«Енергоефективне село». Громадам обридло обігрівати вулиці

Упровадження енергоменеджменту в ОТГ на Харківщині відкриває нові можливості

Проблема ощадного та ефективного використання енергоресурсів лишається однією з найактуальніших для України. За оцінками експертів, українці споживають у три-чотири рази більше енергії порівняно з європейськими країнами. Харківська область уже кілька років поспіль успішно реалізує енергоефективні заходи, залучаючи до їх арсеналу як досвід європейців, так і напрацьовуючи власні розробки. Успішно працюють кілька обласних програм, а також міжнародних проектів.

 

 

Де взяти кошти?

 

Хто з нас не прагне отримувати більше якісніших продуктів чи послуг, сплачуючи за них меншу ціну? Таких людей не доводилося зустрічати. Але щоб досягти бажаного, треба не лише хотіти, а й створювати для цього підґрунтя. Таке нескладне правило добре засвоїли жителі села Веселе на Харківщині й узялися за його реалізацію. Свої зусилля спрямували передовсім на заощадження енергії.

«УК» вже розповідав, як сільська громада розпочинала боротьбу із втратами тепла й електрики, сконцентрувавшись на впровадженні нових технологій та використанні альтернативних і ощадних джерел енергії завдяки участі в проекті  «Енергоефективне село».

Ще три-чотири роки тому Кабінет Міністрів визнав цей проект кращим у галузі енергоефективності та енергозбереження, що реалізовує орган місцевого самоврядування — Харківська районна рада. Він посів перше місце у національному конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування», а також нагороджений відзнакою Ради Європи.

«Щоб прийти до сучасного успіху, проект «Енергоефективне село» супроводжувався активною кампанією фандрайзингу — пошуку ресурсів за кордоном. Було випробувано безліч моделей, але успішно опрацювали лише три: перша — отримання грантів шляхом написання важких та складних проектних заявок; друга — залучення компаній до надання соціальних інвестицій; третя — проведення міжнародних заходів із залученням іноземних інвесторів та великих компаній», — пояснює виконавчий директор Інституту сталого розвитку, засновник Харківського енергетичного кластера Станіслав Ігнатьєв.

Використовуючи німецький досвід та опираючись на концепцію енергоефективного села, розроблену фахівцями Інституту сталого розвитку за сприяння волонтерів Корпусу миру США Евана та Клариси Г’юз, громада Веселого змогла залучити зовнішнє фінансування, майже не витрачаючи власних коштів для переходу на використання відновлюваних джерел енергії: від освітлення вулиць за допомогою сонячної енергії та опалювання школи біомасою до опалювання лікарні за допомогою геотермальної енергії та будівництва власної сонячної електростанції.

По суті, як зізнаються у Веселому, їхня система залучення коштів для досягнення енергоефективності нагадує такий собі пазл, складений з десятка міні-проектів, які реалізовували з використанням ресурсів міжнародної технічної допомоги. Веселе стало яскравим демонстраційним майданчиком розв’язання місцевих проблем за рахунок зовнішніх небюджетних ресурсів, а також успішним прикладом демонстрації сучасних технологій підвищення енергоефективності та використання альтернативних джерел енергії у малих населених пунктах.

 

До результату — не наосліп

 

Як переконує досвід упровадження проекту «Енергоефективне село» у  Веселому, одним із визначальних факторів успіху громади став енергоаудит об’єктів соціальної сфери населеного пункту із застосуванням так званого сайт-калькулятора, що дає змогу розрахувати рівень рентабельності й окупність технологій відновлюваної енергетики та заходів з підвищення енергоефективності, які впроваджують в селі.

Практика підвищення енергоефективності стала не лише взірцем для наслідування громадам області, а й дала поштовх для подальшого розвитку. В місті Первомайському поміркували, що аудит — це добре, та він лише перша сходинка до енергоефективності. Отож необхідний набір інструментів, спрямованих на економію енергетичних ресурсів: моніторинг енергоспоживання, розробка енергетичних бюджетів, аналіз показників як основи складання нових бюджетів, розроблення енергетичної політики, планування нових енергоощадних заходів, тобто енергоменеджмент, який, за словами міського голови Миколи Бакшеєва, в Первомайському запровадили два роки тому.

«Загалом ця система дає змогу моніторити, які саме енергоощадні заходи максимально економічно ефективні. Наприклад, у місті працюють шість дитячих садків, де утеплили покрівлю та замінили вікна, що дало економію у 30%. Проаналізувавши показники, ми можемо поширювати такі заходи на інші заклади,  схожі на ці об’єкти за інженерним рішенням», — розповів Микола Бакшеєв.

Проте як заявив голова облради  Сергій Чернов, у цьому разі розвиток енергетичного менеджменту в ОТГ значно гальмує брак на місцях кваліфікованих фахівців.

«Розуміючи це, обласна рада уклала відповідну угоду з Харківським національним університетом міського господарства імені О. М. Бекетова, який і готуватиме енергоменеджерів. Ці фахівці на своїх територіях зможуть проводити моніторинг енергозбереження та запроваджувати новітні технології в цій сфері. А вже у травні ми плануємо сформувати першу групу», —поінформував голова облради.

За словами Сергія Чернова, близько 100 тисяч гривень буде спрямовано на підготовку менеджерів громад. Для навчання одного енергоменеджера знадобиться близько 5 тисяч гривень і 72 години інтенсивного навчання. За кошти обласного бюджету власних енергоменеджерів можуть підготувати ті ОТГ, селища та міста, які є підписантами проекту «Угода мерів» — проекту, започаткованого Європейським Союзом.

