Данський досвід енергоефективності: поради до системної модернізації теплової інфраструктури громад

Споживання теплової енергії – найбільша стаття видатків при оплаті комунальних послуг для будь-якої громади. Ринкова ціна на теплову енергію ніколи не буде низькою, тому енергоефективність завжди лишається на часі. Втім, системний погляд на модернізацію теплової інфраструктури в громадах все ще мало поширений, тому досвід технологічних гравців в цій галузі не буде зайвим.  

Ми поговорили з Андрієм Берестяном, генеральним директором українського офісу компанії Danfoss, найбільшої данської промислової компанії. Її спеціалізація - енергоефективні рішення, що застосовуються у муніципальному секторі на рівні будівель та у системах централізованого теплопостачання.

У фокусі цього інтерв'ю - підходи до модернізації теплової інфраструктури, вирішення типових експлуатаційних проблем громадських будівель та, звісно, гроші. 

 

 

Давайте почнемо з самої Данії, чому стільки уваги до енергоефективності?

Причини прозаїчні, у 1973 році сталася нафтова криза, данці, які практично повністю залежали від імпортованої нафти, відчули цю кризу дуже сильно. Примусове зниження температури в громадських будівлях та стрімке зростання вартості опалення – лише деякі з наслідків цієї кризи.

У відповідь була розроблена енергетична політика, що мала на меті зняти залежність від імпорту енергоресурсів і побудувати стабільну національну енергетичну систему. Фактично, ця політика була націлена на декілька речей: перехід на відновлювальні, доступні на місці, джерела енергії, розробка та інвестиції в енергоефективні технології, зменшення енергоспоживання, податкове та фінансове стимулювання.

Те, чого вони в результаті досягли, справді вражає: сьогодні у Данії загальне енергоспоживання менше, ніж у 1975 році, при тому, що економіка за цей період виросла більше, ніж в два рази. Данці стали дійсно слідкувати за ефективністю споживання енергії, це вивільнило великі кошти для розвитку, в тому числі, для місцевих бюджетів.

Яким чином цей досвід може стати корисним для нас сьогодні, при впорядкуванні радянського інфраструктурного спадку в громадах?

Енергоефективність довго лишалась поза суспільною увагою в Україні. Зрозуміти її потенціал, – те, що можна знизити загальне споживання енергії до 60% за рахунок розумнішого господарювання, – це вже буде колосальним кроком вперед. Гарне питання – з чого починати, які заходи проводити, як рахувати гроші.

Тут стануть в нагоді такі міркування: найбільші втрати теплової енергії в Україні відбуваються на рівні будівель. Особливо, тих, що введені в експлуатацію до 1993 року. Це означає, що як би ми не модернізовували джерела енергії, котельні, не переходили на альтернативну генерацію, якщо 70% енергії просто «вилітає» через стіни і вікна будівель, ми не зменшимо споживання.

Такий підхід до модернізації інфраструктури називається «від споживача»: тобто, спочатку проводяться енергоефективні заходи в будівлях, так ми знижуємо споживання і визначаємо, скільки насправді потрібно теплової енергії і вже після цього переходимо до модернізації джерел. Може статись так, що деякі котельні буде достатньо просто закрити, оскільки відпаде потреба в додатковій тепловій потужності.

Це загальний підхід, звичайно, можуть бути винятки.

Якщо через будівлі втрачається найбільше тепла, з чого починати і як краще проводити їх модернізацію?

Щоб картина була цілісною, скажу, що ще до впровадження будь-яких енергоефективних заходів, потрібно впевнитися, що є облік – лічильник, який рахує, скільки ми споживаємо теплової енергії. Якщо не знаємо, скільки будівля споживає, не зможемо порахувати ефективність заходів, економію.

Далі, оскільки кожна будівля унікальна, щоб зрозуміти, з яких заходів починати, потрібно провести енергоаудит. Енергетичний паспорт будівлі, який ви отримаєте після енергоаудиту, засвідчить, де і чому відбуваються найбільші втрати, якою має бути послідовність заходів з термомодернізації, скільки це коштує, яким є термін окупності заходів. Провести енергоаудит дійсно важливо.

Коли є облік і проведено енергоаудит, стане зрозумілим, яким чином боротися з тими проблемами, які є у конкретній будівлі: холодом у приміщеннях, нерівномірним прогріванням приміщень, високими експлутаційними витратами тощо.   

Щоб досягти найбільшої економії та комфорту, доречною буде порада приглядатися одразу до комплексу заходів, комплексної термомодернізації будівель.

Давайте зупинимось на тому, що таке комплексна термомодернізація у вашому розумінні, про які заходи йдеться, який їхній ефект?

Дивіться, якщо в приміщенні холодно (при тому, що в будівлю надходить достатньо тепла), це значить, що тепло не втримується в будівлі. Вирішенням цієї проблеми буде утеплення, ремонт даху чи підвалу, заміна вікон.

