20 листопада 2026 року в Брюсселі під час першого засідання Спільного консультативного комітету між Європейським комітетом регіонів та Україною ухвалено Спільну декларацію з нагоди Всесвітнього дня дитини. У документі засуджено систематичне викрадення, незаконну депортацію та примусове переміщення українських дітей росією, наголошено на необхідності їхнього негайного повернення та притягнення винних до відповідальності. Окрему увагу приділено ролі місцевих і регіональних органів влади у підтримці дітей, які повертаються в Україну, їхньому відновленні та реінтеграції в родини й громади.
Учасники Спільного консультативного комітету наголосили, що систематичне викрадення, депортація та примусове переміщення дітей з України становлять воєнні злочини та злочини проти людяності, а також можуть бути кваліфіковані як геноцид відповідно до статті II (e) Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.
У декларації нагадали, що ця систематична практика розпочалася ще у 2014 році, після незаконної анексії росією Автономної Республіки Крим та окупації частини Донецької і Луганської областей. Після початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року масштаби викрадення та примусового переміщення українських дітей суттєво зросли.
У документі також звернули увагу на висновки Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні, оприлюднені в березні 2026 року. Вони підтверджують систематичний і широкомасштабний характер депортації та примусового переміщення українських дітей до росії, а також їхнього переміщення в межах окупованих територій України. Комісія кваліфікує такі дії як воєнні злочини та злочини проти людяності.
Зауважується, що точна кількість викрадених дітей досі невідома, однак ідеться про десятки тисяч. За даними ініціативи Президента України Bring Kids Back UA, офіційно підтверджено понад 20 тисяч випадків депортації та примусового переміщення українських дітей до російської федерації.
Частину дітей протягом тривалого часу утримували в так званих оздоровчих або реабілітаційних таборах на території росії та в незаконно анексованому Криму, де вони зазнавали русифікації та примусового «перевиховання». Деяких дітей передавали на усиновлення.
Водночас декларація наголошує, що повернення дітей до України - лише один із необхідних етапів відновлення їхніх прав. Не менш важливим є створення умов, які допоможуть їм подолати наслідки пережитого, відновити довіру до оточення, повернутися до навчання та повноцінного життя.
Саме тому учасники підкреслили важливість програм реінтеграції дітей, які повернулися, зокрема психологічної підтримки через індивідуальну терапію, групову роботу та участь у житті громади. Окремо наголошено на необхідності освітніх програм, які допоможуть дітям і молоді надолужити навчання, пропущене внаслідок багаторічного нехтування їхніми освітніми потребами.
Особливе місце в документі відведено ролі органів місцевого самоврядування та регіональної влади України. Учасники декларації наголосили на їхньому важливому значенні у підтримці дітей, які стали жертвами цих злочинів, та їхніх родин, зокрема після повернення дітей в Україну.
Йдеться про сприяння фізичному й психологічному відновленню дітей, їхній реінтеграції та допомогу у відновленні життя разом із родинами й у своїх громадах.
Таким чином, у декларації окремо підкреслено значення місцевого рівня у забезпеченні підтримки дітей після повернення. Адже саме в громадах відбувається їхнє повернення до повсякденного життя, відновлення соціальних зв'язків, навчання та взаємодії з оточенням.
Учасники також закликали міста й регіони Європейського Союзу продовжувати публічно засуджувати злочини проти українських дітей та поширювати інформацію про них. Водночас вони привітали ініціативи європейських громад і регіонів, спрямовані на підтримку добробуту українських дітей та молоді, які постраждали від незаконної російської агресії.
Окремо наголошено на необхідності документування випадків викрадення, забезпечення негайного повернення дітей до України та притягнення винних до відповідальності. Учасники закликали всебічно підтримувати організації, які здійснюють цю роботу.
У декларації підтверджено повну підтримку Міжнародного кримінального суду та інших відповідних міжнародних механізмів притягнення до відповідальності. Йдеться про забезпечення правосуддя щодо всіх осіб, причетних до викрадення, незаконної депортації та примусового переміщення українських дітей, зокрема представників політичного й військового керівництва.
У заключному положенні документа учасники звернулися до російської федерації з вимогою негайно та безумовно повернути в Україну всіх викрадених, незаконно депортованих і примусово переміщених дітей.
При цьому наголошено, що їхнє повернення має бути передумовою будь-якої справедливої та тривалої мирної угоди.
Теги:
безпека Комітет регіонів війна
Джерело:
Портал "Децентралізація"
20 листопада 2026
Європейські стандарти потребують ресурсів: які...
Українським громадам потрібні не лише нові правила роботи відповідно до законодавства Європейського Союзу, а й...
20 листопада 2026
Українське місцеве самоврядування отримало...
20 листопада 2026 року в Брюсселі відбулося перше засідання Спільного консультативного комітету між Європейським...
20 листопада 2026
Динаміка доходів бюджетів територіальних громад за 9 місяців 2025–2026 років
Динаміка доходів бюджетів територіальних громад...
Автор: Ігор Герасимчук, експерт Програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні» У матеріалі...
19 листопада 2026
У Брюсселі відбудеться перше засідання...
20 листопада 2026 року в Брюсселі відбудеться установче засідання Спільного консультативного комітету між...