У Талалаївській громаді сортують сміття, а на зароблені гроші вчать розумному поводженню з відходами

Проблема забруднення навколишнього середовища – це виклик людини самій собі. Адже спочатку всі раділи пластиковим пакетикам та пляшечкам, потім почали задумуватися над їхньою небезпекою та шкідливим впливом на природу, землю, воду і т.д. А тепер подекуди забороняють, а подекуди сортують.

Кожна громада Чернігівщини стикається із проблемою стихійних сміттєзвалищ, які роками виникали на їх територіях та активно підтримуються жителями у «робочому» стані. Про запровадження роздільного збору побутових відходів, їх сортування та вторинну переробку мова йде у стратегічних планах розвитку громад та першочергових завданнях. Ця тема стає ключовою в ході обговорення перспектив запровадження міжмуніципального співробітництва між громадами.

Команда Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, допомагає громадам знаходити рішення в напрямку поводження з твердими побутовими відходами, організовуючи тренінги, семінари та навчальні візити. Представники громад Чернігівщини також у 2018 році познайомилися з досвідом європейських країн у сфері переробки сміття, тощо.

Але реального результату не буде, якщо ініціативу ефективного поводження з відходами не підтримають жителі громади. У сільській місцевості дехто вважає, що у нього на подвір’ї сміття немає, а те, що є, спалюється разом із пожухлим листям і закопується в кінці городу. І ніхто не задумується про шкідливі речовини, які потрапляють у повітря, воду, землю.

У Талалаївській об’єднаній громаді роздільний збір сміття та сортування вторинної сировини популяризують та пропагують волонтери. Тут розповідають, що спершу сортувальний пункт облаштували у приватному гаражі, де збирали пластикові пляшки та макулатуру, сировину сортували, а потім здавали у приймальні пункти.

«А потім нам забракло місця для сміття. Тому ми звернулися до селищної ради громади і попросили приміщення. Вони запропонували будівлю старої лікарні, якою вже давно ніхто не користується», – розповідає Олександр Смалько, волонтер і представник районного благодійного фонду «Прогрес».

За його словами найкраще інформація про необхідність сортування відходів сприймається школярами. «Проводимо навчання, показуємо ролики, як потрібно поводитися із пластиком. Діти збирають сировину, а за це отримують інформаційні стенди для класів з різних предметів. Говоримо, що із того сміття, яке ви зібрали, вийшов стенд для класу. І їх це стимулює, класи між собою змагання навіть влаштовують», – розповідає волонтер.

 

 

У приміщенні старої лікарні, під стінами стоять мішки із прозорим та кольоровим пластиком, коробки з відсортованими пляшками (коричневі, зелені, прозорі – всі окремо – такі умови переробників). Окремо несортовані пляшки та інша сировина. Є коробки з медичним склом. Його, за словами Олександра, днями привезли медичні працівники. І це, на його думку, добрий знак, адже раніше ці склянки просто викидали на смітник, а тепер відправлять на переробку.

 

 

 

Частину грошей, яку отримують від здачі пластику та скла, використовують на закупівлю рукавичок, великих мішків для вторинної сировини та сітки для контейнерів, які самі виготовляють. Хочуть за допомогою місцевих майстрів зробити прес для пластику, щоб можна було зберігати більші партії вторинної сировини.

 

 

«Сортуємо руками, прогинаємо, щоб пляшки займали менше місця, а далі відправляємо у Прилуки та Ромни. Хочемо назбирати певну кількість, щоб представники переробних заводів приїхали самі за сировиною. Наприклад, якщо це скло, то потрібно назбирати 300 ящиків», - розповідає волонтер.

За словами Олександра, зараз вони власними силами роблять ящики-контейнери для пластику, які встановлять у найбільш людних місцях громади. «Це такий вручну зроблений ящик 1,2 на 1,2 м – такий собі контейнер, збитий із шальовок і обтягнутий сіткою, зі спеціальними роз’ясненнями та статистикою: «З 2012 року Україна посідає перше місце за кількістю сміття. 7% нашої країни вкрито сміттям – за площею це дорівнює території Данії. Наша країна – не полігон. Давайте сортувати сміття разом», - розповідає він.  

 

 

Також у громаді збирають батарейки: у п’яти торгових точках стоять контейнери для збору батарейок, які потім  відправляють поштою на утилізацію.

Населення нормально сприймає таку ініціативу. Але ще не всі готові до того, щоб вдома почати сортувати і просто відкинути окремо пластик, окремо органіку та скло. Проте досвід європейських країн доводить, що переробка сировини, її вторинне використання та розумна утилізація – це, в першу чергу, гроші, а, по-друге, збереження екології.

Теги:

управління відходами

Область:

Чернігівська область

Громади:

Талалаївська територіальна громада

Джерело:

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

06 квітня 2021

Декомунізація в головах. Як свобода і власні гроші вчать громади діяти раціонально

Декомунізація в головах. Як свобода і власні...

Онуки та правнуки тих, хто пережив колективізацію, Голодомор, розкуркулення, репресії та війну, після Революції...

01 квітня 2021

Комунальне агро-підприємство - практика Опішнянської громади

Комунальне агро-підприємство - практика...

У березні цього року Опішнянська селищна рада, що на Полтавщині, ухвалила Рішення «Про створення комунального...

26 березня 2021

Копичинецький реформатор з європейською освітою. Інтерв’ю з головою громади

Копичинецький реформатор з європейською...

Богдан Келічавий, юрист-міжнародник, який навчався в Естонії та Франції, а працював у Канаді, повернувся в Україну...

20 березня 2021

Інновації – основна ідея Тростянецької громади

Інновації – основна ідея Тростянецької громади

  Автор: Олександр Хоруженко, експерт з реформи децентралізації та місцевого самоврядування в...

19 березня 2021

«Громада Today» або Чим месенджер може прислужитися місцевому самоврядуванню

«Громада Today» або Чим месенджер може...

  У Глибоцькій громаді Чернівецької області основним каналом комунікації влади з жителями став один з...