Заклади профосвіти мають фінансуватися і управлятися на рівні областей – це вже закладено у законопроект «Про професійну освіту», - Лілія Гриневич

Зараз в Україні система управління закладами професійної освіти (ЗПО) сильно фрагментована – воно здійснюється на рівні держави, міст-обласних центрів та областей. Це призводить до проблем з фінансуванням, належним формуванням держзамовлення, утриманням та управлінням закладами. Мета МОН, щоб усі ЗПО фінансувалися й управлялися на рівні областей, і це вже закладено в проект закону «Про професійну освіту». На цьому наголосила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час відкриття семінару «Запуск Туринського процесу в Україні» сьогодні, 21 березня 2019 року, у Києві.

«Щодо фрагментації управління. Оскільки зараз у результаті реформи децентралізації міста-обласні центри мають більші доходи, то саме на них поклали повноваження з фінансування закладів, які розташовані на їхній території. Решта закладів фінансується з рівня області, але там значно менше доходів, і зараз взяти в управління заклади міст-обласних центрів вони не можуть. Для цього треба змінити підходи до перерозподілу фінансів і прийняти підготовлений нами проект закону «Про професійну освіту». Бо зараз ми маємо негативні тенденції в тому, як такі міста-обласні центри хочуть заощадити на професійній освіті. Так, міста кажуть, що під час формування регіонального замовлення вони замовлятимуть лише тих фахівців, які працюють в їхніх комунальних підприємствах. Таким чином вони скорочують рівень замовлення. При цьому вони не зважають, що в інших комерційних підприємствах, які сплачують податки місту, також потрібні фахівці з профосвітою. Щоб обґрунтувати містам наявну потребу, під час проведення дослідження в межах Туринського процесу ми маємо зібрати достовірні дані, які допоможуть вести дискусію», – пояснила Міністр.

Туринський процес – це інтерактивний інструмент аналізу політики в галузі професійної освіти на основі фактичних даних. Країни-учасниці у ньому мають керівну роль як у процесі аналізу, так і підготовці звіту, залучення зацікавлених сторін тощо. Тобто адаптувати процес збору даних до потреб та викликів країни – це зобов‘язання усіх учасників процесу.

«Ми розглядаємо Туринський процес як можливість отримати релевантні дані про стан системи професійної освіти в Україні, аби потім базувати реформу та подальшу політику у цій сфері на конкретних свідченнях. І це стосується усього – від зміни системи управління до формування регіонального замовлення. Тому ми маємо адаптувати цей збір та аналіз даних під ті виклики, що ми сьогодні бачимо перед собою в контексті трансформації системи профосвіти. Ми маємо зануритися і краще зрозуміти саме ті сфери, які найбільше сьогодні потребують змін», – зазначила Лілія Гриневич.

Вона також підкреслила найбільш нагальні проблеми розвитку системи, на аналіз яких, зокрема, має бути спрямована увага в межах Туринського процесу. Йдеться про:

  • недостатнє фінансування галузі та відсутність інвестицій у програми розвитку та, як результат, застаріла матеріально-технічна база закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
  • незавершена реформа системи управління галуззю, що призвела до фрагментації системи управління і не дозволяє стратегічно підходити до розвитку системи професійної освіти загалом;
  • невідповідність змісту освіти та методики викладання вимогам сучасного ринку праці та потребам особистості;
  • недосконалість системи професійної орієнтації та кар’єрного консультування молоді і дорослих.

Довідково

Україна як член Європейського фонду освіти бере участь у Туринському процесі з 2010 року – з моменту його започаткування.

У межах процесу система професійної (професійно-технічної) освіти країни аналізується за критеріями зовнішньої (розв’язання задач у галузі демографії, економіки, ринку праці, задоволення соціальних потреб) і внутрішньої ефективності (якості початкової й неперервної професійної освіти в аспектах відповідності професійних стандартів, належного забезпечення матеріально-технічної бази, кадровим потенціалом, ефективного управління і фінансування).

2016 року в межах Туринського процесу вперше звіти підготували всі регіони України. Аналіз професійно-технічної освіти здійснювався за 2014-2015 роки. На жаль, ці звіти важко було використати для прийняття рішень, оскільки це був «навчальний» етап для регіонів і звіти не були належним чином сформовані. Саме тому зараз починається новий етап дослідження, який має показати вищу якість Туринського процесу в Україні.

21.03.2019 - 15:35 | Переглядів: 8565
Заклади профосвіти мають фінансуватися і управлятися на рівні областей – це вже закладено у законопроект «Про професійну освіту», - Лілія Гриневич

Теги:

Лілія Гриневич освіта професійна освіта

Джерело:

Мінісерство освіти та науки

Поділитися новиною:

Читайте також:

06 лютого 2023

7 актуальних вакансій Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»

7 актуальних вакансій Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»

Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» розширює свою діяльність та оголошує конкурс на наступні посади: Фахівець із закупівель...

06 лютого 2023

Посол Швеції закликав Україну продовжувати децентралізацію

Посол Швеції закликав Україну продовжувати...

Централізація влади є природним процесом під час війни, але Україні варто зберігати середовище для розвитку...

06 лютого 2023

Програма USAID DOBRE підписала меморандум про співпрацю із Тернопільською ОВА

Програма USAID DOBRE підписала меморандум про...

  3 лютого 2023 року Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Децентралізація приносить кращі...

06 лютого 2023

Сплата штрафів за порушення правил дорожнього руху надходитиме до місцевих бюджетів

Сплата штрафів за порушення правил дорожнього...

З 1 лютого оплата штрафів автофіксації переходить на нові реквізити, які залежатимуть від місця правопорушення. Це...