Втім, утеплення саме по собі не веде до зниження енергоспоживання і, відповідно, витрат. Річ у тому, що коли система опалення в будівлі не регулюються автоматично, люди регулюватимуть температуру відкриванням вікон. Таким чином, через відкриті вікна, тепло все одно втрачатиметься.

Саме тому йдеться про комплекс заходів, які в купі дадуть найбільший ефект.

 

 

Отже, утеплення вирішує проблему холоду в приміщеннях, втрат тепла через огороджувальні конструкції. А, власне, знизити витрати на опалення дозволяє встановлення індивідуального теплового пункту (ІТП), який автоматично регулює кількість тепла, що надходить до будівлі, в залежності від погодних умов. Це працює так, що коли в опалювальний період на дворі сонячно, електронний регулятор отримує інформацію з датчиків і автоматично зменшує кількість теплоносія, який забирає будівля.

За рахунок такого погодозалежного регулювання витрати на опалення знижуються на 20-30%. Термін окупності цього обладнання складає один-два опалювальних сезони, тому на практиці це часто є одним з перших впроваджуваних заходів. Але на встановленні ІТП та утепленні потенціал модернізації будівель не вичерпується.

Існує інша проблема, з нерівномірним прогріванням приміщень, коли одне крило, візьмемо лікарню, перегріте, а інше крило, з віддаленим стояком, недогрівається. Зазвичай, щоб нагріти те друге, недогріте, крило, подають більше теплової енергії на будівлю. Віддалене крило отримує достатньо тепла, але при цьому перегрівається перше – і там починають відкривати вікна.

Щоб вирішити цю проблему, потрібно сбалансувати систему опалення.

Балансують систему опалення використовуючи автоматичні балансувальні клапани, які встановлюються на кожному зі стояків. Вони забезпечують рівномірний розподіл теплоносія по всій будівлі. Це додатково дозволяє знизити витрати на опалення на 10%, оскільки жоден зі стояків не перегрівається.

На скільки ці заходи є поширеними в українських реаліях?

Всі перелічені заходи є вимогами сучасних будівельних норм, які діють ще з 2000 року. Крім того, у нас є багато реалізованих проектів, що підтверджують ефективність цих заходів цифрами. З нещодавніх, у Жовківській міській лікарні, впровадження лише одного заходу, встановлення ІТП, за опалювальний сезон 2017-2018 дозволило скоротити споживання теплової енергії на 22%, що в грошовому вираженні складає 118 тис. гривень.

Та повернуся до заходів та комплексної термомодернізації: утеплення, встановлення погодозалежного регулювання та автоматичне балансування системи опалення ще теж не є межею.

Окрім регулювання на рівні будівель, існує регулювання на рівні приміщень – завдяки встановленню радіаторних терморегуляторів. Ці терморегулятори бувають механічні (використання навіть механічних терморегуляторів поки є рідкістю для громадських будівель в Україні), а бувають електронні. Електронні терморегулятори можуть об'єднуватись в інтелектуальну систему керування опаленням, так звані smart-системи – це вже передній край технологій.

Завдяки інтелектуальним системам керування опаленням можна не лише вирішувати проблему обігріву невикористовуваних в приміщень (там просто виставляється мінімальна дозволена температура, 16 °C – з цим вправляються вже механічні терморегулятори), а й програмувати температурний режим кожного з приміщень в залежності від графіку його використання. І це не примха, це теж окупна технологія.

Нарешті, існує також система дистанційного керування та моніторингу системами опалення підзвітними будівлями. Це звучить як щось швейцарське, але, насправді, вже у встановленому в ІТП обладнанні є всі можливості для цього. Потрібен лише комп’ютер з доступом в інтернет. Одна людина з комп’ютером може замінити десяток людей, що слідкують за роботою систем опалення в своїх будівлях в ручному режимі.

У другій частині цього інтерв’ю читайте про те, чому централізоване теплопостачання є основою енергетичної архітектури Данії та якими є можливості розвитку централізованого теплопостачання в Україні 

Теги:

енергоефективність енергозбереження

Джерело:

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь
Читайте також:
195e47bee134242b3c24e9ec2fa6a2de

26 квітня 2019

До кінця року в Україні буде 600 нових освітніх...

Реформування у сфері освіти полягає не тільки у впровадженні нових методик і нової української школи. Це створення...

D5086e252a88c2142209bc7e8b175ece

26 квітня 2019

«Громада, дружня для дітей та молоді»: місто на...

Місто Володимир-Волинський отримало міжнародний статус-кандидата «Громада, дружня для дітей та...

Cdef0be23ead8f2490fd7a288e6b0ddf

25 квітня 2019

УВАГА! Розпочався конкурсний набір до Школи...

Швейцарсько-український проект “Підтримка децентралізації в Україні” DESPRO оголошує конкурсний набір до Школи...