Непрості дебати: яких аргументів противники об'єднання громад так і не почули

Непрості дебати: яких аргументів противники об'єднання громад так і не почули

Непрості дебати щодо того, чи варто громадам об’єднуватися, пройшли у місті Ямпіль, що на Вінниччині. Сторона «ПРОТИ» сипала страшилками, не помічала очевидного та все одно стояла на своєму.


Автор: Дмитро Синяк

Дебати від DESPRO у місті Ямпіль Вінницької області на тему: «Навіщо громадам об’єднуватися» відзначилися більш гострою дискусією у порівнянні з попередніми дебатами в інших регіонах. Представники сторони «ПРОТИ» виявилися таки справді проти, без всяких «але», як це бувало, і твердо стояли на своїй позиції.

 

Програний раунд

 

Сторона «ПРОТИ» наприкінці дебатів заявила, що своїх переконань не зрікається, хоча аргументів сторони «ЗА» вона не могла не чути. І якщо розрахунок організаторів правильний, невдовзі ці аргументи підточать спротив реформі в районі.

 

 

- Я думаю, що той, хто поки що не сприймає реформу, зараз просто противиться новому, – сказала керівник Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO Оксана Гарнець. – Але наступним кроком обов’язково стане аналіз та прийняття цих змін. Адже реформа є незворотною. Тому краще приєднатися до неї і навіть очолити її, ніж бути осторонь, чекаючи, поки хтось прийме рішення за вас.

- Хлопці, у 2014-му році, коли все починалося, я говорила експертам те ж саме, що зараз ви! – переконувала своїх опонентів голова Омельницької ОТГ Полтавської області Олександра Шереметьєва. – Але минуло трохи часу, я відверто поговорила з директором з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолієм Ткачуком, який просто порахував, скільки грошей моя громада отримає після об’єднання. Виходило, що замість 4 млн грн на рік ми мали отримати 18 млн грн! І я погодилася без зволікань…

І Олександра Шереметьєва, і заступник голови найближчої до Ямполя Томашпільської ОТГ Віталій Годний багато розповідали про величезні капітальні вкладення в інфраструктуру своїх громад, але сільського голову села Голубече Крижопільського району Олега Коваля це анітрохи не вразило.

 

 

- У нас капітальні вкладення сягають 3 млн грн на рік, – сказав він. – Ми також цьогоріч виділили субвенцію району у 200 тис. грн для покращення матеріально-технічної бази нашої школи, і ще 250 тис. грн – на медичну амбулаторію. Позатого року ми витратили 1,6 млн грн на будівництво у селі спортивного майданчика зі штучним покриттям. А минулого року -  капітально відремонтувати 3,6 тис кв. м нашої дороги. Нещодавно закінчили утеплення харчоблока дитячого садка, перекрили дах на адміністративному приміщенні. От, у сусідній громаді, я чув, на створення Центру надання адміністративних послуг виділили 4 млн грн. А ми відкрили свій ЦНАП, не взявши з державного бюджету ні копійки! А якщо б держава дозволила збільшити вартість нотаріальних дій, які ми здійснюємо майже задарма, прибутків у нас було б набагато більше, ніж зараз.

- У нашому селі зараз закінчується будівництво дитячого майданчику з ландшафтним дизайном у парку. Село у нас приміське, народжуваність у ньому непогана, і ми не відчуваємо нестачі грошей, – додала сільський голова села Карпівка Могилів-Подільського району Тетяна Колун.

Читати також: Чи вбиває децентралізація село?

Аргумент про кошти інфраструктурної субвенції, які так і не отримали три райони, що їх представляла сторона «ПРОТИ», теж майже не подіяв. (За 2016, 2017 та 2018 роки Ямпільський, Крижопільський та Могилів-Подільський райони втратили більше 170 млн грн, які могли отримати в якості коштів субвенції на розвиток інфраструктури, утворивши об’єднані територіальні громади). Представники сторони «ПРОТИ» зауважили, що інфраструктурна субвенція з кожним роком ділиться на дедалі більшу кількість ОТГ, відтак кожна громада отримує менше грошей. Хтозна, чи варті зусилля з об’єднання громади тих коштів, які вона отримає, припустимо, наступного року?

 

 

Чути таке щонайменше дивно, бо кожна гривня могла б принести мультиплікаційний ефект. По це щоразу намагається пояснити експерт Анатолій Ткачук, який цього разу не зміг прибути на дебати. Так от, за його дослідженнями, 1 мільйон гривень, не отриманий у 2016 році дорівнює 1,64 млн грн в 2018 році.

