Фото: УКМЦ

Голова Тростянецької ОТГ Сумської області Юрій Бова переконаний, що якби не виняткові інвестиції громади у медичну сферу, зараз було би неможливо протистояти епідемії

Автор: Дмитро Синяк 

---

Юрій Бова – доволі помітна фігура у місцевому самоврядування України. Його Тростянецька ОТГ за багатьма напрямками є зразковою, що неодноразово відзначали різноманітні урядовці та експерти. Пан Юрій завжди вважав справою честі підняти медичну сферу громади, незважаючи на звинувачення політичних конкурентів у «надмірній увазі до лікарів та лікарень». Але тепер раптом виявилося, що ця увага не була надмірною. Завдяки цьому Тростянецькій районній лікарні вдалося дуже швидко підготуватися до протидії небезпечній інфекції.

Чи готова медична сфера Тростянецької ОТГ до боротьби з епідемією?

- Нам дуже пощастило, що ми почали реформувати медичну сферу ще два роки тому, забравши у власність громади районну лікарню. Ми встигли також привести до ладу незбалансований бюджет лікарні, якого не вистачало навіть на покриття найнеобхідніших статей. Щоправда, ми все одно змушені зараз додавати до державних грошей власні, оскільки медичної субвенції не вистачає навіть на зарплати лікарям. Цьогоріч обсяг цих доплат з місцевого бюджету сягає 6 млн грн.

Чи оптимізовували ви персонал лікарні? У штаті деяких районних лікарень при аудиті з боку громад часом виявлялися гармоністи й цілі загони ліфтерів.

- Це було перше, що ми зробили. До об’єднання громади у Тростянецькій районній лікарні було майже 500 штатних одиниць. Близько 100 з них ми скоротили. Це були переважно технічні працівники: охоронці, водії, ремонтники тощо. Лікарів ми практично не скорочували. Завдяки кадровій оптимізації ми зекономили щонайменше 15 млн грн на рік. Але далі скорочувати нікуди. Адже наша лікарня має 7 відділень й обслуговує 37 тис. осіб, працюючи цілодобово. Наша лікарня на оплату теплоносіїв потребує близько 3 млн грн. Але у сусідньому районі подібний медичний заклад потребує 7 млн грн! Бо там не зробили тепломодернізацію, яку зробили ми, і  там палять газом, а не дровами, як у нас. Чесно кажучи, ми розраховували на те, що цьогоріч продовжиться реформа вторинної медицини, і Тростянецька лікарня почне сама заробляти кошти, отримуючи їх від Національної служби здоров’я за кожного пацієнта. Тоді й не треба було би витрачати ці 6 млн грн, але маємо те що маємо.

Яким же є загальний бюджет вашої лікарні?

- Близько 43 млн грн. Проект U-LEAD, який аналізував діяльність наших медичних установ, підрахував, що коли б ми не оптимізували витрати лікарні, видатки на неї зараз сягнули б 60 млн грн, і цей тягар ліг би переважно на місцевий бюджет. Я також сподіваюся, що другий етап медичної реформи не гальмуватимуть через епідемію коронавірсу. Навіть незважаючи на те, що люди зараз намагаються зайвий раз не звертатися до медиків, наша лікарня вже може перейти на нову систему «Гроші йдуть за пацієнтом». Всі наші відділення вже підписали відповідні угоди з Національною службою здоров’я і цілком готові у конкурентній боротьбі відстоювати своє право на життя.

Який зміст ви вкладаєте у фразу «цілком готові»?

- Наприклад, пологове відділення лікарні ми якісно відремонтували, у чіткій відповідності з усіма стандартами. І за неповних три місяці у ньому народили понад 60 жінок. За рік їх має бути близько 300, рівно удвічі більше, ніж було до ремонту. Між тим, для утримання відділення цілком достатньо і 250 породіль. Тобто я можу сказати, що ми маємо впевненість у завтрашньому дні. До нас їдуть народжувати навіть з Харкова та Сум, бо умови к нас дуже добрі і все безкоштовно. Ми також відремонтували та оновили терапевтичне, гінекологічне, рентгенологічне відділення та лабораторію, для якої придбали чимало сучасного обладнання. Думаю, ще два-три роки такої роботи, і наша лікарня стане однією з найкращих в Україні.

Давайте ближче до «вірусної теми». Чи забезпечена ваша лікарня апаратами штучної вентиляції легень?

- Так, ми маємо п’ять стаціонарних апаратів і один переносний. Але цього, звичайно, недостатньо, тому ми вже замовили ще три додаткових апарати. У лікарні є, де їх розмістити. Крім того, ми повністю зберегли інфраструктуру інфекційного відділення, яке знаходиться в окремому приміщенні, складається з окремих боксів та розраховано на прийом 30-ти хворих одночасно.

Чи вистачає кваліфікованого персоналу для боротьби з можливою епідемією?

- Я вважаю найбільшим здобутком громади у медичній сфері збереження медичного персоналу. До об’єднання громади лікарі сиділи по 4-5 місяців без зарплати, серед них панувала апатія, ще трохи – і вони б порозбігалися хто куди. А тепер вони є нашою головною опорою у боротьбі з коронавірусом. Завдяки участі у різноманітних вебінарах та онлайн-нарадах наші лікарі тепер чітко знають, що їм робити у разі виявлення випадків COVID-19, вони мають достатньо захисних костюмів, масок тощо. Високий рівень готовності нашої громади до можливої епідемії нещодавно відзначила спеціальна обласна комісія на чолі з головою облдержадміністрації Романом Грищенком.

