Бібліотечна реформа об’єднаної громади

Бібліотечна реформа об’єднаної громади

У Семенівській об’єднаній громаді Житомирської області вирішили поєднати посади бібліотекарів та соціальних працівників, зекономивши понад 200 тис. грн на рік.

Автор: Дмитро Синяк 

Семенівська об’єднана громада Житомирської області проявила новаторські здібності ще на етапі свого створення у грудні 2016 року. Вона першою в Україні обрала адміністративним центром ОТГ село, у якому перед тим не було сільради. Так зробили через небажання шести сільських рад, які увійшли до складу громади, навіть номінально ставати периферією. Згодом досвідом Семенівської ОТГ скористалися ще кілька громад, які мали аналогічну проблему. Наступний нестандартний крок семенівців – поєднання посад бібліотекарів та соціальних працівників. Щоб більше дізнатися про особливості цього підходу, портал «Децентралізація» побував у Семенівській ОТГ.

 

Доросла школа

 

Кабінет математики Великонизгірецької середньої школи, де вже розпочалося виїзне засідання виконкому Семенівської ОТГ. Півтора десятки чоловіків та жінок, більшість з яких у святкових вишиванках, жваво обговорюють сільські проблеми і, піднімаючи руки, голосують за проекти рішень. Найвидатніші математики світу з цікавістю стежать з численних портретів за цими дорослими людьми, які так само, як учні-відмінники, час від часу тягнуть догори руки, неначе хочуть відповідати. На вчительському місці – голова громади Наталія Семенюк, невисока білява жінка із дзвінким командирським голосом. Члени виконкому жваво обговорюють найболючіші проблеми і відразу ж голосують за ті заходи, які мали би вирішити їх.

 

 

З часу свого створення виконком Семенівської громади та її депутатський корпус намагаються збиратися не у сільрадах, а у школах та клубах – щоб бути ближчими до людей. Їх вабить така увага. Сьогодні, наприклад, у  Великонизгірецькій школі члени виконкому прослухали звіт директора, занотувавши усі її побажання.

- Об’єднання нас врятувало, – зізнається в.о. старости Терехівського старостинського округу Володимир Юзефович, широкоплечий чоловік, офіцер у відставці. – У нашому селі ані автозаправок, ані кар’єрів не було, і наш річний бюджет заледве сягав 500 тис. грн. Утримувати шкільну будівлю ми не могли, сільський клуб не ремонтувався років сорок… Та після об’єднання його відразу ж капітально відремонтували, купили меблі, і тепер він, як новий. Ви не уявляєте, що це значило для людей! Вони ніби побачили, що хтось їх зауважив, що вони комусь потрібні…

 

Бібліотечна справа

 

Згодом звітує про свою роботу Тетяна Носова, завідувач Центру надання соціальних послуг. Її слухають з подвійною увагою. Адже такий центр чи подібні до нього структури є далеко не у кожній ОТГ, обходиться він недешево, відтак, депутати хочуть бути переконаними у його корисності для громади. Схоже, звіт пані Тетяни усіх вдовольняє – зауважень нема. Наприкінці свого виступу Тетяна Носова зазначає:

- Бібліотечні працівники чудово справляються з роботою соціальних фахівців. Завдяки їм ми тепер знаємо про життя громади все…

Далеко не всі посади можна поєднувати. Але у Семенівській ОТГ помітили, що поєднання посад бібліотекаря та соціального працівника не суперечить закону «Про бібліотеки і бібліотечну справу». Семенівці довший час вивчали посадові інструкції бібліотекарів та постанови уряду, які стосувалися їхньої роботи, і дійшли висновку, що бібліотекар водночас може працювати соціальним фахівцем. Адже він зокрема відповідає за так званий соціо-культурний напрямок, який включає у себе соціальні послуги: насамперед первинну профілактику соціально-негативних явищ, морально-естетичне виховання, поширення інформації про здоровий спосіб життя тощо.