- Поліпшення інфраструктури: освітлення, водогін, тротуар – підвищує капіталізацію землі і збільшує надходження до місцевого бюджету», - пояснює Анатолій Ткачук. - Ви отримали інфраструктурну субвенцію і відремонтували школу, дитсадок, провели водогін – на 7 млн грн. У таких роботах половину складає зарплата – 3,5 млн гривень, з неї ОТГ залишається ПДФО 11% - це приблизно 0,38 млн грн. Із зарплати люди витрачають на закупівлю продуктів близько 50% - тобто 1,5 млн грн. Більшість товарів буде куплено у приватних підприємців, які на єдиному податку 100% якого йде у місцевий бюджет. До того ж у їх магазинчиках працюють люди, які сплачують ПДФО. Тобто додатково це може бути ще десь 0,15 млн.

Не пройшов і аргумент щодо неспроможності маленьких громад.

- Типова сільська рада 80% свого бюджету витрачає на утримання власного апарату, – зазначив директор Інституту розвитку територій, експерт Юрій Ганущак. – От, наприклад, село Русава Ямпільського району витрачає 82%, село Безводне – 80%. Сільрада що, потрібна для того, щоб дати роботи п’ятьом людям? Чи, можливо, мета її існування – створення комфортних умов проживання? Тепер про ресурси. Ямпільський район минулоріч витратив на житлово-комунальне господарство 4 млн грн. Та одна Олександра Шереметьєва витрачає більше на цю статтю у своїй громаді!

 

 

- Так, сільські ради справді часто використовують 80% свого бюджету на утримання власного апарату, – відповів йому сільський голова села Михайлівка Ямпільського району Микола Мельник. – Але ви не сказали, скільки забирає у цих сільрад держава. Наприклад, моє село має 2 млн грн власних надходжень щороку, а залишають нам тільки 700  тис. грн. Дайте хоча б 60% ПДФО, як об’єднаним громадам, і Михайлівка буде спроможною!

- Район зараз має 97 млн грн власних доходів, – включився у дискусію тепер фактично вже на стороні «ПРОТИ» Михайло Вдовцов. – У нас діють три ЦНАПи, й усі вони прибуткові. Так, ми справді витратили на ЖКХ району 4 млн грн, але це лише 10% співфінансування від реально витрачених коштів. Тобто ми таким чином притягнули ще 40 млн грн грантових коштів.

 

Що не почула сторона «ПРОТИ»

 

- Бізнес не надто охоче йде до необ’єднаних громад через велику кількість людей, з якими треба домовлятися, – сказав Юрій Ганущак. – Адже якщо, приміром, інвестор захоче зайти до необ’єднаної громади, йому доведеться заручитися підтримкою не тільки сільського голови чи мера, але також і голів районних адміністрації та ради. Набагато легше піти до голови одної з об’єднаних громад, яких, до речі, вже понад 700, і вирішити всі проблеми з ним одним.

Тут, звісно, противники об’єднання могли б заперечити, сказавши, що і у необ’єднаних громадах є чимало інвесторів, але факт залишається фактом: якщо економічне зростання у районі сягає, припустимо, 25% на рік, то об’єднані громади цього ж району звітують про 35-відсоткове зростання.

Також дуже красномовною була статистика, що її навела Олександра Шереметьєва: за чотири роки її громада залучила 38 млн грн донорських коштів – майже стільки, скільки весь Ямпільський район. І точно у десятки разів більше, ніж Микола Мельник, Тетяна Колун та Олег Коваль разом узяті. І річ тут не тільки у яскравих лідерах: об’єднана територіальна громада створена за цілком іншим принципом, на новій основі, і багатіти їй – легко...

І все ж Олег Коваль вперто запевняв:  

- Я не бачу економічної доцільності створення ОТГ!

А Тетяна Колун відверто зізналася, що на минулих виборах балотувалася від Аграрної партії. І що один з лідерів партії сказав їй, що «децентралізація – то загибель села».

- Чому певні партії, що захищають інтереси великих землевласників, проти об’єднання громад? – відповів на це Юрій Ганущак. – Бо перше, що робить голова після створення такої громади, це інвентаризація землі. І тоді раптом виявляється, що хтось платить земельний податок, а хтось відбувається банкою фарби на свято. Власне, ці другі і є противниками об’єднання громад, бо їхні незаконні схеми у результаті цього будуть знищені, а незаконні прибутки – щезнуть. От і все!

