Як власна «вторинка» береже життя громади. Досвід Тернопільщини

Скалатська ОТГ Тернопільської області у 2016 році врятувала від закриття районну лікарню. Сьогодні витрати на утримання лікарні, у якій працюють 120 осіб, з яких 25 лікарів, не перевищують 1 млн грн на рік. Стільки саме громада отримує від своєї медичної установи у якості ПДФО.


Автор: Дмитро Синяк

 

 

 

 

 

Скалатська об’єднана громада Тернопільщини – серед перших 159 ОТГ, які утворилися в Україні в 2015 році. Причому об’єдналася одразу ж за перспективним планом, ставши одною з найбільших (у ній 14,5 тис. жителів) і, відповідно, найзаможніших громад області. (Цьогорічний бюджет Скалатської ОТГ – 83 млн грн, з яких 43 млн грн – власні надходження). Для такої потужної громади витрати на медицину ніколи не були проблемою. Можливо саме тому міська рада без зволікань проголосувала за те, щоб забрати у районної ради одну з двох районних лікарень – ту, яка розташовувалася на їхній території. І це поза тим, що «медична господарка» і так була чималою: 12 фельдшерсько-акушерських пунктів і 5 амбулаторій та поліклінік. Мало того, взявши на утримання районну лікарню, Скалатська ОТГ у 2016 році перерахувала 1 млн грн Підволочиській районній лікарні, яку вважала за обов’язок підтримати.

 

 Скалатську міську лікарню цілком могли закрити у 2016 році. Та громада не дала це зробити

 

- Зараз ми вже не можемо такого собі дозволити, – усміхається голова Скалатської ОТГ Петро Савончак. – Відтоді, як у громад забрали податок за користування надрами, наш бюджет значно «схуд». Але витрат на власну лікарню ми намагалися не зменшувати. За рекомендацією головного лікаря Богдана Максимовича, ми не проводили скорочень персоналу, як це робили інші громади, взявши на баланс об’єкт «вторинки». Ми завжди без зволікань йшли на витратні ремонти та закупівлю необхідного обладнання. Минулого року ми поміняли вікна у нашому медичному закладі, поклали коло нього бруківку, купили рентген-апарат та іншу апаратуру. Витратили на це близько 0,5 млн грн, бо більшість витрат були за співфінансуванням із Програмою DOBRE. Також цьогоріч наша громада виділила на закупівлю кисневих концентратів, ліків, халатів, респіраторів, дезінфекційних засобів тощо для первинної і вторинної ланок нашої медицини, яку ми тепер не розділяємо, 220 тис. грн. А незабаром ми плануємо виділити ще 200 тис. грн. Але усе це зовсім не ті гроші, про які варто говорити. Адже переваг від того, що у нас є власна лікарня, дуже багато. 

 

 Голова Скалатської ОТГ Петро Савончак каже, що громада була одностайною у питанні порятунку лікарні

 

У Скалаті всі пам’ятають жахливий випадок, який стався кілька років тому неподалік міста. Чоловік не встиг довезти свою дружину до Тернопільського пологового будинку, бо у Скалаті такий будинок нещодавно закрили. Породілля померла у дорозі, її дитину не змогли врятувати. Жителі громади засвоїли цей урок, і коли над їхньою лікарнею нависла загроза закриття (цілком логічно, що за браку коштів держава могла закрити одну з двох районних лікарень, меншу), вони майже одностайно виступили на її захист.

 

У 2016 році слово «районна» у назві лікарні замінили на «комунальна»

 

- Спершу утримання лікарні коштувало нам набагато дорожче, ніж зараз, та ніхто не вважав ці витрати зайвими, – згадує Петро Савончак. – Частина її будівель зведена ще за австрійських часів, і багато приміщень вимагали ремонту. Тож ми капітально відремонтували терапевтичне, інфекційне та педіатричне відділення. Також працівники нашої медичної установи мали чималі борги із заробітної плати, і ми щороку закривали їх. На це йшло від 0,5 до 1 млн грн щороку. Наприклад, минулого року ми виділили на цю статтю 650 тис. грн, а цьогоріч – 350 тис. грн, які, щоправда, теж пішли на покриття минулорічної заборгованості. Тепер ситуація докорінно змінилася, 100% зарплат персоналу лікарні (а це близько 11 млн грн на рік) виплачує Національна служба здоров’я, і боргів у неї перед лікарями немає. Громаді залишаються тільки комунальні витрати, обсяг яких ми щороку намагаємося зменшити за рахунок різних заходів. Наприклад, кілька років тому ми придбали для лікарні твердопаливний котел.

