Аналітика щодо фінансового стану територіальних громад за підсумками 2025 року.
Автори:
Яніна Казюк, доктор наук з державного управління, професор, експерт з публічних фінансів та місцевого самоврядування
Віктор Венцель, доктор наук з державного управління, директор Департаменту фінансів Житомирської обласної державної адміністрації
Дослідження підготовлено у співпраці та за підтримки Громадської організації ДЕСПРО.
Бюджетна система України продовжує функціонувати в умовах воєнного стану, нестабільної макроекономічної ситуації, гуманітарних викликів та необхідності пріоритетного спрямування фінансових ресурсів на заходи оборони та національної безпеки України.
Триваючі воєнні дії зумовлюють непередбачувані проблеми в соціальному середовищі та фінансово-бюджетній сфері. Виконання місцевих бюджетів відбувається в умовах високого рівня невизначеності щодо обсягів та напрямків спрямування коштів, необхідності оперативного реагування на виклики воєнного часу, забезпечення фінансовими ресурсами нагальних заходів у відповідний часовий проміжок. Накопичені та нові виклики воєнного часу вимагають формування гнучких підходів до реалізації галузевих політик, спрямування фінансових ресурсів відповідно до наявних завдань, цілей і ситуацій.
Водночас, бюджетні пріоритети залишаються незмінними – це першочергове забезпечення фінансовим ресурсом бюджетних галузей, виконання соціальних програм і фінансування видатків, пов’язаних із сектором безпеки та оборони, підтримки військових та ветеранів, забезпечення належних умов для проживання внутрішньо-переміщених осіб, а також здійснення заходів, пов’язаних із підвищення ефективності використання бюджетних коштів.
Методика, на підставі якої здійснено оцінювання фінансового стану територіальних громад, передбачає розрахунок 11 показників по 1331 територіальній громаді на підставі даних про чисельність населення та показників виконання бюджету відповідної громади за даними офіційної звітності за 2025 рік. До розрахунку не включено 107 територіальних громад тимчасово окупованих територій (які, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», було виключено із загального розрахунку базової та реверсної дотацій). Алгоритм розрахунку інтегрального показника фінансової спроможності здійснено за розробленою експертами методикою (10-бальний тест Кена Брауна був переформатований та адаптований для оцінювання загальної сукупності територіальних громадах України) за наступними показниками:
Примітка: Для проведення оцінювання використано дані про кількість осіб, які задекларували (зареєстрували) своє місце проживання на території відповідної територіальної громади за даними Державної міграційної служби України станом на 01.05.2025 з урахуванням чисельності внутрішньо переміщених осіб.
Аномальні значення певних показників по окремих територіальних громадах обумовлюються їх належністю до прифронтових територій або територій, на яких ведуться бойові дії.
За результатами проведених розрахунків отримано відповідні значення, на підставі яких сформовано узагальнені результати оцінювання фінансової спроможності територіальних громад
Таким чином, 452 територіальні громади віднесено до категорії високого рівня спроможності (34,0% від кількості громад, по яких здійснювалося оцінювання). Найбільша кількість громад із високим рівнем спроможності традиційно знаходиться у Київській області – 56, у Полтавській – 42, Дніпропетровській – 41.
В діапазоні оптимального рівня знаходиться 296 громад (22,2%), з яких найбільша кількість у Дніпропетровській та Одеській областях – по 23 у кожній, в Миколаївській – 22, Житомирській та Чернігівській – по 19 територіальних громад.
До задовільного рівня віднесено 215 територіальних громад (16,2%), у тому числі: в Одеській області – 22, Житомирській – 17, Вінницькій та Закарпатській – по 15.
До категорії з низьким рівнем належить 247 територіальних громад (18,5%), серед яких у Закарпатській та Івано-Франківській областях – по 21, Чернівецькій – 20, Донецькій – 19 громад.
