
Авангардівська громада розташована в безпосередній близькості до Одеси. Через таке сусідство місцеві випускники шкіл часто обирають очевидний шлях – їхати на навчання чи пошуки роботи до обласного центру.
Водночас розвиток локальних підприємств та їхня потреба в кадрах залишалися поза увагою молоді. Проїжджаючи повз великі логістичні комплекси, виробництва чи маленькі бізнеси, школярі рідко замислюються, що успішну кар’єру з конкурентною зарплатою можна побудувати поряд із домом.
Ситуацію вирішили змінити завдяки впровадженню системи профорієнтації в межах проєкту DECIDE. В Авангарді не просто провели кілька лекцій, а розгорнули масштабну роботу, яка змусила переосмислити підходи до вибору фаху не лише підлітків, а і їхніх батьків.
Коли профорієнтацією займаються всі – не займається ніхто
У громаді зізнаються: донедавна знайомство зі світом професій нагадувало хаотичну рекламну кампанію.
«У кожному закладі освіти відбувалися точкові заходи. Це були дні професій і дні самоорганізації, які практикуються майже у всій Україні. Представники закладів вищої освіти приїжджали з інформаційними матеріалами та розповідали про свої напрями. Проте це виглядало радше як реклама їхніх послуг. Профорієнтація проводилася настільки поверхнево та розрізнено, що не всідалася в головах учнів і не доходила до батьків. Ми просто не бачили цінності в цьому», – зізнається Альона Сирітка, юрисконсульт відділу освіти та кар’єрна координаторка громади.
Єдиної стратегії чи відповідальних за профорієнтацію фахівців у громаді теж не було.
«Коли ми почали пілотувати систему профорієнтації і провели перше опитування, то відкрили очі на те, що до цього часу не зовсім правильно розуміли, якою має бути ця система насправді. Проєкт підкреслив цінність напряму як елементу переходу до профільної освіти в межах реформи Нової української школи. Учень чи учениця вже до дев’ятого класу має чітко розуміти свою майбутню освітню траєкторію. І нам дуже важливо побачити результати наступного року, коли випуститься перший випуск дев’ятикласників НУШ», – розповідає Ірина Солотинська, начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту Авангардівської селищної ради.
Розуміння цієї траєкторії захищає підлітків від хаотичних рішень у майбутньому, коли через брак інформації марнуються роки навчання.
«Наприкінці навчального року, під час форуму нашої практики профорієнтації я від директорів пілотних закладів почула важливу річ: «Ми не знаємо, як раніше без цього працювали». Адже тепер є чітка ціль. Дуже болісно, коли дитина не знає, чого хоче, і просто за інерцією йде в старшу школу, висиджує там до 12 класу, а під кінець усвідомлює, що взагалі не розуміє, для чого це робила. Тоді вона однаково повертається до профтехосвіти, але час і ресурси вже втрачено, і всі залишаються незадоволені», – ділиться Альона Сирітка.
Як усе почалося
Насамперед карʼєрні радниці та карʼєрна координаторка пройшли навчання від DECIDE. Далі було організовано екскурсії на підприємства, щоб діти побачили різноманітні професії зсередини, відчули їх «на дотик». Для цього вирішили звернутись до відділу податків і зборів селищної ради, щоб визначити найбільших платників податків та підприємства, які створюють найбільше робочих місць у громаді. Метою було показати масштаби місцевого бізнесу. Загалом силами громади впродовж кількох місяців організували 23 екскурсії для учнів 8–9 класів.
«Найбільш привітним партнером неочікувано виявився «Епіцентр». Упродовж майже трьох місяців щовівторка вони були готові приймати наших дітей, адже через велику наповнюваність шкіл ми мали багато груп. Вони першими запросили нас і пояснили підліткам, що в них є можливість літнього стажування вже з 14–16 років на різних умовах, з різною кількістю годин та рівнем оплати праці. Коли домовляєшся з бізнесом, треба чітко обговорювати теми розмов, бо компанії зазвичай хочуть просто показати, які вони гарні, а дітей цікавлять конкретні цифри. Ми кожного разу просили озвучувати діапазон заробітної плати, і це орієнтувало учнів», – зазначає Альона Сирітка.

