше – збереже здоров’я громадян (важливо в умовах карантину) та їх дорогоцінний час та витрати на дорогу.  

 

2.9. Закон використовує поняття «пересувного віддаленого робочого місця адміністратора». Це зроблено для більшої правової визначності роботи так званих «мобільних ЦНАП», а також обслуговування громадян у форматі «виїзного адміністратора».

Що далі: у Положенні про ЦНАП та регламентних документах треба відображати специфіку роботи пересувних ВРМ, якщо такі запроваджені в ОМС.

 

2.10. У законі згадані «місця для самообслуговування» у ЦНАП. В принципі, як більшість описаних вище новел Закону, і це у практиці ЦНАП уже досить поширене явище. Але у такий спосіб законодавець підкреслює, що обладнані робочі місця доступні саме для самостійної роботи відвідувачів – це нормально. Це тренд і в бізнесі (так, наприклад, працюють банки), і в зарубіжних аналогах ЦНАП. У такий спосіб ЦНАП будуть заохочувати розвиток е-послуг, допомагаючи громадянам.

Що далі: ЦНАП рекомендується встановлювати місця самообслуговування або розширювати їх кількість (у великих ЦНАП). При цьому варто забезпечувати консультаційну підтримку відвідувачів, аби інвестиції в облаштування були ефективними.

 

 

Частина 3. Щодо розвитку мережі ЦНАП

 

3.1. Законом передбачено обов’язкове поетапне створення ЦНАП в усіх громадах.  При цьому пріоритетом №1 у 2021 році визначено «заміщення» ЦНАП РДА на ЦНАП ОМС у всіх «старих» районних центрах (станом на 01.01.2020). Ця робота має бути завершена до 1 січня 2022 року. Що тут ще важливо:

1) до створення ЦНАП ОМС, ЦНАП РДА не може бути ліквідовано. Тобто не повинно бути погіршення доступності послуг і «розривів» у виконанні державних функцій. Тим паче, треба розуміти, що ЦНАП РДА обслуговують і обслуговували не лише мешканців громад-райцентрів, а всіх мешканців району. Доки завершаться реорганізаційні процеси і становлення укрупнених громад, то ці «старі райцентри» і далі можуть виконувати роль опорних точок доступу до послуг для багатьох сільських мешканців (принаймні по екстериторіальних послугах: реєстрація нерухомості, бізнесу, землі);

2) передбачено спрощені процедури переведення адміністраторів та держреєстраторів з РДА в ОМС (за згодою сторін без проведення конкурсу; спецперевірка державних реєстраторів не здійснюється). Ці механізми треба використати по максимуму, адже люди – це насправді найцінніше, що є у РДА та їх ЦНАП. І цей людський потенціал треба використати найповніше.

3) перехідні норми закону передбачають, що процес трансформації ЦНАП РДА має бути скоординованим та організованим. Роль КМУ, Мінцифри, ОДА тут неможливо переоцінити. Йдеться про питання нерозривності надання послуг, збереження людей, використання майна та інших ресурсів (хоча за експертними оцінками, більше 2/3 ЦНАП РДА не мали належних приміщень, але 80% мали принаймні обладнання, яке може бути далі використане у ЦНАП ОМС, у разі потреби).

Що далі: У держаному бюджеті на 2021 рік мають бути закладені ресурси для підтримки створення ЦНАП ОМС в «старих райцентрах». Також важлива методологічна підтримка, тобто інституційне створення ЦНАП. Адже досвіду і знань у цій сфері багато. Вони мають бути доступні для нових громад. Конструкція норми Закону наразі така, що ЦНАП РДА мають бути при будь-яких умовах ліквідовані до кінця 2021 року. І якщо ОМС до того часу не створить ЦНАП, то громадяни очевидно відчують цю проблему.

 

ВАЖЛИВО: якщо працівники ЦНАП РДА бачать, що нова громада поки не переймається створенням ЦНАП – не будьте пасивними. Самі ініціюйте перед керівництвом громади (головою, депутатами) це питання. Врешті, інформуйте громадськість про можливості, які дає 2021 рік, і наслідки після 1 січня 2022 року.

