Автор: Софія Сакалош, регіональна координаторка у Вінницькій області. Програма "Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади" (EGAP), Фонд Східна Європа

Ми так багато чуємо про "громаду в смартфоні", "цифрову громаду"… Але що ж це таке і що справді робить громаду цифровою? Давайте розберемось.

Перша і найбільш очевидна відповідь – цифрові технології.

Звісно, має бути відповідна інфраструктура, інтернет, власне, пристрої (ноутбук, планшет, смартфон чи ПК). 

Але давайте уявимо ситуацію, що у кожного є такий пристрій із підключенням до мережі. Що це нам дає? По суті, це можливість отримати інформацію чи передати її більш оперативно, не залежати від відстані, місцезнаходження і часу.

Але ми розуміємо, що не лише цей аспект є важливим. 

Іншим на думку спадають різні інструменти взаємодії між владою та громадянами.

Можливо, ви вже чули про електронні петиції, громадський бюджет, електронні консультації, сервіси, які допомагають вирішувати поточні проблеми у місті ("Відкрите місто", "Мапа звернень"), та різні чат-боти, за допомогою яких можна отримати швидку відповідь від органу влади. Ці інструменти є своєрідними провідниками думок та каталізаторами обміну інформацією між владою та громадою. Також часто використовуються сторінки в соціальних мережах, на яких органи влади публікують поточну інформацію чи навіть проводять невеликі опитування громадської думки.

Давайте уявимо ситуацію, коли громада А вирішила впровадити всі інструменти і підключила їх до власного вебсайту, але громадяни ними не користуються.

У такому випадку навіть наявність цих інструментів не гарантує статусу "цифрової громади".

Ідемо далі і підходимо до аспектів "політична воля" та "відповідальні за цифровізацію особи".

Припустимо, що у громаді є активні мешканці, а у будь-якій громаді такі є. Вони можуть ініціювати підключення до наявних інструментів е-демократії, створення електронних петицій, поширювати інформацію серед людей, щоб отримати потрібну кількість голосів, але орган влади не братиме до уваги такі рішення. Саме тому важливо, щоб у громаді була відповідальна за цифровізацію та взаємодію з громадою особа. А також – "політична воля", а простіше кажучи – керівництво громади, яке розумітиме важливість діалогу з мешканцями та спільного формування порядку денного.

І нарешті поговоримо про найважливіший компонент, без якого громада не може бути "цифровою" – це сама громада!

Можна підключити всі населені пункти до інтернету, мати смартфон, планшет чи ноутбук або комп'ютери для спільного користування в бібліотеці чи коворкінгу (публічному просторі). Можна навіть мати прогресивне керівництво громади, яке розуміє важливість використання технологій для громади. Але без самих мешканців, які братимуть участь у процесі ухвалення важливих рішень у громаді, які, зрештою, хочуть брати відповідальність за розвиток громади, у якій живуть, – цифрова громада неможлива.

Таким чином стає зрозуміло, що громаду цифровою роблять не технології чи інструменти, хоча без них, звісно, не обійтись. Цифрова громада – це люди, які розуміють важливість впровадження технологій та інновацій, що полегшуватимуть життя та покращуватимуть і розвиватимуть громаду. Це постійний діалог між органами влади і мешканцями, який допомагає визначати пріоритети розвитку та вирішувати проблеми. А цифрові інструменти та інфраструктура роблять цей процес простішим та доступнішим!

Cаме тому швейцарсько-українська Програма EGAP започаткувала та активно реалізує проєкт "Цифрові громади". Зараз відібрано 10 пілотних громад у 5 цільових областях (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Луганська та Одеська). У межах проєкту вже проведено цифровий аудит та кілька цільових досліджень для визначення наявних ресурсів кожної громади, її сильних та слабких сторін, а також можливостей розвитку та викликів, з якими громада може зіткнутись під час цифрового розвитку.

Далі спільно з громадою розробляється концепція та план цифрового розвитку, які визначають системне та послідовне впровадження цифрових інструментів для сталого розвитку громади. Цифрова громада у розумінні проєкту – це сучасна, ефективна та успішна громада, де цифровізація розглядається не як самоціль, а лише як засіб для досягнення визначених цілей. 

Основні аспекти цифровізації громади ґрунтуються на 8-ми принципах Good Governance – залучення громади до ухвалення важливих рішень, відкритість, підзвітність, доступність та ефективність муніципалітету, його готовність до консенсусу з громадою та здатність чути кожного мешканця.

Дуже важливою є експертна підтримка муніципалітетів для покращення стратегій комунікації з громадою та бізнесом, впровадження цифрових технологій. Виходячи з досвіду європейських держав, одним із головних пріоритетів у процесі цифровізації громад є підвищення цифрової грамотності населення, що передбачає створення не лише умов для навчання дорослих, а також і впровадження мотиваційних програм та проведення інформаційних кампаній для більшого залучення жителів до використання впроваджених цифрових інструментів.

Адже для того, щоб змінювати і трансформувати, важливо розвивати свою громаду та державу. Робити все можливе для того, щоб наше завтра було кращим, ніж сьогодні, використовуючи в тому числі і цифрові технології, тоді "цифрова" громада творитиме "цифрове" майбутнє!