До категорії з критичним рівнем фінансової спроможності віднесено 121 тергромад (9,1%), з яких у Чернівецькій області – 22 громади, у Рівненській – 17, Закарпатській та Івано-Франківській – по 15 громад у кожній (з детальною інформацією у розрізі територіальних громад та рівнів спроможності можна ознайомитись у прикріплених до цієї публікації інформаційних матеріалах тут).
Розподіл громад (відсоток від загальної кількості громад області) залежно від рівня фінансової спроможності в розрізі областей за 2025 рік

Розподіл громад (за кількістю) в залежності від рівня фінансової спроможності у розрізі областей за 2025 рік

Результати аналізу засвідчили продовження тенденції залежності між сформованими рівнями спроможності територіальних громад і категоріями населених пунктів. Так, відповідно до проведеного оцінювання, із 452 громад, що належать до високого рівня спроможності 184 (або 40,7%) мають статус міських, 111 (24,6%) – селищні громади, 157 (34,7%) – сільські громади. По мірі зниження категорії рівня спроможності (від високого до критичного) частка територіальних громад міського типу зменшується, водночас частка сільських громад зростає: серед 121 громади, які віднесені до критичного рівня лише 7 (5,8%) міські громади, 30 (24,8%) – селищні, 84 (69,4%) – сільські громади.
Розподіл громад в залежності від рівня фінансової спроможності та типу адміністративного центру за підсумками 2025 року
Узагальнюючи результати виконання місцевих бюджетів у 2025 році, можна констатувати, що в умовах воєнних викликів та складної економічної ситуації територіальними громадам забезпечено виконання основних завдань і показників. У цілому було забезпечено фінансову стабільність та підвищено гнучкість управління бюджетними ресурсами, учасники бюджетного процесу проявляли належний рівень адаптивності до складних фінансово-економічних умов та змін бюджетної політики, що сприяло забезпеченню стабільного фінансування необхідних видаткових статей та реалізації держаних та місцевих програм.
На часі нові виклики, зумовлені довготривалими воєнними діями, необхідністю відновлення економічної та соціальної інфраструктури, посиленням енергетичної стійкості, реалізації структурних реформ. У фокусі уваги державних та регіональних інституцій залишається розроблення та реалізація механізмів посилення інституційної та фінансової спроможності територіальних громад, розвиток економічного потенціалу територій.
Автори дослідження усвідомлюють, що будь-які методики та оцінки не позбавлені певних обмежень і суб’єктивних чинників, притаманних дослідницьким підходам такого типу. Водночас, головна мета – провести загальну оцінку та сформувати базові елементи для можливих більш детальних досліджень. З метою комплексного оцінювання потенціалу територіальних громад, поряд із фінансовими показниками необхідно здійснювати оцінювання показників, що характеризують основні демографічні, фінансово-економічні та інфраструктурні параметри, які визначають функціонування та розвиток відповідної територіальної громади.
При використанні матеріалів даної публікації обов’язковим є посилання на джерело та авторів статті.
Приєднані файли:
Теги:
08 квітня 2026
Мінфін у березні забезпечив перерахування з...
У березні 2026 року Мінфін згідно з бюджетним законодавством забезпечив перерахування міжбюджетних трансфертів до...
08 квітня 2026
Продовжено запит цінових пропозицій щодо...
Проєкт DECIDE оголошує закупівлю послуг з проведення комплексного дослідження щодо особливостей функціонування...
07 квітня 2026
Засади розмежування та розподілу повноважень...
7 квітня Верховна Рада прийняла за основу урядовий законопроєкт про засади розмежування та розподілу повноважень між...
07 квітня 2026
Мапа ресурсів для розвитку громад та бізнесу — додавайте свої можливості і ставайте частиною змін!
Мапа ресурсів для розвитку громад та бізнесу —...
В Україні вже є інструмент, який економить сотні годин пошуку і відкриває доступ до багатьох ресурсів для розвитку та...