Автор: Олександр Врублевський, експерт-консультант проекту DESPRO з питань діяльності старост та співробітництва територіальних громад

---

Важко уявити, що староста може оперативно та ефективно виконувати свої повноваження без використання службового автомобіля. Особливо це складно, коли до складу старостинського округу входить декілька населених пунктів. Про те, як орган місцевого самоврядування може придбати старості авто, ми вже розповідали в одній із попередніх статей. У цій публікації пропоную поговорити про інші способи забезпечення старости службовим транспортом - оренду та позичку, - а також про пов’язані з цим юридичні нюанси.

Не завжди в бюджеті органу місцевого самоврядування є достатньо грошей, щоб придбати автомобілі для службових потреб старост в об’єднаній громаді. За таких обставин доводиться вишукувати інші допустимі (юридично прийнятні) способи забезпечення старост службовим транспортом.

Цивільне законодавство передбачає можливість отримувати право користування транспортним засобом, що знаходиться у приватній власності фізичної особи, уклавши з нею договір оренди чи позички. Адже чимало в сільській місцевості є власників автомобілів, які з тих чи інших причин їх не використовують (тривале перебування за кордоном, літній вік, хвороба, що не дозволяє керувати автомобілем, тощо). Але навіть коли знаходиться охочий передати свій автомобіль у користування органу місцевого самоврядування, зазвичай виникає питання: який спосіб оформлення договірних відносин (оренда чи позичка) із власником авто необхідно обрати?

Що ж є спільного між позичкою та орендою автомобіля та чим вони відрізняються?

Нагадаю, договір позички передбачає, що одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ (автомобіль) для користування протягом встановленого строку (ч. 1 ст. 827 Цивільного кодексу України – далі ЦКУ). При цьому договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 4 ст. 828 ЦКУ ). Це означає, що договір позички наземних самохідних транспортних засобів за участю фізичної особи не обов’язково посвідчувати нотаріально. Твердження про те, що автомобіль належить до наземних транспортних засобів, сподіваюся не викликатиме якихось заперечень, а ось, чи є автомобіль наземним самохідним транспортним засобом, то тут треба пошукати аргументи.

Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV (далі – Закон № 1961-ІV) визначив, що наземними транспортними засобами є пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах МВС та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах (абзац перший пункту 1.5 статті 1).  

Європейська угода, що стосується праці екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (пункт «b» статті 1), до якої Україна приєдналася 07.09.2005 р., визначила, що автомобілем є будь-який самохідний автотранспортний засіб, який зазвичай використовують для автомобільних перевезень людей чи вантажів або для буксирування дорогами транспортних засобів, що їх використовують для перевезення людей чи вантажів (окрім сільськогосподарських тракторів).

Зважаючи на те, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких була надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, автомобіль слід вважати наземним самохідним транспортним засобом.

Таким чином, договір позички автомобіля, укладений між органом місцевого самоврядування, який є юридичною особою, та фізичною особою (громадянином), не потребує обов’язкового нотаріального посвідчення. Це означає, що нотаріальне посвідчення договору позички автомобіля укладеного між, наприклад, виконавчим комітетом сільської ради та фізичною особою – власником автомобіля  може здійснюватися виключно за їх домовленістю (ЗАВАНТАЖИТИ ЗРАЗОК ДОГОВОРУ ПОЗИЧКИ).

Після набуття чинності договором позички автомобіль підлягає передачі користувачеві, а після завершення його дії чи його дострокового розірвання –  поверненню власнику.

Варто знати! За фактом передачі у користування автомобіля позичкодавцем користувачеві та його повернення користувачем позичкодавцеві складається відповідний акт передачі-приймання.

Акт передачі-приймання складається у двох примірниках, підписується  сторонами, а також скріплюється печаткою користувача.

Увага! Безоплатне користування автомобілем за своїм змістом та сутністю не є послугою в цивільно-правовому розумінні, а отже під час дії договору позички на відміну від договору оренди автомобіля, складати акт наданих послуг не потрібно.

Щодо страхування автомобіля, то в його здійсненні, на мою думку, має бути зацікавлений передусім сам позичкодавець. Однак витрати на страхування автомобіля не можуть бути покладені на користувача, оскільки тут мають застосовуватися загальні правила оренди, до яких відсилає частина 3 статті 827 ЦКУ. Це означає, що до страхування автомобіля за договором позички потрібно застосовувати припис частини 1 статті 802 ЦКУ, відповідно до якого страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем (тобто позичкодавцем). А ось що стосується обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, то його має здійснити безпосередній користувач (у нашому випадку староста) отриманого у користування автомобіля лише у випадку, якщо у позичкодавця відсутній договір обов’язкового страхування відповідальності або раніше укладений договір страхування вже втратив чинність.

Потрібно знати! Власниками транспортних засобів вважаються юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах (пункт 1.6. статті 1 Закону № 1961-ІV).

Перейдемо до розгляду ключових моментів договору оренди автомобіля у фізичної особи (ЗАВАНТАЖИТИ ЗРАЗОК ДОГОВОРУ ОРЕНДИ).

За цим договором орендодавець передає або зобов’язується передати орендареві автомобіль у користування за плату на певний строк. Як бачимо, головною відмінністю договору оренди від договору позички є те, що оренда не може бути безоплатною.