В «Епіцентрі»
Для підлітків такий підхід став можливістю відчути себе дорослими. Візити на великі торговельні майданчики зняли бар’єр офіціозу.
«Я часто їздила з батьками в «Епіцентр» для закупів, а виявляється, там набагато більше професій. У нашому віці, в 14–15 років, уже можна працювати й заробляти власні кошти. Фахівці дуже цікаво розповідали про професії, ставилися до нас не як до маленьких дітей, яких треба просто розважити, а серйозно описували плюси й мінуси своєї роботи. Це справді допомагає вибрати подальший шлях», – ділиться враженнями Софія Савицька, учениця 9 класу.
Одним із найяскравіших відкриттів для школярів стала поїздка на підприємство «Кріопром», що займається технічними газами та кисневим обладнанням. Сучасне промислове виробництво повністю змінило уявлення підлітків про інженерні спеціальності.
«Коли восьмикласникам сказали, що одна установка, яку виготовляє це відносно невелике підприємство, коштує 5 мільйонів доларів, для них це був шок. Вони почали активно розпитувати, куди йдуть такі кошти. Їм пояснили структуру: закупівлі, заробітні плати, менеджмент. Хлопці, які планували після 9 класу йти в профтех, побачили професію інженера зовсім в іншому ракурсі. Вони зрозуміли, що технічний напрям – це не обов’язково будівництво будинків, і зацікавилися цією сферою ще більше», – каже Тетяна Шолойко, заступниця директора з виховної роботи ЗСО «Авангардівський ліцей» та кар’єрна радниця.
Карʼєрна координаторка ретельно відбирала підприємства, щоби показати підліткам різноманітність ринку праці. Учні відвідали новозбудований Центр безпеки громадян, де сміливці спробували спуститися пожежною жердиною та дізналися, що в команді рятувальників працюють інженер з техніки безпеки, бухгалтери і юристи.

У Центрі безпеки громадян
Під час екскурсії до селищного голови учні побачили роботу фінансистів, кадровиків та бухгалтерів, усвідомивши, що управління громадою – це командна справа.

В Авангардівській селищній раді
«На кожному підприємстві ми акцентували увагу на попиті. Попри те, що основний економічний напрям нашої громади – торгівля та логістика, найбільший дефіцит кадрів – саме на робітничі професії. Це слюсарі, токарі, оператори верстатів, електрики та водії. Ми просили порівнювати умови. Наприклад, старт для юристів чи економістів в офісі починається від 20 тисяч гривень. А на великому транспортному підприємстві «Мультитранс» водіям дають два змінні комплекти одягу, забезпечуються харчуванням на підприємстві та підвищену оплату. Порівняння доходів часто дивувало дітей», – пояснює Альона Сирітка.
Такі деталі допомогли багатьом старшокласникам по-новому поглянути на кар’єрні траєкторії. Юридичний та морський напрями залишаються популярними серед випускників, але практичний досвід дав змогу розширити уявлення про сучасний ринок праці, відкрити для себе нові професії та побачити перспективи побудови кар’єри у власній громаді.

