Автор: Федір Прокопчук

Про вдалі приклади пошуку інвесторів, оптимізації мережі шкіл, ремонту доріг та надання медичних послуг Українському кризовому медіа-центру розповіли представники громад, які першими вирішили спробувати переваги децентралізації.

Три роки тому Кабінет міністрів затвердив концепцію реформування місцевого самоврядування, а через рік – план формування перспективних громад. 

Завдяки фінансовій децентралізації люди на місцях побачили реальну можливість змінити своє життя: значна кількість податків та зборів залишилися на місцевому рівні. 

Щоб ними скористатися людям необхідно було домовитися між собою, створити спроможні громади, піти на вибори. Наприкінці 2015 року це змогли зробити 159 громад, щоб вже наступного року на власній шкірі спробувати більше залежати від себе, а не від області чи столиці. 

Вони отримали незалежність від обласних та районних бюджетів, більшу фінансову самостійність за рахунок власних зборів та державних субвенцій. 

Звісно, децентралізація – не чарівна паличка, яка одним махом вирішить всі проблеми громад. Це лише інструмент, яким треба вміти користуватися. Хто навчився першим – отримав переваги перед сусідами. Ось вони. 

ГНІЗДИЧІВСЬКА ГРОМАДА

Як мешканці громади на Галичині завдяки децентралізації знайшли інвестора та створили робочі місця для людей

«Децентралізація – це той важливий крок, який відкриватиме шлях до дерегуляції бізнесу, створює сприятливий інвестиційний клімат в країні і забезпечує більшу вмотивованість територіальних громад», - Геннадій Зубко, Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, 27.04.2015 

Цю тезу Геннадія Зубка взяли на озброєння в Гніздичівській об'єднаній  громаді, що на Львівщині. В перспективному плані формування громад області Гніздичева не було, але ініціативна група місцевих мешканців за підтримки підприємців змогла переконати обласну раду у власній фінансовій спроможності. Головними платниками місцевого бюджету стали Кохавинська паперова фабрика та аграрні підприємства. Проте в громаді на цьому не зупинилися і відразу після виборів почали шукати нових інвесторів.

Оксана Романів, заступниця голови Гніздичівської об'єднаної територіальної громади:

Після виборів восени 2015 року за підтримки Фонду «Східна Європа» та Інституту громадянського суспільства ми разом з громадською організацією «Оберіг» розробили всі необхідні документи: статут, стратегію, соціально-економічний план, інвестиційний паспорт, сайт. І після затвердження цих документів ми старалися всюди де можна про себе розказувати і показувати – шукали людей, які хочуть щось у нас відкривати. 

Одним із таких інвесторів стала фірма «Техпостач» - львівське підприємство, яке шиє спецодяг для експорту в Європу. Ми знали, що людина шукає об'єкти, де можна було б відкрити виробництво. Кілька разів зустрічалися, показували все, що є у нас на території – потрібне було приміщення на 500 квадратів, щоби можна було на перспективу розширюватися. І нам назустріч пішов власник Кохавинської паперової фабрики. В них було приміщення, яке не використовувалось. Він надав його за символічну плату в оренду і навіть допоміг з ремонтом. 

Поки ми спільно з інвестором шукали приміщення, поки робився ремонт, люди проходили співбесіди, їздили на стажування в сусідній Миколаївський район, де в інвестора працює ще одне підприємство. І зараз на підприємстві працює 11 мешканців громади. І є можливість для розширення – до 50 чоловік. 

Ця історія показує, що і громадськість, і влада, і бізнес працюють для того, щоби громада розвивалась 

Також на нашу територію зайшла аграрна компанія Tradex. Викупили земельну ділянку на території спиртзаводу, який стоїть зруйнований, відновили залізничну колію і планують десь на пів-України сушити зерно. Вони хочуть встигнути все зробити ще до початку збору урожаю і це дасть ще 30 робочих місць для громади.