 

 Частину приміщень Скалтської лікарні побудовано ще за австрійських часів, відтак багато приміщень вимагали ремонту. І громада не зволікала з ними

 

Навантаження на бюджет громади вдалося зменшити і завдяки можливості оплачувати енергоносії комунальних установ з так званої дотації вирівнювання чи базової дотації. Дещо здешевлює вартість утримання лікарні існування власної пекарні, а також цілий спектр платних послуг, які надає медична установа. Гроші, отримані з цих послуг, дають можливість покривати власні дрібні потреби: у канцелярських товарах, картріджах для офісної техніки, миючих засобах тощо.

 

Палата Скалатської комунальної лікарні

 

Виходить так, що всі витрати на утримання лікарні, у якій працюють 120 осіб, з яких 25 лікарів, не перевищують 1 млн грн на рік. Але ж стільки саме громада отримує від своєї медичної установи у якості ПДФО. Таким чином можна сказати, що лікарня виходить «в нуль» і не потребує додаткових коштів.

Щоправда, Петро Савончак іншої думки.

- Коли лікарні бракує грошей, я раджу лікарям економити, а вони заперечують: «Ми ж вам даємо ПДФО», – розповідає пан Петро. – Я відповідаю, що на ці податки я маю утримувати не тільки одну лікарню, а наприклад, і дитячий садок, до якого ходять діти медиків. А також ліхтарі коло їхніх будинків, дороги, якими вони їздять тощо.

 

Рентгенапарат, куплений для лікарні Скалатською громадою та Проєктом «Добре»

 

Оскільки Скалатська лікарня обслуговує жителів сусідніх громад, Петро Савончак міг би зажадати від них фінансової компенсації, але він не вважає це етичним.

- Що нам, відмовляти хворим, які приїдуть до нас від «сусідів», через те, що ці «сусіди» відмовилися заплатити частину комунальних витрат лікарні? – стенає плечима голова громади. – Ні, ми такого робити не будемо. На мою думку, краще чинити по-іншому. Коли у лікарні з’являються ті чи інші проблеми, її головний лікар звертається по допомогу не тільки до нашої, але й до сусідніх громад. І ті зазвичай не відмовляють йому і допомозі.

 

Щоб вберегти своїх жителів від наслідків COVID-19, громада придбала лікарні кисневий концентратор

 

Проблем із кадровим забезпеченням Скалатська лікарня не має, бо до Тернополя, де є медичний університет, лише 35 км, і багато лікарів добираються на роботу з обласного центру. Сполучення між Скалатом і Тернополем непогане, тож загалом із цим проблем немає. Лише під час суворого карантину навесні цього року Богдан Максимович мусив власною машиною щоранку їздити по тернопільських лікарів, а увечері відвозити їх додому.

Тоді Скалатська лікарня була готова до того, щоб приймати хворих на COVID-19, але потреби у цьому не було. Однак Петро Савончак вважає, що зараз, коли інфекційне відділення Підволочиської лікарні, за його даними, майже заповнене, врятована громадою медична установа цілком може стати державі в нагоді.

 

Бригада працівників інфекційного відділення Скалатської лікарні готова до прийому хворих на COVID-19

 

Теги:

медицина репортаж

Область:

Тернопільська область

Громади:

Скалатська міська громада

Джерело:

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

25 листопада 2020

Голова Іванівської громади Михайло Кулик став рекордсменом України

Голова Іванівської громади Михайло Кулик став...

  24 листопада 2020 року голові Іванівської сільської територіальної громади (Вінницька обл.) Михайлу Кулику...

12 листопада 2020

10 листопада 2020

Історія п'яти років Вільховецької громади

Історія п'яти років Вільховецької громади

Вільховецька громада - перша сільська громада об’єднана на території Закарпаття, за 5 років об’єднання довела, що...

15 жовтня 2020

У Кременчуці відкрили перший в Україні Центр професійного навчання команд ЦНАПів

У Кременчуці відкрили перший в Україні Центр...

Кременчуцький центр надання адміністративних послуг (надалі — ЦНАП) є одним із найкращих в Україні. Досвід його...

09 вересня 2020

Сучасний ЦНАП Полонської ОТГ: два роки після відкриття

Сучасний ЦНАП Полонської ОТГ: два роки після...

У Полонській ОТГ, що на Хмельниччині, вже два роки працює сучасний ЦНАП, створений за підтримки Програми "U-LEAD з...