 

 

- Все почалося з проблеми, – згадує Тетяна Носова по закінченні засідання. – Ні для кого не секрет, що у селах немає черг до бібліотек, через що ці бібліотеки майже завжди закриті. Натомість бібліотекарі отримують непогані як для села зарплати – 4-5 тис. грн, якщо рахувати усі надбавки. Раніше, коли бібліотекарі підпорядковувалися відділу культури районної адміністрації, це мало кого непокоїло. Та після об’єднання люди почали задавати резонне запитання: «За яку саме працю ми платимо їм?» Тим більше, що бібліотеки були не тільки при кожній сільраді, але й при кожній школі. Тобто у шістьох сільрадах нашої громади працювали аж дванадцять бібліотекарів!

Скорочення будь-яких працівників є дуже невдячною справою. Тому після довгих роздумів депутатам Семенівської сільради було запропоновано оригінальний шлях вирішення «бібліотечної проблеми». Ідея реформування бібліотечної мережі належить заступнику Семенівського сільського голови з гуманітарних питань Людмилі Колесник. Згідно з її пропозицією, шкільні та сільські бібліотеки треба об’єднати, запропонувавши, крім цього, бібліотекарям взяти на себе обов’язки соціальних фахівців – тобто тих, хто опікується незахищеними верствами населення.

- Люди завжди противляться змінам, і наша громада не виключення, – усміхається Тетяна Носова. – Депутати кілька разів провалювали голосування за цю ініціативу, тому нам треба було багато пояснювати і депутатам, і бібліотекарям, і простим жителям громади. Також треба було ретельно вивчити законодавство, отримати деякі роз’яснення від урядових структур тощо. На це пішло близько року. І лише кілька тижнів тому, 16 травня, Семенівська сільська рада проголосувала за ініціативу Людмили Колесник.

Після об’єднання сільських та шкільних бібліотек вивільнилося три ставки. Людям, які працювали на них, запропонували стати працівниками Центру надання соціальних послуг, і троє бібліотекарів пристали на цю пропозицію. Таким чином не треба було нікого скорочувати, натомість усі отримали повноцінне завантаження. Крім того, бібліотекарі, які зберегли свої посади, також почали виконувати роботу соціальних працівників, взявши на себе низку додаткових обов’язків.

- Тепер у наших бібліотекарів «шия в милі», і ніхто не зможе сказати, що вони не відпрацьовують своїх грошей, – розповідає Тетяна Носова. – По-перше, вони час від часу організують різноманітні заходи для дітей та дорослих, пропагуючи здоровий спосіб життя, народні традиції тощо. Раніше вони теж мали би це робити, але оскільки ніхто про такі їхні обов’язки не нагадував, бібліотекарі зволікали з цим. Вранці, під час уроків, вони працюють у шкільних бібліотеках, увечері – у сільських, а у вільний час відвідують родини, котрі потребують особливої уваги.

 

Очі та вуха

 

У Центрі надання соціальних послуг Семенівської громади 8 осіб є постійно прикріпленими до самотніх літніх людей, ВІЛ-інфікованих чи таких, які повернулися з місць позбавлення волі. Ще четверо працівників займаються рештою проблем. Семеро сільських бібліотекарів є фактично помічниками цієї четвірки, їхніми агентами у конкретних селах. Вони можуть відвідати ту чи іншу родину та розповісти про ситуацію у ній, рознести по хатах гуманітарну допомогу чи виступити членом комісії, яка складає акти про матеріальний стан родини. Таким чином соціальний сектор громади з п’ятитисячним населенням патрулюють 20 осіб.

- Бібліотекарі є нашими очами і вухами, – продовжує Тетяна Носова.  – Якщо раптом дитина з проблемної родини перестає ходити до школи, бібліотекар відвідує її, щоб з’ясувати причину неявки до школи. Деколи трапляється, приміром, що неблагополучні батьки пиячать, а дитина голодує. Тоді треба скласти відповідний акт і тимчасово забрати дитину від батьків (ми розміщуємо таких дітей у районній лікарні). Згодом соціальний працівник має переговорити з батьками та за потреби допомогти їм. Наприклад, наші соціальні працівники кілька разів знаходили для безробітних горе-татів роботу або допомагали їм стати на облік у центрі занятості; сприяли виділенню проблемним сім’ям дров на опалювальний сезон та навіть допомагали їм обробити городи. Нещодавно ми переселили на зиму з півзруйнованої хати маму з дитиною, які завдяки цьому перезимували у шикарних умовах. Причому нас цікавила не стільки неблагополучна мама, скільки її дитина, яку ми вважали за свій обов’язок максимально захистити.