На Харківщині до цієї ініціативи приєдналися 15 громад: Пісочинська, Лозівська, Малоданилівська і Чкаловська об’єднані територіальні громади, а також міста Чугуїв, Куп’янськ, Красноград, Первомайський, Балаклія, Мерефа, Богодухів, Дергачі, Ізюм, Харків і селище Новопокровка.

 

Окупність як точка відліку

 

Зустріч з головою Циркунівської об’єднаної громади Миколою Сікаленком зацікавила не стільки досвідом запровадження енергоефективних технологій в ОТГ, скільки його думкою щодо шляхів, механізмів та перспектив підвищення енергоефективності українських сіл, оскільки нинішній керівник громади в зовсім недалекому минулому очолював територіальне управління Держагентства з енергоефективності та енерго-збереження в Харківській області. Отож з цими проблемами обізнаний не з чуток.

«Як повноцінна громада ми почали працювати з нового, тобто нинішнього бюджетного року, хоча днями вже святкували річницю від дня створення. Але навіть не очікуючи зведеного фінансування,  почали у своїх селах проводити енергоефективні заходи. Бо це питання номер один щодо спроможності і ефективності громади взагалі. Замінили на більш ефективний котел в амбулаторії, удосконалили там систему опалення, завдяки фонду «Здоров’я всіх» встановили сонячні панелі, що значно зменшило витрати електроенергії», — розповідає Микола Сікаленко і наголошує, що взаємозв’язок між поняттями ефективності громади і її енергоефективністю органічний.

Однак громада на громаду, за його словами, не схожа, як і двоє різних людей. Все залежить від кількості бюджетних установ на території громади. Чим їх більше, тим гостріше постає питання енергозбереження або ж ефективного використання ресурсів, бо всі витрати оплачуються за рахунок громади. У Циркунівській  ОТГ бюджетних установ шість, то й проблем тут чимало. Але впадати у відчай не варто. Наріжним каменем тут, як стверджує голова Циркунівської ОТГ,  має бути розуміння окупності, котре може з’явитися лише після енергоаудиту, впровадження  енергоменеджменту.

«Це вже працює в Первомайському, Мерефі, ми також упроваджуватимемо у своїй громаді, адже енергоаудит дає бачення вузьких місць, втрат енергії. Можна визначити пріоритетність заходів і працювати. Вчитимемо своїх людей енергоменеджменту», — наголошує Микола Сікаленко.

Не варто нехтувати такими, здавалося б, дрібними заходами, як ущільнення дверей, вікон, заміна лампочок. За підсумками року це дає значну економію. І взагалі, як доводить практика, зберегти від 5 до 10 відсотків можна лише організаційними заходами майже без додаткових вкладень.

«Будь-які заходи, в тому числі  пов’язані з відновлюваною енергетикою, слід передусім прорахувати щодо окупності і, безперечно, доцільності», — наголошує голова ОТГ і пояснює, що переконався у цьому під час стажування у США, де місяць із колегами вивчав досвід використання альтернативних джерел енергії.

«Уявіть, середня вартість одного мегавата вітрової електроенергії  — близько мільйона доларів. Окупність у США, де прерії, степи, — 11—12 років. Вони вкладають кошти в обкатку технологій і сподіваються колись вийти на меншу окупність. Фірми, корпорації розуміють, що це інвестиції у майбутнє.  Ми ж часто біжимо під лозунг. Лозунг не дає окупності. Треба зважати на досвід експлуатації, надійність обладнання, ремонти, все в комплексі, бо заморожувати кошти ми сьогодні не маємо змоги», — наголошує Микола Сікаленко і додає, що в наших реаліях, коли альтернативна енергетика приходить в ОТГ за гранти, кошти інвесторів, безперечно, позитив.

Мовою цифр

З 2017 року понад 2000 жителів області скористалися «теплими» кредитами й отримали відшкодування на заходи з енергозбереження більш ніж 2 мільйони гривень. Також в області видали 52 «теплі» кредити на суму 11,5 мільйона гривень, з яких 3,3 мільйона — кошти місцевих бюджетів.

Торік у рамках регіональної програми «Підвищення енергоефективності, енергозбереження та зменшення використання енергоресурсів» з різних джерел фінансування було надано понад 236 мільйонів гривень, що на третину більше, ніж у 2017 році. Із них 162,7 мільйона було залучено з місцевих бюджетів, у тому числі з обласного — 99,2 мільйона, що вдвічі більше, ніж у 2017 році.

У рамках обласного конкурсу міні-проектів «Разом в майбутнє» за останні три роки громади Харківщини втілили в життя 514 проектів з енергоефективності на суму 84 мільйони гривень.

 

— Ефективна громада насамперед енергоефективна. Тобто потрібно повністю зберігати свою енергію, і тоді це буде ще одна інвестиційна складова, яка розвиватиме всю нашу громаду, - Віктор Соловйов,голова Чкаловської селищної ОТГ.

Теги:

енергоефективність

Область:

Харківська область

Громади:

Чкаловська селищна об’єднана територіальна громада

Джерело:

Урядовий кур'єр

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь
Читайте також:
0fa7cae6623b3c027e801b261219d5a1

20 травня 2019

Безкінечно чекати, поки усі громади дозріють до...

На добровільне об’єднання громади мають ще рік. Далі, як передбачено в плані нового етапу децентралізації, рішення...

9a6c8d886975f7aa4855728755eb6687

20 травня 2019

Виборчі процеси не повинні ставати на заваді...

Виборчі процеси, що тривають в Україні, не мають негативно відображатись на впровадженні децентралізації, ні з точки...

133192dad8041e3be146e1682bc6883e

20 травня 2019

На Івано-Франківщині створена Дубівська  ОТГ

Дубівська ОТГ завершила процес об’єднання територіальної громади. Про це повідомили в Івано-Франківському Центрі...