ВИШЕВИЦЬКА ГРОМАДА

Як громада на Житомирщині завдяки новим правилам створила сучасну теплу школу для дітей з кількох сіл

«Опорна школа в сільській місцевості має стати ядром громади та забезпечити якісну освіту для всіх українських дітей. (…) Процес створення опорних шкіл окуповується новими високими результатами та успішністю наших дітей», - Лілія Гриневич, Міністр освіти України, 22.11.2016

Житомирська область – лідер за кількістю опорних шкіл, створених в об'єднаних територіальних громадах. В місцевому відділенні освіти кажуть: найкращий досвід оптимізації має Вишевицька об'єднана громада, яка об'єднує 5 сіл. Особливістю цієї громади є те, що опорна школа працює уже сьогодні, хоч юридична реєстрація запланована на це літо. В громаді пішли на такий крок, аби не створити проблем для випускників, які могли стати заручниками зміни статусу навчального закладу. 

Володимир Мартинюк, заступник голови виконкому Вишевицької об’єднаної територіальної громади:

Школа як опорна функціонує з минулої осені. Є дві філії. Це навчально-виховні комплекси, які відвідують дошкільнята та учні початкових класів. У нас процес оптимізації освіти відбувався в природній спосіб – більшість батьків із сіл, де зараз створені філії, віддавали дітей у Вишевицьку школу. Часто навіть із першого класу. Тому процес створення опорної школи пройшов гладко. 

Статус «опорний заклад» дає нові можливості. Ми отримали з обласного бюджету додатково 630 тисяч на обладнання. За ці гроші ми зробили лінгафонний кабінет, щоб підвищити якість викладання іноземних мов. На решту – купили обладнання у фізичний кабінет. 

Через державний фонд регіонального розвитку отримали 3 600 000 гривень на термосанацію школи. Замінили вікна, утеплили фасади і це вже дало біля 40% економії на опаленні. Тепер хочемо залучити кошти ДФРР, щоб зробити реконструкцію систем теплопостачання. Крім заміни опалювального спорядження ще зробити котельню на альтернативному паливі. 

Ми почали самі опалювати навчальні заклади. І лише на цьому зекономили 350 тисяч гривень за опалювальний сезон. За ці гроші плюс додаткові бюджетні кошти ми зробили котельню в одній із філій. Ще півмільйона витратили на відкриття групи дитячого садка у іншій філії. За програмою співфінансування купили автобус, який довозить до школи дітей із віддалених сіл.

МАКІВСЬКА ГРОМАДА

Як село на Хмельниччині вчиться ремонтувати дороги. Минулого року не вийшло все, заплановане, зате цього точно знають що робити

«Щорічна серйозна системна робота виведе дороги країни на якісний рівень. І тут важливо, щоб місцева влада, яка у результаті децентралізації, отримала мільярди, десятки мільярдів, які можливо використовувати у тому числі на реконструкцію і будівництво доріг, дуже сумлінно виконала свою роботу, свої завдання», - Володимир Гройсман, Прем'єр-Міністр України, 12.04.2016

250 тисяч кілометрів доріг в Україні – це дороги комунального значення, в які різними за довжиною шматками вплетені дороги державного, місцевого, міжнародного значення. Деякі з них ремонтують, про інші забули, скинувши на органи місцевого самоврядування. Голова Маківської об'єднаної громади, що в Дунаєвецькому районі Хмельницької області, Анатолій Кушнір розповів про як ремонтували дороги до та після децентралізації. 

Анатолій Кушнір, голова Маківської територіальної громади:

У нас в селі три вулиці в державній власності. Це десь 4 кілометри. Завод, колгосп, санаторій будували дорогу за власні кошти будували дороги і передавали державі. За якісь пільги чи відшкодування. На тих дорогах років 7-8 ніхто нічого не робив. А вони ж йдуть через село, от і виходить: дороги – державні, прокльони – мої. 

Депутати ще до того як почалася децентралізація прийняли рішення зробити дорогу за гроші сільського бюджету. Витратили на це десь 500 тисяч гривень. Зробили ямковий ремонт, але після того по дорозі хоч їздити можна було. Правда, боялися чи правильно все зробили за документами. Бо ж знаєте, бюрократія, раптом хтось припише "нецільове використання коштів". 

