Як заробляє гроші Присиваська ОТГ. Репортаж

Як заробляє гроші Присиваська ОТГ. Репортаж

Присиваська об’єднана громада Херсонської області винайшла кілька способів збільшення податкових надходжень, якими охоче ділиться з іншими.


Автор: Дмитро Синяк 

«Децентралізація» продовжує цикл матеріалів про Присиваську ОТГ. Перша частина – Про руїну, три «сімки» боргів та автомат Калашникова. Друга – Як Яма стала Лемурійським озером або Чому ціни на нерухомість у Присиваській ОТГ зросли у 6 разів за півроку. Третя – Майже підслухані розмови. Бувальщини Присиваської ОТГ.

Що більше я їжджу об’єднаними громадами, то більше дивуюся: дуже рідко громади позичають чийсь досвід. Вони завжди налаштовані на те, аби торувати свій шлях і винаходити власні велосипеди. І коли ти розповідаєш головам громад про ті чи інші кейси сусідів, то дуже часто бачиш у їхніх очах байдужість. Мовляв, історія справді цікава, але у нас умови інші, та ще й цього року дах на школі треба міняти…

І ніхто не спішить переймати унікальний досвід Веселівської ОТГ Запорізької області щодо створення комунальних заводів з виготовлення асфальту і тротуарної плитки. Ніхто не поспішає чистити свою громаду так, як це робить Дунаєвецька міська ОТГ Хмельницької області. Ніхто не створює молочні кооперативи та сироварні, як це робить Глибоцька ОТГ Чернівецької області. А дарма…

З досвіду Присиваської ОТГ Херсонської області найціннішим є вміння заробляти гроші та створювати робочі місця. Про створення таких робочих місць у туристичній галузі ми розповіли у матеріалі «Як Яма стала Лемурійським озером». Але туризм не єдине, на чому заробляє ця громада.

 

Як китайці, норвежці та румуни створюють добробут громади

 

Кажуть, на стрільця і звір біжить. Не виключено, що стрімкий розвиток туризму вплинув на прийняття рішення норвезькою компанією NBT про будівництво саме коло села Григорівка, адміністративного центру Присиваської ОТГ, величезної вітряної електростанції. Її будівництво було визнано найбільшим будівництвом 2018 року в Україні.

Угоду щодо цього підписував сам тодішній президент Петро Порошенко,  і керівництво громади, звісно, не мало жодного впливу на цей процес. Але можна з упевненістю сказати, що коли б не зелені садиби сіл Григорівка та Павлівка, у будівельників точно були би проблеми із житлом. Відтак, цілком можливо, що норвезькі інвестори врахували цей фактор при виборі ділянки для втілення свого грандіозного проекту.

І тепер на замовлення NBT, яка має чималі вітрові електростанції у Китаї, китайська компанія Power China за допомогою румунських будівельників зводить на присиваських полях 62 вітрогенератори висотою по 120 метрів кожен і загальною потужністю 250 МВт. Обсяг інвестицій – 450 млн євро. Очікується, що майбутня вітроелектростанція, яку планують назвати «Сиваш», генеруватиме електроенергію для близько 100 тис. домогосподарств Херсонської області. Завдяки цьому загальні викиди CO2 в Україні мають зменшитися на 470 тис. тонн на рік.

Після китайців землями Присиваської ОТГ зацікавилася компанія «Віндкрафт-Україна», яка зараз теж розглядає можливість побудови величезної вітроелектростанції на узбережжі Сиваша. Отже, цілком можливо, що інвестиції у громаду тепер зростатимуть, мов снігова грудка.

- Чи пощастило нам з цим китайським проектом? Як сказати… – не поспішає з відповіддю голова Присиваської ОТГ Сергій Кліщевський. – З одного боку, ми отримуємо чимало перспектив для розвитку, але з іншого – розбиті дороги та невдоволення людей. Адже щодня на будові зайняті сотні вантажівок і механізмів, які піднімають цілі хмари пилу, відтак це епічне будівництво  не всім жителям громади подобається.

Проте можливості, які відкрилися перед громадою, завдяки цьому будівництву, з лишком компенсують усі його недоліки. Зовсім недавно, наприклад, Power China виділила кошти на ремонт дороги від Григорівки до райцентру Чаплинки та погодилася за жодних обставин не пускати свої вантажівки у села громади.

Крім цього, хто би що не казав про хмари пилу, Power China забезпечила Присиваській громаді чимало високооплачуваних робочих місць. Наприклад, оператори ваг, які зважують вантажівки з будівельними матеріалами, отримують близько 15 тис. грн на місяць. Усі ці оператори – місцеві жителі, і для них це просто казкові гроші. А ще коло грандіозного проекту Power China заробляють чимало місцевих охоронців та майстрів, а також і чимало зелених садиб, у яких живуть румунські будівельники.