 

КМУ та обласні державні адміністрації повинні вжити заходів щодо збереження майна ЦНАП РДА (особливо, належно облаштованих приміщень і техніки). Адже за Законом пріоритетне право на подальше користування цим майном належить ОМС, які зобов’язані утворити ЦНАП для заміщення ЦНАП РДА. Неприпустимо перереєстровувати це майно на інші територіальні громади, принаймні доки офіційно на з’ясовано позиції ОМС – «старого райцентру», тобто її потреби у такому майні або відмови від нього.

 

3.2. Для інших територіальних громад (крім «старих райцентрів») обов’язок створення ЦНАП розмежовано ще на два етапи:

  • у громадах з населенням понад 10 тисяч жителів - до 1 січня 2023 року;
  • у всіх інших громадах (тобто з населенням до 10 тисяч жителів) - до 1 січня 2024 року. При цьому такий обов’язок для найменших громад має бути забезпечено державною підтримкою.

Звісно ЦНАП – це дуже позитивна історія. А в умовах укрупнення громад і районів, що вже відбулося юридично, роль ЦНАП стає ще важливішою. Адже у результаті укрупнення та оптимізації усіх владних структур, від громадян не повинні віддалитися послуги. І саме через ЦНАП ці послуги можна не тільки зберегти, а навіть наблизити та покращити якість.

Що далі: створення ЦНАП це по-суті виконання делегованого повноваження, адже це встановлена державою вимога щодо певного формату (стандарту) обслуговування громадян. І цей обов’язок повинен бути підтриманий фінансово (через спеціальні програми, субвенції).

З одного боку, це чималі разові інвестиції в інфраструктуру (підготовку належного безбар’єрного приміщення; на меблі, обладнання, ІТ тощо).

З іншого боку, для подальшого підтримання сталої діяльності ЦНАП / якісного надання послуг, потрібні адекватні надходження до місцевого бюджету. Це можливо забезпечити насамперед через раціональні компенсаційні розміри плати за адміністративні послуги, адже багато послуг досі або необґрунтовано безоплатні, або з невиправдано низькими розмірами плати. В результаті, до прикладу, в рамках моніторингу ЦНАП у 25 громадах – учасницях Програми «U-LEAD з Європою» (де середня кількість мешканців у громаді складає 13 тисяч осіб, а середня кількість персоналу ЦНАП – 7 працівників) виявлено, що 4 громади отримали у 2019 році за адмінпослуги надходження у місцевий бюджет в межах від 100 до 200 тисяч грн., а 7 громад – взагалі менше 100 тис. грн. за рік. Отже, Україні потрібно ухвалити закон про адміністративний збір, щоб саме споживачі адмінпослуг могли забезпечувати систему ресурсами. А по безкоштовних послугах – це мають бути або відповідні державні субвенції, або інші компенсатори.

Додатково до рішення про обов’язковість ЦНАП у кожній громаді – як спробу вирішити питання доступності до послуг у зв’язку з укрупненням громад і районів, або навіть більш дієвим  і швидким рецептом може бути політика, що включає мотивацію та гнучкість ОМС. Громадам потрібно делегувати повноваження, принаймні щодо наймасовіших і відносно простих послуг. Цей підхід вже успішно себе показав на сферах реєстрації місця проживання, нерухомості, бізнесу. Таку ж політику треба продовжувати і щодо інших груп послуг, наразі пріоритетно: РАЦС та, стратегічно-поетапно, адмінпослуги соціального характеру. Адже ОМС легше самому надавати просту послугу, аніж постійно взаємодіяти з державним органом, витрачаючи на цю взаємодію ресурси і щоденно залежати від неї. Та й інтеграція у ЦНАП послуг, за які відповідає ОМС, зажди легша і швидша.

