Чи справді влада децентралізується?

Зміни до Конституції, які наприкінці серпня у 1-му читанні ухвалила Верховна Рада, кардинально змінюють систему місцевого самоврядування в країні. Але навіть до остаточного затвердження цих змін сам процес уже стартував – зі зміни структури доходів місцевих бюджетів і створення об'єднаних територіальних громад. Для чого це потрібно, і що ініціатори хочуть отримати в підсумку?

Не все у реформі адміністративно-територіального устрою потребує закріплення в Конституції – фінансові зміни заклали ще в минулому році, у Бюджетному і Податковому кодексах, через що на місця було переорієнтовано більше податків, нині ж триває об'єднання територіальних громад, яких вже утворено понад 180, і 159 з них підуть 25 жовтня на місцеві вибори

Якщо громада міста чи села заробляє на себе, то для чого їй «баласт» у вигляді десятка бідних сіл? На це експерти дають два типи відповідей: перший – суто патріотичний, мовляв, допоможіть розвиватися сусідам, і вам теж буде добре. А другий – раціональний: якщо місто стає центром територіальної громади, воно стає базою працевлаштування і оподаткування, і вся громада фінансує спільну соціальну установу – школу, палац творчості, лікарню.

Місто Скалат на Тернопільщині почало у своїй області процес об’єднання першим. В результаті утворилась Скалтівська об’єднана територіальна громада, до якої увійшли 16 сіл. У Скалаті є лікарня – і місто зацікавлене, щоб навколишні села, які користуються послугами цієї лікарні, «скинулись» на неї. Голова громади, вона ж – мер Скалата Наталя Станьковська розповіла, що в районі була ситуація, коли багатші села не хотіли об’єднуватися з біднішими.

«Вони хотіли спочатку об’єднуватися між собою, але не приєднувати тих менших сіл, – розповідає вона. – Але я переконала, бо казала, що чим більша громада, тим більше доходу. У нас і так мала громада – 14,5 тисяч населення, хоча би двадцять… Але ішли назустріч людям, які не хотіли з якоїсь причини до нас іти – або сполучення погане, або їм краще до Підволочиська... У нас будуть всі установи, які зараз є в районному центрі, до якого добиратися дуже незручно – не стільки самому Скалату, скільки навколишнім селам».

Маленькі села: що після об’єднання?

З-поміж парламентських політичних сил категорично проти реформи виступає ВО «Свобода». І її фракції в обласних радах також виступають проти, через що, наприклад, не голосують за перспективні плани об’єднання громад – без цього документу утворити їх неможливо. ВО «Свобода» називає реформу «ще більшою централізацією». Чому – ми запитали в представника одеської «Свободи», народного депутата попереднього скликання від цієї політсили Павла Кириленка.

«Об’єднання громад, насправді, призведе до повного краху маленьких сіл і містечок. Тобто це така собі форма глобалізації. Насправді, все це робиться для того, щоб створити в Україні таку форму устрою, яка буде подібна до федералізації», – переконує Кириленко.

«Є об’єктивний процес, – відповідає на цю тезу один із розробників реформи децентралізації Юрій Ганущак, – потреба в робочій силі в сільському господарстві неухильно падає. Це глобальні виклики, їх потрібно враховувати, їм неможливо опиратися». Саме для реагування на цей виклик, каже він, у Європі впровадили реформу адміністративно-територіального устрою. «Місто, яке стає джерелом надання роботи жителям села, відповідальне за створення інфраструктури у цьому селі. Успішність цієї реформи полягає в тому, що жити в селі стає престижніше, ніж у місті».

Кількість сільських жителів (саме жителів, а не тих, хто задіяний у сільському господарстві), у Європі встановилась на рівні 25%. У Латинській Америці, де такої реформи не було, 5% населення є фермерами, а 95% живе у нетрях. «Якщо цього не робити, то це наше майбутнє», – переконаний Юрій Ганущак. Про модель, впроваджувану нині в Україні, він каже: «Формула дуже проста: живу в селі, працюю у місті. Доїжджаю кожен день по нормальній дорозі. Мої податки йдуть у загальний бюджет громади, а громада відповідальна за надання комфортних умов життя у мене в селі».

Це імпортне слово «префект»

З усього масиву нововведень найбільшої популярності набуло слово «префект». Хто він такий, і чим займатиметься? Префект є, по суті, представником державної влади на місці – це все, що після реформи має залишитися в регіонах від урядової вертикалі. Ця людина, за задумом, має контролювати законність рішень органів самоврядування (інститут префекта діятиме до районного рівня). У ВО «Свобода» застерігають, що це буде людина, яка зможе зупинити будь-яке рішення органу самоврядування – в тому числі, фінансове.

В теорії і з огляду на європейський досвід, принцип, який закладається – держава контролює тільки законність рішень органів самоврядування. Вона не може казати, правильне рішення чи неправильне, грамотно розподілені кошти чи ні – вона може щось зупинити, тільки якщо це явно виходить за рамки закону. І у цьому – задача префекта.

Насправді, якими будуть його точні повноваження, ще невідомо: не ухвалений закон про префекта, повноваження цієї посадової особи в процесі розробки, про них дискутують експерти і міністерства. Так само і з посадою старости – це та ланка, через яку здійснюватиметься зв’язок ради громади з жителями села. Ця людина має збирати, в тому числі, бюджетні пропозиції – що саме треба зробити в селі, що побудувати, відремонтувати.

Закон про місцеве самоврядування, адміністративно-територіальний устрій і префекта - те, що ще належить написати і ухвалити. Зміни до Податкового і Бюджетного кодексів, закони про об’єднання громад, про співробітництво громад і зміни до Конституції (у першому читанні) – нормативна база, яка вже розроблена. Експерт швейцарсько-українського проекту DESPRO з підтримки децентралізації в Україні Марина Бриль каже, що для одного року – це хороший темп.
«Не вважайте мене занадто великим оптимістом чи людиною, яка нереально дивиться на речі, – коментує вона, – але я просто-таки заявляю: реформа йде, причому дуже інтенсивно і ефективно. Ті, хто не хоче об’єднуватись – не об’єднуються. Ті, хто бачить у цьому якусь перспективу, вже об’єдналися. Багато хто ще думає, чи слід їм це робити».

Якщо до 25 жовтня не будуть ухвалені у другому читанні зміни до Конституції, не буде і пакету децентралізаційних законів. Допоки їх не ухвалять, об’єднані територіальні громади функціонуватимуть на основі старих законів – з радами, але без старост і префектів.

20.10.2015 - 21:00 | Переглядів: 1273
Чи справді влада децентралізується?

Теги:

Конституція об'єднання громад

Джерело:

Радіо Свобода

Поділитися новиною:

Читайте також:
E8f289dedbda677b33736f9e59c98ddc

16 липня 2018

Дорогами об’єднання. Експерти коментують...

На Вінниччині функціонують 35 об'єднаних громад, потенційно готові до об’єднання ще 10 ОТГ, 16 населених пунктів в...

E4e913f045d6e7e0fc840259d2152d72

16 липня 2018

Самостійно розраховуємо фінансову спроможність...

Спроможною територіальною громадою є така громада, в якій фінансові, інфраструктурні та кадрові ресурси є достатніми...

8279848eb0b5fd511d7988b021b3e638

16 липня 2018

Голова Лебединської РДА: «Ми будемо чекати на...

Сумська область продовжує децентралізуватися. Процеси об’єднання та приєднання відбуваються в 16 районах Сумщини,...