Лиманська об’єднана територіальна громада стала другою в Татарбунарському районі Одещини (першою тут об’єдналася Тузлівська ОТГ). Громада утворилася наприкінці минулого року. На території громади проживають майже три тисячі мешканців, а до її складу входять чотири села: Лиман, Трапівка, Зарічне і Новоселиця. Трохи більше ніж за півроку роботи громаді вдалося розпочати декілька масштабних проектів та розпочати роботу над Стратегією розвитку. Детальніше про громаду – у матеріалі Одеського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

«У нашій громаді є злагоджена робота усіх депутатів. Як би іноді непросто не було, але я знаю, що на сесії завжди знайду підтримку. Районна влада категорично проти об’єднаних громад. Ми це знали ще тоді, коли лише працювали над об’єднанням. Голова районної ради особисто їздив по селах, розповідав, що закриють школи, дитсадки, що не будуть платити зарплату і села вимруть. Або, наприклад, казав, що всі мешканці сіл Трапівської сільради будуть їздити в Лиман по довідки. Але у нас є староста, Людмила Шевченко, яка видає всі довідки, має печатку, проводить прийом людей. Жодна людина ще не поїхала у Лиман за довідками, і не поїде, бо послуги наближено до людей. Ми розуміли, що не маємо права не виконати те, що обіцяли людям, і не дотримати свого слова, і вже є перші кроки, перші досягнення. Наша пильна увага – освіті. Півтора мільйони інфраструктурної субвенції ми направили на капітальний ремонт дитячого садка в Новоселиці. Того самого, який ми начебто збиралися закрити. Люди до останнього не вірили, що ми його відремонтуємо. А тепер – дивіться», - розповідає Лиманський сільський голова Василь Резніченко, показуючи новенький дах дитсадка.

Збудований ще у середині 60-х років минулого століття, дошкільний заклад ще ніколи не бачив капремонтів. Тут давно звикли до вічно дірявого даху, струмочків зі стелі після опадів і прогнилої підлоги. Зараз у будівлі замінили дах (загальна площа – 700 кв. м), підлогу, електропроводку, знищили плісняву і оздобили стелі й стіни. Попереду – встановлення металопластикових дверей, ремонт фасаду і благоустрій території. Щоправда, гроші на облаштування подвір’я виділять місцеві підприємці. Допомогли бізнесмени і з придбанням дитячих ліжок.

«У нас 60 дітей, досить великий дитсадок. Ніхто не вірив, що його зроблять, бо багато хто вже обіцяв. Як вибори – всі сюди йдуть і обіцяють. Вихователі теж не вірили. А тепер все є. І снігу на горищі не буде, і вода не потече. Нам це так дивно, зрозумійте, бо ніхто ніколи на це не звертав уваги навіть», - згадує завідуюча Інна Бєла.

Тривають ремонтні роботи і в Лиманській школі. У фойє ремонтують стіни і колони, вже замінили магістральні труби опалювальної системи, встановлюють металопластикові вікна. Керівник, Олександр Федоров, показує новенькі придбання – оргтехніку і обладнання для кабінетів природничо-математичного циклу для Лиманської і Трапівської шкіл. Кошти -  з державного і місцевого бюджетів. Також скоро куплять магнітну дошку і мультимедійний пристрій. А в оновленому спортзалі незабаром відкриють майданчик для вільної боротьби: кошти на обладнання виділили з обласного бюджету, зараз підшуковують тренера.

«1 вересня до нової української школи у нас ідуть 25 дітей. За правилами, клас має бути поділений на вісім зон. Ми вирішили зробити цей клас двокімнатним. Тут уже є оригінальний дизайн стін, зробили підвісну стелю, повністю замінимо підлогу. Всі матеріали – екологічно чисті. Спасибі батькам, які згодилися допомогти в облаштуванні класу для першачків. Дидактичний матеріал нам надає держава, а кошти на парти – з державного і місцевого бюджетів», - розповідає Олександр Федоров.

Всі учні початкової школи в громаді харчуються безкоштовно.

Ще один важливий проект, над яким працює громада, - капітальний ремонт дороги від Зарічного до Лимана. Дорога фактично знищена за багато років і жодного разу не ремонтувалася, тож у суху погоду транспорт їде вздовж полів ґрунтовими шляхами, а у негоду тут можна проїхати лише спецтранспортом. Наразі з місцевого бюджету виділили 500 тисяч гривень на проектно-кошторисну документацію, яку спеціалісти обіцяють зробити до кінця цього.

«І на наступний рік ми звертаємося з нею до держави і області, щоб виділили кошти, бо це немалі гроші, яких у нас, звісно, нема. Це стратегічна дорога до нашої рекреаційної зони, і забути про неї влада не має права. Я за те, щоб не просто просити гроші, а щоб прийти з готовим проектом і чітким розумінням того, що і як робити. Дорога – це туризм, це інвестиції, це молоді спеціалісти, це розвиток. Той самий регіональний розвиток, який так потрібен усім нам», - говорить Василь Резніченко.