 

ВАЖЛИВО.  Закликаємо усі територіальні громади виходити з потреби і права якнайшвидше утворити ЦНАП та належну мережу його точок доступу до послуг (віддалені робочі місця, територіальні підрозділи ЦНАП), адже це дозволить зберегти та покращити доступність послуг для Ваших мешканців у зв’язку з укрупненням громад та районів. Громадяни повинні відчути переваги децентралізаційної реформи, а обрані лідери у нових громадах повинні виправдати мандат довіри мешканців. Тобто, якщо у громади є можливості утворити ЦНАП, то не потрібно затягувати з цим кроком лише через бажання отримати додаткове державне фінансування. Найважливіше для усіх в державі – потреби громадян.

 

3.3. За Законом КМУ розробляє Методичні рекомендації щодо критеріїв територіальної доступності ЦНАП, ТП і ВРМ. З одного боку, це лише рекомендаційні норми. З іншого боку, такі рекомендації мають бути дуже помічні ОМС, аби краще розуміти як поетапно розвивати власну мережу точок доступу до адмінпослуг у громаді, при обмежених ресурсах.

Що далі: Важливо, щоб Методичні рекомендації були на етапі розробки обговорені з ОМС та їх асоціаціями, а також з експертним середовищем, аби максимально врахувати потреби, можливості, досвід. Зі свого боку, рекомендуємо ОМС пріоритетно розвивати ВРМ та інші точки доступу до послуг насамперед у адміністративних центрах колишніх сільрад та інших більших населених пунктах. Громадяни не повинні відчути жодного погіршення в доступності послуг та оперативності їх надання. І навіть доки у Вас не утворено ЦНАП, пам’ятайте про можливості уповноваження старост на надання адмінпослуг.

27.11.2020 - 14:42 | Переглядів: 9472
Author list 436e466a78dffa099bfdd1aa5d56448b

Автор: Віктор Тимощук

Теги:

ЦНАП Віктор Тимощук

Джерело:

Поділитися новиною:

Коментарі:

Default image
Світлана
27.11.2020 - 19:51
Все чудово викладено в законі, проте брак фінансів перешкоджає у реалізації задуму щодо ЦНАП в малих громадах по 6-10 тис. жителів. Є приміщення, та немає коштів на реконструкцію та ремонт. То, чому б, не розтягувати допомогу від держави в часі (до 01.01.2024 р), а протягом місяця зібрати інформацію від тергромад, що потребують допомоги та до кінця 2021 року завершити будівництво. Збільшення адмінзбору, це правильний напрямок, оскільки зараз ЦНАПи проїдають місцевий бюджет.
Profilepic
Володимир Мороз
02.12.2020 - 15:23
Підкажіть, звідки інформація "2.3. Скасовано спеціальні кваліфікаційні вимоги до адміністраторів"? В законі такого не знайшов...
Profilepic
Володимир Мороз
02.12.2020 - 15:56
Вже знайшов, вибачте :)
Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

19 січня 2021

21 січня - презентація результатів програми CANactions School SPACES

21 січня - презентація результатів програми...

21 січня 2020 року о 19:00 відбудеться онлайн-презентація результатів освітньої програми CANactions School...

18 січня 2021

Затверджено 96% місцевих бюджетів - дані Мінфіну

Затверджено 96% місцевих бюджетів - дані Мінфіну

Станом на 18 січня 2021 року в Мінфіні наявна інформація щодо затвердження 1537 бюджетів, що становить 96% від їх...

18 січня 2021

79% соціальних об’єктів передані у комунальну власність громад - дані Мінрегіону

79% соціальних об’єктів передані у комунальну...

Триває процес передачі майна з районного рівня у комунальну власність територіальних громад. Загалом по країні вже...

18 січня 2021

Роль асоціацій органів місцевого самоврядування - європейський досвід

Роль асоціацій органів місцевого самоврядування...

Автор: Магнус Ліллестрьом, експерт SKL International Цей матеріал має на меті окреслити деякі загальні...

18 січня 2021

Дві громади на Херсонщині уклали договори про співпрацю у розвитку туризму

Дві громади на Херсонщині уклали договори про...

Каланчацька і Тягинська територіальні громади (Херсонська область) співпрацюватимуть у напрямку реалізації проєкту...