Чи усвідомлює Центральна виборча комісія свою відповідальність за майбутнє об’єднаних громад і сотень тисяч людей, які там проживають?

Майбутнє новостворених об’єднаних громад в Україні на цей момент – в руках Центральної виборчої комісії. Адже саме цей орган призначає перші місцеві вибори в громадах. Допоки такі вибори не відбудуться, громади не зможуть користатися перевагами, які надає реформа для розвитку територій. І навпаки, провівши такі вибори восени, громади матимуть час підготуватися до початку роботи в новому форматі вже з 1 січня 2019 року. А до цієї дати необхідно ще встигнути зареєструвати громаду, підготувати перше засідання сесії, сформувати структури виконавчих комітетів та підібрати кадри, розробити положення про діяльність відділів комітету… Це щонайменший перелік формальних процедур, які необхідно пройти після проведення перших місцевих виборів  об’єднаним територіальним громадам. Далі – бюджетне планування, перехід на прямі міжбюджетні відносини, підготовка стратегії розвитку території громади і паралельно – втілення конкретних проектів розвитку. Нагальних завдань чимало для новоствореної об’єднаної громади, але щоб приступити до їх виконання, треба провести перші місцеві вибори – обрати голову ради та депутатів.

Хтось подумає, яка різниця, коли провести вибори – в кінці жовтня чи, наприклад, в кінці квітня, як це проходило у 40 ОТГ цього року? Стільки років чекали на зміни, то невже ще трохи не почекають? Різниця суттєва. Ще ніхто не довів, що марнування часу – ефективний шлях до розвитку. Адже ці 40 громад тепер мають чекати до початку нового року, щоб перейти на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Це майже рік. За цей час вони могли б вирішити багато важливих для своїх мешканців питань.

То чи усвідомлює Центральна виборча комісія свою відповідальність за майбутнє об’єднаних громад і сотень тисяч людей, які там проживають?

Портал «Децентралізація» звернувся за коментарем до заступника голови Центральної виборчої комісії Андрія Магери. Відповіді дуже загальні, обережні і викликають ще більше питань. Зрештою, судіть самі.


«Децентралізація»: Чи призначатимуться вибори до об’єднаних територіальних громад ще у нинішньому році?

Андрій Магера: Незабаром Центральна виборча комісія матиме нараду щодо цього, тому я не готовий нічого сказати про конкретні дати призначення місцевих виборів. Можу лише зазначити, що ця нарада має відбутися вже цього місяця. На ній члени ЦВК мають вирішити, яким чином виконувати закон про добровільне об’єднання  територіальних громад.

«Децентралізація»: Що саме мається на увазі?

Андрій Магера: Треба проаналізувати, чи документи, які надійшли, оформлені належним чином. Крім цього, кожен куратор регіону має розповісти, яка ситуація у його регіоні, чи немає судових проваджень, заборон тощо.

«Децентралізація»: Центральна виборча комісія визначила своєю постановою, що місцеві вибори мають відбуватися в останню неділю жовтня чи квітня кожного року, а виборча компанія має стартувати за 70 днів до виборів. Остання неділя жовтня – 28 число. Виходить, що останнім днем, у який ЦВК може оголосити вибори в об’єднаних громадах, є 17 серпня. Чи означає це, що нарада, про яку ви говорите, має відбутися до цієї дати?

Андрій Магера: Думаю, ця нарада має пройти протягом десяти найближчих днів. Я не вважаю, що порядок, встановлений ЦВК, є альфою та омегою. Найважливішим є не він, а закон про добровільне об’єднання територіальних громад. Щоправда, аби бути максимально точним в усьому, треба дотримуватися і термінів, визначених ЦВК. Хоча, повторююсь, на мою думку, вони не є визначальними.

«Децентралізація»: Скільки надійшло звернень до ЦВК від майбутніх територіальних громад щодо проведення виборів?

Андрій Магера: Кілька десятків. Але я кажу лише про ті випадки, коли ЦВК отримала відповідні подання від голів обласних адміністрацій. У пресі запевняють, що насправді громад, готових до виборів, набагато більше, але ми мусимо дотримуватися процедури, за якою для призначення виборів в ОТГ Центральна виборча комісія обов’язково має отримати подання голови облдержадміністрації. Без цього вибори не призначатимуть.

«Децентралізація»: Чи може трапитися така ситуація, що виборів в ОТГ цього року взагалі не буде?

Андрій Магера: Давайте дочекаємося наради членів ЦВК. Так, є певний порядок, визначений Центральною виборчою комісією, і у ньому є певні обмеження по датах. Але разом із тим, осінь цього року не є останнім дедлайном, коли такі вибори можуть відбуватися. Адже процес об’єднання громад триває безперервно, і таким ж безперервним має бути виборчий процес у новостворених ОТГ. Отже, вибори можуть оголосити і у цьому році, і у наступному.

«Децентралізація»: Чи справді через визнання Конституційним судом України таким, що не відповідає Конституції, закону про всеукраїнський референдум часів Януковича, автоматично відновлює свою дію закон про референдум 1991 року? І що начебто це якось може ставити  під сумнів можливість призначення перших місцевих виборів в ОТГ?

Андрій Магера: На найближчій нараді ми обговорюватимемо, зокрема, і це питання. Моя позиція тут є однозначною: визнання неконституційним закону про всеукраїнський референдум 2012 року жодним чином не відновлює автоматично дію закону 1991 року. Разом із тим, можна сказати, що у законодавстві тепер є прогалина у тому, що стосується проведення референдумів. Такого закону немає взагалі.