Увага! Укладення договору оренди автомобіля на безоплатній основі є порушенням цивільного законодавства і такий договір може бути визнаний недійсним. Якщо власник автомобіля має намір передати його у користування безоплатно, тоді необхідно укладати договір позички.

Договір оренди, як і будь-які інші цивільно-правові угоди, має свої істотні умови. Ними є предмет, ціна, строк дії договору тощо. Договір оренди автомобіля обов’язково укладається в письмовій формі, а якщо однією його стороною (у нашому випадку орендодавець) є фізична особа, то такий договір підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 799 ЦКУ).

Предметом договору оренди може бути автомобіль, оскільки він є неспоживною річчю. Іншими словами, автомобіль має індивідуальні ознаки (модель, рік випуску, потужність двигуна тощо) та зберігатиме свій первісний вигляд після неодноразового використання. Іншою особливістю предмета оренди є те, що право передати майно в оренду має власник речі або особа, якій належать майнові права (ст. 761 ЦКУ). Орендодавцем може бути також й уповноважена особа, яка отримала таке право, наприклад, на підставі відповідної довіреності.

Поруч з предметом оренди автомобіля особливе значення має й орендна плата. Оскільки орендна плата є відображенням ціни договору оренди, а ціна договору є істотною умовою цього виду договору, то розмір орендної плати обов’язково має бути визначений сторонами у договорі оренди автомобіля.

Варто пам’ятати! Договором оренди може бути передбачено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування автомобілем.

Незважаючи на те, що орендар зобов’язаний регулярно сплачувати визначену сторонами орендну плату, чинне законодавство передбачає випадки, коли вона може не сплачуватися. Так, орендар звільняється від сплати за весь час, протягом якого не міг користуватися майном через обставини, за які він не відповідає (ч. 6 ст. 762 ЦК). Наприклад, якщо мала місце поламка автомобіля з незалежних від орендаря обставин, і останній упродовж цілого місяця не міг ним користуватися за призначенням, то немає й підстав для нарахування та сплати орендної плати за цей місяць.

Іншою істотною умовою договору оренди, на яку варто звернути увагу, є строк його дії. Договір оренди укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк оренди не встановлений, договір оренди вважається укладеним на невизначений строк (частина 1 та абзац перший частини 2 статті 763 ЦКУ).

Увага! Укладення договору оренди автомобіля на невизначений строк має своїм ризиком те, що кожна із сторін договору оренди, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць (абзац другий частини 2 статті 763 ЦКУ).

Договір оренди автомобіля після закінчення його строку дії може зберігати свою чинність, якщо сторони у договорі оренди передбачили таке застереження: «У разі, якщо за один календарний місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна зі Сторін не заявить про бажання припинити орендні відносини, Сторони вважатимуть цей Договір продовженим на той же строк і на тих же умовах».

Визначати строк дії договору оренди автомобіля чи ні, залежить виключно від домовленості власника транспортного засобу та потенційного орендаря.

Що стосується передачі автомобіля у користування орендареві, то чинний ЦКУ
закріплює загальне зобов’язання орендодавця передати орендареві майно у користування негайно або в строк, встановлений договором оренди (стаття 765). Якщо це зобов’язання орендодавець ігнорував, тоді орендар за змістом статті 766 ЦКУ має право за своїм вибором:

• вимагати від орендодавця передання автомобіля і відшкодування збитків, завданих затримкою;
• відмовитися від договору оренди і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Не виключено, що під час дії договору оренди може відбутися зміна власника автомобіля, якщо про це не було відповідного застереження у договорі.

За загальним правилом, у разі зміни власника речі, переданої в оренду, до нового власника переходять права та обов’язки орендодавця (стаття 770 ЦКУ). Однак сторони можуть визначити у договорі оренди, що відчуження орендодавцем належного йому автомобіля має своїм наслідком припинення договору оренди. У разі, якщо сторони передбачили таку умову в договорі оренди, то орендареві варто не пропустити момент, коли право власності на автомобіль перейшло до нового власника. Адже з цього моменту договір оренди припинив свою дію, а орендар втратив право здійснювати витрати на орендну плату. Якщо проґавити цей момент, то можна отримати певні проблеми з бухгалтерським обліком витрат за рахунок орендної плати, що була нарахована вже після зміни власника автомобіля.

Що стосується страхування автомобіля та витрат на його утримання, то чинний ЦКУ передбачає наступне. Страхувати автомобіль повинен орендодавець (стаття 802 ЦКУ). При цьому орендар зобов’язаний відшкодувати збитки, що виникли у зв’язку із втратою або пошкодженням автомобіля, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. Він також повинен буде й відшкодувати шкоду, заподіяну іншій особі внаслідок використання автомобіля (статті 803 та 804 ЦКУ). А ось обов’язок підтримувати автомобіль у належному технічному стані, а також нести витрати, пов’язані з його використанням, у тому числі зі сплатою податків та інших платежів, закон покладає на орендаря (ст. 801 ЦКУ).

---

І на останок. З рештою нюансів договору оренди та договору позички, предметом яких може бути автомобіль для службових потреб старости, можна буде дізнатися із текстів зразків договорів, що додаються.

P.S. Додаткові запитання, що випливають з цієї публікації можна поставити її автору на Форумі старост http://forum.decentralization.ua