У Талалаївській громаді сортують сміття, а на зароблені гроші вчать розумному поводженню з відходами

Проблема забруднення навколишнього середовища – це виклик людини самій собі. Адже спочатку всі раділи пластиковим пакетикам та пляшечкам, потім почали задумуватися над їхньою небезпекою та шкідливим впливом на природу, землю, воду і т.д. А тепер подекуди забороняють, а подекуди сортують.

Кожна громада Чернігівщини стикається із проблемою стихійних сміттєзвалищ, які роками виникали на їх територіях та активно підтримуються жителями у «робочому» стані. Про запровадження роздільного збору побутових відходів, їх сортування та вторинну переробку мова йде у стратегічних планах розвитку громад та першочергових завданнях. Ця тема стає ключовою в ході обговорення перспектив запровадження міжмуніципального співробітництва між громадами.

Команда Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, допомагає громадам знаходити рішення в напрямку поводження з твердими побутовими відходами, організовуючи тренінги, семінари та навчальні візити. Представники громад Чернігівщини також у 2018 році познайомилися з досвідом європейських країн у сфері переробки сміття, тощо.

Але реального результату не буде, якщо ініціативу ефективного поводження з відходами не підтримають жителі громади. У сільській місцевості дехто вважає, що у нього на подвір’ї сміття немає, а те, що є, спалюється разом із пожухлим листям і закопується в кінці городу. І ніхто не задумується про шкідливі речовини, які потрапляють у повітря, воду, землю.

У Талалаївській об’єднаній громаді роздільний збір сміття та сортування вторинної сировини популяризують та пропагують волонтери. Тут розповідають, що спершу сортувальний пункт облаштували у приватному гаражі, де збирали пластикові пляшки та макулатуру, сировину сортували, а потім здавали у приймальні пункти.

«А потім нам забракло місця для сміття. Тому ми звернулися до селищної ради громади і попросили приміщення. Вони запропонували будівлю старої лікарні, якою вже давно ніхто не користується», – розповідає Олександр Смалько, волонтер і представник районного благодійного фонду «Прогрес».

За його словами найкраще інформація про необхідність сортування відходів сприймається школярами. «Проводимо навчання, показуємо ролики, як потрібно поводитися із пластиком. Діти збирають сировину, а за це отримують інформаційні стенди для класів з різних предметів. Говоримо, що із того сміття, яке ви зібрали, вийшов стенд для класу. І їх це стимулює, класи між собою змагання навіть влаштовують», – розповідає волонтер.

 

 

У приміщенні старої лікарні, під стінами стоять мішки із прозорим та кольоровим пластиком, коробки з відсортованими пляшками (коричневі, зелені, прозорі – всі окремо – такі умови переробників). Окремо несортовані пляшки та інша сировина. Є коробки з медичним склом. Його, за словами Олександра, днями привезли медичні працівники. І це, на його думку, добрий знак, адже раніше ці склянки просто викидали на смітник, а тепер відправлять на переробку.

 

 

 

Частину грошей, яку отримують від здачі пластику та скла, використовують на закупівлю рукавичок, великих мішків для вторинної сировини та сітки для контейнерів, які самі виготовляють. Хочуть за допомогою місцевих майстрів зробити прес для пластику, щоб можна було зберігати більші партії вторинної сировини.

 

 

«Сортуємо руками, прогинаємо, щоб пляшки займали менше місця, а далі відправляємо у Прилуки та Ромни. Хочемо назбирати певну кількість, щоб представники переробних заводів приїхали самі за сировиною. Наприклад, якщо це скло, то потрібно назбирати 300 ящиків», - розповідає волонтер.

За словами Олександра, зараз вони власними силами роблять ящики-контейнери для пластику, які встановлять у найбільш людних місцях громади. «Це такий вручну зроблений ящик 1,2 на 1,2 м – такий собі контейнер, збитий із шальовок і обтягнутий сіткою, зі спеціальними роз’ясненнями та статистикою: «З 2012 року Україна посідає перше місце за кількістю сміття. 7% нашої країни вкрито сміттям – за площею це дорівнює території Данії. Наша країна – не полігон. Давайте сортувати сміття разом», - розповідає він.  

 

 

Також у громаді збирають батарейки: у п’яти торгових точках стоять контейнери для збору батарейок, які потім  відправляють поштою на утилізацію.

Населення нормально сприймає таку ініціативу. Але ще не всі готові до того, щоб вдома почати сортувати і просто відкинути окремо пластик, окремо органіку та скло. Проте досвід європейських країн доводить, що переробка сировини, її вторинне використання та розумна утилізація – це, в першу чергу, гроші, а, по-друге, збереження екології.

Теги:

сміття

Область:

Чернігівська область

Громади:

Талалаївська селищна об’єднана територіальна громада

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:
Fc235a58beb6d210e6584a476da4fd7d

15 лютого 2019

Як децентралізація змінює Радивилівську громаду

Дитячі садочки, тренажерні зали, спортивні майданчики, дороги. У таких напрямках працюють у Радивилівській...

9c9dba0745d8b0efeff32d5cebce18ec

14 лютого 2019

Краще життя не в Києві створюється, а в...

У жовтні 2017 року у Тростянецькій об’єднаній громаді на Сумщині відбулися перші вибори. Три ради об’єдналися у...

305c7acbb36cc5d08f72e0fd5da443ab

12 лютого 2019

Галерея інновацій, що змінюють Україну....

Перше місце в Конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» в 2018 році за темою «Формування безпечного...