Під час екскурсії на ТОВ «Мультитранс»
«Один хлопчик підійшов до мене після екскурсії і здивовано запитав, чи справді юрист може працювати будь-де. Він думав, що юристи бувають лише адвокатами, нотаріусами або представниками в судах, і не знав про роботу на транспортних підприємствах чи в селищній раді. Він запитав, чи є сенс йому вчитися на юриста. Я відповіла, що не можу вирішувати за нього, але як юрист в органах місцевого самоврядування можу чесно розказати про сильні та слабкі сторони цього шляху. А якщо він хоче бути прокурором, то ми спробуємо організувати екскурсію в прокуратуру», – додає Альона Сирітка.
Коли через логістичні чи безпекові обмеження діти не могли потрапити на виробництво наживо, організатори задіювали онлайн-формат, який також приніс чимало інсайтів.
«Ми дуже хотіли потрапити на екскурсію в «Аптеку низьких цін», але їхнє приміщення замале, щоб вмістити велику групу дітей. Тоді компанія запропонувала вийти в онлайн. Вони самостійно підключили до зустрічі коледж, який готує спеціалістів, і наочно зобразили для учнів увесь ланцюжок: від закладу профтехосвіти до реального робочого місця. Тим підліткам, які цікавилися медициною та фармацією, це було неймовірно корисно», – згадує Альона Сирітка.
Не менш емоційним виявилося віртуальне знайомство школярів зі світовими брендами та особливостями великих харчових технологій.
«Враження після онлайн-зустрічі з «Кока-Колою» залишилися надзвичайно приємні. Діти не знали, із чого саме робиться цей напій, а на екрані їм показали весь процес хімічної реакції – як звичайний цукор перетворюється на фірмовий барвник. Також відкриттям став великий асортимент продукції компанії, зокрема дієтичні напої. Це було дуже класно», – каже Тетяна Шолойко.
Психологія автомеханіки та порятунок швейного виробництва
Особливе значення в процесі профорієнтації мали відверті розмови з власниками бізнесу. Школярам було важливо побачити, що за великими компаніями стоять звичайні люди, які також припускалися помилок на своєму шляху. Одним із найуспішніших кейсів став візит на місцеву СТО. Його власник свого часу здобув педагогічну освіту під тиском батьків, які хотіли для нього спокійної роботи, але зрештою, перетворив своє хобі на прибутковий бізнес.
«Власник СТО виявився дуже яскравою особистістю, він підійшов до справи з психологічної точки зору. Запропонував пригнати мою особисту машину, підняв її на апаратурі для демонстрації і безоплатно провів техобслуговування. А потім дозволив дітям попорпатися в шухляді з деталями й забрати їх із собою як сувеніри. Він на власному прикладі розповів, як пройшов шлях від автомеханіка до власника бізнесу. Коли підлітки бачать таке «заземлення», вони розуміють, що на підприємствах працюють прості і привітні люди, у яких можна вчитися з нуля», – розповідає Альона Сирітка.
Для самих школярів такі живі історії стали головним чинником подолання страху перед майбутнім вибором.
«Коли власники розказують свій шлях, згадують, хто їх підтримував, а хто ні – це надзвичайно важливо. Я й сама дуже хвилююся, на кого вступати, боюся обрати не ту професію або що в мене щось не вийде. Але коли ти чуєш експерта, який теж помилявся і в якого не все вдалося з першого разу, починаєш розуміти, що ти така ж людина й у тебе теж усе може вийти», – ділиться Софія Савицька.
Не менш емоційною була екскурсія на сімейне швейне виробництво родини Козакових у селі Прилиманське. Коли карʼєрна координаторка громади вперше зателефонувала власникам, ті зізналися, що через важку економічну ситуацію та гострий дефіцит закрійників, які виїхали за кордон, планують згортати справу.

Під час екскурсії на швейне виробництво
«Я почала їх переконувати: «Проведімо екскурсію, покажемо все дітям, зробимо фото, розрекламуємо в соцмережах, раптом ми знайдемо вам нових клієнтів?». Школярі прийшли туди, їх зустріли дуже тепло, посадили за машинки, показали, як кроїти, шити та клеїти стрази. Власники чесно розповіли про біль цієї сфери, про універсальність навичок закрійника, з якими можна знайти роботу в усьому світі. Діти вийшли з палаючими очима, а ми максимально поширили інформацію про них і сподіваємося, що це допоможе зберегти підприємство», – каже Альона Сирітка.

Під час екскурсії на швейне виробництво
Руйнування стереотипів та перші уроки
Важливою частиною профорієнтації стала зміна ставлення батьків до професійної освіти. Тривалий час у суспільстві побутував стереотип, що навчання в профтеху – це непрестижний варіант. Проте реальний дефіцит кадрів та рівень заробітних плат змусили дорослих переглянути свої погляди.
«Батьки із задоволенням відправляють дітей на екскурсії, адже це можливість відволіктися від гаджетів і на власні очі побачити виробництво. Навіть якщо дитина спочатку не хотіла їхати, батьки вмовляли спробувати. А після першої поїздки з’являвся азарт дізнатися, що ж відбувається на інших підприємствах. У майбутньому ми плануємо зробити роботу з батьками окремим великим напрямом, щоб вони не нав’язували дітям власні нереалізовані мрії, а допомагали відкривати сильні сторони своїх дітей», – підкреслює Тетяна Шолойко.
У процесі таких візитів підлітки миттєво перетворювалися на носіїв нової інформації для своїх родин, руйнуючи застарілі уявлення дорослих про ринок праці.
«Батьки, як і ми, з деякими професіями зовсім не знайомі. Коли ти особисто приходиш на підприємство, то сам починаєш усе розуміти, а потім удома розказуєш батькам про те, що насправді відбувається в тій чи іншій сфері. Вони починають включатися, розпитувати про наші емоції, дізнаватися щось цікаве. Це такий важливий спільний ланцюжок», – додає Софія Савицька.

