Гроші “не на вітер”. Як у Каланчаку навчились рахувати гроші

Навчившись економити енергоресурси Каланчацька ОТГ отримала додаткові бюджетні кошти та зменшила кількість викидів вуглекислого газу в повітря.

800 тисяч гривень за один лише опалювальний сезон зуміла зекономити Каланчацька об’єднана територіальна громада. Саме на таку суму їй знадобилося менше витратити коштів на оплату газу, вугілля, дров, брикетів, необхідних для опалення всіх шкіл, дитсадків, амбулаторій, фельдшерських пунктів, будинків культури та інших бюджетних установ.

 

Загальні витрати на теплову та електричну енергію в Каланчацькій ОТГ

 

— Для забезпечення їх опаленням знадобилося на 18,5% менше енергоресурсів, попри збільшення їх вартості! Нам вдалося здійснити майже неймовірне! — не приховує свого задоволення в. о. енергоменеджера Каланчацької ОТГ Віктор Труба.

Секрет цього успіху виявився дуже простим. Громада всього-на-всього провела термомодернізацію будівлі дитсадка “Казка”, почала масово замінювати вікна та двері на енергозберігальні в бюджетних установах і головне — поліпшила контроль за витратами енергоресурсів.

 

Менше вугілля — чистіше повітря

 

Аби досягти таких результатів багато часу не знадобилось. Тим більше, що питання економії бюджетних коштів постало майже одразу після утворення в Каланчаку об’єднаної територіальної громади. Її представників зацікавило: скільки тепла та електроенергії необхідно для потреб бюджетних установ? Скільки знадобиться грошей для їх утеплення та заміни систем опалення? Та як з’ясувати: де і які роботи необхідно проводити в першу чергу?

Знайти відповіді на ці питання Каланчаку допомогла участь в ініціативі «Підтримка енергетичного менеджменту в об’єднаних громадах», яка впроваджується «U-LEAD з Європою» спільно з проектом GIZ «Енергоефективність у громадах ІІ», та розроблена наприкінці 2018 року “Програма енергоефективності Каланчацької ОТГ на 2019-2023 роки”.

— Для реалізації цієї програми ми призначили двох енергоменеджерів, які пройшли відповідне навчання та отримали набір обладнання для проведення експрес-енергоаудиту бюджетних установ. Звісно, велику економію нам дала заміна вікон і дверей в школах та дитсадках. Проте ми пішли ще далі. Енергоменеджери порахували, скільки кожній установі потрібно енергоресурсів для опалення взимку. Адже раніше протягом року часто доводилося виділяти додаткові кошти, скажімо, на придбання вугілля. Тепер ми за допомогою спеціального програмного забезпечення все ретельно перевіряємо, і якщо енергоменеджери рекомендують їм виділити 60 тонн вугілля на зиму, а керівники закладів пишуть про потребу в 100 тонн, то ми їм відмовляємо. Переконуємо, і врешті решт вони погоджуються, що так, 60 тонн їм і справді вистачить, — коментує голова Каланчацької ОТГ Володимир Зінчук.

 

Володимир Зінчук

 

Крім економії коштів зменшення споживання енергоносіїв призвело й до зменшення викидів у повітря вуглекислого газу.

— Ми порахували, що в 2018 році лише бюджетними установами нашої ОТГ було здійснено викидів СО2 масою 808 тонн. Якщо ця цифра вас не вражає, то уявіть, що над вашим містом щоденно пролітає літак та розпилює добрива, 808 тонн на рік. Насправді це великі обсяги, адже СО2 нікуди не дівається, збільшуючи свою частку в атмосфері та збільшуючи парниковий ефект та температуру повітря. Вже у 2018 році бюджетні установи Каланчацької ОТГ зменшили викиди СО2 на 14.6% або на 138 тонн. Також ми почали здійснювати постійний моніторинг викидів, цього ще ніколи у нас не робилося, — каже Віктор Труба.

 

“Децентралізація привчила економити”

 

Є в Каланчаку й приклади того, як отримане ними сучасне обладнання для експрес-енергоаудиту дозволяло швидко усувати серйозні проблеми в бюджетних установах та створювати в них безпечні умови для дітей.

— До нас звернулись з дитсадку “Берізка” з Олександрівки, в якому всі стіни почали покриватися пліснявою. Пірометр показав, що вологість повітря там складає 85%, а при таких високих показниках перебувати дітям в приміщенні взагалі не можна. З’ясувалося, що проблема виникла після встановлення нової системи вентиляції в кухні закладу. Вентиляцію вони зробили, все підключили, а про двигун забули. Тож витяжка фактично там не працювала і протяг виносив усе з кухні на перший та другий поверхи і до дитячих груп. Усунути недолік не коштувало великих коштів та зусиль. Також до нас звернулась одна з каланчацьких шкіл з підозрою на забиту систему опалення. За допомогою обладнання ми змогли точно встановити, де саме була проблема та прочистити систему в потрібному місці, — пояснює Віктор Труба.

Отримане обладнання допомагає енергоменеджерам Каланчацької ОТГ контролювати рівень вологості та температуру приміщень у навчальних закладах.