Під час дебатів не раз прозвучало, що тутешні райони – аграрні, і крім сільського господарства, на заході Вінниччини практично не розвивається нічого. А сільське господарство тримають великі агрохолдинги. І тінь цих агрохолдингів відчувалася за спинами сільських голів, котрі так затято виступали проти об’єднання, наче були кровно зацікавлені у збереженні статус-кво.

 

Нестрашні страшилки

 

Сторона «ПРОТИ» також не раз згадувала давні страшилки, на які їхні опоненти майже не звернули уваги. Приміром, Тетяна Колун зазначила, що громада її села виступає проти приєднання до міста Могилів-Подільського, бо зараз дітям до школи «300 метрів пройти», а коли школу після об’єднання закриють, доведеться йти світ за очі.

- Я вважаю, що за реформою ховаються ті, хто поклав око на наші землі, – переконував Олег Коваль. – Для цього спершу хочуть позбутися сільської ради та її депутатського корпусу, а згодом і школи. Тоді у селі залишаться тільки пенсіонери, а їм буде байдуже, кому дістануться сотні гектарів сільської землі. Ну, а зі старостою домовитися буде набагато простіше, ніж з півтора десятком депутатів!

- Станом на 1 січня 2014 року в Україні нараховувалося на 1200 адміністративних одиниць більше, ніж у 1991-му, – спробував відповісти пану Олегу директор Директорату з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Мінрегіону Сергій Шаршов, який спеціально приїхав на дебати з Києва. – А от сіл стало на 600 менше. Отже, створення сільрад не позитивно, а негативно вплинуло на депопуляцію сільського населення. Та й місцевим самоврядуванням нинішню сільську владу можна назвати тільки умовно, адже більшість питань все одно треба вирішувати у райдержадміністрації.

 

 

- Закривати школу чи ні, вирішує сама громада, – додав Віталій Годний. – У Томашпільській ОТГ і зараз діють дві маленьких школи – по 50 учнів кожна. І про їхнє закриття навіть не йдеться. Батьки вирішили так – і крапка!

- Ми вже три роки говоримо про те, щоб оптимізувати освіту, бо у деяких селах навчання одного учня коштує 36 тис. грн на рік, – несподівано підтримав пана Віталія Михайло Вдовцов. – А держава нам виділяє лише 8 тис. грн освітньої субвенції на одного учня. У результаті ми беремо гроші, які заробляє місто Ямпіль, і переносимо їх до села Ратуш, де є малокомплектна школа. Чи не ображаємо ми таким чином дітей з Ямполя? Звичайно, ображаємо! Але коли голови сільрад почули про це, то «включили задню», і вже «ніхто нічого не скорочує». Так не можна!

 

Від автора

Мабуть, до цього бракувало тільки висновку. По-перше, процес скорочення сільських рад і малокомплектних шкіл буде йти незалежно від реформи децентралізації влади. Школи з тридцятьма учнями не здатні надати конкурентоспроможну освітню послугу і тим самим скоро самі себе виживуть, так само, як і тисячі сільрад, працівники яких займаються тільки одною справою – отримують зарплату. По-друге, якщо найбільшими роботодавцями у селі є сільрада та школа, то такому селу – кінець у будь-якому разі. Адже ані сільрада, ані школа не здатні врятувати село від занепаду: це під силу тільки бізнесу, який може створити у селі робочі місця. По-третє, в об’єднаній громаді люди самі вирішують, чи потрібна їм малокомплектна школа та п’ятеро працівників у сільраді. Якщо така школа може дати учням високий рівень освіти, а сільрада – створити комфорт для жителів села, обидві структури мають право на існування навіть і у форматі ОТГ.

 

Про подальший перебіг дебатів у Ямполі читайте у наступних матеріалах порталу «Децентралізація»

Більше про минулі дебати DESPRO  є ТУТ

Теги:

DESPRO дебати

Область:

Вінницька область

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:
37bcc1b35cfb514c19094a149b6458d2

14 грудня 2018

«Коли все правильно організовано, молодь працює...

Голова Новоукраїнської ОТГ, що на Кіровоградщині, Олександр Корінний разом з командою зуміли зробити дітей та юнаків...

C8ecb5ef13994590e56e198dbc948179

13 грудня 2018

Успішні кейси ОТГ: як Славська громада стала...

Реформа децентралізації встигла прижитися на Львівщині і вже можна побачити деякі її успішні результати. На...

6a829f408f42aca21a1310ba6a1f6c89

11 грудня 2018

Місцеві бюджети 2019 – експерти прокоментували...

7 грудня Президент України підписав Закон України «Про державний бюджет України на 2019 рік» (№2629-VIII від...