Децентралізація очима селян

12 липня делегація у складі заступника голови Вінницької ОДА Андрія Гижка, начальника організаційного відділу апарату ОДА Михайла Затули, голови Вороновицької ОТГ  Олександра Ковіньки, старости села Комарів Віктора Гиренко та експерта з регіонального розвитку Вінницького ВП ЦРМС Юрія Войціцького відвідала два села Шендерів та Тростянець на межі Тиврівського та Вінницького районів (у складі першого).

Метою їхньої поїздки була зустріч з мешканцями сіл, які з однієї сторони розуміють потребу відновлення зв'язків із історичним центром — Вороновицею, а з іншої сторони, через внутрішні непорозуміння, не можуть вплинути на своїх депутатів, щоб фіналізувати юридичну сторону процесу процесу приєднання до Вороновицької ОТГ.

Село Шендерів є типовим зразком занепаду українського села, з відсутнім асфальтовим покриттям на дорогах, замуленими ставками та темними у нічний час вулицями. З іншої сторони — воно може стати прикладом швидкого зростання, якщо після завершення процесу приєднання (бажано до кінця поточного бюджетного року) податки будуть скеровані не в касу “району”, а в бюджет Вороновицької ОТГ, що в свою чергу дозволить вже невдовзі розпочати впроваджувати ті ключові інфраструктурні проекти в життя, яких село Шендерів не бачило від часів розпаду СРСР.

Прості і зрозумілі аргументи, які використав заступник голови ОДА Андрій Гижко, аргументуючи переваги децентралізації, викликали масу запитань у мешканців Шендерова. Тут, як і в багатьох інших селах української “глибинки” не вистачає поінформованості про хід реформ, логіку утворення нових громад і децентралізацію бюджетних надходжень. Через дезінформацію типу “не хочемо приєднуватись до Жмеринки, бо нам сказали, що по іншому не вийде”, або “потім всі гроші підуть до Вороновиці і нам нічого не залишиться” обговорення приєднання починає набувати негативного відтінку і відтягує процес ухвалення усіх необхідних рішень радою громади. А це в свою чергу відтерміновує можливість переходу села від стагнації до розвитку.

Найкращим способом переконати “сусідів” є досвід тих населених пунктів, які вже стали частиною об'єднаної громади. Таким хорошим прикладом є Комарів, голова Віктор Гиренко якого розповів про те, що завдяки децентралізації у селі вперше за 25 років провели воду на частині вулиць, оплатили коштовну проектну документацію на буріння чотирьох окремих свердловин і систему автономного вирівнювання тиску у випадку виходу з ладу хоча б одної з них, а також про плани заміни вже найближчим часом вуличного освітлення і ремонту доріг.

Коли йде мова про конкретні проекти, і конкретні гроші, тоді навіть найбільш песимістично налаштовані селяни змінюють риторику і питають “Коли це почнеться і що для цього приєднання маємо зробити?”.

Децентралізація влади і бюджетних ресурсів найбільш ефективною у першій її фазі є саме на прикладі таких сіл, як Шендерів. Шляхом перетворення “проблем у можливості”, залучення додаткових ресурсів справжніми господарями за допомогою історично (а не штучно, як в 1956 році в часах СРСР) сформованих центрів громад можна, про що свідчить досвід Комарова, вже у перше півріччя після історичного рішення про приєднання, досягати результатів у ремонті та розвитку інфраструктури, вкладати більше грошей у м'які проекти і не словом, а ділом змінювати життя на селі на краще.

Другим населеним пунктом, куди прибули заступник очільника ОДА і інші члени делегації, був Тростянець, який територіально знаходиться в межах Тиврівського району, але, так, як і Шендерів, тяжіє до Вороновиці у Вінницькому районі. Підчас відвертої зустрічі з селянами, яка відбулась у місцевому клубі, гості зі столиці Поділля знову почули про міфічне “приєднання до Жмеринки”, боязнь втратити ті куці 2,5 центнера зерна за оренду земельного паю, бажання зберегти школу, у якій ледве можна нарахувати 30 учнів, та багато інших болючих для мешканців Тростянця проблем.

Реформа децентралізації в Україні не є велосипедом, який треба придумувати по новому. Механізм її впровадження був консультований з провідними європейськими експертами і фахівцями з регіонального розвитку. Сьогодні, коли багато секторальних реформ впираються в стіну відтягування ухвалення законів у Верховній Раді, саме децентралізація є тією квіткою, яка пробивається через асфальт, не зважаючи на перепони. Цей процес вже не спинити.

Юрій Войціцький, експерт з регіонального розвитку, Вінницький ВП ЦРМ

14.07.2017 - 12:40 | Переглядів: 1506

Приєднані зображення:

Область:

Вінницька область

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:
713cdc875bfb5572be98ae33fb5d9a38

26 вересня 2018

Корупційні схеми при будівництві роблять...

Будь-які корупційні схеми, які можуть супроводжувати процес будівництва в населених пунктах – від відводу землі до...

2c20f2e1b58ec58002a49f6105e0b1c2

26 вересня 2018

«Ми будемо готові до цієї роботи!», - Галина...

Команда Райгородоцької об’єднаної територіальної громади, яка чекає на призначення перших виборів, сьогодні пройшла...

0507347ecac3556498f460a0f847fb6c

26 вересня 2018

Об’єднані громади Полтавщини створюють...

Білоцерківська об’єднана територіальна громада, що Великобагачанському районі Полтавщини, планує обрати власного...