Автор: Юрій Ганущак, експерт групи децентралізація та адміністративно-територіальна реформа РПР, спеціально для УП 

Що це було?

Далеко не риторичне питання, яке виникло після появи на світ рішення №122 Центральної виборчої комісії від 9 серпня.

Ним призупиняється робота цієї установи по проведенню перших виборів у майже ста об’єднаних громадах, де проживає мільйон громадян, поки їй (ЦВК) профільний комітет Верховної Ради не дасть роз’яснення з приводу визнання неконституційним закону України "Про всеукраїнський референдум".

Такий собі неприкритий шантаж – не будемо працювати, поки нас не вмовите.

Найбільш природна реакція з боку уряду була б призупинити фінансування ЦВК, поки та не опанує себе. Бо правової основи в рішенні ЦВК рівно нуль.

Закон "Про добровільне об’єднання територіальних громад" визначає прямий обов’язок державного органу, яким є ЦВК, оголошувати вибори при отриманні нею відповідних висновків від обласних державних адміністрацій.

Безумовно і безальтернативно. І тому рішення, яким фактично зупиняється децентралізація, може розглядатись як "дембельський акорд" двічі простроченого колективу ображених членів виборчкому.

Поки що реакція на рішення ЦВК є з боку громадських організацій. Відповідну заяву опублікував Реанімаційний пакет реформ. Обурення висловили деякі новостворені об’єднані територіальні громади, яким для остаточної легітимізації необхідно пройти через горнило виборів.

Здивування та занепокоєння долею реформи децентралізації вже прозвучали з уст представника канцлера Німеччини Георга Мільбрадта.

І це перша реакція з боку міжнародного співтовариства. Далі слід чекати більш жорсткої позиції – занадто багато міжнародні донори вклали в забезпечення успішності реформи, щоб простим рішенням ЦВК процес був банально згорнутий.

За моєю інформацією, Мінрегіон швидше всього обмежиться листуванням з ЦВК, залишаючи комісії шанс для виправлення своєї помилки.

Реакції прем’єра, для якого децентралізація – рідне дитя, поки немає.

Від президента реакції теж поки що немає, хоча він неодноразово заявляв, що децентралізація влади – найбільш успішна реформа, і зараховував її до електорального активу.

Мовчать і політичні партії. І це важко пояснити міжсезонням – медіа-привід більш ніж яскравий.

Мовчить опозиція. Хоча з першого погляду якраз вона мала б першою гнівно заявити про згортання демократії. Але один раз оголосивши децентралізацію "геноцидом села", якось не з руки тепер казати, що насправді це корисна справа.

Мовчать політичні партії нової хвилі, не представлені в парламенті. Або це свідчення політичної незрілості, або організаційної слабкості, або ідея децентралізації теж не є для них у числі пріоритетних.

Наразі майже мільйон мешканців, які в результаті створення ОТГ в 2018 році могли б оцінити реальний стан змін у країні, а не телевізійну картину апокаліпсису, залишаться в стані розчарування непослідовністю політики влади.

Загалом, демарш ЦВК – тест на зрілість як громадянського суспільства, так і влади та політикуму.

Повна версія колонки експерта є ТУТ