— Нерідко їхні керівники пишуть в звіті недостовірні дані. Тепер перевірити їх стало дуже просто і коли один раз вказуєш їм на неправдиві звіти, наступного разу вони виправляються, — додає Віктор Труба.

За допомогою проведеного аналізу енергоменеджери також розробляють рекомендації: які види робіт і де саме необхідно проводити заради покращення енергоефективності в першу чергу. Приміром, найбільша будівля громади, що витрачає значну кількість енергоресурсів — Каланчацька школа №1 — потребує заміни вікон та дверей, утеплення зовнішніх стін, ізоляцію горища та підлоги, відновлення термоізоляції труб опалення. Потребують капітальних ремонтів будівля Новопавлівського ФАПу, дах Каланчацького ясел-садка №2 “Казка”, система опалення Горьківської школи.

 

Система опалення Горьківської школи потребує ремонту

 

Енергетичний звіт називає й найбільшого споживача електроенергії в ОТГ — адміністративну будівлю селищної ради. Віктор Труба вважає, що тут також необхідно провести комплекс робіт з енергоефективності. Проте зізнається, що наразі це було б вкрай непопулярне рішення, адже багато жителів громади вважає, що в першу чергу треба “зробити дитсадки, школи”, а вже потім “покращувати умови” роботи чиновників.

— Якби не утворення у нас ОТГ, то ніякого енергоменеджменту, ніяких подібних заходів з підвищення енергоефективності у нас би не було. Нічого подібного і близько не мають ті громади, які досі не об’єднались. Та й чого далеко ходити — до об’єднання ми навіть не знали, скільки ми мали на балансі селищної ради будівель. Тільки потім виявилось, що їх у нас 49 та почали постійно моніторити споживання в них електроенергії, газу, вугілля тощо, — пояснює Віктор Труба.

 

Віктор Труба поруч із однією з найбільш енергонеефективних будівель в ОТГ, де розташована Каланчацька селищна рада

 

“Програма енергоефективності Каланчацької ОТГ” передбачає й надання обов’язкових рекомендацій керівникам закладів при проведенні ремонтів або придбанні електроприладів.

— Часто заради економії вони воліли встановити двокамерні склопакети замість трикамерних або купувати більш дешеве обладнання. Разово зекономити на цьому можна, але очікуваної енергоефективності це не дасть. Тому тепер у нас стало обов’язковим отримання рекомендацій енергоменеджера. Приміром, якщо в якійсь школі захотіли купити електроплитку, вони повинні подати мені запит і вказати бажану модель. Я перевіряю: якщо вказана плита має необхідний клас енергоспоживання — даю погодження. Або раджу придбати іншу модель і рекомендую, яку саме, — ділиться Віктор Труба.

— На жаль, громади недооцінюють інструмент енергетичного аудиту громадських будівель. Лише дві громади з Херсонської області взяли участь у навчанні з управління енергетичними ресурсами – Каланчацька і Виноградівська. Всі знають, що сьогодні інформація відіграє ключову роль у розвитку спільнот, наприклад, правильно виконаний енергетичний аудит у поєднанні з бенчмаркінгом (ранжуванням) створює реальний прецедент для значної економії до 50% енергії та до 30% у порівнянні з будівлями, у яких не впроваджено жодних заходів. Це відбувається тому, що люди починають реально рахувати свої гроші. І цьому потрібно навчатися. Дуже приємно, що інші програми цікавляться позитивним досвідом громад, — констатує радниця з регіонального розвитку Херсонського Центру розвитку місцевого самоврядування Олександра Фадєєва.

Досвідом каланчацької програми енергоефективності вже почали цікавитися інші громади. За словами Віктора Труби, до них приїжджали з Херсона та з сусідньої Мирненської ОТГ. Він запевняє, що готовий охоче поділитися досвідом. Причому, не тільки з органами місцевого самоврядування, а й з ОСББ, громадськими організаціями та населенням: будь із ким, кого це питання цікавить. А щоб охопити якомога більше людей, він почав давати поради у місцевій пресі: які лампочки варто купувати, на що треба звертати увагу при заміні вікон або ремонті опалення. І без уваги читачів такі рекомендації точно не залишаються.

Теги:

енергоефективність енергозбереження

Область:

Херсонська область

Громади:

Каланчацька селищна об’єднана територіальна громада

Джерело:

newday.kherson.ua

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь
Читайте також:
8c5d222cfe90aa9ae81f440c6f510e12

13 вересня 2019

Не вигадуйте колесо, просто виберіть один з...

За роки, що в Україні триває реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади (децентралізація)...

A17c14d2bd331cfe899865c293b89ace

13 вересня 2019

З'явилося друге видання “Довідника для роботи...

В рамках проекту “Школа молодіжних лідерів громад” у Тернополі розробили “Довідник для роботи з молоддю у громадах”...

9a24b581c217b1baf61d61962d167f8c

13 вересня 2019

Найвисокогірніша ОТГ Івано-Франківщини створила...

У Білоберізькій об’єднаній територіальній громаді, яка є найвисокогірнішою прикарпатською ОТГ, запрацював опорний...