 

Юрій Бова інспектує Тростянецьку міську лікарню

 

Чи допомагає громада підприємцям, які опинилися у скрутній ситуації через карантин?

- Швидше навпаки: підприємці допомагають нам, розуміючи, наскільки важливо зараз налагодити медичну сферу для протидії епідемії. Міська рада нещодавно виділила понад 800 тис. грн на купівлю апарату штучної вентиляції легень (його вартість – коло 500 тис грн), а також масок і дезінфікуючих засобів. Підприємці громади додали до цього близько 200 тис. грн на придбання інфузійних насосів, дистиляторів та іншого обладнання. Але у більшості з них і раніше не виникало сумнівів щодо того, що витрати на медичну сферу громади є вкрай необхідними. Приміром, у 2018 році наша громада зібрала близько 800 тис. грн на придбання сучасного біохімічного аналізатора крові для нашої лабораторії, який аналізує понад 130 параметрів, причому робить це набагато дешевше, ніж застаріле обладнання. Завдяки цьому вартість аналізу крові вдалося суттєво зменшити. Районний благодійний фонд «Доброта», що працює у громаді, минулого року зібрав 1,5 млн грн, які витратив на потреби нашої лікарні, а цьогоріч він закупив для лікарні різноманітного обладнання на близько 300 тис. грн. Допомагають нам і закордонні донори. Наприклад, вихідці з нашої громади, які живуть у Німеччині, минулого року перерахували лікарні 30 тис євро.

Скільки за два роки свого існування громада вклала у медичну галузь?

- Позаминулого року у ремонт та забезпечення необхідним обладнанням терапевтичного відділення ми вклали близько 2 млн грн. Капітальний ремонт гінекологічного та пологового відділень, зроблений минулоріч, коштував 6,6 млн грн. Щоправда, близько 1 млн грн на це ми отримали з державного бюджету. Щороку Тростянецька міська рада також виділяла кошти на зарплати лікарям. Минулого року 5 млн грн, позаминулого – 3 млн грн. Також у цьому питанні нам допомагають районна рада та сусідня Боромлянська ОТГ. Але найбільше навантаження припадає на бюджет Тростянецької ОТГ. Тільки у 2019 році на лікарню загалом було виділено близько 15 млн грн, половину нашого бюджету розвитку. Ми купили апарат УЗД, рентген-апарат… Всього й не згадаєш! Маємо надію, що новий формульний підхід, який невдовзі має застосовуватися для фінансування вторинної ланки медицини, дасть можливість підняти зарплату нашим лікарям хоча б удвічі. Це б якісно підсилило медичну сферу. Скільки разів за минулі роки піднімали зарплату освітянам? А скільки лікарям? Тепер освітяни сидять вдома, а лікарі ризикують життям, рятуючи нас із вами.

Але ж є також інша реальність: дуже часто лікарі, які отримують копійочні зарплати, їздять на дорогих машинах та хизуються грубими золотими ланцюгами на шиях. У якій «безоплатній» лікарні можна зробити безоплатну операцію? За все треба платити! Колишній заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк заявляв, що половина бюджету української медицини – у тіні.

- Так, це теж правда, але я можу сказати з усією відповідальністю, що ця ситуація не має жодного стосунку до нашої лікарні. З деякими лікарями нам довелося попрощатися, але ми наполягли на правилі: жодних поборів з пацієнтів. Все безоплатно, включаючи пологи. Вартість медичних послуг невдовзі має компенсувати Національна служба здоров’я. Коли всі побачать, що кращий лікар має більше пацієнтів та, відповідно, грошей, ціла система охорони здоров’я запрацює по-іншому.

Чи підтримала вас у протидії епідемії область?

- Вчора обласна рада прийняла рішення про виділення 28 млн грн на боротьбу з коронавірусом, однак на що саме будуть скеровані ці кошти, на разі невідомо. Вочевидь, частина з цих грошей піде на закупівлю апаратів штучної вентиляції легень, але які лікарні отримають їх, ніхто сказати не може. Після переговорів із головою Сумської ОДА одне з фармацевтичних підприємств області виділило усім медичним закладам ліки на кілька мільйонів гривень. Частину з них отримала і наша лікарня. Маю надію, що на цьому допомога області не закінчиться.

Однак ситуація у вас не критична?

- Ми встигли придбати досить велику кількість захисних масок, дезінфікуючих засобів, апаратів для дезінфекції рук та подібних речей, однак важко спрогнозувати, на скільки цього вистачить за умов швидкого поширення епідемії. Коронавірус змусить державу повернутися обличчям до лікарів та до цілої медичної сфери. Адже те, що ми купували в авральному режимі та за резервні кошти мало би і так бути в лікарні. А зараз все це у страшному дефіциті. Постачальники, працюючи виключно за передоплатою, кажуть, що не зможуть виконати замовлення раніше, ніж за 2-3 тижні.

Що було б зараз, якби громада не взялася за відновлення медичної сфери?

- Ми би просто не мали лікарів. Один з голів райдержадміністрації зізнався на зустрічі з людьми: «Якби не Тростянецька міська рада, лікарні у районі вже давно не було б. Бо район вже багато років не мав коштів навіть на зарплату медперсоналу. А про розвиток лікарні навіть не йшлося».