Громада, звісно, теж не залишається у накладі: компанія «Сивашенергопром» – замовник будівництва, стала найбільшим платником податків минулого року, сплативши у бюджет Присиваської ОТГ близько 2 млн грн. Крім цього, підрядна організація Power China весь час підкидає місцевому комунальному підприємству роботу. Одного разу комунальники за день заробили 72 тис. грн, коли у визначених Power China місцях посеред полів встановили 72 дорожніх знаки для вантажівок. Це треба було зробити терміново, і тому китайці не шкодували грошей.

Зрештою, будівництво є тимчасовим. А коли воно закінчиться, громада матиме на своїй території величезний промисловий об’єкт, який, до всього, буде ще й на 100% екологічно чистим.

 

Про пам’ятник Калініну і жабі

 

- Я мрію про те, щоб замість демонтованого пам’ятника Калініну у центрі села встановили б колись пам’ятник жабі, – напівжартома каже Сергій Кліщевський. – Бо без цієї національної української тваринки ми нічого не зробили б. Жаба нас давила, і ми прагнули до розвитку, прагнули ставати кращими, ніж інші громади. І при цьому ми нічого не мали, були голими і босими. Тому аби вижити, мусили розвиватися. І у той час, коли багато інших сільрад жили від дерибану землі чи від рент за використання надр, ми займалися розвитком.

Сергій Кліщевський вважає, що його громада почала вчитися заробляти гроші у 2007 році, коли після багатьох поїздок сільського голови «у район» і «в область» Григорівській сільській раді дозволили створити у себе посаду спеціаліста з розвитку територій і туризму.

- Тоді усі сміялися: «Ну, який може бути туризм у Григорівці!? Який розвиток?! За рахунок чого!?» – згадує Сергій Кліщевський. – Але ми на це не зважали. Взяли на цю посаду толкову дівчину – Олену Чернову, якій пообіцяли житло у Григорівці, що перейде у її власність після трьох років роботи. Вона погодилася і працює у нас досі, щоправда, зараз пішла у декрет. Але саме вона дала перший поштовх для розвитку села, у якому тоді ледве жевріло життя. Ця дівчина написала перші проекти, знайшла перших грантодавців та спонсорів.

Думаючи саме про створення робочих місць у майбутньому, Григорівська сільська рада у голодні роки заборонила розбирати старий радянський будинок побуту у центрі села. Тепер у ньому на першому поверсі супермаркет, а на другому – кафе.

А на невеличких сільських ставках у центрі Григорівки нещодавно з’явився каркас майбутнього готелю, розрахованого на 5 тримісних номерів. Будівництво розпочали невдовзі після того, як стало очевидно, що у Григорівці з її Лемурійським озером є чималий попит на туристичні послуги. Але Сергій Кліщевський вирішив витягнути з цієї ситуації максимум можливого.

- Місцеві підприємці давно знають наше правило: зі сплачених конкретною компанією податків 20% ми забираємо на потреби громади, а 80% віддаємо назад будь-якими інфраструктурними проектами, – веде далі голова громади. – Потрібні підприємцю ліхтарі – зробимо на ці гроші ліхтарі. Потрібна дорога – зробимо дорогу. Підприємцям добре – і громаді теж добре. І ось коли один бізнесмен з райцентру почав будувати у нас готель, ми запропонували йому перереєструвати свою компанію у нас і озвучили ці наші умови. Він відразу ж зареєстрував у Григорівці дві своїх компанії. Буквально кілька днів тому вони сплатили до бюджету громади 300 тис. грн.

Правдами і неправдами Григорівська сільська рада також добилася того, щоб її поля, частина з яких стояла порожніми навіть за часів Радянського Союзу, використовувалися б і ставали засобом для зростання громади. І з часом замість майстрів земельних оборудок до Присиваської ОТГ прийшли справжні фермери. Які теж сплачують тут податки.

- Ми були проти децентралізації і проти об’єднання, й навіть не хотіли навіть бачити у себе Кліщевського, – зізнається житель села Павлівка, депутат Григорівської сільради і представник невеличкої громади турків-месхетинців Батал Алієв.  – Але тепер я визнаю: зробили дуже багато. Тож я та багато інших селян помилялися.

Цьогорічний бюджет Присиваської громади – 45 млн грн, з них 20 млн грн власних надходжень. Сергій Кліщевський поставив за мету за п’ять років зрівняти ці показники. І скидається на те, що йому це вдасться.

Теги:

стаття репортаж бізнес

Джерело:

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:
46c4c01f8bca8f04c2c3bc9bf32afbee

11 листопада 2019

Чому китайці вирощують в Асканії сайгаків....

В об’єднаній громаді Асканія-Нова розвивають футбол, пропагують суботники і застосовують новітні освітні методики. А...

054c160974418f8eaa4f7c64e3c087f9

05 листопада 2019

«Школа і перспективи села – різні речі…»...

У школах Присиваської ОТГ Херсонської області кількість дітей з кожним роком зростає. При цьому голова громади Сергій...

25f19f7811c4927bb0127ee067c98c20

28 жовтня 2019

Розпочалося публічне обговорення Концепції змін...

Ми запропонували варіанти, як організувати систему місцевих виборів так, щоб у місцевих радах були належним чином...