Під час екскурсії на Виробничо-житлове комунальне господарство
Ці висновки підтверджують і статистичні дані, які громада збирала під час підсумкового моніторингу.
«За результатами останнього опитування, оцінки проведених екскурсій та уроків від батьків виявилися навіть дещо вищими, ніж у самих учнів. Перше анкетування показувало скепсис і низьку залученість батьків, вони знали лише про приїзд представників вишів. Тепер усе на слуху. Дорослі починають розуміти престижність робітничих професій, бачать попит і реальні заробітні плати в 40–60 тисяч гривень на старті. Вони усвідомлюють, що дитина може здобути просту й затребувану справу, яку найближчим часом не замінить штучний інтелект, а потім розвивати власний бізнес», – ділиться Альона Сирітка.

На ТОВ «Мультитранс»
Паралельно з екскурсіями в ліцеї проводили заняття з курсу «Професії». Через обмежену кількість годин вчителі встигли опрацювати три базові теми: що таке професія, презентація спеціальностей та професії майбутнього. Для занять використовували ігрові методики, зокрема формат презентацій на стільці за випадковими картками. Школярам сподобався формат, тож із наступного року цей курс стане частиною навчальної програми.
Стратегічні рішення громади та шкільний «серіал»
Впровадження нової системи вимагало від управлінської команди значних зусиль. Проте тепер громада має чіткий план дій на майбутнє та залучає власні ресурси для розвитку ініціативи.
«Ми ухвалили стратегічне рішення: виділяємо фінансування з місцевого бюджету й із вересня вводимо ставки кар’єрних радників у всіх чотирьох закладах освіти громади. Два непілотні заклади також активно зацікавилися процесом і захотіли впровадити цю посаду. У плані на наступний рік ми визначили, що з листопада по березень кожна школа має провести щонайменше 15 екскурсій. Повноцінні результати та статистичний зріз ми побачимо лише за кілька років, але вже зараз проєкт підкреслив можливості працевлаштування в громаді, про які раніше не знали навіть дорослі», – зазначає Альона Сирітка.
Досвід Авангарду вже став прикладом для інших регіонів. Нещодавно громаду-побратима, яка приїхала з робочим візитом, знайомили саме з кейсом профорієнтації, адже керівництво ради бачить у цьому інструмент балансування освітньої системи та наближення її до потреб ринку праці.
Самі ж учні настільки залучилися до процесу, що шкільне самоврядування запустило власний медіапроєкт. Підлітки вирішили створити серіал про професії, де в кожній серії розкривають деталі певної спеціальності. Вони самостійно розробили питання для інтерв’ю та відзняли перші два ролики – про щоденну роботу директора школи та обов’язки лаборанта в кабінеті хімії. З вересня серію відео планують продовжити.
«Цей проєкт допомагає налагодити дієвий трикутник між громадою, бізнесом та освітою, залучивши до нього батьків. Наш шкільний відеосеріал несподівано зацікавив дорослих, вони почали активно дивитися ролики і ставити лайки. Один тато навіть зателефонував нам і здивовано зізнався: «А я думав, лаборант у кабінеті просто пилюку витирає». Такі щирі відгуки доводять, що профорієнтація розвиває всю громаду, допомагаючи й дорослим, і дітям краще розуміти сучасний світ професій», – підсумовує Тетяна Шолойко.
Національне пілотування системи профорієнтації дітей та підлітків у територіальних громадах та областях здійснюється Швейцарсько-українським проєктом DECIDE, що впроваджується ГО DOCCU та Zurich University of Teacher Education - International за підтримки Посольства Швейцарії в Україні у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Міністерством у справах громад, територій та ВПО України.
Марія Булейко (Марковська)
16 листопада 2026
Громади можуть подати заявку на отримання обладнання від швейцарських донорів
Громади можуть подати заявку на отримання...
Швейцарська платформа Support and Recovery Platform (SRP) відкрила реєстрацію для українських громад і публічних...
16 листопада 2026
Міжнародна співпраця для тимчасово окупованих громад | П’ятниця з Cities4Cities
Міжнародна співпраця для тимчасово окупованих...
Нас часто питають, чи можуть тимчасово окуповані громади, чиї адміністрації перебувають в евакуації, ефективно...
16 листопада 2026
Анонс: вебінар «Типове положення про ліцей: що врахувати під час розроблення та оновлення статуту?»
Анонс: вебінар «Типове положення про ліцей: що...
До участі запрошуємо представників органів місцевого самоврядування, органів управління освітою територіальних громад...
13 листопада 2026
Міжнародне співробітництво громад: що показала...
У квітні 2024 року Україна ухвалила Закон, який розширив можливості територіальних громад для міжнародного...