- Бібліотекарям до душі робота соціальних фахівців, – додає голова Семенівської громади Наталія Семенюк. – Адже вони і так виконували просвітницько-профілактичну роботу і спілкувалися з дітьми. А тепер ще й отримали можливість зробити щось для цих дітей.

За свою роботу бібліотекар, який працює на повну ставку, і далі отримує 4-5 тис. грн, а за діяльність у складі Центру надання соціальних послуг може отримати ще до 2 тис. грн – у якості премії. Розподіляють такі премії індивідуально, згідно з витраченими зусиллями та часом. Таким чином, бібліотекарі не тільки зберегли свої зарплати, а ще й отримали можливість підробляти, збільшуючи обсяг корисної для громади праці. При цьому громада навіть заощадила кошти.

- В результаті проведеної оптимізації посад шкільних та сільських бібліотекарів сільським бюджетом у 2018 році планується економія у розмірі 204 тис. грн, – каже Наталія Семенюк. – Цього вдалося досягти за рахунок вивільнення трьох бібліотекарських ставок, а також за рахунок економії на податках. Адже раніше більшість бібліотекарів працювали на півставки, натомість сільська рада сплачувала за кожного з них 100% податків. А тепер майже всі мають повне завантаження. Крім цього, у приміщенні колишньої бібліотеки у селі Іванківці, яке вивільнилося внаслідок «бібліотечної реформи», незабаром буде створено арт-майстерню, де народні майстри навчатимуть дітей різним ремеслам. Ми вже виграли відповідний конкурс Житомирської обласної адміністрації, і незабаром отримаємо на це близько 50 тис. грн.

- Нам не стало важче, адже ми і так спілкуємося з дітьми, нашими основними відвідувачами, – розповідає бібліотекар села Хажин Тетяна Лісова. – Особисто я зраділа можливості поспілкуватися з батьками деяких з них. До проблемних сімей я ходжу, коли виникає така потреба, по закінченні праці у бібліотеці. Деколи йду разом з працівником Центру надання соціальних послуг та старостою, утворюючи разом з ними комісію з обстеження соціально-побутових умов.

Усі бібліотекарі – спокійні та освічені люди. Сама їхня поява позитивно впливає на проблемні сім’ї. А діти з таких сімей можуть розраховувати на книжку, яка, можливо, змінить їхнє життя.

Наталія Семенюк говорить, що бібліотечну реформу у громаді не завершено. З часом бібліотеки мають перетворитися на своєрідні культурні центри, у яких будуть не тільки книжки, але й комп’ютери з доступом до інтернету, якими зможе користуватися кожен бажаючий; де будуть проводитися різноманітні мистецькі заходи, виставки тощо. Для двох бібліотек вже придбали 5 ноутбуків, решта - на черзі.

Теги:

стаття культура бібліотеки

Область:

Житомирська область

Громади:

Семенівська сільська об’єднана територіальна громада

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:
E4c1583e26e5fbbf599387a3d28a2833

18 грудня 2018

Ґендерна рівність в роботі сервісних...

18 грудня 2018 року в Києві відбулася панельна дискусія «Як впроваджувати ґендерний підхід в роботу сервісних...

37bcc1b35cfb514c19094a149b6458d2

14 грудня 2018

«Коли все правильно організовано, молодь працює...

Голова Новоукраїнської ОТГ, що на Кіровоградщині, Олександр Корінний разом з командою зуміли зробити дітей та юнаків...

C8ecb5ef13994590e56e198dbc948179

13 грудня 2018

Успішні кейси ОТГ: як Славська громада стала...

Реформа децентралізації встигла прижитися на Львівщині і вже можна побачити деякі її успішні результати. На...