А коли ми вже об'єдналися, то отримали акцизний податок, який можемо витрачати на ремонти і підтримку доріг. І знаєте, зараз вже простіше: зробив один раз, а потім і роботи менше по підтриманню, і грошей не стільки витрачається. Ми різниці не робимо, бо розуміємо, що державною дорогою, яка знаходиться в селі держава не дуже цікавиться, тому ремонтуємо самі. 

Цікавіше з інфраструктурною субвенцією. Отримали гроші, вирішили зробити вулицю комунальної власності. Проект мали готовий, вийшли на «Прозоро». За першим разом не було учасників. За другим разом з'явилися учасники. Переможцем став облавтодор. Тендери, підписання договорів – це процедури тривалі. Поки їх завершили – вже кінець осені. А по морозу дорогу класти не будеш. Хоча могли міст відремонтувати, закупити той же камінь, щебінь, бітум. А не зробили нічого і ми кошти повернути назад. Могли, звісно, як деякі мої колеги підписати фейкові угоди виконаних робіт, а доробляти вже в 2017, але я не хочу брати гріх на душу. 

Знаєте, добре сказав голова «Укравтодору» Новак, що якщо дасте мені гроші в червні, то ремонти я можу почати робити в листопаді. А такі ремонти потрібні хіба тим, які хочуть гроші в дороги закопати, а не зробити їх. 

БАЙКОВЕЦЬКА ГРОМАДА

Як громада на Тернопільщині почала сама опікуватися наданням медичної допомоги людям, що живуть на її території

«Медичні послуги первинного рівня це можливість попередження захворювань. Маємо зробити так, що б ця послуга була якісною і максимально наблизилась до людини», - Геннадій Зубко, Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, 28.12.2016

 

Жити біля Тернополя, лікуватися в Тернополі і паралельно розвивати власну мережу первинної медицини. Таке рішення прийняли в Байковецькій об'єднаній громаді, забравши в району на власний баланс всю мережу первинної медицини, яка знаходиться на їхній території. До кінця року там відкриють медичну лабораторію і планують реорганізувати систему таким чином, щоб вона не тільки з'їдала бюджетні кошти, але й давала дохід громаді. 

Віктор Пулька, заступник Байковецького сільського голови з гуманітарних питань:

Після об'єднання ми спільно із районною радою домовилися, що приймемо на баланс всі заклади первинної медицини, які знаходяться на території громади. Це одна амбулаторія і п'ять фельдшерсько-акушерських пунктів, які об'єднані у комунальний заклад «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини». В нас є три лікарі сімейної медицини і два стоматологи. Персонал ФАПів теж може у разі необхідності надати первинну медичну допомогу. 

Почала працювати медична лабораторія. Зараз закуповуємо апарат для загального аналізу крові і будемо подавати документи, щоби отримати відповідну ліцензію. Це значно спростить роботу лікарям – вони відправляють жителів громади зробити відповідні аналізи і вже за результатами приймають рішення: лікувати на місці чи відправляти на вторинний рівень. 

Це тернопільська районна або міська лікарні. Ми проаналізували куди найчастіше зверталися жителі громади і частину медичної субвенції рівними частинами перерахували в ці два заклади. Це півтора мільйона в рік. Що це означає для мешканців громади? Для них є окреме реєстраційне вікно в приймальному відділенні цих лікарень, де вони можуть записатися до потрібного фахівця, пройти необхідну консультацію. Без черг і відмовок. 

На підтримку нашої мережі первинки лишається десь два мільйони гривень. Для звичайного функціонування цього вистачає, але коли робиш ремонти чи намагаєшся оновити обладнання, то вже доводиться докладати із власного бюджету. І ми ще не порахували в скільки нам обійдеться опалення та електроенергія, які цього року «повісили» на громади. 

А в планах перетворити нашу «Амбулаторію загальної практики» в комунальне підприємство, яке зможе для громади заробляти гроші. Це і частково платні послуги стоматологів, і лабораторні аналізи. 

Проект створений Українським кризовим медіа-центром за сприяння програми DOBRE