«Децентралізація»: Чи не зашкодять проведенню місцевих виборів президентські та парламентські вибори, які планується провести наступного року? Адже ЦВК буде завантажена роботою, і їй цілком може бути не до виборів в об’єднаних громадах.

Андрій Магера: Місцеві вибори цілком можуть проходити паралельно з президентськими та парламентськими. Звісно, таке поєднання дещо ускладнює організацію місцевих виборів, але не робить їх неможливими. І закон проводити місцеві вибори разом з президентськими та парламентськими дозволяє.

«Децентралізація»: Чи є у цьогорічному бюджеті гроші на місцеві вибори?

Андрій Магера: Так, є, хоча зараз я не готовий сказати, скільки саме.

«Децентралізація»: Яким є ваш прогноз: чи відбудуться восени вибори до об’єднаних громад?

Андрій Магера: Усе залежатиме від двох чинників: по-перше, від рішень Центральної виборчої комісії, а, по-друге, від якості документів, які до нас надійшли.

«Децентралізація» також звернулася за коментарем до експертів аналітично-правової групи Центрального офісу реформ при Мінрегіоні щодо того, чи може рішення Конституційного суду про визнання неконституційним Закону України «Про всеукраїнський референдум» (№ 5475) якось впливати на рішення ЦВК щодо призначення місцевих виборів.

Експерт Ольга Лебединська допомогла порталу розібратися в цій ситуації глибше. Далі наводимо інформацію експерта:

Верховною Радою України 6 листопада 2012 року прийнято Закон України «Про всеукраїнський референдум» (№ 5475), яким встановлено підстави, процедури проведення та види виключно всеукраїнських референдумів. Пунктом четвертим Прикінцевих положень цього Закону визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" 1991 р., яким було встановлено підстави, процедури проведення та види як всеукраїнських, так і місцевих референдумів.

Скасування законодавчого акту прикінцевими положеннями нового закону є одноразовою дією, яка реалізується в момент набуття чинності новим законом.

Рішенням Конституційного Суду України (далі – КСУ) від 26.04.2018 № 4-р/2018 Закон України «Про всеукраїнський референдум» (№ 5475) визнано неконституційним. Відповідно статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність.

Відповідно до статей 147 – 153 Конституції України та Закону України «Про Конституційний Суд України» КСУ не наділений повноваженнями щодо відновлення дії законів України, що скасовані законодавчими актами як визнані цим судом неконституційними та втратили чинність у зв’язку із цим.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином можна констатувати, що на даний час законодавчо не визначено спосіб реалізації положень статей 69 – 70, 72 – 74 Конституції України та відсутнє правове регулювання як всеукраїнських з 2018 року, так і місцевих референдумів з 2012 року відповідно.

При цьому слід врахувати, що відсутність таких законодавчих норм не унеможливлює реалізацію інших законодавчих актів, якими передбачено вирішення окремих питань або в інший встановлений таким законом спосіб або шляхом проведення відповідного референдуму як відповідна альтернатива.

Серед таких законодавчих актів є закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про Регламент Верховної Ради України» та «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Відповідно до положень статті 129 Регламенту Верховної Ради України за результатами розгляду законопроекту у третьому читанні Верховна Рада може прийняти серед інших варіантів рішення про схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його на всеукраїнський референдум. Відсутність законодавчого врегулювання процедур проведення всеукраїнського референдуму не позбавляє Верховну Раду можливості приймати Закони в інший спосіб. Так за період з 27 квітня 2018 року – моменту визнання Закону України «Про всеукраїнський референдум» неконституційним, Верховною Радою України згідно інформації на її порталі було прийнято 33 закони, в тому числі закони «Про Вищий антикорупційний суд» та «Про національну безпеку України».

Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (чч.5, 7 ст. 7 та ч. 1 ст. 8) передбачено альтернативні варіанти прийняття рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад як шляхом прийняття рішень відповідними радами так і шляхом проведення місцевого референдуму. Відсутність законодавчого врегулювання  процедур проведення референдуму не позбавляє територіальну громаду здійснити своє волевиявлення у інший передбаченим законодавством спосіб, тобто шляхом прийняття відповідною радою рішення про об’єднання.

Слід зауважити, що з моменту набрання чинності Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» у березні 2015 року та по теперішній час було утворено 668 об’єднаних територіальних громад. При цьому відповідний закон щодо проведення місцевих референдумів був скасований у 2012 році, ще до прийняття Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Експерт резюмувала, що Рішення Конституційного Суду України, про яке йде мова,  ніяким чином не впливає на рішення ЦВК про призначення перших виборів до новоутворених ОТГ.

09.08.2018 - 19:42 | Переглядів: 3990
Чи усвідомлює Центральна виборча комісія свою відповідальність за майбутнє об’єднаних громад і сотень тисяч людей, які там проживають?

Теги:

вибори об'єднання громад ЦВК

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:
D8c083c2ec9fb688c8913da7a697fc0b

14 грудня 2018

Децентралізація відповідальності: питання, яке...

Баланс повноважень та відповідальності має бути збереженим. Про це сказав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він...

5e9f83dc93576363b352a5a25f01c432

14 грудня 2018

Чому села не об’єднуються з Рівним?

Чому навколишні села не поспішають об'єднуватися з обласним центром і чи є перспектива  проекту «Велике Рівне»,...

Cddb6a97975356ea44b224be5da9d744

14 грудня 2018

Талалаївська ОТГ: молода, зате з амбіціями

Талалаївська об’єднана територіальна громада за рік встигла зробити освітлення в населених пунктах, привести до ладу...