«Ми знайшли здібного та зацікавленого земляка. Дали йому можливість розвивати свої навички. Згодом закупили програмне забезпечення для моніторингу споживання енергоносіїв бюджетними установами «Енергобаланс» і почали рахувати», — так напрочуд оптимістично починається історія енергоефективності Сосницької ОТГ, що на Чернігівщині.

* * *

Сосницька ОТГ була утворена восени минулого року і об’єднала 6 сільських рад. До неї увійшли села: Ганнівка, Мале Устя, Волинка, Загребелля, Гапішківка, Масалаївка, Киріївка, Матвіївка, Полісся, Пекарів, Кнути, Костирів, Синютин, Чорнотичі.

За перспективним планом ця ОТГ мала покрити весь район, втім, чомусь, не всі села підтримали цей задум. Однак, уже зараз є можливість охочим доєднатися.

Втім про все по черзі.

Ще до об’єднання (у січні 2016 року) Сосниця приєдналася до «Угоди мерів» і взяла на себе добровільні зобов’язання зменшити до 2030 року викиди парникових газів не менш як на 20% . Більш того – у відкритому зверненні очільник громади Андрій Портний говорив про амбітне 30-відсоткове зменшення.

 

Андрій Портний

 

На сьогодні громада розробила План дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) та чекає на його затвердження. Досить довго, зі слів голови Сосницької ОТГ, гальмували створення подібної стратегії монополісти у сфері енергетики.

Селище є членом Асоціації «Енергоефективні міста України».

— Асоціація та зокрема «Угода мерів» — є для Сосниці стартовий майданчиком, можливістю вдосконалюватися за сприяння європейських партнерів. На жаль, поки робота рухається досить повільно. Однак, вже маємо підтримку і прагнення, — зазначає Андрій Портний.

 

 

Енергомеджер зі специфічним обов’язком

Сосницька ОТГ одна з небагатьох, яка відразу усвідомила, що якісний енергоаудит — більша частина успіху в питанні ощадливості. Відтак у штаті ради ОТГ працює енергоменеджер. Як зазначає очільник громади, шукати його довго не довелося. Людина своя, місцева, з технічною освітою та з великим бажанням розвиватися в наразі затребуваному напрямі — енергоефективності.

Про алгоритм роботи громади у зазначені сфері — у прямій мові Андрія Портного.

 

 

 

На перший погляд енергомеджер може здатися таким собі «ябедою». Адже після вивчення ситуації у конкретному закладі він відслідковує чи дотримуються ним наданих рекомендацій, якщо ж ні, то голова ОТГ отримує про це доповідну.

— На жаль, поки виконавча дисципліна неідеальна. Втім саме в такий спосіб її і хочемо удосконалити. Доповідні — це така ж частина моніторингу, — зауважує Андрій Портний.

 

Про зроблене і перше в черзі

У 2017 році здійснено реконструкцію опалення місцевого дитячого садка «Сонечко». Будівля опалювалась природним газом – тож за сезон витрачали майже 17 тисяч кубів.

За кошти Державного фонду реконструкції та розвитку (602 тисячі гривень) та місцевого бюджету (427 тисяч) замість газових коштів встановлено твердопаливні (потужністю 100 кВт) з можливістю регулювати потужність та механічним завантаженням палива, змонтовано нові насоси, відремонтовано теплотрасу та приміщення котельні.

У селищній раді кажуть, що результати вже відчутні: раніше витрачали близько 400 тисяч гривень, то цьогоріч вийшли на 100-150 тисяч.

 

 

До слова, дрова поки теж не купували. В топку йшли гілки після санітарної чистки дерев вулиць селища. Та й котлом на пелетах поки не було необхідності користуватися.

Про зміни в садочку — у прямій мові завідувачки закладом Валентини Гришенко.

 

 

Протягом двох років за таким же механізмом замінили вікна та дверні конструкції у Сосницькій районній гімназії ім.О. Довженка. Частково замінено та утеплено дах. Зараз стоїть питання про загальне утеплення приміщення, заміну системи вентиляції.

 

Ще один важливий об’єкт — Сосницький районний будинок культури. Він потребує капітального ремонту, а саме : заміни покриття покрівлі, віконних та дверних блоків, ремонту ґанку з облаштуванням пандусу, ремонт тріщин у вимощенні будівлі.

Приміщення, якому більше 50 років і яке жодного разу нормально не ремонтувалось, наразі практично не можливо обігріти через високий відсоток втрату тепла

Це питання планують частково вирішити за рахунок субвенції на соціально-економічний розвиток територій.

Думають в громаді і про стимулювання населення до енергозбереження. Восени в ОТГ заплановано провести Дні сталої енергії. У минулому році була прийнята місцева програма про відшкодування тіла «теплого кредиту». За рік було на ці потреби використано близько 200 тисяч гривень. ОСББ мали змогу отримати 20% тіла кредиту. Є приклад, коли багатоквартирний будинок змінив вікна та вхідні конструкції, заплативши лише 10% від загальної вартості.

Цьогоріч цією ж програмою передбачено 300 тисяч гривень.

— Я мав можливість вивчати досвід енергоефективності в Норвегії та Польщі. Модель роботи останньої країни нам, звичайно ж, ближча. Та все ж, на жаль, Україні ще досить далеко до такого ж рівня фінансування державою подібних заходів. Втім, ми можемо заручитися підтримкою ЄС. У планах — якісний проектний менеджмент, — акцентує голова ОТГ.

 

Зі шпаргалок досвіду ЄС і не тільки

Польща має позитивний досвід змішаного фінансування енергетичних проектів (кошти Євросоюзу, міжнародних фондів-донорів, екологічних фундацій, бюджету), де вміло використовується система податкових пільг. Влада намагається за допомогою державних важелів розширювати коло кредиторів для проведення таких заходів з енергозбереження, що потребують значних коштів і розраховані на тривалу перспективу.

У Польщі існує спеціальний комунальний фонд, кошти якого акумулюють за рахунок зборів від населення та використовуються для реалізації недорогих проектів енергозбереження, підвищення якості опалення, поточний ремонт. Енергоспоживання базується на підписанні та виконанні умов договору. Це дає можливість уникнути бюрократичної тяганини, зв’язаної з дозвільною системою, не допустити монополізації сфери, покращити завдяки конкуренції якість послуг, зменшити ціни, спростити аудит.

99% електроенергії, що виробляється у Норвегії — це гідроенергетика. Держава, яка найбільше в Європі видобуває енергетичних корисних копалин (газу та нафти) для внутрішнього споживання їх практично не використовує.

Також в Норвегії не використовують традиційні лампочки розжарювання, не встановлюють у будинках вікна, що не відповідають стандартам енергозбереження, не будують стіни, дахи та підвали, теплопровідність яких не відповідає новим вимогам, а головне — практично все суспільство психологічно орієнтоване на використання максимально відновлювальних енергоресурсів.

Більше про енергоефективність в громадах читайте ТУТ