Автор: Дмитро Гурін, народний депутат

Триває обговорення законопроекту “Про місцеве самоврядування”, який буде регулювати життя на рівні людини, там, де нам не вистачає комфорту і можливості впливати на наше життя. У минулий четвер відбулося третє онлайн-засідання робочої групи. 

Дві цікаві речі і одна важлива.

1. Права дітей і молоді на участь в місцевому самоврядуванні.

Право голосу є з 18 років. Всі, хто молодші, не мають свого представництва в місцевих радах, проте мають свої інтереси — і тому в світі вважається, що діти і молодь мають право долучатися до консультативних форм участі в місцевих справах.

Ідея викликає спротив: “то що, дітей питати про пісочницю?”, начебто, діти це тільки 3-4 роки. Трохи радянській, навіть феодальний підхід, коли дитина є “власністю” батьків.

Але діти і молодь — це всі, хто до 18 років. І ні у кого не викликає спротиву ідея запитати у 12-річного підлітка, що він хоче - ролики чи скейт (умовно), але коли ми йдемо витрачати публічні кошти на спортивний майданчик, то питати тих, хто ним буде користуватися, наче, вже не потрібно, бо дітей ніби не існує.

Коротше, вирішили зробити для дітей і молоді, як для недопредставлених груп, права на участь в місцевому самоврядуванні як в європейських країнах.

2. Символіка громад.

Зараз закон дає право на свою символіку кожній територіальній громаді. Але під час децентралізації пройшло добровільне (і не дуже) об’єднання територіальних громад і тепер в одній громаді може бути декілька містечок, у яких символіка існує вже по 500 років.

Додали право окремим містам мати свою власну символіку. Воно, може, смішно, але позабираємо герби — то історія з великим державним гербом буде просто дитячим святом.

3. В законопроект додано розділ про сталий розвиток.

Сталий розвиток — це коли громада розвивається не тільки для тих, хто живе сьогодні, а й для майбутніх поколінь. Умовно кажучи, ми можемо порубати на дрова всі дерева, але тоді ми вимремо від буревіїв.

Що це означає на практиці: зараз у кожної громади є декоративний папірець — ”стратегія”. Її обговорюють, за неї голосують і її ніколи не виконують.

Засади сталого розвитку впроваджують загальні цілі, на які має працювати місто в інтересах мешканців, стандарти для того як розробляються стратегічні та містопланувальні документи, як вони виконуються, як перевіряється досягнення цілей.

Тобто, переводимо планування розвитку громад на загальноприйняті світові рейки і стандарти.

Один з принципів сталого розвитку — залучення жителів до вироблення рішень з усіх питань, які їх стосуються. Що важливо, не до прийняття рішень — це вже зроблять місцеві депутати або інші посадові особи, а саме — до розробки. Тобто, будуємо парк — обов’язково говоримо на ранніх етапах з користувачами, робимо реконструкцію школи — консультуємось з батьками та дітьми.

Для України це незвично, а в цивілізованому світі - стандартна модель і як результат абсолютно інша якість публічних послуг.

Дякую всім за конструктивний діалог.

Цього тижня починаємо обговорювати, яке визначення громади і чи є вона юридичною особою публічного права.